Бізнес-план Тернопільського комбінату хлібопродуктів

3.4 Бізнес-план Тернопільського комбінату хлібопродуктів

Загальна характеристика. ТОВ "Тернопільський комбінат хлібопродуктів" підпорядковане ДАК "Хліб України". Основними видами діяльності ДП "Тернопільський КХП" є борошномельна промисловість, заготівля. Загальна земельна площа, що є у користуванні Тернопільського КХП, становить 7,08 га. На даній території розміщені виробничі приміщення, зернові склади та асфальтні площадки для приймання зерна й відпуску готової продукції. Підприємство має три окремих підрозділи (рис. 3.3).

На першій центральній території розміщені: адмінкорпус; центральна лабораторія; склад готової продукції місткістю 3,9 тис. тонн, відвантаження борошна з якого здійснюють на автотранспорт і в залізничні вагони; сховища зерна місткістю 10 тис. тонн, прийом зерна для зберігання в яких проводять із залізничних вагонів або двома авторозвантажувачами з автотранспорту. На даній дільниці є склад безтарного зберігання висівок загальною місткістю 200 тонн, зерносушарка ДСП - 32 потужністю 32 тонни зерна за годину. На цій же території є інші підсобні виробничі приміщення: мехмайстерня, електропідстанція, площадка для приймання вологого зерна.

На другій території розміщується млинзавод потужністю 209 тонн переробки зерна за добу. У 1997 р. весь технологічний процес переведено на автоматизовану систему управління за проектом Вінницького ІВП "ІнноВін". На території млинзаводу є склад сировини місткістю 5 тис. тонн і склад безтарного зберігання борошна місткістю 90 тонн. На цій же дільниці є побутовий корпус, котельня, мехмайстерня, лабораторія млинзаводу, підсобне приміщення для утримання свиней, деревообробний цех.

На третій території розміщені 9 зернових складів загальною місткістю 25,4 тис. тонн зерна. Дільниця спеціалізується на прийманні, сушінні та зберіганні зерна пшениці, ячменю, гороху, кукурудзи, жита, ріпаку.

Приймати зерно з автотранспорту можна одночасно на восьми авторозвантажувачах. До складів підведена залізнична колія. На цій території є кукурудзокалібрувальний завод потужністю 1,5 тис. тонн за сезон, для очищення та обробки насіння є насіннєобробна станція типу "Петкус" потужністю 2 тонни за годину. Є дві зерносушарки ДСП-50 та ДСП-32 загальною потужністю 82 тонни за годину. Для зберігання паливно-мастильних матеріалів встановлено цистерни на 600 тонн .

Постачальники технологічного обладнання. Для підвищення ефективності виробничого процесу, збільшення випуску якісної продукції на

Чортківському комбінату хлібопродуктів постійно потрібно оновлювати та вчасно ремонтувати наявне обладнання. Тому спеціалісти комбінату, користуючись прайс-листами, котрі пропонують заводи-виготовлювачі матеріалів і запчастин, вибирають оптимальний варіант купівлі, враховуючи віддаль перевезення, ціну одиниці виробу, якість матеріалів.

Підприємство має прямі зв'язки щодо постачання матеріалів і запчастин з Могилів-Подільським, Хорольським та Дніпропетровським машинобудівними заводами - постачають технологічне обладнання і запчастини до нього; заводом "Елеватормаш" (м. Черкаси) - обладнання і запчастини; ВАТ "Приладобудівним заводом" (м. Овруч) - ваговибійні апарати; фірмою "Акта" (м. Київ) - сита, капрон, поролон та ін.; заводом "Спецелеватормельмаш" (м. Одеса) - запасні частини.

Поточний, профілактичний і капітальний ремонти обладнання здійснюють механічні майстерні заводу, запобігаючи поломкам і простоям устаткування.

План технічного розвитку. З метою збільшення випуску борошна та покращення використання виробничої потужності на комбінаті вишукують можливі резерви зростання ефективності та прибутковості виробництва. Одним із шляхів поліпшення ситуації є підвищення технічного рівня підприємства, його модернізація і реконструкція.

Модернізація ваговибійного апарата АД-50 з можливістю вибою борошна в тару по 10 та 25 кг підвищить якісний рівень надання послуг. В умовах зниження платоспроможності населення розфасовка борошна у малу тару розширить кількість споживачів продукції хлібокомбінату.

