2. Контекстологічний метод. Був опрацьований Н.М. Амосовою і ставив за мету позбутися логіко-семнтичного трактування явища [5, 97].
Умови постійного контексту дають змогу класифікувати фразеологізми. Так словосполучення "to bite one's tongue off" може означати як «прикусити язика» у прямому значенні, так і «пожаліти за сказаним» у непрямому.
3. Метод оточення близький до контекстологічного. За допомогою нього структуру фразеологізму можна визначити як систему зв'язків між словосполученням та елементами контекстного оточення, що з цією фразеологічною одиницею пов'язане. Наприклад, у залежності від оточення вираз "to blow hot and cold" може означати «подача холодного і гарячого повітря» або «постійна зміна настрою».
4. Наприкінці 60-х років XX ст. був розроблений метод фразеологічної ідентифікації. Автор цього методу О.В. Кунін.
Наведені методи дослідження не єдині. Існують також методи: варіаційний, комплексний, фразеологічної аплікації, монемний, семантичного диференціала тощо [13, 134].
Отже, ми бачимо, що фразеологія як наука і зокрема фразеологізми є сприятливим підґрунтям, а також добрим матеріалом для проведення лінгвістичних досліджень.
Визначення характерних рис, що притаманні фразеологізмам порівнюваних мов, є своєрідним фундаментом для будь-якого лінгвістичного дослідження.
1.1. Поняття фразеологізму та його характерні риси в англійській та українській мовах
Фразеологізм - це сполучення слів, що не утворюються у мовленні, а входять до нього як окремі блоки з певним значенням [6, 106].
Фразеологізмам властива метафоричність та образність, саме тому фразеологічний аспект мовлення був завжди найважчим для вивчення. Фразеологізми також можуть належати до стилістично забарвленої лексики (розмовної або ж навпаки книжної). Вони можуть мати антоніми, як і слова, можуть мати варіанти (поруч із фразеологізмами жорсткої структури є і такі, що мають змінні компоненти). Зважаючи на ці ознаки, ми бачимо, наскільки урізноманітнюється мова за допомогою фразеологізмів. Вони ніби допомагають набути їй свого особливого «етнокультурного забарвленні». Тому роль фразеологізмів у мові дуже важко переоцінити.
Однією з характерних рис фразеологізмів називають стійкість їх структури, повторюваність в одній і тій же готовій формі. В той же час значна кількість фразеологізмів має по декілька варіантів, при чому змінюватись можуть не тільки граматичні форми компонентів, а й самі компоненти.
Наприклад: not to care a bit (a brass button, a button); not to care (give) a curse, a damn (мене це не обходить, мені байдуже «по барабану»), "pale as a corpse, ghost, sheet, death, ivory" - білий як полотно, смерть, стіна.
У мовленні стійкість є умовою - фразеологізм може доповнюватись іншими елементами, змінювати структуру, мати інтенсифікатори. Досить часто використовується лише фрагмент фразеологізму [6, 107]. Ці зміни, на мою думку, здебільшого відбуваються в американському варіанті англійської мови, тому що він, як некласичний варіант мови, має тенденцію до спрощення.
Зоосемічні елементи теж певною мірою відмінні. Створення певного образу, акцентуація якості, інтенсивності дії чи процесу в порівнюваних мовах іде у подібних, суміжних напрямках, але часто базується на інших елементах.
Детальне вивчення фразеологізмів неможливе без словників. Існує декілька ідіоматичних словників, таких як English Idioms by James Main Dixon, Words and Idioms by L.P. Smith, Brewer's Dictionary, Dictionary of Idioms and Phrases by A. Koonin, the Anglo-Russian Dictionary of Idioms and phrases by K. Barantsev.
Щоправда, жоден з цих словників не можна назвати повним. Головним джерелом фразеологічного матеріалу вважається Oxford Dictionary з його величезним зібранням фразеологізмів [14, 282].
