3. Годування для них просте: крихти хліба, насіння. 4. Для синичок це – несолоне сальце. 5. Потурбуйтеся про пташок зимою.
III. Мотивація навчальної діяльності. Створення проблемної ситуації
- Діти, я прочитаю вам одне й те саме речення, але в різних варіантах. Чим воно відрізняється? У якій ситуації ми зможемо висловити таке речення? Який розділовий знак треба поставити в кінці?
Споконвіку українці любили калину.
Яку рослину любили українці споконвіку?
Саджайте калину коло хат!
(Речення відрізняються інтонацією. Перше можна вжити у розповіді про наше місто, друге – це питання в діалозі, третє спонукає до дій. Іще третє речення є окличним, а решта – ні. У кінці першого речення ми поставимо крапку, другого – знак питання, третього – знак оклику.)
IV. Засвоєння нових знань.
- Зараз, діти, ви отримаєте картки, на які нанесено інформацію, що ми щойно з вами розібрали. За правилами вправи “Броунівський рух” ви обмінюєтесь інформацією, що міститься на ваших картках, з іншими однокласниками, проговорюючи її. Поспілкуватися треба з усіма учнями
(Учні отримують картки з правилами трьох кольорів. Задача кожного учня – підійти до однокласника з іншим кольором картки і обмінятися інформацією, що нанесена на картки)
За метою висловлювання речення поділяються на розповідні, питальні та спонукальні Розповідні речення містять повідомлення про певну подію. Питальні речення містять питання про щось. Спонукальні речення заставляють нас виконувати щось, спонукають до дій.
За інтонацією речення поділяються на окличні та неокличні. Окличні речення вимовляються з підвищенням тону наприкінці речення. Окличними і неокличними можуть бути будь-які за метою висловлювання речення.
Наприкінці питальних речень ставимо знак питання. Ця пунктограма називається “Знак питання в питальних реченнях”. У кінці окличних речень ставимо знак оклику Ця пунктограма називається “Знак оклику в окличних реченнях”
Обговорення результатів вправ. В ході обговорення учитель відкриває схему “Види речень за метою висловлювання та інтонацією”
V. Закріплення знань у стандартних умовах. Робота в малих групах за методикою “Коло ідей”
- Діти, ваше завдання – визначити тип речень за метою висловлювання та інтонацією. Один із вас – спікер групи, другий – тайм кіпер, ще є секретарі і доповідач. На роботу вам відводиться 2 хвилини. Після цього часу ми обговоримо результат, які ви отримали.
1. Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі?
2. Нехай цвіте життя, як пишний сад!
3. Багряний клен стоїть на узліссі і ніби сумує, що надійшов жовтень.
4. Ви знаєте, як сплять старі гаї?
5. Не залишай по собі сміття на природі.
6. Як гарно ми відпочили у лісі біля річки!
7. Як ви могли не погасити вогнище?!
Обговорення результатів (1 – питальне, неокличне, 2 – спонукальне окличне, 3 – розповідне, 4 – питальне неокличне, 5 – спонукальне неокличне, 6 – розповідне окличне, 7 – питальне окличне )
VI. Застосування знань у змінених умовах (за методикою “спільний проект”).
- А тепер ваше завдання – скласти діалог на запропоновану тему. Всі теми нашого діалогу стосуються екологічної ситуації у Донбасі. Разом ми отримаємо цілісну картину екологічної ситуації у нашому краї. Тому ця методика називається “Спільний проект”. А граматичне завдання для вас – використати в діалозі речення, різні за метою висловлювання та інтонацією.
№2 На уроці біології ви вирушили на екскурсію у посадку біля вашої школи, щоб поспостерігати за осінніми деревами. А побачили замість посадки смітник. Ви з друзями не залишилися байдужими.
№ 3 Ви з товаришем берете участь у шкільній радіопередачі “Екологія мого міста” Один із вас – оптиміст, стверджує, що все у нас гаразд, ніяких екологічних проблем не існує, а другий, напороти, занепокоєний станом природи. Побудуйте свій діалог
(Заслуховування діалогів)
VII. Підведення підсумків уроку, оцінювання, домашнє завдання.
- Ви добре попрацювали на сьогоднішньому занятті, а тому вашим домашнім завданням буде повторити вдома всі вивчені правила та скласти картки для самостійної роботи з теми “Речення” для нашого наступного уроку. А зараз я прошу вас закінчити речення:
“Цей урок навчив мене...”
“На уроці я дізнався про...”
“За метою висловлювання речення поділяються на...”
“Урок мені сподобався/не сподобався, бо...”
Молодці! За гарну роботу на уроці ви отримуєте такі оцінки.... (учитель проводить оцінювання) Наш урок закінчено. До побачення.
... слів, інтонації (логічний наголос, пауза, темп мовлення), засоби лексичного повтору, вживання часток. 1.2 Теоретико-практичні основи формування поняття просте речення на уроках рідної мови Вивчення елементів синтаксису в початкових класах набуває особливого значення. Це насамперед пояснюється значенням уроків української мови в початковій ланці освіти: допомагати молодшим школярам оволодіти ...
... наявні повтори, довготривалі паузи, назви заміню-ють описом, допускають подекуди деталізовані уточнення, зайві слова, внаслідок чого висловлення стає незрозумілим. Розділ 2. Експериментальне дослідження розвитку мовлення шестирічних першокласників 2.1. Методика роботи над розвитком зв’язного мовлення учнів Відомо, що мовленнєві навички дошкільників, сформовані в дитинстві у процесі наслі ...
... каузальних таксисів про свій епістемічний стан; по-друге, яким чином епістемічний стан мовця може впливати на епістемічний світ слухача. 3.2 Прагмаепістемічні особливості складних речень з каузативними конекторами dа, weil, denn Відомо, що в своїй повсякденній діяльності людина дуже часто вдається до розширення свого епістемічного світу шляхом отримання нових знань емпіричним способом або ...
... одній меті – розвитку мовлення, але впливаючи на цей процес з різних боків, захоплюючи різні рівні мови – фонетичний, лексичний, граматичний та зв’язне мовлення, - ці завдання служать оптимальному розвитку мовлення першокласників. Але як показала практика роботи в школі та аналіз педагогічного досвіду, більшість вчителів розв’язує ці завдання ізольовано один від одного, безсистемно. Як наслідок, ...
0 комментариев