4.1. Проектування сівозмін, посівних площ окремих зернових культур.
Економічною основою сівозмін є науково обґрунтована структура посівних площ, яку розробляють відповідно до спеціалізації та концентрації виробництва сільськогосподарської продукції з урахуванням природних умов і біологічних особливостей культур. Проектуючи планові завдання і структуру посівних площ для господарства, необхідно враховувати можливість забезпечення правильного чергування культур і пару. Оскільки ключовою проблемою в сільському господарстві і надалі залишається виробництво зерна, в структурі посівних площ переважають зернові культури.
При розробці проекту сівозміни треба підібрати найбільш цінні культури в межах кожної групи і визначити оптимальне співвідношення між ними. Для оцінки культур використовують дані про фактичну врожайність їх у даному господарстві. Найістотнішим при встановленні структури посівних площ в сівозміні є відповідність її науковим вимогам правильного чергування культур, оскільки порушення цієї вимоги призводить до зменшення їх врожайності та валових зборів продукцій. Так, якщо питома вага озимої пшениці в сівозміні буде надмірною, доведеться частково вирощувати її повторно, внаслідок чого поширюватиметься врожайність така хвороба, як коренева гниль, і помітно знижуватиметься врожайність пшениці. При запровадженні сівозміни, складеної на основі правильної структури посівних площ, забезпечується рівномірніше використання протягом року робочої сили, механізмів тощо. Запровадження сівозміни підвищує ефективність усіх агрозаходів (удобрення, застосування засобів механізації, знищення бур’янів, шкідників і хвороб тощо). Все це свідчить про те, що організаційне значення сівозмін не менше, ніж агротехнічне. [14;95].
Проектування сівозмін – надзвичайно складна і відповідальна справа, від якої залежить рентабельність всіх галузей сільськогосподарського виробництва. Розпочинати її слід після визначення загального напряму господарства, його спеціалізації.
Кількість сівозмін залежить і від розмірів земельних площ господарства: чим вона більша, тим більшою може бути і кількість сівозмін. На основі структури посівних площ для кожної сівозміни розробляють схему чергування культур. Перед цим визначають кількість полів у сівозміні, яка має бути такою, щоб зручно було вирощувати всі культури.
Останнім часом науково обґрунтовано впровадження сівозмін з невеликою кількістю полів. Це забезпечує оптимальну концентрацію культур і підвищує ефективність використання техніки. Після вирішення питання про кількість полів починають розробляти схеми чергування культур у сівозміні. На основі принципів побудови сівозмін насамперед розміщують найбільш цінні, основні та вимогливі до попередників культури.
Запровадження сівозмін – перенесення розробленого проекту сівозміни на територію землекористування господарства. Встановлюються межі сівозміни і окремих її полів. Щодо конфігурації полів, то краще, щоб вони нагадували прямокутник, довша сторона якого розміщувалася д упоперек схилу або по горизонталях [14; 95].
У перший рік освоєння сівозміни, розміщуючи культури по полях, насамперед враховують культури, які на даний час вже посіяні (багаторічні трави і озимі). Цього ж року треба передбачити вирощування попередників для озимих та інших основних культур, що сприятиме швидкому освоєнню сівозміни. В перший рік переходу допускається деяке відхилення від запланованої структури посівів. Так, якщо в минулому році не висівали багаторічні трави, то замість них сіють однорічні, замість озимих – ярі зернові. На другий рік необхідно додержуватися запланованої структури посівних площ, згрупувати культури по полях і по можливості розмістити їх після передбачених попередників. Якщо в перший рік переходу відхилення від запроектованої сівозміни були незначні і культури згрупували по полях, то другий рік може бути роком освоєння сівозміни. В інших випадках сівозміни освоюють за три роки. ( див. табл. 23)
Таблиця 23 [2] Структура посівних площ в освоєній та запроектованій сівозмінах в ТОВ “Великоглибочецьке” в 2004 р.
Культури | Освоєна сівозміна | Запроектована сівозміна | Схема сівозміни | ||||
Номер поля | Культура | ||||||
га | % | га | % | ||||
Зернові | 414 | 59 | 400 | 56,9 | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 | Конюшина на один укіс, викоовес. Озима пшениця Цукрові буряки, кормові буряки Кукурудза на з/м і силос Озима пшениця Горох, гречка Озима пшениця Цукрові буряки Ячмінь з підсівом конюшини, овес |
|
озима пшениця жито гречка ячмінь горох просо овес | 300 17 30 40 10 10 5 | 42,7 2,4 4,2 5,6 1,4 1,4 0,7 | 320 10 25 30 10 - 5 | 46,5 1,4 3,5 4,2 1,4 - 0,7 |
| ||
Технічні | 100 | 14,2 | 110 | 15,6 |
| ||
цукрові буряки | 100 | 14,2 | 110 | 15,6 |
| ||
Кормові | 188 | 26,7 | 192 | 27,3 |
| ||
кукурудза на з/м кукурудза на силос кормові буряки однорічні трави багаторічні трави на один укіс | 60 40 69 - 19 | 8,5 5,6 9,8 - 2,7 | 62 32 50 20 28 | 8,8 4,5 7,1 2,8 3,9 |
|
Проект введення сівозмін обговорюється на нараді ТОВ “Великоглибочецьке”, на зборах уповноважених господарства і після внесення необхідних змін, направляють для затвердження у вищестоячі сільськогосподарські організації. Після затвердження проекту здійснюють внутрішньогосподарські заходи щодо землевпорядкування, визначають межі сівозмін, полів. Прийнята сівозміна оформляється відповідними документами. Виходячи із сучасного стану зернового виробництва у Товаристві з обмеженою відповідальністю “Великоглибочецьке” розроблено проект розвитку галузі на перспективу (табл. 24).
Таблиця 24 Проектні посівні площі зернових культур в ТОВ “Великоглибочецьке” на 2004 – 2010 рр. (га)
Культури | 2004р. | 2005р. | 2006р. | 2007р. | 2008р. | 2009р. | 2010р. |
Озима пшениця | 300 | 320 | 320 | 325 | 325 | 325 | 325 |
Жито | 17 | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 | 15 |
Гречка | 30 | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 | 20 |
Ячмінь | 40 | 30 | 25 | 25 | 20 | 20 | 20 |
Горох | 10 | 19 | 14 | 14 | 19 | 19 | 19 |
Овес | 7 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 |
Боби | 5 | 10 | 10 | 10 | 14 | 14 | 14 |
Вика | 5 | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 |
Всього зернових | 414 | 414 | 414 | 414 | 420 | 420 | 420 |
Як видно із таблиці посівні площі зернових культур планується довести до 428 га, зокрема площі озимої пшениці, як основної культури, яка дає найбільші урожаї, планується збільшити на 20-25 га, що становитиме 320-325 га, посівні площі гороху, як джерело білка для тваринництва планується збільшити на 9 га, що становитиме 19 га.
В Товаристві з обмеженою відповідальністю “Великоглибочецьке” також на перспективу планують збільшити посівні площі під зернобобові культури, оскільки, як вже зазначалося, саме ці культури є основним джерелом кормового білка.
0 комментариев