Окрім цього, доцільно здійснити технічне переобладнання підприємства, освоїти нові технології. Для поліпшення умов праці та зменшення викидів у навколишнє середовище слід замінити фізично зношені циклони 4БЦШ-450, аспіраційної мережі розсівів на фільтри циклони РЦІЕ; замінити 10-тонну автомобільну вагу млинзаводу на 30-тонну та перевести її на тензометрію; замінити морально та фізично застарілі ваговибійні апарати \ ДВМ-50 на нові, вітчизняного виробництва АД-50; замінити фізично \ зношену комунікаційну сітку зерноочисного відділення (самопливи з товщиною стінок - 3 мм); з метою раціонального використання робочого часу та технологічного обладнання встановити ваговибійний апарат (вагою мішка 25 кг) - в основному вибійному відділенні. Для цього слід провести низку заходів: вибій крупи манної паралельно з борошном - проводити тільки в нічну зміну; вибій борошна в малу тару по 25 кг - проводити в денну зміну та обладнати транспортування борошна через галерею до складу готової продукції, що дасть змогу ліквідувати непродуктивні витрати на перевезення автотранспортом борошна з млинзаводу на склад реалізації продукції; вибій борошна в тару по 10 кг залишити в приміщенні, яке обладнане на сьогоднішній день, встановивши нормальний фасувальний апарат на 10 кг, для збільшення продуктивності вибою обладнати лінію призначену для зовсім малих мішків.

Система заходів щодо удосконалення управління, планування та організації виробництва передбачає заміну програми автоматичної системи управління виробничим процесом (АСУВП) на новішу з можливістю підключення її до локальної комп'ютерної мережі, віддаленим контролем за системою та управлінням і т.д.

Зокрема, за повідомленням джерела [50] у Вінницькій області зерносховища обладнали датчиками системи автоматичного регулювання температури, котрі виводять інформацію на монітор комп'ютера про температурний режим у різних точках зернової маси. Якщо температура вища від норми, вмикають систему вентилювання.

Немалу роль у поліпшенні ефективності та прибутковості виробництва має економне використання палива та електроенергії. Розроблено заходи щодо економного використання палива та електроенергії: на всіх дільницях встановити оптичні датчики вуличного освітлення; замінити внутрішнє освітлення у зернових складах м. Тернопіль на люмінесцентні світильники; для компенсації реактивної енергії на ТП-319 доукомплектувати конденсаторну установку батареями і перевести в автоматичне управління; замінити газовий лічильник на зерносушарці ДСП-50 на клас точності 1,0; розробити режимноналагоджувальні карти на кожну зерносушарку; на всіх дільницях ввести постійний щодобовий, а на млинзаводі позмінний обліки використання паливно-енергетичних ресурсів; у неробочі дні та при незавантаженні трансформаторів на млинзаводі працювати на одному трансформаторі; в опалювальний сезон у неробочі дні в адмінбудинку та на млинзаводі використовувати по одному котлі; замінити опалювальний котел на млинзаводі на ефективніший.

Вплив на навколишнє середовище. Мета роботи: оцінення забруднення атмосфери, визначення величини допустимих викидів, що гарантують нормативну якість повітря у приземному шарі, розробка заходів, що забезпечують зниження викидів до необхідної межі, побудова карт розсіювання шкідливих речовин в атмосферу .

Норми забруднення навколишнього середовища для ТОВ "Тернопільський КХП " описуються у "Проекті нормативів ГДВ в атмосферу", розробленому в 1994 р. підприємством ПП "Слота" (м. Тернопіль), затвердженому у Державному облуправлінні екобезпеки Тернопільської області 3.03.1994 р. Перепогодження даного проекту було проведено 19 лютого 1999 року, і він є дійсним до кінця 2003 р.

До методів, котрі комбінат використовує для контролю за викидами шкідливих речовин, належать: підписаний договір з лабораторією ПП "Слота" (м. Тернопіль) на проведення замірювань викидів у довкілля на межі С 33 кожен рік; ліміт на кількість викидів шкідливих речовин і відходів, затверджений у Держоблуправлінні екобезпеки до кінця 2005 року.

Основні конкуренти та стратегічні можливості підприємства в конкурентній боротьбі. Підприємство постійно вишукує можливі резерви для поліпшення реалізації продукції і підвищення ефективності виробництва.

Одним із шляхів поліпшення ситуації є пошук ринків збуту, що особливо важливо в сучасних економічних умовах. Необхідно врахувати можливості потенційних конкурентів, котрі працюють на одному цільовому ринку.

