Від характеру тексту

1. Від характеру тексту

Наприклад, в науковому тексті реалії частіш є термінами, отже і перекладаються відповідно термінам; в науково-популярному творі можна надати коментарії відповідно пізнавальним напрямкам твору; у пригодницькому творі часто використовується транскрипція із-за елементу екзотики, який присутній для цього жанру.

2. Від важливості реалії у контексті

Вирішальним при виборі між транскрипцією і перекладом реалії є та роль, яку вона грає в змісті, яскравість її колориту, тобто міра її висвітлювання в контексті. При транскрипції “звичайні і звичні в мові оригіналу слова і вислови в мові перекладу випадають із загального лексичного оточення, відрізняються своєю чужерідністю, внаслідок чого, привертають до себе посилену увагу” [7; с. 95], а це порушує рівновагу між змістом і формою, чим відрізняється адекватний переклад. При передачі реалій ж реалій іншим шляхом утрачається характерне забарвлення мови, носіями якої вони є: зникає частина національного або історичного колориту.

3. Від характеру реалії

Ураховується ряд її особливостей як одиниці в лексичних системах відповідних мов, в тому ж числі таких показників, як її знайомість і незнайомість, літературна й мовна традиція, її віднесення до того чи іншого класу за предметом, часом, місцем.

4. Від іноземної й перекладацької мови.

Рішення питання про вибір між транскрипцією і перекладом залежить від іноземної і перекладацької мови, від їх граматичних і словотвірних особливостей, від культури мови і традиційного для них прийняття або неприйняття реалій.

5. Від читача перекладу

Всі засоби передачі реалій в перекладі необхідно ув’язувати з тим, в якій мірі запроваджені слова, знайомі читачу; якщо вони незнайомі, не підказане часом значення реалії контекстом? Необхідно, щоб враження від перекладеної реалії у читачів було б таким же, як у носіїв мови, з якої реалія перекладена [7, c. 92-93].

РОЗДІЛ IV

 

АНАЛІЗ РЕАЛІЙ З ПОВІСТІ ДЖ. СЕЛІНДЖЕРА “НАД ПРІРВОЮ У ЖИТІ”

Зараз хотілося б надати приклади реалій та запропонувати їх переклад, користуючись матеріалом нашого дослідження, наданого вище. Усі надані нижче приклади реалій було взято з повісті видатного американського письменника Джерома Девіда Селінджера “Над прірвою у житі”. Перед тим як давати переклад реалій хочемо розглянути їх класифікацію та структуру.

Спочатку розглянемо їх структуру:

Окремі слова: Jaguar; foot; hound’s; Oxford; Buick; Vitalis; Edmont; Vogue; Seattle, Washington; jitterbugging; glider; the Mall; Daiquiris; buck; Quaker; Harvard; Flys up; Brooks; loafers; Bloomingdale’s;

Словосполучення: Pencey Preparatory School; Revolutionary War; Navajo blanket; Yellowstone Park; Year Book; Brown Betty; pinball machine; club car; Stork Club; Tom Collins; Grand Central Station; Mark Cross; Greenwich Village; Ivy League; polo coat; West Point; Fifth Avenue; Saturday Evening Post; cowboy general; Student Adviser; a dry Martini;

Скорочення: Coke (від Coca Cola); D-Day (від Disembarkation Day);

Абревіатури: B.M. (від Bryn Mawr); F;

Як бачимо, в наших прикладах реалій немає реалій-речень.

Зараз зробимо класифікацію за предметною ознакою реалій, які ми вибрали для подальшого перекладу.

Jaguar; Buick; club car – етнографічні реалії, побут - транспорт.

foot – етнографічна реалія, міри і гроші – одиниці мір.

hound’s (або tooth jacket); polo coat; loafers – етнографічні реалії, побут – одежа (включно: взуття, головні убори та ін.)

