28. Становище молоді на ринку праці
Скорочення числа молодих працівників відбувається майже в усіх економічних сферах, окрім фінансової та торгівельної. Значна частина молоді зайнята в тіньовому секторі.
29. Предмет, об’єкт соціології комунікації
Комунікація – це передавання інформації від однієї системи до іншої за допомогою сигналів чи спеціалізованих матеріальних носіїв.
Вона може бути вербально, тобто за допомогою усних чи друкованих слів, візуальною, за допомогою образу та орієнтованою на сприйняття слухом (музика).
Автокомунікація – це інформаційний процес, за якого ретранслятором і одержувачем інформації є один і той же суб’єкт.
Міжособистісна комунікація – систематизація та одночасне поширення однотипних повідомлень для великого кола слухачів з метою інформування ідеології, політики, економіки заради впливу на людей.
Соціологія комунікація – це галузь соціології, предметом якої є формування явищ в сус-ві в процесі комунікації, діяльність соціальних груп та інститутів, що виробляють та поширюють масову інформацію.
Предметом є взаємодія комунікатора, аудиторії та визначення змісту і особливостей сприйняття інформації.
Об’єктом є сукупність інформативних і комунікативних явищ в соціальному вимірі.
Своїми витоками соціологія комунікації завдячує тоталітарному режиму. Адже у першій половині 20 ст. постала проблема ефективної пропаганди та контрпропаганди. А своїм головним завданням соціологія комунікації вважають вивчення особливостей процесу комунікацій та чинників, що на неї впливають.
30. Рівні та функції соціальної комунікації
Головною у комунікативних дослідженнях є проблема особистості. Для соціології комунікації важливі такі поняття як мовна особистість та комунікативна особистість.
Мовна особистість – це сукупність характеристик людини, що обумовлюють можливість створення прийняття повідомлень.
Комунікативна особистість – це вияв особистості, який залежить від сукупності її індивідуальних можливостей та характеристик, що обумовлюють її ступінь комунікативних потреб.
Мовний акт – цілеспрямована мовна поведінка, що реалізується згідно з правилами, прийнятими в певному сус-ві; одиниця нормативної поведінки в межах певної комунікативної ситуації.
Важливою категорією соціології комунікацій є одиниця висловлювання – дискурс.
Дискурс – це взаємопов’язаний текст, мовленнєвий потік, що має повну стратегічну комунікативну установку.
Функції соціології комунікацій:
1. базові:
- інформаційна
- прагматична – інформація є певною метою
- експресивна – необхідність в передачі інформації шляхом емоцій
2. спеціалізовані:
- контактовстановлююча – успіх комунікативного задуму
- само презентації – створюють власний образ
- апелятивна – реалізація за наявності відмінностей соц. статусів учасників контакту
31. Функції та види соціального дослідження
Соціологічне дослідження – це система логічно послідовних, методологічних, методичних і організаційно-технічних процедур для отримання наукових знань про соціологічні явища та процеси.
Функції соціологічного дослідження:
1. пізнавальна – відкриває нові знання про розвиток сус-ва та функціонування окремих сфер
2. методологічна – забезпечує міждисциплінарні зв’язки соціології з іншими науками і забезпечує нові підходи для вивчення соц. дійсності.
3. практична – передбачає виокремлення конкретних практичних рекомендацій заради врегулювання тих чи інших проблем сус-ва
4. інформаційна – сприяє отриманню інформації щодо стану розвитку і тенденції процесів суспільно життя
5. управлінська – забезпечує соц. управління на всіх рівнях функціонування соціуму, а також зворотній зв'язок між суб’єктами.
Проведення соціологічного досліджень охоплює такі етапи:
1. підготовчий – вироблення програми, інструментів, а також методика дослідження
2. збір первинної соціологічної інформації, що відбувається за допомогою опитування, анкет
3. впорядкування та оброблення інформації
4. аналіз обробленої інформації, підготовка звіту, формування висновків та рекомендації.
