Паронім як частина словникової системи англійської мови
Явище паронімії і парономазії(парономасії) в англійській мові
Особливості функціонування паронімів в англійській мові
Особливості , пов’язані з вживанням паронімів в англійській мові
Пароніми відіграють важливу роль у вивченні лексикології в цілому
Проблеми паронімії давно привертають увагу викладачів мови й тих, хто її вивчає його
Навигация
Пароніми відіграють важливу роль у вивченні лексикології в цілому
Функціонування паронімів в сучасній англійській мові
50562
знака
0
таблиц
0
изображений
1. Пароніми відіграють важливу роль у вивченні лексикології в цілому.
Пароніми (від грець. para - біля + onyma, onoma - ім'я) ѕ подібні по звучанню, але не співпадаючі по значенню слова. Слід зазначити, що одні лінгвісти до паронімів відносять лише однокореневі слова, що мають звукову подобу, а інші дослідники до паронімів відносять як однокореневі, так і різнокореневі співзвучні слова, визнаючи єдиним критерієм їхнього об'єднання можливість випадкового змішання в мовленні. Різнокореневі співзвучні слова не мають ніяких семантичних зв'язків і поєднуються лише випадковою фонетичною подібністю.
Однокореневі пароніми здебільшого близькі за значенням, але розрізняються тонкими значеннєвими відтінками. Семантичні відтінки паронімів звичайно стільки важливі, що заміна одного слова іншим без порушення змісту неможлива.
Пароніми можуть збігатися не у всіх, а лише в певних значеннях. Нечисленну групу становлять однокореневі слова, що різко розрізняються за змістом.
Пароніми, що збігаються або близькі за значенням, можуть відрізнятися один від одного способами керування, лексичною сполучуваністю, функціонально-стильовим змалюванням, сферою вживання, синтаксичною функцією. Можливість паронімів сполучатися з тими самими словами ще не означає, що утворені словосполучення синонімічні один одному.
Таким чином, у мовній системі співзвучні слова досить чітко відмежовуються один від одного, однак у мовній практиці семантичні й інші розходження співзвучних слів не завжди враховуються, що є причиною їхнього змішання.
2. Проблема дослідження таких явищ як паронімія і парономазія хвилює лінгвістів вже протягом кількох століть. Дослідження її почалося ще за часів Горгія, Тасмаха, Діонісія, Цицерона.
Здатність паронімів до змішання в мовленні призвела до того, що під терміном «паронімія» нерідко поєднуються два поняття - власне паронімія, тобто вид мовних системних відносин між лексичними одиницями, і парономазія (або парономасія) - стилістичний прийом, що складається в навмисному зближенні слів, що мають подібність у звучанні. Ці слова не обов'язково повинні бути паронімами, часто для цілей автора буває досить випадкового звукового збігу. Використання парономазії дозволяє підсилити виразність тексту; особливо часто цей прийом зустрічається в поезії й фольклорі.
Також паронімія відноситься до феномена «фальшивих друзів перекладача». Найбільш точним слід визнати визначення паронімів О.В. Вишнякової, а саме: «пароніми – це близькі за звучанням однокореневі слова з|із| наголосом на одному і тому ж складі, що відносяться до одного логіко–граматичного ряду|лави,низки| – до однієї частини|частки| мови|промови|, одного роду (і вигляду|виду|, якщо це дієслова і їх форми) – і що позначають|значать| різні поняття» [6, 5].
Паронімія являє собою особливе лексичне явище, багатоплановість якого визначила можливість його вивчення як у функціональному, так і в нормативному аспекті. Нормативна точка зору лінгвістів на паронімію найповнішим чином представлена дослідженнями довідково-методичного характеру: «словниками труднощів», «словниками паронімів», різними дидактичними посібниками, підручниками, що включають вправи на розмежування й коректне використання паронімів, та ін.