Oxford; Harvard; West Point; B.M. – суспільно-політичні реалії, суспільно-політичне життя - учбові заклади та культурні установи.

Vitalis – етнографічні реалії, побут.

Edmont; Bloomingdale’s; Stork Club; Mark Cross; Brooks – суспільно-політичні реалії, суспільно-політичне життя – заклади.

Vogue; Saturday Evening Post; Year Book – суспільно-політичні реалії, суспільно-політичне життя, назви газет та журналів.

Seattle, Washington; – географічні реалії, найменування об’єктів географії.

jitterbug – етнографічні реалії, мистецтво і культура – музика і танці.

glider; Navajo blanket – етнографічні реалії, побут – житло, меблі, посуд та інше обладнання.

the Mall; Yellowstone Park; Fifth Avenue; Greenwich Village - суспільно-політичні реалії, адміністративно-територіальний устрій – деталі населеного пункту.

Daiquiris; Brown Betty; Tom Collins; a dry Martini; Coke – етнографічні реалії, побут – їжа, напої та інше.

buck – етнографічні реалії, міри і гроші – простомовні найменування мір і грошей.

Quaker; Ivy League – суспільно-політичні реалії, суспільно-політичне життя – стани, об’єднання, касти.

Flys up; pinball machine – етнографічні реалії, мистецтво і культура – свята та ігри.

Revolutionary War; D-Day – військові реалії.

cowboy general; Student Adviser – етнографічні реалії, праця – люди праці.

F – суспільно-політичні реалії, суспільно-політичне життя – станові знаки і символи.

Ми навели найпоширену класифікацію реалій. Тепер, хотілося б запропонувати переклад всіх цих реалій. Для цього ми використали два джерела:

А) Селінджер Дж.-Д. Над прірвою у житі, переклали яку О. Логвиненко, О.Терех, О. Сенюк, Ю. Покальчук [23].

В) Селинджер Дж. Д. Над пропастью во ржи, перевод Р. Райт-ковалевой [22].

Jaguar

А) Ягуар (транслітерація) [23, c. 4]

В) Ягуар (транслітерація) [22, c. 12]

Revolutionary War

А) Війна за незалежність (коротке пояснення) [23, c. 5]

В) Война за независимость (коротке пояснення) [22, c. 13]

Navajo blanket

А) Індіанська ковдра (функціональний аналог) [23, c. 8]

В) Индейское одеяло (функціональний аналог) [22, c. 15]

Yellowstone Park

А) Єллоустоунський парк (транскрипція) [23, c. 8]

В) Йеллоустонский парк (транскрипція) [22, c. 15]

Foot

А) Фут (транскрипція) [23, c. 10]

В) Фут (транскрипція) [22, c. 17]

Hound’s (tooth jacket)

А) Картата куртка (функціональний аналог) [23, c. 24]

В) Замшевая куртка (функціональний аналог) [22, c. 28]

Year Book

А) Шкільний альбом ( пояснення) [23, c. 25]

В) Шкoльний альбом (пояснення) [22, c. 29]

Oxford

А) Оксфорд ( транскрипція) [23, c. 27]

В) Оксфорд (транскрипція) [22, c. 30]

B.M. (Bryn Mawr)

А) Брин-Мор. Жіночий коледж в штаті Пенсільванія (транскрипція і пояснення, яке надається у вигляді зноски) [23, c. 29]

В) Брин-Мор (лише транскрипція) [22, c. 31]

Brown Betty

А) “Руда Беті” - листковий пудинг із сухарів з яблуками (півкалька і пояснення) [23, c. 32]

В) “Рыжая Бетти” – пудинг с патокой ( півкалька і пояснення) [22, c. 34]

Pinball machine

А) Рулетка-автомат (функціональний аналог) [23, c. 33]

В) Рулетка-автомат (функціональний аналог) [22, c. 35]

Buick

А) Б’юїк (транскрипція) [23, c. 33]

В) Бьюик (транскрипція) [22, c. 35]