В залежності від мети виділяють:
1. фундаментальні (спрямовані на встановлення та наліз соціологічних тенденцій, закономірностей розвитку і пов’язані з найскладнішими проблемами сус-ва)
2. прикладні (націлені на вивчення конкретних об’єктів соціологічних проблем)
За глибиною аналізу:
1. пошукові
2. описові
3. аналітичні
За часом виділяють:
1. довготермінові (3 і більше років)
2. середньострокові (від 6 місяців до 3 років)
3. короткострокові (від 2 до 6 місяців)
4. експрес-опитування (від 1 тижня до 2 місяців)
За замовником:
1. державні
2. госпрозрахункові
Новим видом соц. дослідження є моніторинг – це збирання первинної емпіричної інформації за спеціальною методикою, що передбачає регулярне обстеження численних груп населення вибірковим методом за стандартною процедурою.
Також розрізняють:
1. у сфері освіти
2. у сфері управління
3. в сфері промисловості
4. с/г
5. науки тощо
32. Програма соціального дослідження
Кожне соціол. дослідження починається із з’ясування мети засновника, уточнення теми дослідження, визначення термінів і витрат.
Програма соціол дослідження є науковим документом, що містить інформацію про методи збору, обґрунтування та висновки
Програма виконує:
- методологічну
методичну
- організаційну функцію
Методологічна частина охоплює такі складові:
1. інформаційний пошук – визначення проблемності ситуації
2. формування і обґрунтування проблем
3. визначення мети об’єкта і предмета дослідження
4. формування робочих гіпотез
Методична частина передбачає:
1. вибір і опис методів збирання первинної соціол інформації
2. розробка інструментів опитування (бюлетені, анкети)
3. розробка вибірки досліджень
4. обгрунтування методів та аналіз зібраної інформації
5. розробка стратегічного, методичного і робочого плану дослідження
Створення програми починається з окреслення проблем дослідження та протиріч у сус-ві.
Соц. проблема – це суперечлива ситуація реального життя, що має масовий характер і стосується інтересів спільнот і груп.
Об’єкт соціол дослідження – це певна соц. реальність, що потребує цілеспрямованого вивчення (соц. спільноти, певні групи, процеси)
Предмет соціол дослідження – це найбільш значущі з теоретичної і практичної точки зору, особливості, які необхідно наступити в об’єкті.
Завдання соціол дослідження – це логічно сформовані настанови, вказівки, підстави, вирішення яких вирішує конкретну мету.
... і) так званих первинних груп - сім'я, сусіди, товариські об'єднання. Відомі західні соціологи (А.Мейо, Я.Морено, Дж.Хоманс та ін.) обґрунтували теорію малих груп. К.Маркс, Ф.Енгельс, В.Ленін підкреслювали історичний характер соціальної структури суспільства та домінантну роль у ній таких соціальних об'єднань, як класи. До речі, В.Ленін підкреслював досить високу невизначеність поняття соціальної ...
... меж, що відрізняють їх за даною ознакою від решти суспільства, дасть підстави говорити про рівень реальної ідентифікації [35, 20]. 2. Ідентифікація особистості як об'єкт соціологічного аналізу В умовах соціокультурних трансформацій, що характеризують сучасний етап розвитку українського суспільства, досить актуальним стає необхідність соціального самовизначення особистості. Глобальні ...
... і стосунки і систему соціальних інститутів або установ, регулюючу ці стосунки. У всіх приведених визначеннях підкреслюється соціальна структура, з одного боку, і соціальна поведінка (дія) — з іншою, як предмети соціологічного дослідження. Демографічна, економічна і класова структура суспільства, територіальні чинники, пануючі етичні, моральні і духовні цінності (що у загальних рисах складає соці ...
... 80 – 90рр ХХ ст. сферою особливого і постійного інтересу в німецькій емпіричній соціології стає розвиток соціології праці, а в її межах індустріальної соціології. 9. Становлення соціологічної думки в Україні Початком самостійних соціологічних праць слід вважати дослідження женевського гуртка українських учених у 80х роках ХІХ ст.. ,які друкувалися в часописи «Громада» (Женева) і в окремих ...
0 комментариев