До основних конкурентів у Західному регіоні можна віднести високопотужні комбінати хлібопродуктів з аналогічним асортиментом продукції і схожими виробничими можливостями Чортківський, Бучацький, Стрийський, комбінати хлібопродуктів.

Для розширення ринків збуту та підвищення попиту на продукцію комбінату в конкурентній боротьбі застосовуються як цінові, так і нецінові форми конкуренції, зокрема здійснюється розфасовка борошна в дрібну тару, покращення якості продукції, зниження її собівартості. Широко використовуються сучасні маркетингові комунікації і засоби стимулювання продажу за допомогою реклами в пресі, на телебаченні та радіо, практикується доставка продукції замовнику транспортом комбінату.

Фінансовий план .В результаті проведення заходів, що називалися, а саме: часткової реконструкції виробничого устаткування, підвищення якості продукції, зниження її собівартості, розширення ринку збуту, забезпечення сировиною та матеріалами тощо очікується поліпшення фінансово-господарських показників комбінату. В основному валовий дохід комбінату у майбутньому залежатиме від випуску та реалізації продукції, наданих послуг іншим організаціям і товаровиробникам.

На комбінаті пропонуються послуги щодо первинної обробки та доведення зерна до стійкого зберігання, від чого передбачається одержати: за зберігання зерна - 10 тис. грн., за послуги щодо переробки зерна - 1500 тис. грн., за послуги транспорту - 40 тис. грн., за послуги по відвантаженню – 20 тис. грн., за сушіння та очищення зерна - 25 тис. грн., за приймання зерна -20 тис. грн. Всього планується отримати 1615 тис. грн. доходу від наданих послуг. Від випуску та реалізації борошна передбачається дохід у сумі - 5185 тис. грн.

Таблиця 3.9

Основні фінансово-економічні показники ТОВ "Тернопільського комбінату хлібопродуктів"

Прогнозований соціально-економічний результат. В результаті виконання даного плану виробничого, технічного та соціального розвитку підприємства, впровадження нових технологій, підвищення якості продукції комбінат досягне більших обсягів виробництва продукції, повнішого забезпечення потреб населення борошном і крупами, збільшення прибутку. Будуть створені нові робочі місця, що збільшить зайнятість населення на виробництві та його соціальну захищеність.

Зі збільшенням обсягу випуску та реалізації продукції відповідно збільшаться відрахування у бюджет у вигляді податку на прибуток, а також відрахування на соціальні заходи.

ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів дисертаційного дослідження дає підстави ; зробити наступні висновки та обґрунтувати основні пропозиції щодо і підвищення ефективності функціонування зернопродуктового підкомплексу І Тернопільської області.

1. Відносини між елементами зернопродуктового підкомплексу України відрізняються від інших підкомплексів АПК, оскільки зернова продукція характеризується високою лежкістю і тривалим зберіганням, доволі транспортабельна. Все це обумовило кількаразову ступеневість реалізації, перепродаж зерна, що в свою чергу спричинило подорожчання кінцевої продукції підкомплексу, хоча це не позначається на прибутках сільськогосподарських виробників. Як наслідок, стосунки між виробниками зерна та заготівельними й переробними галузями через незбалансованість їх інтересів мають конфронтаційних характер.

2. Ефективність виробництва зернопродуктового підкомплексу -відносний показник, що характеризує результативність виробництва у зіставленні з використаними виробничими ресурсами. Критерій ефективності - постійне збільшення виробництва чистої продукції при найменших затратах живої та уречевленої праці на базі раціонального використання земельних, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.

3. Формування ефективного зернопродуктового господарства залежить від зовнішніх факторів - незалежних від підприємств даного під комплексу (загальної політичну й соціально-економічну ситуації в країні та регіоні, розвиток інфраструктури АПК, платоспроможний попит основної маси населення, наявність умов для виробництва і переробки зерна в регіоні, можливі обсяги завозу ззовні через імпорт та з інших регіонів; ціни на матеріальні ресурси,наявність конкурентного середовища на зерновому ринку, інвестиційна (в тому числі амортизаційна), фінансово-кредитна та

податкова політика в країні), та внутрішніх, котрі безпосередньо залежать від самого підприємства - (організаційно-правова форма підприємства, внутрішня структура; рівень техніко-технологічного забезпечення і виробництва; організація й управління виробництвом, наявність \ висококваліфікованих спеціалістів у сфері менеджменту та служби і маркетингу; асортимент, якість і конкурентоспроможність продукції; рівень | підвищення продуктивності праці та дотримання режиму економії).

