Мега-товариства національних меншин краю

9. Мега-товариства національних меншин краю

·          Форум угорських організацій Закарпаття;

·          «Єкгіпе»;

·          «Праліпе»;

·          Сойм Підкарпатських Русинов;

·          Народна рада Русинов Закарпаття.

Діяльність Йосипа Адама (депутат Ужгородської міської ради). Русинські лідери.

10.Угорськомовні товариства етнічно неугорських спільнот краю

·           Товариство по захисту інтересів угорських ромів Закарпаття «Унг ромен»;

·           Товариство угорськомовних євреїв.

Розглянемо детальніше деякі з них. У 2003 – 2004 рр. вагому роль в інтеграції конструктивних організацій угорської меншини Закарпаття і всієї країни відіграє Демократична спілка угорців України, очолювана депутатом Верховної Ради України, головою Ради представників громадських організацій національних меншин України при Президентові України І. Гайдошом [12, с. 84].

Демократична Спілка угорців України (ДСУУ), м. Київ, нараховує близько 10 тис. членів. Статус всеукраїнський. Заснована у 1993 р., до неї входять 15 організацій з різних регіонів України. Очолює народний депутат України XV скликання Іштван Гайдош. В м. Берегові діє Регіональна організація Демократичної Спілки угорців України в Закарпатській області.

Серед розмаїття національно-культурних товариств Закарпаття яскраво виділяється створене в 1989 році Товариство угорської культури Закарпаття – одне з перших її області. Правління Товариства очолює народний депутат України М. Ковач, а почесним головою Правління є його фундатор Ш. Фодо. Сьогодні Товариство об'єднує понад 100 первинних осередків, у яких налічується близько 25 тисяч членів з усіх населених пунктів області, де компактно проживають угорці

Товариство з перших днів його виникнення постійно піклується про розвиток національної культури, освіти продовження історичних традицій угорців Закарпаття.

ТУКЗ є одним з ініціаторів створення Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства. відкриття у м. Берегові Закарпатського угорськомовного педагогічного інституту.

Товариство сприяє реалізації особистих і колективних прав угорців Закарпаття, вносить пропозиції до проектів законів України, що стосуються питань національних відносин, бере активну участь в організації та у відзначенні національних свят, а також історичних ювілеїв угорського народу. Воно є співзасновником обласної газети «Карпаті ігаз со» («Karpati igaz szo») та засновником власного журналу «Карпатський огляд» («Karpataljai szemle»), який виходить щомісяця, (членом Всесвітньої спілки угорців та Федеративної унії Європейських національних меншин.

Закарпатське угорськомовне наукове товариство. Створене з ініціативи Ужгородського Центру гунгарології 16 квітня 1993 року. Члени товариства – науковці-доктори та кандидати наук, які добре володіють угорською мовою і займаються питаннями гунгаристики. Від початку Товариство очолює директор Центру гунгарології, професор УжНУ П. Лизанець.

Сьогодні ЗУНТ нараховує 79 членів 36 докторів та 43 кандидати наук. Завдання ЗУНТ (крім іншого) – активізація наукового співробітництва і розширення міжнародних наукових зв'язків між Україною і Угорщиною організація та проведення наукових конференцій, симпозіумів, нарад і наукових поїздок, а також видавнича діяльність Щомісяця, першої середи засідає наукове товариство, на якому один-два члени товариства виступають з доповідями про досягнуті результати в галузі відповідної науки. Після доповідей відбуваються дискусії Доповіді та дискусії ведуться угорської 11 мовою. Друкованим органом ЗУНТ є «Вісник», чотири номери якого вже вийшли у світ.

У 1997 році створено Закарпатське угорськомовне наукове товариство студентів та молодих науковців (голова Г. Феєр), яке діє під патронатом ЗУНТ [18, с. 129].

