Навигация
Методи накопичення даних землевпорядкування
40651
знак
4
таблицы
0
изображений
1.3 Методи накопичення даних землевпорядкування
Однією з основних вимог, що ставиться до характеристики земельної ділянки є місцерозташування, що полягає у розташуванні відносно населеного пункту, розташуванні в межах населеного пункту стосовно певної функціональної зони населеного пункту, тощо. При визначенні місцезнаходження земельної ділянки відносно населеного пункту враховуються:
1) відстань від межі міста, від центру міста;
2) сучасні шляхи сполучення та перспективи їх розвитку;
3) положення земельної ділянки відносно приміської зони;
4) положення земельної ділянки відносно рекраційних територій, територій і об» єктів природно-заповідного фонду, історико-культурних та оздоровчих об» єктів;
5) ступінь техногенного забруднення земельної ділянки та прилеглих територій;
6) наявність та можливість використання зовнішніх інженерних мереж (водопостачання, каналізації, енергозабезпечення тощо);
7) розташування поселень, що можуть слугувати джерелом залучення робочої сили для визначеного виду господарської діяльності та земельній ділянці.
При визначенні місця розташування в межах населеного пункту враховується:
1) наявність у населеного пункту статусу курорту або історичного;
2) входження населеного пункту до зони радіаційного забруднення;
3) адміністративний статус населеного пункту, чисельність населення;
4) розташування земельної ділянки відносно транспортних магістралей з автобусним, трамвайним маршрутами, лініями метрополітену тощо;
5) розташування земельної ділянки відносно шляхів сполучення, які можуть слугувати для забезпечення транспортування сировини і готової продукції;
6) розташування земельної ділянки відносно функціональних зон населеного пункту: сельбищної (багатоповерхової забудови, садибної забудови), промислової, рекреаційної, оздоровчої, в межах заповідної території, в межах регулювання забудови, в зоні історичного ландшафту, що охороняється, в межах охоронних зон території і об» єктів природно-заповідного фонду, в санітарно-захисних зонах промислових об» єктів, у водоохоронних зонах тощо, розташування земельної дiлянки вiдносно територiй техногенного забруднення, об» єкгiв перевищення припустимого рiвня шуму (специфiчних промислових обє» ктiв, залiзниць. автомагiстралей. аеропортiв тощо).
Кадастровий номер земельної дiлянки присвоюється при формуваннi земельної дiлянки. Кадастровий номер включає послiдовне визначення номерiв адміністративно-територiальних утворень, кадастрових зон та територiй сiльських (селищних) рад за межами населених пунктiв, кадастрових кварталiв у мiстах i селищах, а також номерiв земельних дiлянок При переходi прав на земельну дiлянку до нового власника або при змінi перелiку прав вiдносно земельної ділянки, номер дiлянки не змiнюється.
