He did not answer, and I waited for some time for him to speak [74, c.49]

1. He did not answer, and I waited for some time for him to speak [74, c.49].

– Він не відповідав. Запала мовчанка [35, c.60].

– Он молчал, и я терпеливо дожидался, пока он заговорит [37, c.42].

У даному прикладі в англійському реченні зворот із прийменником for є засобом створення емоційної напруги в реченні, зумовленої контекстом. У даному уривку автор змальовує напружену ситуацію, коли головний герой намагається пробудити сумління Стрікленда. Він питає його, як він може спокійно жити, коли його ближні страждають? Невже йому байдуже? А він мовчить. Читач ніби разом з головним героєм нетерпляче очікують відповіді, а її все нема. Саме тут, коли запала мовчанка, ми спостерігаємо апогей напруги.

За правилами переклад мав би бути приблизно наступним: Він не відповідав, деякий час я чекав, поки він заговорить. Якщо порівнювати цей переклад із перекладом, зробленим О. Жомніром, то можна відзначити, що перекладачу вдалось у максимально стислій формі передати напругу англійського речення. За для досягнення такого ефекту О. Жомнір вдався до граматичного прийому членування речення та компресії його другої частини.

Загалом під час розгляду перекладу О. Жомніра було помічено схильність цього перекладача до стислості й лаконічності вислову. Загально відомим є той факт, що в англійській мові існує тенденція до компресії мовних засобів, отже О. Жомнір таким чином ніби наближає своїм перекладом читача до оригіналу, але водночас не копіює його.

Окрім граматичних прийомів, О. Жомнір використав для перекладу даного прикладу також лексико-семантичну трансформацію – модуляцію або смисловий розвиток, завдяки чому йому вдалось уникнути зайвого навантаження підрядним реченням.

Щодо російського перекладу, то він і по формі, і за змістом точно відтворює англійське речення, але він поступається українському через нестачу емоційного забарвлення.

2. He had something in mind which he would not tell me, but he insisted that it was very necessary for me to accompany him [74, c.99].

– Йому, ба, спало на думку щось важливе, і він уже силоміць тяг мене з собою [35, c.104].

– У него есть одна идея, какая – он мне сейчас не скажет, но я непременно, непременно должен сопровождать его [37, c.86].

У даному випадку в англійському реченні присутні нотки іронії. Український переклад на перший погляд не тільки за формою, а й за змістом неточно відтворює англійське речення, але якщо придивитись уважніше, то виявляється, що перекладач знов вдався до модуляції, аби передати ту іронію і сумнів головного героя щодо важливості ідеї Дірка Струве і його відверте небажання кудись йти разом із ним. І треба зазначити, що йому досить вдало вдається це зробити.

Щодо перекладу з використанням передбачених засобів, то він мав би бути таким: Йому спало на думку щось дуже важливе, що саме – він мені не сказав, але дуже наполягав на тому, що мені вкрай необхідно було піти разом з ним. Отже, тут ми бачимо одразу, що українське речення довше за англійське, ускладнене підрядним реченням і, не зважаючи на те, що перекладено вірно, не містить у собі належного емоційного забарвлення.

У перекладі Н. Ман бачимо наявність повтору (непременно, непременно), який містить експресивне навантаження. Але перекладачка також удалась до опущення деяких елементів оригіналу, які є зрозумілими завдяки контексту, таким чином уникнувши надмірного ускладнення речення. Не зважаючи на те, що переклад було зроблено також без використання передбачених засобів, його можна вважати досить вдалим.

3. …; he found in his surroundings the accidents necessary for his inspiration to become effective, and his later pictures give at least a suggestion of what he sought [74, c.173].

 – Тамтешнє оточення докинуло плідного матеріалу для натхнення, і пізніші Стріклендові полотна виразніше натякають на те, до чого він поривавсь [35, c.169].

–           В этом новом мирке он нашел много элементов, необходимых для того, чтобы его вдохновение стало плодотворным [37, c.149].

В даному випадку слід зауважити, що жоден з перекладів не відображає повною мірою оригінальний текст. В англійському реченні інфінітивний зворот виражає думку не просто про матеріал для натхнення, а про матеріал необхідний для того, щоб натхнення Стрікленда, яке завжди існувало у ньому, зрештою набуло тих форм, у пошуку яких він так довго блукав. Він завжди мав що виразити, але не знав, яким чином. Усі його намагання були марні, бо оточення навколо нього не сприяло його самовираженню. Саме тому доречніше було б перекласти таким чином: У тому оточенні він знайшов матеріал необхідний для того, щоб його натхнення набуло бажаних форм (або: знайшло своє втілення).

Переклад Н. Ман був виконаний з використанням зазначених у роботі засобів, але лексичний засіб використаний для передачі означення – плодотворный – дещо несумісне зі словом вдохновение.

4. Tall and extremely stout, she would have been of imposing presence if the great good-nature of her face had not made it impossible for her to express anything but kindliness [74, c.194].

– В її високій, дуже гладкій постаті було б щось величне, якби-то її плескате лице здатне було виражати що-небудь, крім безмежної добродушності [35, c.187].

– Высокая и страшно толстая, она казалась бы величественной, если б ее лицо способно было выразить что-нибудь, кроме добродушия [37, c.165].

Цей випадок один з небагатьох, коли переклад з використанням рекомендованих засобів є абсолютно неможливий. Саме тому обидва перекладачі вдались до інших трансформацій.

Інфінітивний зворот в даному англійському реченні є найбільш емоційно забарвленим елементом. Завдяки йому читач розуміє, що лице Тіаре було настільки добродушним, наскільки це взагалі можливо. Отже бачимо, що О. Жомнір компенсує цей зворот лексичними (безмежної добродушності) та граматичними (якби-то її плескате лице здатне було виражати що-небудь, крім) засобами. Єдине, що залишається незрозумілим у перекладі, це чому лице плескате, адже у оригіналі воно добродушне (good-nature), і зрозуміло, щоб уникнути повторів було використано підсилювальне слово – означення безмежний. Але більш нічого про лице в оригіналі сказано не було.

Стосовно перекладу Н. Ман можна зазначити, що для перекладу інфінітивної конструкції в складі цього речення вона вдалась до тих самих трансформацій, що й О. Жомнір.

Тепер розглянемо приклади, де автор використовує об’єктний предикативний інфінітивний зворот (The Objective Infinitive Construction).