Методична робота на уроках літератури при вивчені понять теорії літератури (терміни-синоніми літературознавчої термінології)

3.2 Методична робота на уроках літератури при вивчені понять теорії літератури (терміни-синоніми літературознавчої термінології)

Уроки літератури не є окремим видом педагогічної діяльності вчителя – словесника, а продовжує формувати у дитини естетичні смаки, виховує моральні якості. Під час бесід учні розвивають зв’язне мовлення, вчаться мислити, зі зразків художніх творів набувають життєвого досвіду. Проте навчальний процес на цих уроках немислимий без вивчення понять теорії літератури, окреслених специфічними номінативними одиницями. Однією з основних проблем при цьому є наявність у літературознавчій термінології синонімічних рядів, що спричиняють труднощі при вивченні літературознавчих понять. Учитель може знехтувати такий стан речей і подати на розсуд учнів усі варіанти або ж запропонувати якийсь один, що буде неправильним рішенням.

Назріла необхідність зробити певні зауваження і пропозиції щодо розрізнення й вибору якнайточнішої номінативної одиниці.

Як показала практика попередніх досліджень цього явища, «у процесі розгляду синонімів слід співставляти не слова, а їх окремі значення» [25, 61] підтверджується факт можливого виокремлення з ряду синонімів точного відповідника певному поняттю.

Наприклад: вірш – поезія. Стосовно поняття ритмічно організованого мовлення більш доцільним буде вживання другого номіната, як показника ширшої зіставленості і лексичної наповненості.

Проте нами зафіксована ще одна синонімічна пара: вірш – строфа. Подані номінати мають майже тотожні поняття (система поетичного мовлення, що має іманентні закономірності внутрішньої ритмічної організації та структури). Однак, термін «вірш», як бачимо, має у терміносистемі омоніми, і це дозволяє надавати перевагу терміну «строфа».

Думка про те, що серед можливих синонімів власне українського походження та запозиченого перевагу слід надати першому лише тому, що це ліпший варіант для засвоєння понять теорії літератури, не є достатньо обґрунтована. Інколи запозичений термін більш повно відповідає галузевому поняттю (Ренесанс – Відродження), є номінатом широкої семантики і окреслює відповідну епоху у літературі та мистецтві загалом.

Іншого характеру синонімічних відношень терміни акцент – наголос, які є за семасіологічними ознаками дублетами.

Літературознавча синонімія також представлена варіантами типу: волапюк – воляпюк, ауто – ауту, канцона – кансона, гекзаметр – гексаметр тощо, при вивчені яких особливих труднощів не спостерігаємо і пропонуємо вживання відповідно до орфоепічних норм мови – творця.

Стосовно синонімічних пар, які створилися історично (алкеєва строфа – гораціанська строфа), чи мають історичне обґрунтування (акмеїзм – адамізм), вбачаємо вживання всіх варіантів.

Певної уваги заслуговують терміни – синоніми, утворені актами вторинної номінації, стійкі словосполучення (наприклад: комедія масок – комедія дель арте, «коротка пісня» – танка та ін.), що передбачають використання обох номінатів.

Безперечно, якщо серед синонімів є інтернаціональні терміни, то вживання зазначених є більш вмотивованим, а єдине, що може вплинути на віддання переваги одному терміну замість іншого – власне українське походження (скоромовка – спотиканка, забавлянки – утішки – потішки – чупилки, частушки – частівки), проте один з термінів може сприйматися як застарілий, інший як регіональний, розмовний і т.д.

Синонім, утворений на базі ресурсів рідної мови, може збігатися з оцінками вмотивованості та кількістю лексичних складників з інтернаціоналізмом (авантюрний роман – пригодницький роман). Це дозволить при вивчені понять теорії літератури надавати перевагу українському терміну завдяки зрозумілості та органічному засвоєнню внутрішньої форми рідного слова.

У випадку неоднакових параметрів умотивованості термінів – синонімів перевагу слід надавати термінам з більшою мотивацією. Ми пропонуємо вчителям-словесникам ряд літературознавчих термінів, найбільш вмотивованих з – поміж синонімів і радимо ними скористатися у шкільній практиці при вивчені понять теорії літератури (додаток №3).

