1. Ознайомлення з особистістю М.Коцюбинського.
- Перед вами портрет Михайла Михайловича Коцюбинського. Давайте прочитаємо написані на дошці його слова:
“Хто щасливий? Той, хто дає багато, а бере наймеш. На чиїх слідах виростають найкращі квіти? Хто по своїй дорозі розкидає для вжитку всіх самоцвіти”.
М.Коцюбинський
На дошці напис:
“17 вересня 1864 року, м.Вінниця”.
- Народився Михайло Коцюбинський 17 вересня 1864 року в місті Вінниці. У дитинстві був слухняним, добрим хлопчиком, дуже уважним і старанним учнем, гарно ставився до своїх друзів у школі, до своїх сестер і брата. Вчився добре, любив читати книжки. На долю сім’ї випало лихо: осліпла мати, батько залишив родину. Турботи про сім’ю бере на себе Михайло, який одночасно і вчиться, складає іспит на народного вчителя, вчителює і пише свої твори. У творах зображує життя селянської бідноти, поневіряння, засуджує несправедливість.
М.Коцюбинський багато написав і для вас, діти. Це твори, які ви вже читали “Десять робітників”, “Харитя”, “Ялинка”, “Про двох цапків”, “Дві кізочки”, “Івасик і Тарасик” і “Маленький грішник” (будемо сьогодні читати), а також ще ряд інших.
Помер письменник 25 квітня 1913 року після хвороби. Похований у місті Чернігові.
2. Підготовка до сприймання твору.
- Зараз ми будемо читати оповідання Коцюбинського “Маленький грішник”. Але в ньому зустрінуться слова, які можуть бути вам незрозумілими. Прочитаємо ці слова з дошки.
Торговиця – місце на базарній площі, де торгують худобою.
Юпка – верхній одяг.
Шати – багатий одяг.
Покопотіти – побігти дрібними кроками.
Гринджалята – низькі і широкі сани.
3. Первинне ознайомлення з твором.
- Я почну читати оповідання, а ви уважно слідкуйте, бо хтось буде продовжувати. Зверніть увагу на те, про кого розповідається в оповідання і кого так назвав автор: маленький грішник.
(Спочатку читаю я, потім учні продовжують).
Ланцюжкове читання.
4. Бесіда після читання твору.
- Про кого розповідається в оповіданні? Чому оповідання називається “Маленький грішник”?
- Про які часи йдеться в оповіданні? (Події, описані в оповіданні відбуваються за часів царату).
- Який епізод з оповідання вас найбільше схвилював? Чому?
5. Робота над текстом оповідання.
- Прочитайте опис природи в першій частині оповідання від слів “Дмитрик, восьмилітній хлопчик...” до слів “Ярино! А несіть швидше води...” (Учень читає).
- Що говориться про настрій Дмитрика? (Дмитрикові було сумно, йому шкода своєї мами).
- Знайти і зачитати опис зовнішності Дмитрика. Про що свідчить його одяг? (Одяг був з матері, бо він великий. Хлопчик був бідний, на ньому порваний одяг).
- Прочитати в особах розмову Дмитрика та Гаврилка про те, як треба жебрачити.
- Якими ви уявляєте хлопчиків? (Бідними, голодними).
- Що ви можете сказати про вдачу Гаврилка? (Він намагається жити за рахунок інших).
Фізкультхвилинка
Буратіно потягнувся.
Раз – нагнувся, два – нагнувся.
Руки в сторони відвів.
Ключик, видно, загубив.
А щоб ключик нам знайти,
Треба всім в похід піти.
1, 2, 3, 1, 2, 3.
Треба всім в похід піти.
- Прочитати початок другої частини оповідання до слів “Дмитрик, вагаючись трохи, віддав гроші”.
- Як виявилось тут ставлення Дмитрика до своєї матері? (Дмитрик неслухняний, легковажний).
- Прочитати мовчки. Який злочин вчинили діти? Які думки гнітили Дмитрика, коли він згадав, що вони пограбували бідного діда? (Дмитрик зрозумів, що так погано чинити, але боявся Гаврилка, щоб той не глузував).
