Складемо норму годівлі на зимовий і літній періоди для жеребців рисистих і верхових порід віком 6 міс

2. Складемо норму годівлі на зимовий і літній періоди для жеребців рисистих і верхових порід віком 6 міс.

Раціон на зимовий і літній періоди для жеребців рисистих і верхових порід віком 6 міс. представимо у вигляді таблиць (табл. 4,5).

Таблиця 4 - Раціон на літній період

Корм	Кількість корму, кг	Кормові одиниці, кг	Перетравний протеїн, г	Кальцій, г	Фосфор, г	Каротин, г
	1	2	3	4	5	6
Концентрати - всього	45,0	8,38	638,0	69,65	24,0	314,2
Ячмінь	0,5	0,60	40,5	0,6	1,7	0,5
Кукурудза	20,0	4,0	280,0	30,0	10,0	300
Пшениця фуражна	10,0	2,0	140,5	15,2	5,4	5
Овес	12,5	1,32	115,0	0,85	4,9	2,7
Горох	2,0	0,46	62,0	23,0	2,0	6
Грубі – всього	1,0	2,68	55,6	41,4	11,2	109
Сіно	0,5	2,08	316,	37,2	8,8	100
Солома	0,5	0,60	24,0	4,2	2,4	9
Соковиті – всього	63,3	10,5	700,0	75,5	33,7	309,0
Силос	25,5	4,0	270,0	30,0	12,0	300
Сінаж	15,0	2,1	210,0	23,0	2,4	7,0
Коренеплоди	10,0	1,20	90,0	4,0	4,0	-
Зелені	12,8	3,2	130,0	18,5	6,8	-
Молочні корми	5,0	1,2	85,9	3,5	8,5	2,0

Таблиця 5 - Раціон на зимовий період

Корм	Кількість корму, кг	Кормові одиниці, кг	Перетравний протеїн, г	Кальцій, г	Фосфор, г	Каротин, г
	1	2	3	4	5	6
Концентрати - всього	57,7	8,38	638,0	69,65	24,0	314,2
Ячмінь	1,2	0,60	40,5	0,6	1,7	0,5
Кукурудза	22,0	4,0	280,0	30,0	10,0	300
Пшениця фуражна	15,0	2,0	140,5	15,2	5,4	5
Овес	18,5	1,32	115,0	0,85	4,9	2,7
Горох	1,0	0,46	62,0	23,0	2,0	6
Грубі – всього	7,0	2,68	55,6	41,4	11,2	109
Сіно	4,0	2,08	316,	37,2	8,8	100
Солома	3,0	0,60	24,0	4,2	2,4	9
Соковиті – всього	39,5	10,5	700,0	75,5	33,7	309,0
Силос	27,5	4,0	270,0	30,0	12,0	300
Сінаж	-	2,1	210,0	23,0	2,4	7,0
Коренеплоди	12,0	1,20	90,0	4,0	4,0	-
Зелені	-	3,2	130,0	18,5	6,8	-
Молочні корми	9,0	1,2	85,9	3,5	8,5	2,0

Характерною особливістю та відмінністю раціонів літнього та зимового періодів є те, що в літній період акцент ставиться на соковиті корми, в них міститься значна кількість вітамінів, мікроелементів, які потрібні для нормального розвитку для жеребців рисистих і верхових порід віком 6 міс. в зимовий період навпаки зелених кормів, крім заготовленого силосу нема, але в ньому міститься вже не та кількість поживних речовин, тому переходять на збільшення використання концентратів та грубих кормів [2].

Дані раціони забезпечать нормальний розвиток жеребців рисистих і верхових порід віком 6 міс.

3. ПЛАНИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ

В господарстві досить чітко визначені та намічені плани щодо реалізації виробленої продукції.

Отже можемо представити у вигляді таблиці реалізацію продукції конярства по господарству за 3 останні роки.

Таблиця 6

Рік	Вид реалізації	Вартість продукції	Втрати при реалізації	Прибуток
2002	На м`ясопереробні заводи	12,0 грн./кг	3,0 грн./кг	9,0 грн./кг
	Для потреб господарства	10,0 грн./кг	3,0 грн./кг	7,0 грн./кг
	Реалізація жеребців племінної породи	3200 грн. за одного	200 грн. за одного	3000 грн. за одного
2003	На м`ясопереробні заводи	14,0 грн./кг	3,0 грн./кг	11,0 грн./кг
	Для потреб господарства	11,0 грн./кг	3,0 грн./кг	8,0 грн./кг
	Реалізація жеребців племінної породи	3500 грн. за одного	300 грн. за одного	3200 грн. за одного
2004	На м`ясопереробні заводи	14,0 грн./кг	4,0 грн./кг	10,0 грн./кг
	Для потреб господарства	11,0 грн./кг	4,0 грн./кг	7,0 грн./кг
	Реалізація жеребців племінної породи	3600 грн. за одного	300 грн. за одного	3300 грн. за одного

Як бачимо, з даних представлених в таблиці6 дана галузь має достатній розвиток в даному господарстві існує досить реальна перспектива одержання \прибутків від розвитку конярства.