Coke (Coca Cola)

А) Кока-Кола (транскрипція повної назви напою) [23, c. 59]

Б) Кока-Кола (транскрипція повної назви напою) [22, c. 55]

Vitalis

А) Віталіс (транслітерація) [23, c. 29]

В) Бриолин ( функціональний аналог) [22, c. 31]

Edmont

А) Едмонт (транслітерація) [23, c. 52]

В) Едмонт (транслітерація) [22, c. 50]

Vogue

А) Вог. Журнал для жінок (транскрипція та пояснення, яке надається у вигляді зноски) [23, c. 50]

В) Вог (транскрипція) [22, c. 48]

Club car

А) Бар (контекстуальний аналог) [23, c. 50]

В) Вагон-ресторан (функціональний аналог) [22, c. 48]

Seattle, Washington

А) Сіетл, штат Вашінгтон (транскрипція) [23, c. 61]

В) Сиэттл, штат Вашингтон (транскрипція) [22, c. 57]

Jitterbug

А) Джіттербаг (транслітерація) [23, c. 62]

В) Джиттербаг (транслітерація) [22, c. 57]

Stork Club

А) Сторк-клуб (транслітерація) [23, c. 62]

В) Сторк-клуб (транслітерація) [22, c. 57]

Tom Collins

А) Том Коллінз - прохолодний коктейль із льодом (транскрипція та пояснення) [23, c. 63]

В) Прохладительное (функціональний аналог) [22, c. 58]

Glider

А) Крісло-гойдалка (функціональний аналог) [23, c. 66]

В) Реалія була не перекладена зовсім, її було випущено [22, c. 61]

Mark Cross

А) Марк Крос (транслітерація) [23, c. 90]

В) Марк Кросс (транслітерація) [22, c. 79]

The Mall

А) Головна алея (описовий переклад) [23, c. 97]

В) Беговая дорожка (контекстуальний переклад) [22, c. 85]

Greenwich Village

А) Гринвіч-віллідж. Район в Нью-Йорку, де живе багато художників, поетів тощо. (транслітерація з транскрипцією та пояснення, яке надано у вигляді зноски) [23, c. 68]

В) Гринич-вилледж (транскрипція і транслітерація) [22, c. 61]

Daiquiris

А) Коктейль з ромом (описовий переклад) [23, c. 71]

В) Дайкири (транскрипція) [22, c. 64]

Ivy League

А) Аристократичні університети (описовий переклад) [23, c. 72]

В) Аристократические землячества (описовий переклад) [22, c. 65]

Five bucks

А) П’ять зелених (дослівний переклад, в якому зберігається жаргон) [23, c. 76]

В) Пять долларов (дослівний переклад) [22, c. 68]

Polo coat

А) Спортивне пальтечко з верблюжої вовни, без капелюшка (описовий переклад) [23, c. 78]

В) Спортивное пальто (описовий переклад) [22, c. 70]

Quaker

А) Квакер. Квакери - релігійна секта в Америці (транскрипція і тлумачення, яке надається у вигляді зноски) [23, c. 83]

В) Квакер (транскрипція) [22, c. 73]

Harvard

А) Гарвард (транслітерація) [23, c. 88]

В) Гарвард (транслітерація) [22, c. 77]

West Point

А) Вестпойнтське військове училище (транслітерація із додаванням українського закінчення та пояснення) [23, c. 88]

В) Вест-Пойнт (транслітерація) [22, c. 77]

Fifth Avenue

А) П’ята авеню (дослівний переклад) [23, c. 91]

В) Пятое авеню (дослівний переклад) [22, c. 79]

Flys Up

А) Штандер (функціональний аналог) [23, c. 98]

В) Гра в мяч (описовий переклад) [22, c. 85]

Saturday Evening Post

А) “Сатердей Івнінг Пост” (транскрипція з транслітерацією) [23, c. 102]