При вiдокремленнi частини земельної дiлянки, об’єднанi земельних дiлянок або iнших операцiях, пов’язаних зi змiною розмiрiв i меж земельних дiлянок, новим земельним дiлянкам пiсля їх формування присвоюються новi кадастровi номери. При визначеннi кадастрових номерiв земельних дiлянок, якi пiдлягають продажу, необхiдно користуватися нормами Тимчасових методичних вказiвок щодо присвоєння кадастрових номерiв земельним дiлянкам для ведения державного земельного кадастру, схвалених науково-технiчною радою держкомзему України 26.01.98. Визначення правового режиму земельної дiлянки полягає у встановленнi форми власностi на землю (державної або комунальної) та форми користування нею (постiйне або тимчасове, у тому числi на умовах оренди), а також обмежень на використаная земельної дiлянки та наявних сервiтутiв (прав iнших осiб). Правовий режим земельної дiлянка визначається на пiдставi даних кадастрової документацiї, а також даних державної реєстрацiї земельних дiлянок i прав на них. Оскiльки власники землi не вправi самостiйно вирiшувати питання щодо найбiльш доцiльного використання земельної дiлянки без узгодження iз органом мiсцевого самоврядування, а також виходячи з того, що типи використашя земельної дiлянки встановлюються у мiстобудiвнiй та землевпоряднiй документацiї, зокрема у генеральних планах забудови, планах земельно-господарського устрою, «зонiнгових» правилах у технiчному паспортi, на пiдставi цiєї затверджено у документацiї зазначаються:
1) загальнi види дозволеного фувкцiонального використання земельної дiлянки;
2) специфiчніi види можливого функцiонального використання земельної дiлянки, на якi потрiбно отримувати спецiальний дозвiл;
З) вимоги i обмеження щодо використання та забудови земельної дiлянки стосовно висоти, кiлькостi поверхiв, розмiрiв будiвель i споруд, вiдстань вiд червоної лiнії, площi та щiлъностi забудови, використання перших поверхiв для громадського обслуговування, особливостей архiтектурного оформлення забудови. а також вимог до iнженерної пiдготовки територій. Характеризуючи земельну дiлянку, необхiдно встановити:
1) розмiри i конфiгурацiю земельноi дiлянки, опис меж сумiжних землекористувачiв;
2) сучасне використання;
З) склад i стан земельних угiдь та зелених насаджень;
4) якiсну характеристику грунтiв (у випадках майбугнього використання земельної дiлянки для дiяльностi, де стан грунтiв є визначальним);
5) ступiнь освоєностi територій;
6) iнженерно-геологiчнi фактори;
7) iнженерне облаштування земельної дiлянки.
Розмiри i конфiгурацiя земельної дiлянки, опис її меж визначаються на планi земельної дiлянки, який є складовою частиною технiчного паспорта. План земельної дiлянки технiчного паспорта складається в масштабi: не дрiбнiше 1:500 – у мiстах республiканського i обласного пiдпорядкування; не дрiбнiше 1:1000 – у мiстах районного пiдпорядкування i селищах; не дрiбнiше 1:2000 – у селах та за межами населених пувктiв. На планi земельної дiлянки вказуються: 1) геодезичкi дані (номери кутiв повороту меж землекористувань, мiри лiнiй, румби); 2) опис меж сумiжних землеволодiнь i землекористувань; 3) споруди, жилi i нежилi будiвлi з позначенням їх поверховостi, призначення та матерiалiв стiн; 4) наземнi та пiдземнi трубопроводи, лiнiї електропередачi, очиснi споруди тощо;
5) дороги i споруди на них;
6) елементи гiдрографiчвої сiтки;
7) земельнi угiддя;
8) рельєф мiсцевостi;
9) межi розповсюдження дiї санiтарних, зооветеринарних, протипожежних, iсторико-культурних та iнших зон, де обмежуються господарська дiяльнiсть згiдно з перелiком обмежень прав власностi на землю та використання земельних дiлянок.
План земельної дiлянки виготовляється на пiдставi робiт по кадастровому землеустрою. На земельнiй дiлянцi встановлються не менше двох межових знакiв постійної дій. В процесi робiт здiйснюється прив’язка межi земельної дiлянки до державної геодезичної мережi. площа земельної дiлянки визначається iз точнiстю до 1 кв. М (0,000 1 га). Характеризуючи сучасне використання земельної дiлянки, необхiдно визначити фактичну виробничу дiяльнiсть. Визначення фактичних обсягiв виробництва дає можливiсть об’єктивно встановити нормативи площi земельної дiлянки для певного виду господарської дiяльностi, а також надлишковi площi земельної дiлянки, на яких може бути розширено виробництво або якi можуть бути проданi для iншого використання.
Стан земельвих угiдь, грунтового покриву необхiдно характеризувати у випадках вiдсутностi благоустрою земельної дiлянки, що використовується у несiльськогосподарських цiлях та тодi, коли на земельнiй дiлянцi передбачається дiяльнiсть, пов’язана з використанням земельної дiлянки як засобу виробництва (розплiдник декоративних лiсових та чагарникових культур, квiткове господарство тощо). У бiльшостi випадкiв для земельних дiлянок несiльськогосподарського призначення характеристикою стану їх поверхнi є ступiнь освоєностi територiї. При цьому доцiльно дати iнформацiю щодо площ, якi знаходяться пiд:
1) будiвлями i спорудами;
2) твердим покриттям;
З) зеленими насадженнями;
4) iншими територiями.