Вітчизняну лексикографію відрізняє прагнення виділити пароніми із загального масиву «труднощів», присвятивши їм окремі «словники паронімів». Найбільше активно область паронімії почала розроблятися російськими лексикографами. В останні два-три десятиліття ними були створені чотири повноцінних словники паронімів.
3. Пароніми, а часто й подібні по звучанню слова виконують у мовленні стилістичні функції.
Перед кожним автором може виникнути проблема вибору одного з паронімів. Якщо синонімічний відбір лексичних засобів незмінно супроводжує словесну творчість, то проблема вибору одного з паронімів виникає лише в тих випадках, коли в мовлення включаються паронімічні слова.
Уміле вживання паронімів допомагає письменникові правильно й точно передати думку, саме пароніми розкривають більші можливості мови в передачі тонких значеннєвих відтінків. У художньому мовленні звичайно спостерігається правильне, досить митецьке використання паронімів. Однак можливо й свідоме відхилення письменника від норми, якщо він хоче показати мовні помилки своїх героїв. Таким чином, в основі схованого використання паронімів у художньому мовленні можуть лежати різні естетичні принципи їхнього відбору, продиктовані стилістичною установкою автора.
Інший характер носить відкрите використання паронімів, коли письменник ставить їх поруч, показуючи їхні значеннєві відмінності при видимій схожості. У цьому випадку пароніми виконують різні стилістичні функції, виступаючи як засіб посилення дієвості мовлення.
Зіткнення паронімів використається для виділення певних відповідних понять.
Сполучення паронімів може створювати тавтологічний і звуковий повтор, що сприяє їхньому посиленню.
Уживання паронімів може бути засобом уточнення думки. Іноді авторові досить звернути увагу на різну лексичну сполучуваність паронімів, щоб уточнити їхнє значення.
Можливе зіставлення паронімів, якщо автор хоче показати тонкі значеннєві розходження між ними.
Поети люблять зближати самі «невідповідні» слова, дивуючи нас своєю фантазією.
Яскравий стилістичний ефект народжує протиставлення паронімів. Звичайно в цьому випадку пароніми з'єднані протиставним сполучником і одне зі співзвучних слів дається із запереченням.
Пароніми й ще частіше співзвучні неспоріднені слова використаються в каламбурах.
Паронімія й парономазія виконують роль звукового курсиву, виділяючи співзвучні слова, яким автор надає особливого значення.
Похожие работы
... до уваги не береться. В багатьох випадках саме колоронім yellow у складі фразем є смислоутворювальним компонентом. Rosy, pink На позначення рожевого кольру існує дві лексеми - rosy та pink. В англійській мові дані колороніми увійшли до складу лише фразеологізмів-метафор. Це такі вирази як to feel rosy about the gills, to take a rosy view of smth., rosy in the garden, in the pink, the pink of ...
... термінів у різних галузях науки та техніки. Оскільки переважну частину лінгвістичного фонду складає фахова лексика, то цілком природно, що лінгвісти надають особливого значення дослідженню структурно-семантичних особливостей терміна. Мова як система має достатньо законів та засобів утворення нових понять, які з'являються у спеціальній лексиці та потребують номінації. Одним із поширених засобів ...
... певного суспільно-політичного, юридичного поняття, те вона творити їх не зі старої книжної мови, не на живомовній традиції, а з мов чужих: польської, латинської, німецької. Подальше формування українських юридичних термінів відбувається під впливом польської, німецької, а в окремих регіонах – угорської мови. Усі чужомовні запозичення юридичної термінології в давньоукраїнській мові можна поділити ...
... Важливо пам’ятати, що полісемія об’єднує різні значення одного слова, у той час, як омоніми – це декілька зовсім різних слів. 2.3.2 Функціональні особливості вживання полісемантичних слів у англійському публіцистичному тексті Англійська мова в силу своїх природних рис схильна до багатозначності. Оскільки її форма вираження дуже лаконічна, то часто одна мовна одиниця може нести кілька десятків ...
0 комментариев