В) “Сэтердей ивнинг пост” (транскрипція з транслітерацією) [22, c. 89]

Brooks

А) Брукс (транскрипція) [23, c. 107]

В) Брукс (транскрипція) [22, c. 93]

D-Day (Disembarkation Day)

А) ...висадився з нашими військами в Європі (описовий переклад) [23, c. 115]

В) …потом он попал в Европу, на войну… (описовий переклад) [22, c. 99]

Cowboy general

А) Парадний генерал (описовий переклад першого слова і дослівний переклад другого слова) [23, c. 115]

В) Ковбойский генерал (калька) [22, c. 99]

Student Adviser

А) ...старшокласник, був моїм, так би мовити, шефом (описовий переклад) [23, c. 117]

В) Репетитор-старшеклассник (функціональний аналог) [22, c. 100]

a dry Martini

А) Мартіні (транскрипція лише одного слова зі всього словосполучення) [23, c. 118]

В) Сухой Мартини (калька) [22, c. 101]

Loafers

А) Черевики (функціональний аналог) [23, c. 130]

В) Туфли (функціональний аналог) [22, c. 111]

F

А) Кілок (функціональний аналог) [23, c. 149]

В) Кол (функціональний аналог) [22, c. 126]

Bloomingdale’s

А) Універсальний магазин Блумінгдейл (описовий переклад та транскрипція назви) [23, c. 159]

В) Блумингдейл (транскрипція) [22, c. 134]

Як бачимо, перекладачі використовували різні засоби перекладу реалій. Транскрипцію і транслітерацію вони застосовували, якщо реалія набула статусу інтернаціоналізму, тобто назва чого-небудь або якесь поняття добре відоме читачу перекладу. Але інколи, окрім транскрипції або транслітерації їм доводилося додавати пояснення реалії, тому що читачам вони не досить відомі. Таке пояснення перекладачі давали у вигляді зноски або після самої транскрипції чи транслітерації.

Лише описовий переклад вони застосовували, якщо в перекладацькій мові немає адекватного еквіваленту, який можна було б надати в перекладі.

 Дуже часто, на наш погляд, перекладачі використовували функціональний аналог. Вони робили це в тих випадках, якщо в нашому народі, країні існує подібна за змістом та функціями реалія.

Кальки перекладачі застосовували, якщо при дослівному перекладі зміст реалії залишався і вона була зрозумілою для читача.

Можна зазначити, що в деяких випадках ми не зовсім згідні з перекладачами. Наприклад, вони переклали слово “Jaguar” як “Ягуар”. Але не всі люди знають, що це американський автомобіль дорогої марки, тому ми вважаємо, що в цьому випадку можна було б надати пояснення у вигляді зноски. Ще приклад: слово “Vitalis” книжці з українським перекладом лише транслітерували, але хто міг здогадатися, що це лак для волосся? Тому можна було б перекласти цю реалію так: лак для волосся “Віталіс”. Слово “Brooks” перекладачі обох використаних нами джерел транскрибували. Із контексту нам зрозуміло, що це – крамниця одягу, але це не так, тому що “Brooks” – це ательє чоловічого одягу. Прикладів перекладу реалій, з якими ми не зовсім згідні, небагато, але все ж таки вони існують, і це наштовхує нас на мисль, що для того, щоб перекладати реалії, і робити це досконало, треба декілька років присвятити лише на вивчення цієї перекладацької одиниці.

