Навигация
3.2. Кореляційний аналіз
Кореляційний аналіз широко застосовується в статистиці для аналізу зв’язків між явищами. Застосування його є одним з обов’язкових елементів статистичного аналізу показників.
Більшість показників с.-г. виробництва вказується мають складні характери залежностей проте найбільш широкого використання набув парний метод кореляційного аналізу (лінійна залежність).
Виходячи з того, що в роботі аналізується урожайність зеленої маси кукурудзи на зелений корм і силос як однієї із головних складових зеленого конвеєра господарства та джерело зелених та грубих кормів в ході попередніх підрахунків після аналізу кореляційних полів залежностей було визначено повну кореляційну палетку даних. Ряд найбільш суттєвих залежностей з повним ходом підрахунків коефіцієнта кореляції та його похідних приводиться в додатку 2.
Основні кореляційні залежності отримані в ході обчислень приводяться в таблиці 8.
Таким чином, аналізуючи одержані кореляційні зв’язки можна стверджувати, що кукурудза на силос і з/к із середньою силою прямого зв’язку визначає продуктивність с.-г. тварин молочного стада та на відгодівлі. Підвищення урожайності на 16-31 % за коефіцієнтом детермінації зумовить підвищення виходу молока та приросту свинини з 1 га с.-г. угідь, підвищить забезпеченість господарства зеленими кормами та силосом при незмінній площі під багаторічними травами.
Це в кінцевому випадку сприятиме підвищенню рентабельності кормових культур в еквівалентному виразі на 1 ц к.о., сприятиме підвищенню рентабельності тваринництва та господарства в цілому. Крім того ріст урожайності прямо корелює з чисельністю поголів’я тварин худоби, тобто забезпечить розширене відтворення стада та обернено корелює з собівартість 1 ц к.о., тобто забезпечить зниження витрат по галузі кормовиробництва.
Такі висновки витікають з аналізу характеру встановлених залежностей.
Таблиця 8
Залежність урожайності зеленої маси кукурудзи на силос та зелений корм
від ряду показників
| Корелююча ознака | Значення коефіцієнта кореляції |
| Надій молока всього, ц | 0,510 |
| Поголів’я молочного стада, гол | 0,610 |
| Середньорічне поголів’я ВРХ на відгодівлі, гол | 0,500 |
| Загальне виробництво кормів, ц к.о. | 0,483 |
| Витрати кормів на молоко, ц к.о. | 0,608 |
| Витрати кормів на приріст ВРХ, ц к.о. | 0,462 |
| Собівартість приросту свиней всього, тис грн.. | 0,497 |
| Вироблено силосу, ц | 0,834 |
| Вироблено з/к, ц | 0,751 |
| Рентабельність приросту ВРХ, % | 0,441 |
| ВВП господарства всього, тис грн.. | 0,622 |
| Одержано гною в господарстві, т | 0,568 |
| Затрати на корми всього, тис грн.. | 0,455 |
| Рівень рентабельності тваринництва, % | 0,397 |
| Середньорічне поголів’я худоби, ум гол | 0,604 |
| Вироблено ВП тваринництва на 1 ум гол, тис грн.. | 0,432 |
| Витрачено кормів на 100 га с.-г. угідь, ц к.о. | 0,380 |
| Вироблено молока на 100 га ріллі, ц | 0,463 |
| Вироблено приростів ВРХ на 100 га ріллі, ц | 0,439 |
Мінімальне значення при Р<0,05 – 0,380, при Р<0,01 – 0,551
Використовуючи дані попередніх розрахунків проведемо визначення множинного коефіцієнта кореляції за показниками надій молока (ryx1=0,510), витрати кормів на молоко (r yx2=0,608), rx1x2 (додаток 3) = 0,913
При лінійному факторному зв’язку коефіцієнт множинної кореляції обчислюють за формулою:
,
де r –лінійні парні коефіцієнти кореляції, які відповідно дорівнюють:
Підставивши у формулу дістанемо, що R = 0,618 (при Р < 0,01).
Отриманий множинний коефіцієнт кореляції вказує на користь тісного взаємозв’язку між надоями молока, витратами кормів на молоко та урожайністю кукурудзи на силос і з/к, що знаходить своє відображення в раціонах годівлі.
Похожие работы
... , різні види облікової, фактичної, видової та урожайності на пні. Характеристика основних цих статистичних категорій приводиться нижче. РОЗДІЛ 2 СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ УРОЖАЙНОСТІ КАРТОПЛІ 2.1 Аналіз рівня та факторів методом аналітичного групування Розподіл сукупності суспільних явищ на групи за будь-якою істотною ознакою називається групуванням. Групування дає змогу виділити в складі ...
... ідного індексу, а абсолютні величини змін валового збору за рахунок даного фактора — як різницю чисельника і знаменника відповідного індексу. 2. СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ УРОЖАЙНОСТІ ТЕХНІЧНИХ КУЛЬТУР 2.1 Аналіз рівня та факторів урожайності методом аналітичного групування Групування — невід'ємний елемент зведення, його найважливіший етап. Це процес утворення груп одиниць сукупності, однорідних ...
... з базисним роком збільшився на 76,73%, у тому числі в результаті зростання фізичного обсягу продукції на 17,41% при збільшенні цін реалізації на 50,52%. 8. Шляхи підвищення ефективності виробництва зернових культур В період переходу до ринкової економіки перед аграрним сектором коштує загальнодержавного завдання - розвиток виробництва і підвищення його ефективності, поліпшення соціально- ...
... івної площі і врожайності: І= СуммаУ1П/СуммаУ0П0 Взаємозв'язок цих індексів дозволяє виявити причину зміни валового збору по окремій культурі. Наприклад, урожайність соняшника у господарствах Дергачівського району Харківської області у 2008 році становила 14,3 ц/га, а в 2009 році - 17,3 ц/га. Вплив факторів на валовий збір соняшнику 2008 2009 Відхилення валового збору 2009 від 2008, ц В ...
0 комментариев