ВИВЧЕННЯ РЕЛЬЄФУ. СКЛАДАННЯ КАРТОГРАМИ СТРІМКОСТІ СХИЛІВ

2.2 ВИВЧЕННЯ РЕЛЬЄФУ. СКЛАДАННЯ КАРТОГРАМИ СТРІМКОСТІ СХИЛІВ

Формування сучасного рельєфу відбувалося в основному в четвертинний період і знаходилось в залежності від коливань південно-західного крила Причорноморської впадини. Вирівнювання поверхні в післяпонтичний період йшло за рахунок акумуляції червоно-бурої глини і лесу. Одночасно проходило розчленування поверхні долинно-балковою мережею, що призвело до формування ерозійно-денудаційно-укумулятивного рельєфу. Земельний масив господарства характеризується рівнинно-хвильовим водно-ерозійним типом рельєфу, де площа схилів перевищує площу рівнинних участків. Територія землекористування розміщена в південній частині Причорноморської низовини, в межах якої виділена Дунайсько-Дністровська акумулятивна площинно хвильова лесова рівнина.

З півночі на південь через територію господарства проходить широка балка що впадає в озеро Бартиця, а також з північного заходу на південний схід проходить вузька, але глибока балка. Прилягаючі до балок схили місцями порізані виямками. Це прояви лінійної ерозії. Тут одночасно і проявляється площинна ерозія виражена в тому, що змиваються верхні горизонти. Рельєф сприяє розвитку площинного змиву і лінійної ерозії в результаті чого на території господарства переважають еродовані грунти.

Рельєф, як і клімат, являється одним із умов, в яких розвиваються грунти. Він має дуже важливе значення в ґрунтоутворенні і розміщенні ґрунтів на території. Екологічна картограма стрімкості схилів — спеціальна картограма, на якій виконано розподіл території на ареали, що різняться за стрімкістю схилу, як екологічні фактори росту, розвитку і плодоношення багаторічних насаджень. На карті виділяють вододіли, привододільні схили, прируслові схили, пойми, суходоли і балки. До вододілів віднесені всі землі, які займають схили до 1˚ і займають панівне положення на території. Вододіли діляться на плоскі, хвилясті, випуклі, куполоподібні. Схилові землі діляться на слабопологі 1-3˚, пологі 3-5˚, слабопохилі 5-7˚, похилі 7-10˚, сильнопохилі >10˚. До пойм, долин, лощин, балок, суходолів віднесені самі нижчі місця з гідроморфними грунтово утворюючими процесами.

Для розподілу території за стрімкістю схилів використовувалося 5 видів ареалів: 0-3˚, 3-5 ˚ , 5-8 ˚ , 8-12˚ ,>12º. Відповідно до існуючого рельєфу на вибраній території в більшості можна розміщувати квартали і клітки прямолінійно, в залежності від екологічних факторів. Для складання картограми стрімкості схилів ми користувалися шкалою закладання.

Складена картограма стрімкості схилів використовується для вивчення рельєфу та є складовою агроекологічної карти. Розподіл території за стрімкістю схилів наведений в таблиці 1.

Таблиця 1

Розподіл сільськогосподарських угідь за стрімкістю схилів

З таблиці 1 можна зробити висновок про те, що територія господарства має рівнинний рельєф. Загальна площа по стрімкості схилів від 0-3º складає 446.7 га, територія із стрімкістю 3-5° займає 276.0 га, територія зі стрімкістю 5-8о займає 87.4 га, балка займає 60.7 га.

Отже можна зробити таке проектне рішення, що на території із стрімкістю схилів 0-3˚ буде застосовуватись прямолінійне розміщення всіх елементів, 3-5˚ - прямолінійне розміщення рядів, контурне розміщення кліток і кварталів, 5-8о – контурне розміщення рядів, кліток і кварталів.

2.3 ВИВЧЕННЯ КЛІМАТИЧНИХ УМОВ. СКЛАДАННЯ КАРТОГРАМИ ТЕРМІЧНИХ РЕСУРСІВ

Умови зволоження на території господарства порівняно сприятливі, але часто бувають посухи. Річна кількість опадів коливається в межах 360-400мм. В холодний період (листопад - березень) випадає 134 мм опадів і в теплий період (квітень - жовтень) 280мм. Кількість опадів в холодний період Клімат на даній території має великий вплив на ґрунтоутворення. Кліматичні умови поєднують риси середземноморського і помірно-континентального клімату. Тут коротка м’яка зима з нестійким морозним періодом, характеризується різкими змінами погоди: весна, довге жарке літо, тепла осінь. Особливостями річного температурного режиму являються м’яка з частими відлигами зима і досить жарке сухе літо. Найбільш низька з відмічених від’ємних температур – 28оС. Період с від’ємними температурами становить 80-110 днів. Озеро Ял пуг пом’якшує мікроклімат на даній території. Найбільш теплим місяцем являється липень. Середньомісячна температура повітря для липня +22,8оС. Найбільш висока із зареєстрованих температур +40оС.

Сніговий покрив зимою нестійкий і зберігається лише в період січня – лютого місяців (40 днів). Літні опади зазвичай коротко часові, але інтенсивні, дуже часто зливового характеру. Літо характеризується низькою відносною вологістю повітря в середньому 40-50%, часто бувають посушливі дні з відносною вологістю повітря менше 30%.

Переважне направлення вітрів протягом року північне. Середня швидкість вітру зазвичай не перевищує 405м/сек.. Таким чином клімат господарства теплий і сприятливий для вирощування різних видів культурних рослин. Складання картограми термічних ресурсів:

Перший етап. Аналіз фонових агрокліматичних умов території. На цьому етапі необхідно з різних довідників (кліматичних, агрокліматичних тощо) виписати дані показників перезимівлі і теплових ресурсів.

Отже на даній територій виділені мікрорайони із значеннями Тмін: -17,5 і вище- (рожевий) ; –17,5 - –20,0 (оранжевий); –20,0 - –22,5 (жовтий) ; –22,5 - –25,0 (зелений); -25,0 і нище (блакитний).

Показником теплових ресурсів є сума активних температур повітря за період з температурами вище 10 °С (УТ>10 °С). Зважаючи на те, що цей показник мало чутливий до мікроклімату (тобто мало змінюється в різних умовах підстильної поверхні), його треба доповнювати або замінити на суму температур за беззаморозковий період, або на суму денних і нічних температур повітря (УТб/п, УТд, УТн).

Другий етап. Інвентаризація території, тобто виділення місцеположень, які відрізняються по умовах формування мікрокліматичної різниці показників перезимівлі та теплових ресурсів.

Третій етап. На третьому етапі виконують розрахунки значень показників Тмін, УТб/п, УТд і УТн для кожного з виділених місцеположень. Четвертий етап. На цьому етапі відбувається саме складання картограми термічних ресурсів і визначається майбутній напрямок її використання. Для підготовки картограми термічних ресурсів як підстави до комплексної екологічної картограми, кроком районування Тмін може бути 2,5 °С, а теплових ресурсів — 50 °С.

Враховуючи механізм формування мікрокліматичної різниці умов перезимівлі, необхідно виділити вододільні плато, вододіли, верхні, середні та нижні частини схилів, дно долин і улоговини. При цьому треба зважати на тип рельєфу: пагорбкуватий, горбистий, низько гірський. Для складання мікрокліматичної картограми теплових ресурсів необхідно виділити схили із південною і північною складовою.