- Яке горе спіткало Дмитрика? (Дмитрик попав під коні; у нього померла мати).
- Що переживав хлопчик у лікарні? Як думав жити далі? (Дмитрикові було шкода мами. Він переживав, хто його нагодує, зодягне, каліку? Хлопчик вирішує не старцювати, не дружити з Гаврилком, а самому заробляти гроші на хліб).
6. Характеристика дійових осіб оповідання.
- Назвіть дійових осіб оповідання. (Дмитрик, Марійка, Гаврило, мама Дмитрика, тітка).
- Давайте поговоримо про Дмитрика. Який він? (Дмитрик – 8-річний хлопчик. Одягнений у стару мамину одежу).
- Які стосунки між Дмитриком, Гаврилком і Марійкою? (Дмитрик, Гаврило і Марійка дружать, але ця дружба не чесна, бо Гаврило використовує Дмитрика, штовхає дітей до поганих справ).
- Чи справді Дмитрик повністю підвладний Гаврилкові? Як він ставиться до матері? (Дмитрикові шкода хворої матері, але він прагне ласощів, забав, які не спроможна дати йому мама).
- Кого звинувачує Дмитрик у тому, що сталося? (Він звинувачує себе).
- Що вирішує хлопчик у лікарні?
- Отже, Дмитрик, хоч і любив маму, але через свою неслухняність, легковажність був до неї неуважним, не слухався її наказів. І це стало причиною його горя.
V. Підсумок уроку.
- Про що сьогодні ви дізналися на уроці? З чим ви познайомилися?
VI. Домашнє завдання.
- Підготуватись виразно читати твір “Маленький грішник”. Слабші читають 1 частину, сильніші – весь твір. Уміти розповідати зміст твору, характеризувати головного героя.
Приложение 2 Конспект уроку читання № 2Тема: Мова і мовлення в житті людини. Спілкування. Краще недоговорити, ніж переговорити.
Після цього уроку учні зможуть:
· набути навичок роботи в малих групах;
· поважати сказане слово;
· уживати слова ввічливості;
· глибше усвідомити роль мови у житті людини;
· щоденно дбати про свій мовний етикет;
· втілювати в життя народну практику спілкування;
· слідкувати за чистотою своєї мови і мови однолітків.
Обладнання: дошка, крейда, пам’ятка-плакат (розподіл ролей у малих групах); Іржі Томан “Мистецтво говорити”; “Українські прислів’я та приказки”; таблиця-плакат, виготовлена учнями; Ольга Олійник “Українська мова 8-9”.
Хід уроку:
І. Мотивація (Виділяю з трьох сильніших учнів групи спостерігачів, які слідкуватимуть за мово під час відповіді).
Прочитати осінню казку-діалог, складену вдома. Чи допомогли окремі слова, фразеологізми? Чому?
То як все-таки зберегти повагу до слова?
Думка учнів-спостерігачів.
А що таке мовний етикет?
ІІ. Представлення теми та очікуваних результатів.
Після цього уроку ви всі старатиметеся і далі поважати сказане слово, уживатимете слова ввічливості, задумаєтесь над роллю мови у житті людини, намагатиметесь щоденно дбати про свій мовний етикет, втілюватимете у життя народну практику спілкування, очищуватимете свою мову від слів-паразитів.
ІІІ. Надання необхідної інформації (Діти об’єднуються в групи щоб добре запам’ятати інформацію учителя).
Прочитайте епіграф. До чого він нас спонукує?
Помандруйте сторінками підручника до розділу “Мова – найважливіший засіб пізнання, спілкування і впливу. Функції мови. Мова і мовлення”.
ІV. Інтерактивна вправа. ”Незакінчені речення”
1. Користуючись відповідними книжками і набутими знаннями, кожна група доповнить речення, записане на дошці; складе поради ровесникам відповідно до змісту і етики розмови; добере відповідні прислів’я і приказки.
(завдання записані на дошці)
Вийшли такі записи:
Мова – це (засіб мовлення)
Мовлення... – це процес, у якому можуть бути виділені окремі його елементи – мовленнєві дії, що створюють мовленнєву діяльність.