4. Підвищення ефективності зернопродуктового комплексу АПК неможливе без об'єктивної економічного оцінення явищ та процесів, що відбуваються у даній галузі. Лише система показників дає змогу провести комплексний аналіз, правильно визначити досягнутий рівень економічної ефективності та зробити відповідні висновки щодо основних напрямків підвищення економічної ефективності зерновиробництва.

Усі показники для вивчення ефективності сільськогосподарського виробництва необхідно розподіляти на три укрупнені групи: показники рівня ефективності виробництва; показники факторів ефективності виробництва; показники результатів зміни ефективності виробництва.

5. При оціненні ефективності зерновиробництва потрібно максимально враховувати його особливості. По-перше, відмінності у якісних характеристиках ґрунтів - їх родючості, продуктивності, рівнях використання, що мають величезний вплив на результати виробництва. По-друге, кліматичні умови - температурний режим, кількість опадів, кількість сонячних днів, тривалість безморозного періоду тощо. По-третє, слід враховувати напрямок використання зерна, оскільки при визначенні економічної ефективності виробництва продовольчого та фуражного зерна є певні особливості. Зокрема показники економічної ефективності виробництва продовольчого зерна розраховують з урахуванням його якості, вмісту клейковини та білку, засміченості, вологості, інших якісних параметрів зерна. Для фуражного зерна необхідно показати їх кормову цінність.

6. Серед основних резервів підвищення ефективності виробництва можна виокремити такі: скорочення обсягу відходів, втрат сировини і; ліквідація браку, розширення асортименту та поліпшення якості сировини, і матеріалів і палива, удосконалення конструкцій машин, обладнання і технології, заміна дефіцитних матеріалів менш дефіцитними, повніше' використання вторинних ресурсів і відходів виробництва, поліпшення складського господарства. Суб'єкти, що діють у зернопродуктовому підкомплексі повинні постійно контролювати вплив тих чи інших факторів ефективності і на цій основі сприяти підвищенню ефективності виробництва, і Підвищення ефективності зернопродуктового підкомплексу пов'язане з і пошуком внутрівиробничих резервів і розробкою заходів щодо їх І ефективного використання, які передбачають необхідність:

1) визначено комплексну систему заходів інтенсивного розвитку зернового господарства, що ґрунтується на передових технологіях, | використання покращених сортів зернових, пристосованих до місцевих умов, покращення розміщення виробництва окремих зернових культур з ; урахуванням грунтово-кліматичних умов та матеріально-технічного \ забезпечення кожного району області, вдосконалення відповідно до цього структури і сівозмін посівних площ; ;

2) запровадити технології у зерновиробництві, що ґрунтуються на застосуванні комплексних агрегатів, котрі не тільки заощадять обмежені матеріально-технічні ресурси сільського господарства, а й за рахунок мінімізації технологічних операцій позитивно вплинуть на структуру ґрунту;

3) технічно модернізувати та максимально повно використовувати виробничі потужності хлібоприймальних і зернопереробних підприємств, для чого реорганізацію потужностей здійснювати у напрямку збільшення частки прогресивного обладнання у структурі основних засобів і підвищення ступеня їх використання, прискорити в Україні розвиток вітчизняного продовольчого машинобудування і широко запроваджувати лізингові операції, сприяти капіталовкладенням та залученню інвестицій у підприємства зернопродуктового підкомплексу;

4) застосовувати маловідходні та безвідходні технології, котрі дадуть змогу скоротити втрати та збільшити випуск продукції;

5) встановити паритет цін на сільськогосподарську та промислову продукцію, забезпечивши таким чином рівномірний розвиток усіх ланок зернопродуктового підкомплексу. Розв'язати проблему з розподілу ринкової ціни кінцевої продукції зернопродуктового підкомплексу між переробною промисловістю і сільським господарством через встановлення рівнозначної норми прибутку на рівні не менше 15% на авансований капітал з врахуванням періоду обіговості оборотних засобів. Крім цього, необхідно зменшити податкове навантаження на ціну та скорочення торгових надбавок через обмеження перепродажу зерна;