На закінчення є підстави стверджувати, що:

а) ефективність вивчення у школі термінологічної синонімії можлива при систематизації й узагальнені набутих знань, вмінь і навичок з лексичної синонімії та співставленні цих явищ на уроках української мови і через міжпредметні зв’язки;

б) створення якнайточнішого алгоритму відмінностей між загальновживаним словом і терміном закріпить в учня певне відношення до функції слова і спонукатиме до точного підбору мовних одиниць при комунікації, збагачення словникового запасу;

в) при відборі рекомендованого терміна з групи синонімів, як правило, слід спиратися на головні вимоги, що ставляться до термінів:

– однозначність;

– системність;

– короткість;

– повнота;

– відсутність експресивності;

– дериваційна спроможність;

– лінгвістична правильність;

– вмотивованість.

Висновки

Українська термінологія є невід’ємною складовою частиною сучасної української літературної мови, що зумовлює існування на термінологічному ґрунті парадигматичних відношень, зокрема синонімії. Це явище ми розглядаємо у контексті закономірного розвитку наукової мови, що створює сприятливі умови при унормуванні термінофонду функціонально спроможною лексикою і шкодить у подальшому існуванні в уже сформованій терміносистемі.

Є підстави стверджувати, що синонімічні відношення у літературознавчій термінології визначають рівень розвитку терміносистеми, зумовленого як мовними, так і позамовними факторами.

Тенденція до націоналізації термінологічної лексики, запозичення готових номінативних одиниць з іншомовного середовища, калькування, переосмислення, розвиток нових значень характеризуються як основні джерела і способи поповнення синонімічних рядів.

У процесі дослідження було проаналізовано особливості синонімічних відношень у літературознавчій термінології у порівнянні з іншими терміно-системами. Зазначимо, що специфічною для літературознавчих термінів – синонімів є диференціація на чотири відмінні групи за джерелами виникнення:

1) «запозичений – автохтонний»;

2) «запозичений – запозичений»;

3) «автохтонний – автохтонний»;

4) «запозичений – автохтонний із запозиченим елементом різного ступеня адаптації його в українській мові».

Структура синонімічних одиниць не є однорідною: однослівні, дво -, три -, чотирикомпонентні сполуки слів.

Терміни – словосполучення характеризуються узгодженням компонентів або слабким керуванням, що говорить про чітку взаємодію головного і залежного слів (головне слово номінує поняття, а залежне ознаку або сферу функціонування цього поняття.

Важливо зазначити, що відрізняється літературознавча термінологія від інших терміносистем відсутністю невербальних номінацій та обмеженою кількістю абревіатур.

Різноплановою є картина способів словотворення термінів – синонімів (різні види афіксальних та безафіксних).

Неповні синонімічні відношення представлені їх окремими модифікаціями: заміщення, тлумачення, кваліфікативності. Це дозволяє систематизувати термінофонд літературознавчої терміносистеми у довершену структуру, що спроможна функціонувати у науковому стилі української мови. Безсумнівно, це є один з основних критеріїв оцінки терміна у системі мови.

Отже, термін – це стилістично маркована номінативна одиниця у вигляді слова чи словосполучення, основною функцією якої є вираження поняття певної галузі науки чи виробництва.

Термін має бути лаконічним і простим у використанні утворенням, рівноправним елементом загальнонародної мови поряд із загальновживаним словом.

У період інтенсивного розвитку вітчизняної термінології особливо важливим є сприяти оволодінню нею широких верств населення, у першу чергу учнівства, яке стикається з науковими поняттями при вивченні шкільних дисциплін. Термінологічна робота вчителя – словесника на уроках мови і літератури, позаурочний час сприятиме:

а) поповненню учнями власного словникового запасу;

б) засвоєнню основних відмінностей між стилями мовлення і вживання їх відповідно до ситуації;

в) усвідомленню специфічності вузькоспеціальної лексики, відмінностей між терміном і загальновживаним словом, лексичною і термінологічною синонімією;

г) розвитку в учнів зв’язного мовлення, логічного мислення;

ґ) виховуванню прагнення до витонченої і лаконічної комунікації;

д) інтересу до літературознавчих і мовознавчих процесів.

Таким чином, синонімія як вияв семантичних відношень між поняттями на парадигматичному рівні є рівноправним видом лексико – семантичної взаємодії терміна і поняття.

Список використаної літератури

1. Авербух К.Я. Терминологическая вариантность: теоретический и прикладной аспекти // Вопр. языкознания. – 1986. – №6. С. 38 – 49.

