Зміст:

Вcтуп

Основна частина.

1.         Соціологічні переконання Р. Спенсера:

1.1 Соціологія Г. Спенсера

1.2 Еволюціонізм

2.         Соціологічні переконання Е. Дюркгейма:

2.1 Теоретичні і світоглядні підстави соціології Е. Дюркгейма

2.2 «Соціологізм» Э. Дюркгейма як методологія наукового дослідження суспільства

2.3 Ідея соціальної солідарності

3.         Соціологічні переконання М. Вебера:

3.1 Методологія соціологічного пізнання М. Вебера

3.2 Теорія «соціальної дії»

3.3 Політична соціологія М. Вебера

3.4 Релігія в соціологічній концепції М. Вебера

Висновок


Вcтуп

На другу половину 19 – початок 20 ст. доводиться розквіт теоретичній соціології, розвиток соціологічних теорій, що стали класичними. Даний період – це свого роду соціологічного «осьового часу». Тому увага до нього особлива пильне. Аналіз класичного періоду в розвитку соціології припускає рішення проблеми систематизації створених в цей час соціологічних теорій, визначення принципу їх структуризації, критерію їх класифікації.

Цілі і задачі реферату. Мета даного реферату полягає в розгляді соціологічних поглядів Р. Спенсера, Е. Дюркгейма, М. Вебера.

Для досягнення поставленої мети в рефераті розв'язуються наступні приватні задачі:

4.         дати характеристику соціологічних поглядів Р. Спенсера;

5.         дати характеристику соціологічних поглядів Е. Дюркгейма;

6.         дати характеристику соціологічних поглядів М. Вебера.

Предметом дослідження є суспільні відносини, пов'язані з розглядом соціологічних переконань Р. Спенсера, Е. Дюркгейма, М. Вебера.

Об'єкт дослідження – соціологічні погляди Р. Спенсера, Е. Дюркгейма, М. Вебера.


1. Соціологічні переконання Г. Спенсера

 

1.1 Соціологія Г. Спенсера

Якнайповніші і широко ідеї, пов'язані з натуралістичною (органічної) концепцією представлені і розвинені в працях англійського соціолога Герберта Спенсера (1820—1903).

Г. Спенсер розділяв основний погляд Конта, по якому соціологія, що примикає до біології, складає з нею фізику організованих тіл і розглядає суспільство як свого роду організму. Проте Спенсер поміщає між біологією і соціологією психологію, але це не зробило помітного впливу на його уявлення про суспільство. Спенсер не був згоден з ідеєю Конта про те, що весь соціальний механізм покоїться на думках і що ідеї управляють миром, вносять в світ перевороти. Спенсер вважав, що «світ управляється і змінюється через відчуття, для яких ідеї служать тільки керівниками. Соціальний організм покоїться врешті-решт не на думках, але майже цілком на характерах».[1]

Таким чином, Спенсер стоїть за психологічне пояснення «соціального механізму», хоча це і не зв'язується з його аналогією суспільства з біологічним організмом. Спроба пояснити явища, що відбуваються в суспільному житті, біологічними аналогіями багато в чому пов'язана з теорією Дарвіна. З'явившися в середині 19 століття, вона зробила сильний вплив на соціологію, породивши різні біологізаторські соціологічні концепції, у тому числі і соціал-дарвіністські. Суть останніх полягала в тому, що їх автори переносили на суспільство і доводили до логічного кінця принципи природного відбору і боротьби за існування, бачивши в них універсальну модель еволюційного процесу.

Особливо цінним для розуміння походження багатьох соціальних інститутів, вивчення суспільства з'явилося вживання еволюційної теорії. Еволюційний підхід до суспільства важливий тим, що кожне явище вивчається в його розвитку. Переворот, вчинений в біології еволюційною теорією Дарвіна і сприйнятий багатьма соціологами, значно усилив історико-порівняльний метод вивчення культурних і соціальних форм життя[2].

Перша соціологічна праця Спенсера «Соціальна статика» вийшла в 1850 р. В 60-90-е роки Спенсер, створюючи систему синтетичної філософії, намагався об'єднати всі теоретичні науки того часу. В ці роки були написані: «основні початки», «Підстави психології», «Підстави біології», «Підстави соціології», «Підстави етики», «Підстави соціології» передували самостійною книгою «Соціологія як предмет вивчення».

Свої соціологічні переконання Спенсер, подібно Конту, виводив шляхом дедукції з філософських принципів. Хоча Спенсер відносився до Конту вельми критично, але все таки вважав, що французький мислитель в розумінні соціальних явищ значно перевершував всі колишні підходи і називав його філософію «задумом, повним величі.

1.2 Еволюціонізм

Центральне поняття всієї світоглядної концепції Спенсера – еволюціонізм. За його визначенням еволюція є інтеграцією матерії, саме еволюція переводить матерію з невизначеної, незв'язної однорідності в певну зв'язану однорідність, тобто соціальне ціле, де, проте, це ціле — суспільство — не може і не повинне поглинати окрему особу. Звідси істотним вимірюванням соціального прогресу Спенсер вважає перехід від суспільства, в якому особа цілком підлегла соціальному цілому, до такого стану, при якому соціальний організм або суспільство «служить» становлячим його індивідам. Як він писав: «...Ідеалом, до якого ми йдемо, є суспільство, в якому управління буде доведено до можливо менших меж, а свобода досягне по можливості найбільшої широти»[3].