6) формувати відносини між елементами підкомплексу на основі збалансованості та функціональної завершеності технологічних ланцюжків і виробництв підкомплексу та запровадження агропромислової інтеграції у зернопродуктовому підкомплексі;

7) налагодити роботу маркетингових служб як на рівні підприємства, так і на рівні посередницьких структур, зокрема обласних виробничих об'єднань зернопереробної промисловості, котрі повинні проводити маркетингові дослідження, надавати учасникам зернового ринку консультації і послуги, забезпечувати необхідною інформацією;

8) посилити роль держави у стабілізації діяльності зернового ринку, оскільки скорочення рівня підтримки сільського господарства державою в умовах монополізації ринку матеріально-технічного забезпечення, хлібоприймальних і зернопереробних послуг та диспаритету цін є передчасним заходом. Свої дії держава мусить спрямовувати на захист від монополізації першої та третьої галузей зернопродуктового підкомплексу для визначення правових умов реалізації зерна та формування цін на зерновому ринку, на посилення контролю з боку держави за рухом зерна як всередині країни, так і за експортно-імпортними операціями, на запровадження механізму заставних та інтервенційних закупок зерна, спрямованих на зменшення впливу коливань цін на ринку зерна.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. "Аваль" приступил к продаже облигаций Укрзернопрома. // Хранение и переработка зерна. - 2002. - № 11. - С.З.

2. Андрийчук В. Г., Вихор Н. В. Повышение эффективности агропромышленного производства. - К.: Урожай, 1990. - 232 с.

3. Андрійчук В. Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. - К.: ІЗМН, 1996.-512 с.

4. Андрійчук В. Г. Оцінка макро- та мікро параметрів економіки в контексті продовольчої безпеки України // Економіка АПК. - 2001. - № 5. -С. 61-65.

5. Антимонопольный комитет оштрафовал Pest Control ltd // Хранение и переработка зерна. - 2002. - № 10. -С.4.

6. АПК необходима Доктрина развития // Хранение и переработка. -2002.-№12.-С.2.

7. АПК: стан, тенденції та перспективи розвитку: Інформаційно-аналітичний збірник / Інститут агарної економіки УААН; Редкол.: П. Т. Саблук (голова ред.) та ін. - К.:ІАЕ. - Вип. 4. - 2000. - 601 с

8. Артеменко В. Ф. Аналіз сучасного стану зернопереробних підприємств, проблеми, перспективи розвитку, потреба в обладнанні для переробки та зберігання зерна // Хранение и переработка зерна. - 2000. - № 4.-С. 7-8.

9. Артеменко В. Ф. Шляхи зниження вартості обігу зерна та продуктів його переробки на елеваторах і хлібоприймальних підприємствах// Хранение и переработка зерна. - 2000. - № 5. - С. 3 - 5.

Ю.Бакай. С. Інтенсивне насінництво зернових культур. - К.: Урожай, 1992.-С.18.

11.Балабанов Г. В. Територіальна сегментація продовольчого ринку України; - Зернопродуктовий комплекс України: структура і територіальна організація / Проект аграрної політики в Україні Університету штату Айова. -К, 1999.-106 с

12.Бевзелюк А. А. Расчеты эффективности хозяйственных мероприятий. - Мн.: Наука и техника, 1989. - 112 с.

ІЗ.Березвін А. І. Основні методологічні положення розробки моделі інтегрованих продуктових підкомплексів // Економіка АПК. - 2001. - № 5. -СП-15.

Н.Білик Ю. Д. Ринок зерна в Україні // Економіка АПК. - 1998. - № 4. -С.51.

15.Богдан М. Т. Інформація про роботу хлібопекарських підприємств об'єднання "Укрхлібпром" // Хранение и переработка зерна. - 2001. - № 3. -С.9-10.

16.Бойко В. І., Ніколаєва 3. П. Потенціал галузі і цінова ситуація на ринку зерна в Україні // Економіка АПК. - 2001.-№12.-С.57-61.

17.Бойко В.І. Ринок зерна в Україні // Економіка АПК. - 1999. - №1. - С. 103-105.

18.Бугай С. М. Рослинництво. 3-е вид., перероб. і доп. - К.: вид. об'єднання "Вища школа", 1978. - 384 с

19.Виробництво зерна в Україні: втрачені можливості та необхідність негайних дій // АгроСвіт. - 2001. - № 1 С - 14 - 21.

20.Виробництво зерна в Україні: втрачені можливості та необхідність негайних дій // Агросвіт. - 2001. - № 1. С 14-16.