ВИСНОВКИ

Починаючи працювати над нашим дослідженням, а саме вивчення реалії та засобів їх перекладу, ми ставили перед собою такі цілі:

- визначити місце реалії в системі безеквівалентної лексики

- визначити зміст поняття “реалія”, її структуру та типи

- охарактеризувати засоби і особливості перекладу реалій

- проаналізувати реалії з роману Дж. Селінджера “Над прірвою у житі ”

Дослідженню реалій присвячено дуже багато праць відомих перекладознавців, а саме – С. Флорина, С. Влахова, О.Ф. Бурбака, Р.П.Зорівчака, А.В. Суперанської, Я.І. Рецкера, Вл. Россельса, А.В.Федорова, А.Д. Швейцера. Це свідчить про те, що ця тема є однією з найцікавіших та менш вивчених у всій історії перекладу. У перекладознавчих працях слово “реалія” з’явилося в 40-х роках. Уперше його вжив відомий фахівець А.В. Федоров у своїй праці “О художественном переводе” (1941). Також дослідженню реалій присвячені такі роботи: “Перекладацька мисль і перекладацький недомисел” (1954) О. Кундзіча, “Лексичні питання художньої прози” (1975) В.С. Віноградова, “Непереводимое в переводе” (1980) С. Влахова та С. Флорина, які, як вважають, найглибше і найточніше дослідили реалії.

При зіставленні словарного складу будь-якої іноземної мови, з’ясовується, що поряд з мовними одиницями, що мають одиничні або численні відповідності в перекладацькій мові, в іноземній мові є ще й такі лексичні і граматичні одиниці, для яких в перекладацькій мові не існує прямих відповідностей. Такі одиниці мають назву безеквівалентних одиниць, і до їх складу входять неологізми, слова, які називають специфічні поняття і реалії, маловідомі імена і назви [25, c. 468]. Влахов і Флорин відносять до складу безеквівалентної лексики, окрім реалій, терміни, вигуки, екзотизми, звернення, фразеологізми, звукоімітації [7, c. 43]. Також, деякі автори, такі як А.В.Суперанська, В.Н. Коміссаров зараховують до безеквівалентної лексики імена людей, прізвиська тварин, назви рослин, історичних подій, документів, організацій, партій, символів, транспортних засобів та ін. [25, c. 472-476]. Влахов і Флорин вважають, що “реалії входять як самостійне коло слів до безеквівалентної лексики; терміни, вигуки, екзотизми, абревіатури, звернення частково покривають коло реалій, але з цим, частково виходять за межі безеквівалентної лексики” [5, c. 68].

Що стосується змісту поняття реалії, існує декілька визначень, тому що різні фахівці зараховують до реалій різне коло слів. Л.Н. Соболєв, наприклад вважає, що “реалія – це побутові і специфічні національні слова й звороти, що не мають еквівалентів у побуті, а отже, і в мовах інших народів” [24, c. 290]. С.Ковганюк вважає, що “реалії – це назви предметів і явищ матеріальної і духовної культури певного народу, які в перекладі залишаються незмінними.” [9, c. 106]. Вл. Россельс вважає, що “реалія – це предмет, поняття, явище, характерне для історії, культури, побуту і життя того чи іншого народу, країни, яке не зустрічається в інших народах” [21, c. 169]. С. Влахов і С. Флорин, яких ми вважаємо найкращими дослідниками реалій дають таке визначення: “реалії – це слова і словосполучення народної мови, які зображують собою найменування предметів, понять, явищ, характерних для географічного середовища, культури, матеріального побуту або суспільно-історичних особливостей народу, нації, країни, племен, і які, таким чином, постають носіями національного, місцевого або історичного колориту; точних відповідностей в інших мовах такі слова не мають, а отже, не можуть бути перекладені “на загальних основах”, тому що вимагають особливого підходу” [6, c. 438].

Щодо структури реалій, то у перекладознавців також немає про це однієї думки. В результаті аналізу висловів фахівців стосовно структури реалій, можемо зробити висновок, що реаліями можуть бути окремі слова, словосполучення, речення, скорочення (абревіатури) і, інколи, фразеологічні звороти.