ВИСНОВКИ

1.   Вибране нами господарство для характеристики має досить високі показники продуктивності продукції тваринництва, а саме конярства. В господарстві вирощуються коні племінні, м`ясні та молочні.

2.   Важливим фактором підвищення ефективності галузі є максимальне використання висококласних жеребців, приплід від яких реалізується за найвищими цінами. Показники відтворення об'єктивно характеризують стан і культуру конярства в господарствах будь-якої категорії. Основним показником відтворення поголів'я коней є кількість здорових, нормально розвинених лошат, одержаних від 100 кобил, наявних на початок року.

3.   Годівля - важливий фактор, за допомогою якого можна впливати на організм тварини. Знаючи природу тваринного організму, закономірності перетворення кормів у ньому і прийоми годівлі, можна керувати обміном речовин, удосконалювати тварин і підвищувати їх продуктивність. Кормова база в переважній більшості кормів забезпечена достатньо. Господарства переважно власними силами має забезпеченість в кормах майже на 100 відсотків.

4. Підвищення якості кормів можна забезпечити вжиттям певних заходів:

-      використання перспективних технологій вирощування сільськогосподарських культур;

-      використання сучасних засобів догляду за рослинами;

-      внесення в ґрунт азотних добрив, що сприяє підвищенню протеїну в рослинах.

5. Загалом по господарству галузь конярства знаходиться в на досить високому рівні розвитку та має досить непогані перспективи в майбутньому.

Література

1.      Андрюшкин В. Вопросы искусственного осеменения. - Коневодство и конный спорт, 1991, № 7. - С. 9.

2.      Баканов В.Н., Менькин В.К. Кормление сельскохозяйственных животных. – М.: Агропромиздат, 1989. – 511 с.

3.      Барминцев Ю.Н., Кавешников В.С., Нечаев И.Н. и др. Продуктивное коневодство. - М.: Колос, 1980. - 207 с.

4.      Богданов Г.О. Норми та розрахунки раціонів: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1985. – 153 с.

5.      Боголюбский С.Н. Происхождение и преобразование домашних животных. - М., 1959.

6.      Бобылев И., Ермолин Г., Гуревич В., Меркулова М. Экспресс-диагностика жеребости. - Коневодство и конный спорт, 1987, № 4. - С. 34-35.

7.      Водолазова М. Содержание заводских жеребцов. - Коневодство и конный спорт, 1990, № 2. - С. 12-13.

8.      Волков Д. Украинская верховая. - Коневодство и конный спорт, 1991, №2. - С. 10-12.

9.      Гопка Б.М., Калантар ОА., Павленко П.М. Коні в сільському господарстві. - К.: Урожай. 1984. - 152 с.

10.    Гопка Б.М. Конярство. – К.: Вища школа, 1984. – 198 с.

11.    Гордон А. Контроль воспроизводства сельскохозяйственных животных. - М.: Агропромиздат, 1988. – 415 с.

12.    Дмитроченко А.П. и др. Методы нормирования кормления сельскохозяйственных животных. - М.: Колос, 1970. - 284 с.

13.    Добрынин В.П. и др. Корма для лошадей. - М.: Сельхозгиз, 1950. - 216 с.

14.    Добрынин В.П. Выращивание жеребят. - М.: Сельхозгиз, 1959.

15.    Камбегов БД. Коневодство и коннозаводство. - М.: Росагропромиздат, 1988. - 224 с.

16.    Кожевников С.И., Гуревич Д.Я. Отечественное коневодство. - М.: Агропромиз, 1990. - 221 с.

17.    Коневодство: Учебное пособие. / Под ред. Калашникова А.П. - М.: Агропромиздат, 1989. – 352 с.

18.    Конярство / Б.М. Гопка, П.М. Павленко, О.А. Калантар, В.М. Клок. – К.: Урожай, 1991. – 216 с.

19.    Красников А.С. Коневодство. - М., 1973. - 312 с.

20.    Кулешов П.Н. Коневодство. - С.-Петербург: Издание Девриена, 1896. -226 с.

21.    Лебедев С.Г. Технология осеменения кобыл/ВНИИ Коневодства: Доклады международного семинара по биологии размножения лошадей. - М., 1976. -С. 15-21.

22.    Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных: Справочное пособие. / А.П. Калашников, Н.И. Клейменов, В.Н. Баканов и др. – М.: Агромпомиздат, 1985. – 352 с.

23.    Основи сільського господарства: Навч. посібник/ За ред. Польський Б.М. – К.: Вища шк., 1991. – 296 с.

24.    Пащлев Б. Как развиваются жеребята, полученные путем пересадки эмбрионов. - Коневодство и конный спорт, 1990, № 8. - С. 32-33.

25.    Пономаренко ММ. Конярство / В кн.: Довідник зоотехніка. - К.: Урожай, 1989. -С. 188-194.

26.    Примак І.Д. Інтенсивне кормовиробництво. – К., 1992. – 245 с.