3. ПРИЙНЯТТЯ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ. ОРГАНІЗАЦІЯ І ВПОРЯДКУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ БАГАТОРІЧНИХ НАСАДЖЕНЬ
Для закладання промислових насаджень використовують лише сорти винограду, які пройшли державне випробування, внесені до реєстру рослин України і допущені до використання або визнані перспективними для природного району, де знаходиться ділянка. Такий добір сортів до певної міри гарантує, що за біологічними властивостями - часом достигання ягід, тривалістю періоду вегетації, потребою в теплі і стійкістю проти низьких температур зимового періоду - вони будуть найповніше відповідати екологічним умовам зони їх використання Правильне вирішення питання добору та розміщення сортів - це найефективніше використання конкретних умов виділеної під виноградник ділянки для одержання високих і високоякісних урожаїв винограду. Основою для формування сортименту виноградних насаджень господарства, ділянки, яка проектується є :
- сортове районування, спеціалізація районів і планування використання врожаю;
- агробіологічні особливості сортів і їх продуктивність в конкретних грунтово-кліматичних умовах;
- структура сортименту господарства, по строкам стиглості, напряму використання, морозостійкості;
- грунтово-кліматичні умови винограднику, який проектується.
Перевагу слід віддавати високоякісним сортам з цінними господарськими ознаками: стійкість проти несприятливих умов середовища, ураження хворобами і пошкодження шкідниками, придатність до механізованого обрізування кущів, збирання врожаїв комбайнами, здатність нагромаджувати багаторічну деревину, що є запорукою, при певних умовах, культивування без підпор та інше.
Добираючи сорти для промислового винограднику, дуже важливо врахувати, на якій підщепі вони мають бути щеплені. Основним критерієм, за яким добирають підщепи є вміст активного вапна в ґрунті, оскільки підвищена його кількість призводить до захворювання кущів хлорозом з подальшим їх пригніченням, втратою продуктивності, а то й загибелі.
Кількість сортів, які добирають, визначається площею насаджень, напрямом використання врожаю, необхідністю рівномірного завантаження переробних підприємств, строком споживання свіжого винограду.
Головні принципи розміщення винограду такі: розміщення кожного окремого сорту або групи сортів, близьких за агробіологічними властивостями , компактно, в єдиному масиві; сорти, які сильно вражаються хворобами, розміщують на добре провітрюваних ділянках; на рівнинах, за однакових ґрунтових умов, ближче до населених пунктів, влаштованих доріг, з метою швидкої доставки винограду на пакувальні й переробні пункти, - високоврожайні технічні сорти.
3.1 ВПОРЯДКУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ ВИНОГРАДНИКІВ
Основними елементами проектування є квартали, клітки, розміщення рядів, дорожньої мережі, захисних лісосмуг, бригадних станів. Розміщення кварталів винограду починається з встановлення напрямку рядків, від нього залежить освітлення насаджень, розміщення доріг, напрямок і розташування лісозахисних насаджень. Форми кварталів та їх конфігурація залежать від рельєфу, стрімкості схилів, ґрунтових умов. В умовах рівнинного рельєфу квартали проектують прямокутної форми. Рядки при цьому будуть розміщатися прямолінійно, паралельно довгим сторонам кварталу. Розташування рядків з півночі на південь сприяє гарному освітленню рослин. При проведенні механізованих робіт агрегати рухаються між рядками через весь квартал, а повертають на його кінцях. Тому, для вибору оптимальна, з точки зору ефективного використання техніки, довжина кварталу на рівнинному рельєфі і схилах до 3° має бути 600-1000 м. Ширина кварталів буде залежати від стрімкості схилів та ґрунтових умов.
Раціональна організація площі, відведеної для закладання винограднику, має забезпечувати ефективне використання землі, захист ґрунту від ерозії та комплексне застосування засобів механізації робіт. Задачі впорядкування території виноградних насаджень заключається в створені таких умов, які сприяють росту і розвитку рослин, високовиробничому використанню техніки і трудових ресурсів для отримання максимальної якості продукції з мінімальними втратами праці. В результаті проведення вишукувальних робіт ми вибрали ділянку на території Плавнівської сільської ради Ренійського району, на якій будемо проектувати виноградники.