Товариство угорської інтелігенції Закарпаття. У 1993 році майже 1,5 тисячі творчих людей угорської національності області об'єдналися і створили Товариство угорської інтелігенції Закарпаття. Його очолив директор видавництва «Інтермікс» та Центру розвитку підприємництва Д. Дупко. Товариство поставило перед собою першочергові завдання – сприяти створенню умов для творчої праці кваліфікованих кадрів та підвищенню загальноосвітнього, культурного та економічного рівня населення краю, підтримувати здібну молодь.

З цією метою успішно функціонують Агентство підтримки підприємництва, Прикордонне об'єднання органів самоврядування Закарпаття, курси підвищення кваліфікації фахівців різних галузей, що мають назву Ужгородської економічної академії. Вони діють у тісній співпраці з Фондом «Нове рукостискання» (Угорщина), сільськогосподарським інститутом м. Ніредьгаза та економічним факультетом Ужгородського національного університету. Товариство систематично проводить зустрічі населення з митцями як нашого краю, так і Угорщини, організовує виставки, конференції, семінари, виступає членом міжнародного фонду «Три кордони» та і засновником Спілки прикордонного економічного розвитку «Карпати» (Україна, Словаччина, Угорщина)

Товариство угорських бібліотекарів Закарпаття. Зареєстроване в грудні 1994 році, об'єднує понад 120 бібліотекарів Берегівського, Ужгородського, Виноградівського та Тячівського районів. Головною метою Товариства є захист правових, соціальних та професійних інтересів своїх членів, надання їм консультативно-правової допомоги, їх інформаційне забезпечення. Його діяльність перш за все спрямована на збереження і пропаганду угорськомовної літератури, сприяння підготовці та перепідготовці бібліотечних працівників, розвиткові співробітництва бібліотек України і зарубіжних країн, з цією метою товариство систематично проводить місцеві та міжнародні конференції і семінари з обімну досвідом роботи, тісно співпрацює із Спілкою бібліотекарів Угорщини.

Очолює товариство директор Берегівської районної бібліотеки Л. Ливрінц [18, с. 142].

Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство. Засновано у грудні 1991 році. Головою товариства обрано директора угорськомовного педінституту в м. Берегові І. Орос. Членами товариства є понад 1100 чоловік, переважно педагогічні працівники навчальних закладів з угорською мовою навчання.

Товариство щорічно проводить предметні олімпіади, конкурси шкільних драматичних гуртків, конференції па тему «Проблеми й перспективи угорськомовної освіти на Закарпатті», організовує літні табори відпочинку, гуртки рідної мови «Ірка» для дітей, які факультативно вивчають угорську та англійську мови, народні танці та пісні, «Абакус» – для обдарованих дітей з математики, курси підвищення кваліфікації вчителів інформатики, свято «День дитини». Товариство видає періодичний журнал для вчителів «Kozoktatas» (Освіта), дитячий журнал «Іrkа» (Зошит).

Отже, розглянувши типологію національно-культурних товариств угорців Закарпатті, ми можемо зробити висновок, що пробудження національної самосвідомості етнічних спільнот зумовило їх рух до самоорганізації, створення своїх товариств та об'єднань. З початку 90-х років вони стали генераторами етнічного і культурного відродження, засобом самопізнання, взаємодопомоги, соціального захисту представників національних меншин. На даний час, як ми бачимо, культурні та національні потреби представлені у багатьох організаціях, які сприяють збереженню національної культури та самосвідомості угорців краю.

Діяльність національно-культурних товариств сприяє подальшому утвердженню гарантованих Конституцією, іншими законодавчими актами держави прав та свобод представників етнонаціональних спільнот, задоволенню їх культурних інтересів, духовних потреб. У своїй роботі національно-культурні товариства спираються також на міжнародні правові документи, до яких приєдналася наша країна

ВИСНОВКИ

Характерною рисою діяльності національно-культурних товариств Закарпаття і України взагалі – формування толерантності в міжнаціональних відносинах, особливо в галузях освіти та інформації, розробка та реалізація спеціальних цільових програм. Організація літніх таборів толерантності для дітей та юнацтва, проведення всеукраїнських уроків толерантності в навчальних закладах усіх рівнів, круглих столів, семінарів, присвячених проблемам журналістської етики у висвітленні цієї делікатної теми, підготовка та надання пропозицій в органи державної влади щодо вдосконалення нормативно-правової бази регулювання міжетнічних відносин та забезпечення прав національних меншин.

