4.2. Проектування врожайності зернових культур.
Урожайність зернових культур є одним з головних показників ефективності землеробства. Вона характеризується виходом продукції певної культури з одиниці площі посіву, залежить від багатьох факторів інтенсивного ведення землеробства і в першу чергу від наявності світла, тепла, повітря, води та поживних речовин. Велике значення мають також якість і строки обробітку грунту, меліорація, хімізація земель, система насінництва і сівозміни, впровадження у виробництво високоврожайних сортів і гібридів та досягнень науки і передового досвіду вирощування сільськогосподарських культур тощо.
Розглянемо методику планування урожайності, яка найбільш повно охоплює дію основних факторів на розмір майбутнього врожаю кожної культури, на основі енергетичної оцінки інтенсифікації АПК.
Найважливішу роль у досягненні максимального урожаю відіграє ефективне використання сонячної енергії (світла), оскільки 90-95 % біомаси становлять органічні речовини, які утворюються в процесі фотосинтезу. При цьому фотосинтетична активна радіація (ФАР) досягає близько 45-50 % загальної енергії, яка бере участь у процесі фотосинтезу. Середньорічне надходження ФАР характеризується і визначається за формулою.
Величину гранично можливого урожаю конкретної культури за використанням ФАР можна розрахувати за формулою:
Уб = , де
Уб – потенційний біологічний урожай сухої маси, ц/га;
ОФАР – надходження ФАР за вегетаційний період, М Дж/га;
КФАР – коефіцієнт використання ФАР, %;
д – калорійність 1 ц урожаю органічної речовини, яка дорівнює 4 х 105 ККал. [20;230].
Підраховано, що кожний центнер сухої органічної речовини вбирає 400 тис. ККал енергії або це становить в перерахунку на мегаджоулі – 1676.
Планування виробництва зерна повинно здійснюватись у перспективних, поточних і оперативних планах господарства. Воно передбачає насамперед продаж зерна державі за видами на основі заключених контрактів, а також на внутрішньогосподарські потреби насінного і фуражного фондів з урахуванням страхових запасів, допомоги людям похилого віку і тимчасово непрацездатним; натуральні оплати робітникам, продаж на ринку тощо. Розрахунки валового виробництва виконують для кожного виду зерна окремо, а потім в цілому по галузі.
Маючи валове виробництво зерна з усіх його видів і розрахункову планову урожайність визначають розмір посівної площі по кожній зерновій культурі. Розрахункову планову урожайність визначають як середньоарифметичну фактичну урожайність по певній культурі за останні 5 р. з урахуванням досягнень с/г науки та передової виробничої практики.
Значне місце у валовому виробництві зерна та інших культур займають інтенсивні технології, які впроваджені в Україні. На площах зернових культур за інтенсивною технологією урожайність, як правило, на 5-6 ц/га вища ніж за звичайною технологією. Проте, за даними Міністерства економіки України увага до інтенсивних технологій знижується. Цей висновок можна зробити за таких даних. Якщо в 1991р. процент посівних площ зернових за інтенсивною технологією до всіх посівних площ становив 46 %, то в 1994р. – 41 %, а в 1996р. – 30 %. Відповідно знизився процент валового виробництва зерна – 53 %, 48 % і 36 %.
Отже, в організації виробництва зерна особливу увагу необхідно звертати на широке застосування інтенсивних технологій.
Спроектуємо врожайність зернових культур в ТОВ “Великоглибочецьке” на найближчі 5 років (таблиця 25)
Таблиця 25
Проектна врожайність зернових культур в ТОВ “Великоглибочецьке”
| Культури | 2004р. | 2005р. | 2006р. | 2007р. | 2008р. | 2009р. | 2010р. |
| Озима пшениця | 32,7 | 35,9 | 38,2 | 40 | 40 | 40 | 40 |
| Жито | 22,3 | 23,2 | 24 | 25 | 25 | 25 | 25 |
| Гречка | 9,5 | 9,5 | 9,5 | 10 | 10 | 12 | 12,5 |
| Ячмінь | 31 | 31 | 31 | 31 | 31,9 | 32,6 | 32,8 |
| Горох | 24,5 | 25 | 25 | 26 | 26 | 26 | 26 |
| Овес | 24,2 | 24,2 | 24,2 | 24,2 | 25 | 25 | 25 |
| Боби | 13,8 | 13,8 | 13,9 | 13,9 | 14 | 14 | 14,5 |
| Вика | 38 | 38 | 38 | 39 | 39 | 39 | 39 |
| Всього зернових | 29,8 | 30,1 | 32,3 | 34,2 | 36 | 37,1 | 38,2 |
Із таблиці видно, що врожайність зернових планується збільшити в 2010 році на 8,7 ц/га, в тому числі озимої пшениці на 7,3 ц/га, жита на 2,7 ц/га; гречки на 3 ц/га; ячменю на 2 ц/га; гороху – на 2 ц/га.
Підвищення врожайності всіх зернових культур – це першочергове завдання адміністрації господарства. На 2004-2010 рр., зокрема до 2010 року врожайність озимої пшениці довести до 40 ц/га; ячменю – 30-35 ц/га; гречки 10-12 ц/га.
Підвищення врожайності озимої пшениці можна досягти за рахунок посіву по таких попередниках як багаторічні трави і однорічні трави і гороху. Це дасть прибавку 4-5 ц/га;
- внесення мінеральних добрив в діючій речовині NPK під оранку, при посіві у рядки, підживлення в межах NPK 100-110 ц/га. Це дасть прибавку врожайності на 5,5-6,5 ц/га;
- впровадження нових високопродуктивних сортів. Прибавка 3-4 ц/га;
- збирання озимої пшениці в стислі агротехнічні строки в межах не більше 10-ти робочих днів. Це дасть господарську прибавку урожайності – на 4-5 ц/га.
Попередником ячменю повинні бути цукрові буряки, під які вносився гній і мінеральні добрива. Це забезпечить високу врожайність даної культури.
0 комментариев