Багато вчених-перекладознавців намагалися зробити свою класифікацію реалій, але найбільш досконалою є класифікація Влахова і Флорина, яка має такий вигляд: за предметною ознакою реалії бувають: 1. Географічні, 2. Етнографічні (побут, праця, мистецтво і культура, етнічні об’єкти), 3. Суспільно-політичні (адміністративно-територіальний устрій, органи та носії влади, суспільно-політичне життя, військові реалії) [7, c. 65-67]; за місцевою ознакою реалії бувають: 1. В площині однієї мови (свої та чужі реалії), 2. В площині пари мов (зовнішні та внутрішні реалії) [7, c. 68].

Що стосується засобів перекладу реалій, то Влахов і Флорин виділяють такі: I. Транскрипція (транслітерація); II. Переклад (заміни): 1. Неологізми (калька, півкалька, освоєння, семантичний неологізм), 2. Приблизний переклад (відповідність за родом та видом, функціональний аналог, опис, пояснення, тлумачення), 3. Контекстуальний переклад [7, c. 87].

Застосування того чи іншого засобу перекладу залежить від деяких факторів, а саме: 1. Від характеру тексту, 2. Від важливості реалії в контексті, 3. Від характеру реалії, 4. Від іноземної і перекладацької мов, 5. Від читача перекладу [7, c. 92-93].

Проаналізувавши деякі реалії з роману Дж. Селінджера “Над прірвою у житі”, ми винайшли, що більшість реалій в ньому етнографічні (Jaguar, Vitalis, glider, Daiquiris, buck, Flys Up, pinball machine, Tom Collins, Student Adviser та ін.) або суспільно-політичні (Oxford, Edmont, Quaker, Bloomingdale’s, Greenwich Village, Saturday Evening Post, Revolutionary War, Fifth Avenue та ін.) хоча зустрічаються також і географічні реалії (Seattle, Washington та ін.), але їх набагато менше. Що стосується структури реалій із цього твору, то ми бачимо, що вони бувають окремими словами, словосполученнями, скороченнями і абревіатурами; немає реалій-речень та реалій-фразеологічних зворотів. Для аналізу засобів перекладу реалій ми використали два джерела (Селінджер Дж.-Д. Над прірвою у житі / переклад з англійської мови О. Логвиненка, О.Тереха, О. Сенюк, Ю. Покальчука та Сэлинджер Дж. Д. Над пропастью во ржи / перевод с английского языка Р. Райт-Ковалевой), щоб зрівняти ці переклади. Проаналізувавши їх, бачимо, що дуже часто перекладачі користуються транскрипцією або транслітерацією, якщо ця конкретна реалія відома читачам перекладу. Інколи після транскрипції або транслітерації вони дають коротке або поширене пояснення, якщо реалія, навіть після такого засобу перекладу не зрозуміла читачу. Інколи перекладачі використовують описовий переклад, якщо давати транскрипцію немає ніякого сенсу, тому що реалія невідома читачу, і тому що в перекладацькій мові немає адекватного еквіваленту. Часто перекладачі застосовують функціональний аналог, якщо в житті нашого народу є подібні за змістом та функціями поняття, і дуже рідко ми бачимо, що вони застосовують засіб калькування або контекстуального перекладу. Деякі реалії при перекладі були випущені, але, на наш погляд, зміст речення із-за цього не було викривлено і перекладач передав все, що хотів сказати автор роману. Але з деякими перекладами реалій ми не були згідні, тому що не зовсім було зрозуміло, що хотів сказати сам автор використовуючи ту, чи іншу реалію. Хоча таких прикладів і небагато, але вони існують, і це наштовхує нас на мисль, що для того, щоб досконало перекладати реалії, треба декілька років присвятити лише вивченню цієї перекладацької одиниці.