Що стосується Закарпаття, то Закарпатська облдержадміністрація приділяє значну увагу питанням забезпечення прав національних меншин краю. Діяльність національно-культурних товариств та громадських об’єднань Закарпаття, їхні проблеми та потреби регулярно розглядаються у на зустрічах голови ОДА з керівниками об’єднань нацменшин. На сьогодні в області діє 51 громадське об’єднання національних спільнот та етнічних груп, в тому числі 11 – угорської, 15 – ромської (13 товариств і 2 асоціації), 4 – словацької, 3 - російської, 5 – русинської, 4 – румунської, 2 – німецької та 2 – єврейської.

Українська держава прагне створити для угорської національної меншини необхідні умови для розвитку культури, збереження національної самобутності, зокрема релігії, мови, традицій та культурної спадщини.

Культурно-національне та громадсько-політичне життя угорської меншини Закарпаття – одно із найактивніших з усіх нацменшин. Провідними організаціями угорської національної меншини в Закарпатській області є: Демократична спілка угорців України, Товариство угорської культури Закарпаття, Товариство угорської інтелігенції Закарпаття, Форум угорських організацій Закарпаття, Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство, Закарпатське угорськомовне наукове товариство, Закарпатське угорськомовне товариство студентів та молодих дослідників, Спілка угорських журналістів Закарпаття, Спілка угорських бібліотекарів Закарпаття, Закарпатське угорське товариство працівників охорони здоров’я та інші.

Найбільший вклад у захист прав та політично-культурних інтересів угорців Закарпаття внесло Товариство угорської культури Закарпаття (ТУКЗ). Засноване ще в радянські часи, Товариство майже першим заговорило о проблемах відродження рідної мови та культури угорців, що компактно проживають на території Закарпаття, а пізніше відстоювало політичні інтереси угорської спільноти.

На сучасному етапі Товариство угорської культури Закарпаття, наряду з Демократичною спілкою угорців України (яка має регіональне представництво на Закарпатті), одне із численніших та найактивніших національно-культурних об’єднань на Закарпатті. Ним реалізовано дуже багато культурних, соціальних та політичних програм для розвитку та збереження самосвідомості угорців Закарпаття.

Однак в питаннях забезпечення відповідних прав угорської національної меншини в Україні є ще ряд певних проблем.

Йдеться насамперед про необхідність узгодити позиції сторін щодо Закону УР LXII 2001 р. «Про угорців, які проживають в сусідніх країнах».

По-друге, однією із суттєвих проблем, які опосередковано пов'язані з питанням забезпечення прав угорців в Україні, є проблема повернення Угорщині боргу в розмірі 1 млн. дол. США, який був наданий у формі кредиту для завершення будівництва лікарні в м. Берегово Закарпатської області. Свого часу Закарпатська ОДА взяла на себе зобов'язання щодо повернення боргу з власних джерел. Однак катастрофічні повені, що сталися в області, не дали змоги виділити кошти на повернення боргу. Угорська сторона з розумінням поставилась до такої ситуації і запропонувала списати половину боргу, якщо сума 500 тис. дол. США буде спрямована на забезпечення функціонування культурно-освітніх закладів угорської меншини Закарпаття. На жаль, через брак коштів в обласному бюджеті реалізувати цю пропозицію не вдалося.

