Постановка задачі

1.4 Постановка задачі

У даній роботі розробляється інформаційна система збору даних землевпорядкування для автоматизації процесу оцінки земельних ділянок. Розроблена система буде підґрунтям у роботі в системі ріелторських підприємств та фірм, а також державних підприємств.

Головне завдання полягає в наступних показниках послідовності розробки бази даних по технічних паспортах земельних ділянок несільськогосподарського призначення, створити:

·           таблиці – накопичувачі даних;

·           форми вводу даних на основі таблиць – накопичувачів;

·           запити (відстань від межі/центру міста; сучасні шляхи сполучення та перспективи їх розвитку; положення земельної ділянки відносно приміської зони; положення земельної ділянки відносно рекреаційних територій, територій і об’єктів природно-заповідного фонду, історико-культурних та оздоровчих об’єктів; ступінь техногенного забруднення земельної ділянки та прилеглих територій; наявність та можливість використання зовнішніх інженерних мереж (водопостачання, каналізації, енергозабезпечення тощо), і т.д.).

Основною задачею створення бази даних є відображення основних відомості про земельні ділянки згідно розроблених методичних положень, її спроможність відповідати на запити користувача ПК для проведення оцінки земельної ділянки, зменшення часу на виготовлення паспортів земельних ділянок та внесення відомостей в кадастрові системи.

Оперативність і точність даних земельного кадастру забезпечується проведенням топографо-геодезичних, ґрунтових, екологічних та інших спеціальних робіт, а також встановленню прав власності на землю чи користування нею. Проведенням бонітування ґрунтів і економічною оцінкою земель, а також зонуванням територій населених пунктів.

Економічна оцінка земель – оцінка земель як природного ресурсу та головного засобу виробництва у сільському господарстві. Вона є складовою частиною земельного кадастру і відображає відмінності сформованої ґрунтової родючості за економічними показниками.

Основними показниками загальної економічної оцінки землі є вартість валової продукції (ВП). окупність затрат та диференціальний дохід.

Вартість валової продукції визначають за формулою:

ВП=Р_і ·Уі· С_і

де Р_і - площа посіву, У_і – урожайність, С_і – кадастрова оцінка, яка є складовою собівартості продукції у гіршій зоні та звичайного додаткового прибутку.

Окупність затрат (0З) визначають як відношення вартості валової продукції до сукупних затрат (3) у грошовому виразі і для конкретних груп ґрунтів при рівних економічних умовах господарювання.

Цей вираз є відносним показником рівня родючості земель.

Диференціальний рентний дохід Р_д – один із узагальнюючих показників економічної оцінки земель, який є додатковою частиною чистого доходу створюваного ефективнішою продуктивністю праці на кращих по якості землях. Диференціальний дохід визначають за виразом:

Р_д = ВП-З-Р_Дч

де Р_дч – необхідний чистий дохід.

Величину чистого доходу визначають як різницю вартості валової продукції і затрат на її одержання. Чистий дохід є важливим економічним показником, який визначає економічну ефективність виробництва сільськогосподарської продукції на кращих і гірших землях.

2. Проектування інформаційної системи

 

2.1 Опис функціональної структури інформаційної системи

Для виконання першої задачі – ідентифікація користувачів, необхідно щоб система могла:

·           Дозволяти роботу з системою зареєстрованим користувачам;

·           Забезпечувати гнучку адаптацію доступності процедур системи для кожного окремого користувача;

·           Забезпечувати збереження інформації в базі даних системи про користувача та здійснені ним операції.

Реалізація описаних вище процедур системи забезпечується роботою першої функції <Ідентифікація користувачів >, виконання якої забезпечують чотири підфункції: <Ввід інформації про користувача системи >, <Огляд даних >, <Обробка інформації >.

Підфункція системи <ввід інформації про користувачів системи > реалізується за допомогою підфункцій другого рівня <Ввід даних >, < Перевірка правильності вводу інформації>, та <Збереження інформації >.

Підфункція <Обробка інформації > може бути реалізована двома під функціями другого рівня <Пошук інформації>, <Сортування інформації>, які в свою чергу реалізуються під функціями третього рівня.

Для підфункції <Пошук інформації> це:

·           Завдання умов пошуку;

·           Виконання умов пошуку;

·           Огляд результатів пошуку.

Для підфункції <Сортування інформації> це:

·           Завдання умов сортування;

·           Виконання умов сортування;

·           Огляд результатів сортування.

·           Огляд результатів;

·           Збереження змін.

Для виконання другої задачі – облік даних про ділянку необхідно, щоб система могла:

·           забезпечувати можливість вводу інформації про ділянку;

·           забезпечувати перегляд інформації;

·           контролювати правильність вводу інформації;

·           забезпечувати можливість пошуку необхідної інформації;

·           забезпечувати можливість соттування інформації.

Реалізація описаних вище процедур системи забезпечуються роботою другої функції <Облік даних про ділянку> виконання якої забузпечують такі підфункції як <Ввід інформації про ділянку>,<Перегляд даних>,<Обробка інформації>.

Підфукції системи <Введення інформації даних про ділянку> реалізується за допомогою підфункції другого рівня:

·           введення даних;

·           перевірка правельності вводу даних;

·           перегляд результатів;

·           автоматичне збереження інформації.

Підфункція системи <Перегляд всіх даних>, реалізується за допомогою підфункції другого рівня <Перегляд документів>. Підфункція системи <Обробка інформації> може бути реалізована за допомогою двох піфункцій другого рівня <Пошук інформації> та <Сортування інформації>.

Виконання задач підфункції <Пошук інформації> здійснюється підфункцією третьго рівня:

·           завдання умов пошуку інформації;

·           виконання пошуку інформації;

·           перегляд результатів пошуку.

А підфункція <Сортування інформації> в свою чергу підфункціями:

– завдання умов сортування;

– виконання сортування.

Для виконання третьої задачі – нормативно-правової бази, необхідно щоб система могла:

·           забеспечувати можливість вводу інформації про нормативну-правову базу;

·           забезпечувати пергляд інформації;

·           контролювати правельність вводу інформації;

·           забезпечувати можливість пошуку інформації.

Реалізація описаних вище процедур системи реалізуються роботою третьої функції <Нормативно-правова база>, виконання якої забезпечують такі підфункції як <Ввід інформації про нормативно-правову базу>,<Перегляд всіх даних>,<Обробка інформації>,<Формування необхідної інформації>.

Очевидно, що перелік виконуваних даною функцією процедур аналогічний до списку процедур попередньої функції, тому буде доцільно використовувати структуру функції <Дані про ділянку> з відмістю лише в тому, що процедури будуть виконуватися для інформації з нормативно-правової бази.

Для виконання четвертої задачі – котрою за документаційним забезпеченням, необхідно щоб система могла вести:

·           облік документацій;

·           облік найменувань документаційного забезпечення.

Підфункція <Облік документації> реалізується підфункціями другого рівня:

·           перегляд інформації про документаційне забезпечення;

·           зберігання документаційного забезпечення;

·           використання та знищення.

Підфункція <Облік найменувань документаційного забезпечення> реалізована так само, як і попередня функція, і має три підфункції, що відповідають за ввід інформації, перегляд існуючих даних, знищення інформації.