Наприкінці нашої роботи хотілося б зазначити, що ми досягли поставлених нами цілей і сподіваємось, що наше дослідження допоможе краще зрозуміти таку перекладацьку одиницю як реалія, і стане допоміжним засобом при перекладі творів англійських або американських авторів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Арнольд И.В. Стилистика совр. англ. яз. – Ленинград, 1973. – С. 123-125

2. Бархударов Л.С. Язык и перевод. – М.: Международные отношения, 1975. – С. 78-79

3. Борщев В.В., Кнорина Л.В. Типы реалий и их языковое восприятие. – М., 1990. – С. 36-39

4. Бугулов И.Н., Шевченко О.Ф. Особенности передачи слов-реалий в переводах англоязычной литературы развивающихся стран. – К., 1985. – С. 106

5. Бурбак О.Ф. Реалія та способи визначення її лінгвістичного статусу. // Іноземна філологія, 1985. – С. 68-69

6. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе (реалии). // Мастерство перевода. – М., 1970. – С. 433-454

7. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. – М.: Международные отношения, 1980. – С. 18-93

8. Дж. Сэлинджер “Над пропастью во ржи” (на англ. языке) изд. 2-е. – М.: Прогресс, 1979. – С. 248

9. Зорівчак Р.П. Реалія в художньому мовленні; перекладознавчих аспект. // Іноземна філологія. – Львів., 1994. – С. 106-107

10. Зарівчак Р.П. Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів укр. прози). – Львів, 1989. – С. 108

11. Зарівчак Р.П. Статус реалії як перекладознавчого терміна. // Теория и практика перевода. – К., 1985. – С. 23

12. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты). – М.: Высш. шк., 1990. – С. 23-24

13. Комиссаров В.Н., Рецкер Я.И., Тархов В.И. Пособие по переводу с английского языка на русский. – М.: Изд-во литературы на иностр. яз., 1960. – С. 68-69  

14. Левицкая Т.Р., Фитерман А.М. Проблемы перевода. – М.: Международные отношения, 1976. – С. 148-150

15. Литвин Ф.А. Многозначность слова в языке и речи. – М.: Высш. шк., 1984. – С. 41

16. Михайлова В.Н., Гурьянова Е.И. О структурных характеристиках реалий. – Калинин, 1988. – С. 116

17. Мороз А.А. Реалія як об’єкт лінгвістичного дослідження. – Бердянськ, 1999. – С. 104

18. Новикова Н.С., Черемшина Н.В. Многомирие в реалии и общая типология языковых картин мира. // Филол. Науки, 2000. – С. 52-53

19. Павлова Е.К. Языковая преемственность в процессе эвфемизации политич. реалий США. //Вест. Моск. Ун-та, 2000. – С. 19

20. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. – М., 1974. – С. 45

21. Россельс Вл. Перевод и национальное своеобразие подлинника. В сборнике «Вопросы художественного перевода». – М.: Советский писатель, 1955. – С. 169

22. Сэлинджер Дж. Д. Над пропастью во ржи: Роман. Рассказы. / Пер. с англ. Р.Райт-Ковалевой. – Львов: Вища шк., 1986. – С. 200

23. Селінджер Дж.-Д. Над прірвою у житі: Повісті, оповідання / [Пер. з англ. О.Логвиненка, О. Тереха, О. Сенюк, Ю. Покальчука]. – К.: Молодь, 1984. – С. 272

24. Соболев Л.Н. О переводе образа образом. В сборнике «Вопросы художественного перевода». – М.: Советский писатель, 1955. – С. 270-290

25. Суперанская А.В. Принципы передачи безэквивалентной лексики //Великобритания, лингвострановедческий словарь. – М., 1978. – С. 468-476

26. Федоров А.В. Введение в теорию перевода. – М.: Изд-во на иностр. яз., 1958. – С. 182

27. Шахова К.А., Баканов А.Г. Заметки о переводе слов-реалий. // Теорія і практика перекладу. – К., 1979. – С. 94-95

28. Швейцер А.Д. Перевод и лингвистика. – М.: Воениздат, 1973. – С. 250-251

29. Ширяев Е.Н. Описательный перевод среди других приемов передачи безэквивалентной лексики. – Горький, 1989. – С. 63