21.Возможно, будут изменены госстандарты на зерно // Хранение и переработка зерна. - 2002. - № 1. - С.З.

22.Возможности "Укрзализныци" // Хранение и переработка зерна. -2002.-№ 10.-С.З.

23.Гайдуцький П. І. Госпрозрахунковий механізм міжгалузевих зв'язків в АПК. -К.: Урожай, 1991. - 179 с.

24.ГАК "Хлеб Украины" снизила тарифы на хранение и переработку зерна // Хранение и переработка зерна. - 2002. - № 7. - С.З.

25.Гальперин В. М., Игнатьев С. М., Мергунев В. И. Микроэкономика: В 2-х т. / Общая ред. В. М. Гальперина. СПб.: Эконоимческая школа, 1999. -Т. 2.-503 с.

26.Григорьева Е. Аграрная политика Канады // Международный сельскохозяйственный журнал. - 2000. - № 5. - С.37 - 46.

27.Гудилин А. В., Савченко С. М. Технология обработки зерна на элеваторах. -М.: Колос, 1982. - 126 с.

28.Девид Уильяме. Техническое состояние зернохранилищ Украины оставляет желать лучшего //АгроСвіт. - 2001. - № 3. - С.22-23.

29.Дем'яненко С. До стратегії і тактики економічного реформування // Економіка України. - 2000. - № 1. - С. 55-59.

ЗО.Димтрук Б. П. Про формування інфраструктури ринку зерна // Економіка АПК. - 1998. - № 5. - С. 60-62.

ЗІ.Дмитрук С. В. Акціонування підприємств системи хлібопродуктів // Економіка АПК. - 1999. - № 7. - С. 28-34.

32.Довганчин Г. В.Роль державного регулювання економічних відносин в агропромисловому виробництві // Економіка АПК. - 2000. - № 5 -С.7.

ЗЗ.Дорош И. И. Эффективность капитальных вложений в сельское хозяйство. К.: Урожай, 1980. - 168 с.

34.Драгун Л., Вакульчик О. Інтегральний показник для аналізу ефективності виробництва // Економіка України. - 1995. - № 9. - С.93-95.

35.Дрогалин К.В. Очистка семян от трудноотделимых примесей. М., "Колос", 1978.-127 с

36.Економіка підприємств АПК: Навчальний посібник для ВУЗів / За ред. проф. Дусановського С. Л., проф. Олійника В. М., проф. Дудара Т. Г. -Тернопіль: Тернопіль, 1997. -259 с.

37.Економіка підприємств: Підручник / за ред. С. Ф. Покропивного.-Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.:КНЕУ, 2001. - 528 с

38.Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.1 / Редкол.: С В. Мочерний (відп. ред.) та ін. - К.: Видав, центр "Академія", 2000. - 864 с

З9.Журавлев В.В Анализ хозяйственной деятельности предприятий элеваторной и зерноперерабатывающей промышленности. -М.:Агорпоимиздат, 1991. - 189 с.

40.3еліско І.М. Енергетичні підходи і оцінка еквівалентності в зернопродуктовому підкомплексі // Економіка АПК. - 1997. - №1. - С. 80 -82.

41.Зерновий та хлібопродуктовий товарообіг в Україні: Енциклопедичний довідник/ В.Т. Алесандров, М. В. Гладій, Є. М. Лавров, І. М. Рішняк. - К.: АртЕк, 2000. - 544 с

42.Зернові культури / За ред. Пікша Г. Р., Бондаренка В. І. - К.: Урожай, 1985.-272 с

43.3убко В. М., Куприевич А. Б. Зернохранилища, которые будут служить в XXI веке // Хранение и переработка зерна. - 2000. - № 12.-С. 31 -32.

44.1ванух Р. А., Пантелейчук М. М., Попович І. В. Довідник економічних показників сільського господарства / За ред. І.В Поповича. - К.: Урожай, 1979.-168 с

45.Калинин Л.Г., Гаврилюк Н.Н., Тучный В.П., Левченко ЕЛ. Комплекс работ по исследованию влияния MB поля на процессы биостимуляции и обеззараживания семян аграрных культур // Хранение и переработка зерна. 2002.-№2.-С. 38-41

46.Кириленко I. Г. Зернове господарство та ринок зерна в Україні // Економіка АПК. - 2001. - № 9. - С. 3-13.