Основна відмінність соціальних структур, по Спенсеру, полягає в тому, чи є співпраця людей в досягненні загальної мети добровільною або примусовою. Він ділить суспільство на два типи: «військове» і «промислове», яким і відповідають ці два типи відносин людей.

Спенсер не дав формального визначення соціології і її відношення до інших суспільних наук. В цілому він бачив в соціології науку про «надорганічний» розвиток, яка одночасно описує цей процес і формулює його закони. Причому він аніскільки не сумнівається в необхідності соціології як самостійної науки — науки, вільної від різних, у тому числі і класових, забобонів.

Його праця «Підстави соціології» (1877 р.) була однією з перших в плані побудови цілісної соціологічної системи на етнографічному матеріалі. Він намагається теоретично реконструювати фізичне, інтелектуальне і особливо релігійне життя первісної людини, з'ясувати походження його основних ідей і уявлень.

Велику увагу Спенсер надав уточненню і розробці понятійного апарату соціології. Так він аналізує поняття суспільства, соціального зростання, соціальної структури, соціальних функцій різних систем і органів суспільного життя. Можна сказати, що він заклав фундамент формування понятійної системи соціології, а також структурно-функціонального методу. В значній мірі цьому сприяли аналогії людського суспільства з біологічним організмом, які він проводив. Безумовно, він робив відмінність між біологічним організмом і процесами суспільного життя. Головне значення відмінності Спенсер бачило в тому, що в живому організмі елементи існують ради цілого, в суспільстві — навпаки. Як він відзначав: «суспільство існує для блага його членів, а не члени існують для блага суспільства»[4].

На величезному етнографічному матеріалі англійський мислитель послідовно розглядає еволюцію сімейних відносин: первісні статеві відносини, форми сім'ї, положення жінок і дітей; еволюцію обрядових установ і звичаїв, політичних установ: держава, представницькі установи, суд і т.д. Не обійшов своєю увагою Спенсер релігійні установи, промисловість і її структуру. Таким чином, соціологія у Спенсера виступає як всеосяжна наука, що включає загальну теорію історичного розвитку (еволюцію).

Взагалі, перша частина його «Підстав соціології» присвячена головним чином дослідженню первісної людини, причому здебільшого його духовній стороні, аналізу відчуттів і вірувань, яким він надавав велике соціологічне значення у визначенні характеру суспільного життя. Тобто практично йдеться про опис первісної культури людства, первісному світогляді, де, як і в інших частинах свого твору, він користувався виключно порівняльно-історичним методом, і що не мало анінайменшого відношення до питання про те, чи є суспільство організмом, або ж чимось відмінним від нього.

Органічні аналогії одержують у Спенсера вживання, коли він розглядає політичні установи, які, власне кажучи, і є у нього справжнім соціальним організмом. Хоча і тут багато що не потребує органічних аналогій і, зокрема, визначення і перехід від «військового» суспільства до індустріального[5].

Аналіз спенсеровських «Підстав соціології» показує, що він часом чисто зовнішнім чином сполучає погляди, навіяні органічною аналогією з результатами порівняльного вивчення, етнографічними і історичними даними, які розглядаються з еволюційної точки зору. Це дає підставу сказати, що насправді соціологія Спенсера, її зміст і значення характеризуються не стільки органічною аналогією, скільки вживанням до вивчення суспільних явищ порівняльного методу. Саме він є у Спенсера початковою базою розвитку його соціологічної концепції.



Информация о работе «Соціологічні погляди Р. Спенсера, Е. Дюркгейма, М. Вебера»
Раздел: Социология
Количество знаков с пробелами: 27900
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
65624
0
0

... і стосунки і систему соціальних інститутів або установ, регулюючу ці стосунки. У всіх приведених визначеннях підкреслюється соціальна структура, з одного боку, і соціальна поведінка (дія) — з іншою, як предмети соціологічного дослідження. Демографічна, економічна і класова структура суспільства, територіальні чинники, пануючі етичні, моральні і духовні цінності (що у загальних рисах складає соці ...

Скачать
75630
4
0

... грунтуватися на позитивних фактах, будуватися за прикладом наук природничих. Не випадково соціологію спочатку називали соціальною фізикою. Становлення соціології як науки про суспільство ведеться з середини минулого століття і зв'язується з іменами Карла Маркса, Макса Вебера і французького ученого Еміля Дюркгейма. З такою точкою зору згодні представники практично всіх основних напрямів сучасної ...

Скачать
55742
0
0

... іти, дає теоретичне узагальнення процессів, що відбуваються, визначає напрям емпіричних соціологічних досліджень суспільної думки учнівської молоді, педагогів, адміністрації, громадських організацій. Соціологія освіти висуває гіпотези, які ще потребують перевірки практикою. Без теоретичних передумов ніяке емпіричне дослідження не дає необхідних результатів, а матиме випадковий характер у вигляді ...

Скачать
75498
0
0

... ізаційних проблем 2. посилення ролі соціальної сфери на всі сфери економіки 3. підвищення ролі людини у розвитку сус-ва 4. підвищення ролі освіти та науки для економічно активної частини населення 5. розвиток соціологічного знання, завдяки чому деякі економічні чинники увійшли в соціологічну науку 6. розвиток деяких галузей соціології, таких як промислова соціологія, соціологія управління. ...

0 комментариев


Наверх