Спілкування означає... (діловий або дружній зв’язок).
Спілкування здійснюється... (у двох формах, усній і письмовій, позначених своєю специфікою).
Мовленнєва діяльність – це... (говоріння, слухання, читання і письмо).
Діалог відбувається завдяки... (говорінню і слуханню).
Функції мови -... (комунікативна, мислеоформлююча, пізнавальна, номінативна, емоційна, виражальна, об’єднуюча).
Починаючи розмову, подумай, чи є у тебе що сказати. Не допускай зловживання вмінням говорити.
Мова – засіб встановлення добрих стосунків між людьми.
Прислів’я і приказки:
Краще недоговорити, ніж переговорити.
Що маєш казати, що наперед обміркуй.
Всякому слову свій час.
Бережи хліб на обід, а слово – на відповідь.
Погане слово проковтни.
Одне погане слово скажеш – почуєш десять.
Краще мовчати, ніж брехати.
Коли дурень мовчить, він схожий на розумного.
Довга балачка більше докучає, ніж довга мовчанка.
2. За змістом дописаних прислів’їв сформулюй і запиши правила-нагадування мовного етикету. (Не переговори, поміркуй, не спіши, бережи, проковтни, думай, помовчи, розумій, не докучай).
3. Із молитви “Благослови мене Господи!” (Ольга Олійник “Українська мова 8-9” випиши дієслова, які тобі допомагатимуть слідкувати за чистотою своєї мови.
(Вірую, молюся, дякую, дарує, усміхається, зігріє, схиляюся, наповнює, увійшла, освітила, благослови, борони, допоможи).
4. Дати оцінку почутому із уст учителя:
Я заздрю всім, у кого є слова.
Немає в мене слів. Розстріляні до слова.
Мовчання тяжко душу залива.
Ословленість – дурна і випадкова.
Я заздрю всім, у кого є фарби є, -
Жагучі коні з дикого мольберту.
До мене жодна фарба не встає,
Сховати в сіре суть своє розверту.
Я заздрю всім, до кого мене звук, -
Лічильник Гейзера пищить так потойбічно.
На кожній арфі чистить дзьоба крук
І “Never more” кує мені стоїчно.
Я випалив до чорноти жури
Свою прокляту одчайдушну душу
І жестами, німий, розговорив...
Хай жестами, але сказати мушу
(І.Драч)
... і для розвитку пізнавального інтересу 7-10-річних учнів, оскільки в процесі пошуку учні мають можливість виявити активність мислення, ініціативу, утвердити себе. Для розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів у навчальному процесі необхідно забезпечити правильне співвідношення репродуктивної і продуктивної діяльності, уміле включення емоціогенного матеріалу, постійне стимулювання в учнів ...
... . - М.: Просвещение, 1965. - 318 с. 46. Оморокова М.И. Активизация словаря школьника на уроках чтения. - М.: Просвещение, 1963. - 216 с. 47. Основи роботи над науково-художнім твором у початкових класах // Теорія та методика навчання та виховання: Збірник наукових праць. - Вип.4. - Харків: ХДПУ, 1999. - С 107-109. 48. Пархоменко Н.Р. Методика роботи над словом, текстом на уроках читання // ...
... і загалом) знайшла своє повне відображення та підтвердження в її результатах. Внаслідок проведеного дослідження ми досягли кінцевої мети дослідження – узагальнили методичні прийоми та форми роботи над українською народною казкою на уроках читання в початковій школі. В ході написання роботи ми також реалізували всі поставлені на початках завдання. Теоретична та практична значущість дипломної ...
... ) №55 Розгляньте малюнок і складіть казку про лісову школу (письмово). У своїй роботі використовуйте слова з суфіксами чи префіксами. ― Які спільнокореневі слова ви вжили у казці? Отже, робота над запропонованими завданнями під час вивчення теми «Будова слова» потребує від учнів осмисленої діяльності, допомагає їм збагачувати словник, пробуджує інтерес до мови, підвищує культуру ...
0 комментариев