2. Андрусенко В.И. Явление синонимии в терминологической лексике // Науково-технічний прогрес і проблеми термінології (Тези допов. Респ. Конф. (Львів, травень 1980). – К.: Наук. думка, 1980. – С. 8 – 15.

3. Божно Л. Научно – техническая терминология как один из объектов изучения закономерностей развития языка // Филол. науки. – 1971. – №5. – С. 105 – 112.

4. Бойко Н.М. Функционирование профессионально – терминологической лексики в языке современной украинской прозы (семантическая и стилистическая характеристика): Автореф. дис….канд. филол. наук. – К., 1984. – 24 с.

5. Брагина А.А., Лопатин В.В. Рождение слова. Неологизмы и окказионализмы // РЯШ. – 1974. – №3. – С. 111 – 114.

6. Бурдин С.М. О терминологической лексике // Филол. науки. – 1958. – №4. – С. 57 – 64.

7. Васильева М.В. К семантическому и функциональному написанию греко – латинских терминоэлементов в лингвистической терминологии // Вопр. языкознания. – 1983. – №3. – С. 71 – 79.

8. Василькова Л.З. З історії формування і становлення української юридичної термінології // Українська термінологія і сучасність. – К.: НАН України, 1998. – С. 49 -55.

9. Винокур Т.Г. Закономерности стилистических исследований языковых единиц. – М.: Высш. школа. – 1987. – 168 с.

10. Володина М.Н. Специфика терминологической номинации // Вестн. Моск. ун-та. Сер. филология. – 1986. – №5. – С. 38 – 47.

11. Волошина Н., Бандура О. Українська література: Підруч. для 5 кл. – К.: Освіта, 1992. – 304 с.

12. Гейченко В. Наукові терміни і національна мова // Соц. культура. – 1990. №8. – С. 36 – 38.

13. Головин Б.Н., Кобрин Р.Ю. Лингвистические основы о терминах. – М.: Высш. школа, 1987. – 103 с.

14. Груба Т. Засвоєння синонімічних форм на міжпредметній основі // Дивослово. – 1998. – №7. – С. 17 – 19.

15. Давыденко В.И. Изучение заимствованных слов на уроках русского языка // Русс. яз. и лит. в учеб. заведениях. – 1998. – №1. – С. 22 – 25.

16. Даниленко В.П. Еще раз к вопросу о кратких вариантах терминов // Культура речи в технической документации. – М.: Наука, 1982. – С. 36 – 53.

17. Даниленко В.П. Лексико-семантические и грамматические особенности слов – терминов // Исследование по русской терминологии. – М.: Наука, 1971. – С. 7 – 67.

18. Дячук Т. Семантичні зсуви (розширення і звуження) як способи поповнення складу соціально – економічної термінології // Українська термінологія і сучасність. – К.: НАН України, 1998. – С. 125 -126.

19. Елисеева И.Ю. Формирование литературоведческой терминологии в русском языке XVIII века (обозначение жанров): Автореф. дис….канд. филол. наук. – Л., 1984. – 19 с.

20. Журавлева Т.А. Особенности терминологической номинации. – Донецк: Донбасс, 1998. – 252 с.

21. Зарицький М. Проблема теорії і практики сучасного українського термінознавства // Вісн. Кн. палати. – 1998. – №1. – С. 20 -23.

22. Казарина С.Г. Типологические исследование в терминоведении // Филол. науки. – 1998. – №2. – С. 66 – 73.

23. Камчатнов А.М. Подтекст: термин и понятие // Науч. докл. высш. шк. Филол. науки. – 1988. – №3. – С. 40 -45.

24. Канделаки Т.Л. Семантика и мотивированность терминов. – М.: Наука, 1977. – 166 с.

25. Кириллова В.В. Полисемия и синонимия в терминосистеме. На материале терминологической лексики по целлюлозно-бумажному производству // Вестн. Ленинград. ун – та. Сер.2, История, языкознание, литературоведение. – 1991. – Вып.4. – С. 60 – 64.

26. Кіцера О. Деякі міркування з приводу української медичної термінології // Українська термінологія і сучасність. – К.: НАН України, 1998. – С. 136 – 140.

27. Коваль А.П. Синоніміка в термінології // Дослідження з лексикографії та лексикології. – К.: Наук. думка, 1965. – С. 157 – 169.

28. