Реалізація категорії ретроспекції в сучасних газетних текстах

Міністерство освіти й науки України

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди

Кафедра практики усного та писемного мовлення

Курсова робота

“Реалізація категорії ретроспекції в сучасних газетних текстах”

Виконавець:

Коломієць Яна Вікторівна

Науковий керівник:

Кандидат філологічних наук, доцент

Антонюк О.Н.

Харків - 2008

Зміст

 

Вступ

Розділ 1. Текст, категорії тексту та їх класифікація

1.1 Текст у процесі комунікації

1.2 Категорії тексту

Розділ 2. Особливості реалізації категорії ретроспекції в сучасних газетних текстах

2.1 Ретроспекція, її семантичні типи, функції

2.2 Засоби мовного вираження ретроспекції в сучасних газетних текстах

Висновки

Бібліографія

Вступ

Розглядаючи категорію ретроспекції (а також проспекції), ми виявляємося в сфері тимчасових і просторових понять і їхньої реалізації в мові. По суті ретроспекція й проспекція є формами дисконтинууму. Вони – «перепочинок» у бігу лінійного розгортання тексту. Через категорії здійснюється той процес, без якого неможливе осмислення відбуваючихся дій. Саме вони, і особливо ретроспекція, лежать в основі створення емпіричного тезауруса читача, завдяки якому він може проникнути в «зв’язок часів». У цьому зв’язку цікаве думка У.Вейнрейха: «По-видимому, универсальной закономерностью является следующий факт: по отношению к прошлому в языках проводится больше(или столько же, но не меньше) временных различий, чем по отношению к будущему. Количество степеней «прошлости» и ее типы широко варьируются по языкам и представляют собой интересный материал исследований». У більшості текстів ретроспекція проявляється імпліцитно. Вона заснована на здатності нашої пам’яті втримувати раніше повідомлене й зчіплювати його з повідомлюваним у даному відрізку оповідання. Саме ця імпліцитність ретроспекції представляє великий простір уяві читача про «ступені минулості».

Актуальність теми обумовлена необхідністю всебічного лінгвістичного аналізу категорій тексту, виявлення їх специфічних ознак. Ряд проблем, які лежать в основі дослідження, носять універсальний характер і становлять інтерес для вивчення стилю художньої літератури в цілому. До таких проблем, зокрема, відносяться проблеми мотивації ретроспекції.

Мета курсової роботи полягає в дослідженні категорії ретроспекції в сучасних газетних текстах англійської мови.

Поставлена мета визначила конкретне завдання цього дослідження:

1)   виявити механізм утворення ретроспекції;

2)   визначити основні форми її прояву в структурі газетного тексту;

3)   установити особливості кореляції основного й ретроспективного планів оповідання;

4)   виділити найбільш характерні функції ретроспекції й простежити взаємодію ретроспекції з іншими категоріями тексту.

Предмет дослідження – реалізація категорії ретроспекції в сучасних газетних текстах англійської мови.

Об’єкт дослідження – категорії ретроспекції в сучасних англійських газетних текстах.

Методологічною базою дослідження є:

а) теоретико-методологічна концепція діяльності як принципу дослідження категорій ретроспекції;

б) сучасні психолінгвістичні ідеї про мовну діяльність і соціолінгвістичні розробки основ мовної комунікації;

в) соціокультурні принципи вивчення мовної картини миру.

Реалізація поставлених завдань здійснюється за допомогою наступних методів і прийомів:

а) описового методу із застосуванням прийомів спостереження, інтерпретації, зіставлення, узагальнення й типологізації;

б) методики контекстуального й ситуативно-контекстуального аналізу, що враховує ситуативно-детерміновані зв’язки мовних одиниць, причини й способи їхнього вживання;

в) методу комунікативно-прагматичного аналізу, за допомогою якого встановлюється кореляція між різноманітними способами мовного вживання ретроспекції в газетних текстах.

Практичне значення полягає в тому, що результати проведеного дослідження можуть бути використані в курсах лекцій по стилістиці й у роботі семінарів по стилістиці, у практиці викладання мови й перекладу.

Теоретичне значення вивчення категорії ретроспекції висвітлює з нового боку питання структури тексту й основні типологічні особливості його будови.

Наукова новизна полягає в тім, що лінгвістичні характеристики ретроспекції дотепер не підлягали спеціальному дослідженню. У курсовій роботі робиться спроба розглянути ретроспекцію як особливу категорію тексту.

Розділ 1. Текст, категорії тексту та їх класифікація

 

1.1 Текст у процесі комунікації

 

У процесі своєї діяльності людина відкриває об’єктивні закони існування й закріплює їх у своїй свідомості. Необхідність передавати знання й повідомляти різного роду інформацію привела до виникнення мови.

Суспільний характер діяльності людини обумовив суспільний характер її мовної діяльності. Саме завдяки цьому характеру мовної діяльності здійснюється спілкування між людьми, координуються їхні дії, і організовується життя всього суспільства. У зв’язку з великою значимістю мови як засобу забезпечення спілкування між людьми його комунікативний аспект представляються найбільш істотним. Саме завдяки йому забезпечується взаєморозуміння й цілеспрямована діяльність членів суспільства. Незалежно від форми, у якій виступає комунікація (усна або письмова), основною одиницею спілкування є текст, під яким розуміють ієрархічно складну цілісну побудову з єдністю й зв’язністю. Правильне розуміння мовного повідомлення можливе лише за умови однакового механізму декодування мовної інформації як в адресата, так і адресанта. Іншими словами, інформація, що втримується в мовному повідомленні, буде сприйматися правильно за умови її подання у звичній для адресата формі й організації відповідно до норм, структурам й моделям, властивій мові спілкування [4, с.130].

Отже, текст – це система. Текст являє собою завершене повідомлення, що має зміст, організований по одній з абстрактних моделей, існуючих у мові, і яке можна характеризувати своїми ознаками. Зміст стосовно до тексту здобуває своє термінологічне вживання, відмінне від поняття “сенс” або “значення”. Зміст як термін граматики тексту буде відноситися лише до інформації, укладеної в тексті в цілому; значення – до морфем, словам, словосполученням, синтаксичним конструкціям. Істотне розходження між сенсом і змістом в тім, що «сенс по своїй природі не комунікативний, або ж комунікативний потенційно. Зміст по-своєму призначенню комунікативний, оскільки він має ознаку завершеності».