По-третє, у світлі вимог щодо забезпечення прав угорської меншини Закарпаття й надалі важливе місце займатимуть питання освіти та культури, зокрема: забезпечення підручниками шкіл з угорською мовою навчання та створення в них належних умов для вивчення української мови, збереження можливості складання іспитів рідною мовою для випускників угорських шкіл, брак кваліфікованих педагогів з української мови і літератури, які б володіли угорською мовою, матеріальна підтримка угорського театру в м. Берегові.

По-четверте, кардинального вирішення потребує й питання реконструкції приміщення обласного державного архіву в м. Берегово. Як відомо, там зберігаються унікальні документи, в тому числі XIV-XV ст., які стосуються історії Угорщини. Приміщення перебуває в аварійному стані і не забезпечує належного зберігання історичних документів, які в результаті можуть бути втрачені.

Ще одним із основних якісних показників національного існування угорців є сфера користування угорською мовою. Одним із головних завдань Товариства угорської культури Закарпаття є розширення по можливості цієї сфери у повному обсязі суспільного існування.

Слідкуючи за історичними подіями в Закарпатті, виконуючи складені у Статуті культурні, політичні завдання та завдання щодо захисту інтересів нацменшини, Товариство Угорської Культури Закарпаття стало фактором політичного і культурного життя закарпатських угорців та країни в цілому.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.     Балега Ю. Сепаратистські тенденції в сучасному Закарпатті / Юрій Балега. // Культура Український Карпат : традиції та сучасність / Матеріали міжнародної наукової конференції (Ужгород, 1-4 вересня 1993 року). – Ужгород : Гражда, 1994. – С. 65.

2.     Бедзір В. Угорці / Володимир Бедзір. // Етнічний довідник. – Ч. 2. – Етнічні меншини в Україні. – К. : Фенікс, 1996. – С. 134-135.

3.     Бернштейн О. Б., Зінкевич Н. А., Зінич В. Т. Етнонаціональні процеси в Україні: історія та сучасність / О. Б. Бернштейн, Н. А. Зінкевич, В. Т. Зінич. – К., 2001. – 530 с.

4.     Етнополітика в Україні. Документи та матеріали / Під ред. В. Євтуха. – К., 1998. – 190 с.

5.     Гранчак І. М. Угорці Закарпаття в післявоєнні роки: кількісний аналіз (1945-1996 рр.) / Іван Михайлович Гранчак // Матеріали науково-практичної конференції «Державне регулювання міжетнічних відносин в Закарпатті». – Ужгород : Патент, 1997. – С. 91.

6.     Зан М. Угорці Закарпаття (епізод етнополітичних процесів поч.. 90-х рр.. ХХ ст..) / Зан Михайло Петрович // Carpatika – Карпатика. Історія, політологія, культура: минуле і сучасне. – Ужгород : УжНУ, 2002. – Вип. 18. – С. 222.

7.     Зінченко Ю. Угорці / Юрій Зінченко // Етнонаціональний розвиток України. Терміни, визначення, персоналії. – К., 1993. – С. 502.

8.     Ковач Е. Я – за демократію, проти автономії / Елимир Ковач // Закарпатська правда. – 1989. – 29 грудня. – С. 2.

9.      Котигоренко В. Етнічні протиріччя і конфлікти в сучасній Україні: політологічний концепт / Віктор Олексійович Котигоренко. – К.: Світогляд, 2004. – 722 с.

10.   Лавер О. Т., Макара М. П. Зміни демографічної та етнічної структури населення сучасного Закарпаття / О. Т. Лавер, М. П. Макара // Carpatica – Карпатика. – Випуск 2. – Ужгород, 1993. – С. 237.

11.   Лендєл М. О. Вступ до етнополітики. Матеріали до лекційних занять / Мирослава Олександрівна Лендєл. – Ужгород, 1997. – 230 с.

12.   Лизанець П. М. Угорська національна меншина на Закарпатті. Доповідь / Петро Миколайович Лизанець // Матеріали міжнародної конференції «Міжетнічні відносини в Закарпатській Україні. – Ужгород., 1998. – С. 84.