До iнженерно-геологiчних умов, якi найбiльш важливi при характеристицi земельної дiлянки, вiдносяться:
1) несуча спроможнiсть грунтiв;
2) глибина залягання грунтових вод;
З) перiодичвiсть затопления поверхневими водами;
4) заболоченiсть територій;
5) прояви небезпечних геологiчних процесiв – зсувiв, карсту, селю тощо;
6) територiї, порушенi гiрськими виробками.
У технiчному паспортi приводяться загальнi характеристики iнженерного облаштування земельної дiлянки, зокрема:
1) водоводу;
2) калалiзацiї фекальної;
З) каналiзацiї дощової;
4) локальних очисних споруд;
5) дренажної системи;
6) тепломережi;
7) елекгромережi;
8) телефонної мережi.
У технiчному паспортi зазначаються вiдомостi про власникiв будинкiв i споруд, розташованих на земельнiй дiлянцi, та їх користувачiв.
Можливiсть подiлу земельної дiлянки або приєднання їх до сусiдньої встановлюється виходячи iз планувальних нормативiв, встановлених для видiв функцiонального використання.
Види майбутньої пiдприємницької дiяльностi, якi можуть вплинути на прiоритетне (пiльгове) придбання земельної дiлянки, встановлюються органом мiсцевого самоврядування, виходячи iз завдань отримання гостродефiцитноі продукцiї для даного регiону, а тахож максимально можливого збiльшення зайнятостi населения.
Iснуючi типи використання сусiднiх дiлянок, а також заходи, здійснювані з метою розвитку прилеглих територiй, якi можуть вплинути на збiльшення (зменшення) вартостi земельної дiлянки, встановлюються на пiдставi затвердженої мiстобудiвної документацiї.
У технiчному паспортi зазначається розмiр земельного податку, що справляється (або може справлятись) iз земельної дiлянки, а також експертна грошова оцiнка земельної дiлянки.
Похожие работы
... країни (табл. 1). При цьому містобудівні об'єкти нижчого рівня формують організовану цілісність у рамках об'єктів вищого рівня. Ієрархічній структурі об'єктів відповідають стадії містобудівного проектування, які різняться між собою: - змістом завдань, які вони вирішують; - масштабом і характером технічної документації; - терміном проектування. При цьому в стадійності містобудівного ...
... коштів є важливим чинником у зниженні собівартості продукції чи виконаної роботи. Раціональне використання оборотних коштів залежить від правильного їхнього формування і ефективної організації виробництва. Зосередження н підприємствах зайвих оборотних коштів приводить до їхнього заморожування. Це завдає шкоди економіці господарства. Щоб уникнути такого положення, оборотні кошти нормуються, що є ...
... -горілчаної та пивоварної галузей промисловості, а також можливості експорту озимої пшениці, особливо її цінних сортів і пивоварного ячменю. ІІ. Рівень розвитку господарства та економічна оцінка виробництва зерна в ТОВ “Великоглибочецьке” 2.1 Загальна організаційно-економічна характеристика ТОВ “Великоглибочецьке”. Товариство з обмеженою відповідальністю “Великоглибочецьке” було створене в ...
... і застосуванням машин. Господарство в більшій мірі спеціалізується на вирощуванні і реалізації зернових культур і соняшника, а також продукції тваринництва. Таблиця 1.Структура товарної продукції в ВАТ "Комсомолець" Арцизького району Одеської області Вид продукції 2004 рік 2005 рік 2006 рік В середньому Тис.грн. % Тис.грн. % Тис.грн. % Тис.грн. % Зерно 1690 17,9 2466 29,9 ...
0 комментариев