1.2. Класифікація фразеологічних одиниць
Процес утворення стійкого словосполучення внутрішньо пов'язується з функціональною мовною діяльністю. Перетворення вільного словосполучення у фразеологізм відбиває незвичну сполучуваність слів, а інколи навіть алогічність, тобто поєднання слів, які логічно не сполучуються, наприклад: "to flog a dead horse" - «марно витрачати зусилля».
В залежності від того, яка частина мови лежить в основі стійкого виразу, в якому значенні він вживається в певному реченні, скільки значень йому притаманні, фразеологізми класифікуються на групи.
Перша спроба класифікації фразеологічних значень належить О.В. Куніну [11, 306-340]. Його класифікація ґрунтується на виділенні класів, підкласів і розрядів значень в залежності від структури одиниць.
Дещо іншу класифікацію значень пропонує В.А. Архангельський. Він розрізняє шість ознак, що притаманні значенню фразеологічних одиниць і охоплюють всю сукупність фразеологічного складу [13, 138-140].
За В.А. Архангельським фразеологізми поділяються наступним чином:
1. За ступенем єдності вони можуть бути:
а) синтетичні: "not to care a straw" - «начхати», "to cross swords with" -«зчепитися з кимось»;
б) аналітичні: "a willing horse" - «покірливе телятко», "a dark horse" - темна конячка».
2. За способом відображення дії, як і за класифікацією О.В. Куніна, значення можуть бути:
а) пряме, номінативне;
б) переносне, образне (метафоричне).
3. За ступенем фразеологічної абстракції значення можуть бути:
а) конкретними;
б) абстрактними.
4. Фразеологічне значення може бути інтенсивне або неінтенсивне. Верхній ступінь інтенсивності спостерігається у таких фразеологізмах, як "to rain cats and dogs" - «задощити», "to teach somebody a good lesson" - «провчити».
5. За ступенем членування фразеологізми поділяються на однозначні та багатозначні.
6. В залежності від характеру лексико-семантичного оточення значення фразеологізмів бувають:
а) комунікативні;
б) модальні;
в) предикативні;
г) вигукові;
д) експресивно-стилістичні.
1.2.1. Структурно-семантичний принцип
О.В. Кунін поділяє фразеологію на класи, підкласи і розряди, що визначається за структурно-семантичними особливостями.
1) номінативні фразеологічні одиниці;
2) номінативно-комунікативні фразеологічні одиниці;
3) фразеологічні одиниці ні номінативного, ні комунікативного характеру;
4) комунікативні фразеологічні одиниці.
До першого класу відносяться словосполучення з одним значущим словом, а також сполуки типу "well and good". Сюди ж відносять звороти з предикативною структурою типу "as the case stands" і частково предикативні вислови "see now the cat jumps".
До другого класу належать стійкі дієслівні словосполучення ("to beat the drum"), що можуть трансформуватися у реченні при вживанні дієслова в пасивній формі, "the drum is beaten". Треба зазначити, що не всі звороти, що містять дієслова з прямим додатком, можуть трансформуватися, як наприклад "to beat the air", "to beat the Dutch".
Третій клас охоплює вигукові сполучення і певну кількість вигуків, що мають предикативну структуру ("All aboard!").
Наприклад: by George! (Jove, Golly, Ginger, Gosh)
"done with you!" - «домовились»
"hear! hear!" - «вірно».
До четвертого класу автор відносить ідіоми, прислів'я, приказки, приповідки. До цього класу належать фразеологізми, що відбивають будь-який тил виразу крім номінативного та вигукового. Сюди автор відносить також речення питального типу, наприклад: "Can the Leopard change its spots?" -«горбатого могила виправить». Четвертий клас охоплює одиниці, які за своєю граматичною структурою є реченнями.
На мою думку, класифікація О.В. Куніна є досить детальною і вона буде використана у практичній частині роботи.
... ” відповідник, описовий переклад, калькування, які і будуть нами детально проаналізовані під час подальшого дослідження. 2.2 Аналіз способів перекладу англійських паремій Дослідження структурно-семантичних особливостей перекладу пареміологічних одиниць здійснювалося на основі сформованого нами експериментального корпусу, який налічує 450 одиниць. При цьому нами враховувалися такі труднощі, ...
0 комментариев