Вибрану нами ділянку розбиваємо на 2 квартали винограднику загальною площею 58,20 га. На даній території для забезпеченості кращого освітлення, провітрювання кущів і обігріву ґрунту ряди винограднику орієнтуємо з півночі на південь. При впорядкуванні території виноградних насаджень ми запроектували ділянку для утилізації виноградної лози площею 0,20 га та господарський двір площею – 1,50 га.
Міжквартальні повздовжні дороги проектують по границям кварталів. Ці дороги призначені для руху в двох напрямках і бувають двох видів. Міжквартальні повздовжні дороги, розміщені уздовж ліній рядів, проектуємо шириною 6 м. Розворотні дороги проектуємо шириною 9 м, призначені для розвороту тракторних агрегатів. Міжклітинні дороги розраховані для руху транспорту в одному напрямку, розміщення тари, виносу врожаю. Міжкліточні дороги розташовані перпендикулярно напрямку рядків у кварталі. Їхня ширина залежить від схеми посадки виноградників. Так при схемі посадки 3*1,5м наші міжкліточні дороги будуть шириною 4.5 м.
Захисні смуги на виноградниках – важливий фактор підвищення стійкості, довговічності та врожайності насаджень. Так для захисту від вітрів, ерозії, кращого накопичення в ґрунті вологи, попередження снігових та піщаних наносів на виноградниках проектують захисні лісосмуги по границям кварталів винограднику. Вибирають породи, які не мають спільних шкідників та хвороб з виноградною рослиною. В захисних смугах встановлюють розриви для проїзду техніки та попередження застою повітря.
Правильний підбір сортів винограду − це найбільш оптимальне використання ділянки, обраної під виноградник, для одержання високоякісних урожаїв винограду.
Підставою для підбору сортів виноградних насаджень, для ділянки, що проектується є:
- сортове районування, біологічні особливості сортів та їх продуктивність в конкретних ґрунтових і кліматичних умовах, планування використання урожаю;
- структура сортів виноградних насаджень господарства обирається за строками дозрівання, напрямку використання, морозостійкості, грунтово-кліматичних умовах винограднику, передбаченого для проектування.
Для закладки промислових насаджень використовують сорти винограду, які внесені до реєстру рослин України і допущені до використання, і визнані перспективними для природного району, в якому розміщена ділянка. Такий підбір сортів певною мірою гарантує, що за біологічними властивостями − тривалістю вегетаційного періоду, потребою в теплі і стійкістю до низьких температур зимового періоду − вони будуть найбільш повно відповідати екологічним умовам зони їх використання.
При розміщенні винограду слід дотримуватись принципів:
розміщення кожного окремого сорту чи групи сортів, близьких за біологічними властивостями, компактно, в єдиному масиві;
на ділянках, які провітрюються (для сортів, що сильно уражуються хворобами);
на рівнинах, при однакових ґрунтових умовах, ближче до населених пунктів, влаштованих доріг, з метою швидкої доставки винограду на пункти переробки і пакування.
За результатами еколого-бонітетного аналізу обрана ділянка була рекомендована під наступні сорти винограду:
КАРМРАЮТ
Сорт виведений С.А.Погосяном в Американському виноградарстві і плодоводстві шляхом схрещення сорту Адісі і гібридної форми (Амурський *Чорний солодкий). Проростає в Арменії. На Україні районований з 1979 року в Одеській області. Від розпускання бруньок до технічної зрілості проходить 145-150 днів. Кущі середньої сили росту. Лоза дозріває добре на 87%. Даний сорт вирізняється досить високою і постійною урожайністю. Плодоносних грон на одному кущі 67.7%.
КАБЕРНЕ САВІНЬОН
Каберне-савіньон (Cabernet Sauvignon) – французький технічний сорт винограду. Він ставиться до еколого-географічної групи західноєвропейських сортів винограду.
Вегетаційний період. Від початку розпускання бруньки до технічної зрілості винограду, призначеного для приготування столових вин, проходить 143 дні, а для десертних-165 днів. Збір винограду виробляють пізно - в кінці вересня - початку жовтня. Сума активних температур за цей період досягає 3100-3300°С. До часу настання осінніх заморозків лоза зазвичай визріває на 85-90 %.
0 комментариев