13.   Макара М. П Деякі питання історії й сучасної етнополітичної ситуації в Закарпатті / Микола Петрович Макара // Зб. Державне регулювання міжетнічних відносин в Закарпатті. – Ужгород, 1997. – С. 123.

14.   Малець О. Етнічна консолідація та само ідентифікація угорців (1944-1991) / Олександр Малець // Carpatika – Карпатика. Історія, політологія, культура: минуле і сучасне. – Ужгород : УжНУ, 2002. – Вип. 18. – С. 211.

15.   Мигович І. І. Національні відносини в контексті сучасних реалій / Іван Іванович Мигович // Новини Закарпаття. – 1993. – 9 лютого. – С. 4.

16.   Мигович І., Гранчак І. Угорці в України / Іван Іванович Мигович, Іван Михайлович Гранчак // Віче. – №7. – 1998 – С. 21.

17.   Мигович І., Колібаба А. В. Соціальне самопочуття і ціннісні орієнтації закарпатців (за матеріалами соціологічного дослідження) / І. Мигович, А, В. Колібаба. – Київ – Ужгород, 1994.

18.   Мигович І. І., Макара М. П. Закарпатський соціум: етнологічний аспект / Іван Іванович Мигович, Микола Петрович Макара. – Ужгород : Патент, 2000. – 160 с.

19.   Міжнаціональні відносини та задоволення етнокультурних потреб національних меншин в Україні. / Державний комітет у справах національностей та міграції. Бюро інформації Ради Європи в Україні. – К., 2002. – С. 20.

20.   На Закарпатті у 123 школах навчають мовами нацменшин // Персонал Плюс. – 2008. – № 37 (289). – 24 - 30 вересня.

21.   Петрів Н. Чи порушуються права нацменшин на Закарпатті? / Надія Петрів // http://www.ua-reporter.com/novosti/36218, 2008. – 20 серпня.

22.   Нариси історії Закарпаття. Том ІІІ (1946-1991) / [М. І, Андрусь, М. М. Болдіжар, М. М. Вегеш та ін]. – Ужгород, 2003. – 648 с.

23.   Національні меншини України: історія та сучасність / упоряд. І. Вінниченко, Р. Марценюк. – К.: МАУП, 2006. – 256 с.

24.   Національні меншини України у ХХ столітті: політико-правовий аспект. – К., 2000. – С. 307.

25.   Національний склад населення України та його мовні ознаки (за даними Всесоюзного перепису населення 2001 року). – К. : Держкомстат України, 2003. – С. 47.

26.   Нікітюк В. О. Статус етнонаціональних меншин (порівняльно-правовий аналіз) / Віктор Олександрович Нікітюк. – К. : Форт-М, 1996. – 187 с.

27.   Рафальський О. О. Національні меншини України у ХХ столітті: Історіографічний нарис. / Олег Олексійович Рафальський // Збірник. Сер. Політологія і етнологія. – К., 2001. – Вип. 15. – С. 294.

28.   Рудницька Т. М. Етнічні спільноти України: тенденції соціальних змін / Тетяна Миколаївна Рудницька. – К., 1998. – 176 с.

29.   Тиводар М. П. Етнологія. Навчальний посібник для студентів історичного факультету / Михайло Петрович Тиводар. – Ужгород, 1998.

30.   Ткач Д. Сучасна Угорщина в контексті суспільних трансформацій6 Монографія / Дмитро Іванович Ткач – К. : МАУП, 2004. – 480 с.

31.   Ткаченко Л. О. Динаміка етнічного складу населення Закарпаття (За матеріалами переписів населення) / // Народна творчість та етнографія. - №4. – 1974. – С. 27.

32.   Товт М. Міжнародно-правовий захист національних меншин (тенденції сучасного розвитку) / Михайло Михайлович Товт. – Ужгород : ІВА, 2002. – 160 с.

ДОДАТКИ

 

Статут товариства угорської культури Закарпаття /ТУКЗ-КМКС/