47.Кирпа Н. Я Развитие и перспективы обработки и хранения зерна в Украине // Хранение и переработка зерна. - 2000. - №12. - С.29-30.

48.Клюкач В. А., Алтухов А. И., Пролыгина Н. А. Государственное регулирование зернового рынка страны // Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий. - 2000. -№11.

49.Коваленко Н. П. Вплив частки зернових культур на ефективність сівозмін: 36. наук, праць / НАНУ Ін-т економіки; Редкол.: В. М. Трегобчук (відп. ред.) та ін. - К., 2000. - 131 с

50.Комп'ютер для зерна //Земля і люди України. - 1997. - №2.

51 .Компьютер из кукурузы // Хранение и переработка зерна. - 2002. -№6.-Сб.

52.Константинов К. І. Про пріоритетні напрями залучення іноземних інвестицій у переробну промисловість України: 36. наук, праць / ПАНУ Ін-т економіки; Редкол.: В. М. Трегобчук (відп. ред.) та ін. - К., 2000. - 131с.

53.Коренев Г. В. Растениеводство с основами селекции и семеноводства / Г. В. Коренев, П. И. Подгорный, С. Н. Щербак; Под ред. Г. В. Коренева. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Агропромиздат, 1990. - 575 с.

54.Краснощекова Г. А., Редькина Т. В. Экономика, организация и планирование производства на предприятиях хранения и переработки зерна. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Агропромиздат, 1991. - 302 с.

55.Крисалов Д. В. Переробна сфера АПК в умовах ринкової трансформації національної економіки // Формування і реструктуризація аграрного ресурсного потенціалу України. - К. - 1998 - С. 81-83.

56.Кузнецова И. А. Состав плановых показателей маркетинговой программы для хлебоприемных предприятий // Хранение и переработка зерна. - 2000. - № 10. - С. 4 - 5.

57.Куліш М. Ю., Іванов Ф. А. Розвивати зернове господарство на півдні України // Економіка АПК. - 1997. - № 1. - С. 24.

58.Куць Т. В. Основні напрями забезпечення конкурентоспроможної продукції // Економіка АПК. - 1998. - № 4. - С. 64 - 66.

59.Лагода Т., Дерев'янко О., Радіонова О. Виробництво, яке завжди було прибуткове // Пропозиція. - 2000. - № 12. - С 80 - 83.

бО.Лапішко М. Л. Основи фінансово-статистичного аналізу економічних процесів. - Львів: Світ, 1995. - 328 с

Похожие работы

Економічна ефективність виробництва зерна та шляхи її підвищення

Скачать

77618

10

0

... ії розвитку. Для оцінки економічної ефективності виробництва зерна використовують відповідний критерій і систему взаємопов’язаних показників, які характеризують вимоги економічних законів і вплив різних факторів. Економічна ефективність виробництва зерна визначається відповідно як ефективність галузі, а також господарської діяльності сільськогосподарського підприємства і окремих заходів. Залежно ...

Економічна ефективність виробництва молока та шляхи її підвищення

Скачать

142642

21

3

... яння, обробітку ґрунту, тощо. Тому систему сівозмін слід розглядати, як основу організації створення сталої та міцної кормової бази. 2.4. Економічна ефективність виробництва молока у господарствах Показники ефективності виробництва молока залежать від застосування способів удосконалення організації і технології виробництва. Істотно впливають на них наслідки виробничої діяльності господарства ...

Аналіз ефективності виробництва продукції рослинництва та шляхи її підвищення в ПСП "Немирівське"

Скачать

36918

9

2

... посівних площах урожайність рідко перевищувала рівень у 30 ц/ц, тоді як у провідних європейських державах цей показник удвічі більший. 1.3 Методика аналізу ефективності виробництва продукції рослинництва   Розвиток зернового господарства відбувається на основі підвищення економічної ефективності виробництва зерна за допомогою інтенсифікації виробництва. За цих умов забезпечується збільшення ...

Аналіз економічної ефективності виробництва гречки

Скачать

65872

25

1

... культур суттєво змінюється як за територією, так і за окремими роками (в динаміці), її аналіз потрібно проводити у територіальному розрізі і в динаміці.   2. Аналіз економічної ефективності виробництва гречки   2.1  Загальна організаційно-економічна характеристика підприємства   ТОВ «Хлібодар» – це сільськогосподарське підприємство, засноване на приватній власності у вигляді внесків до ...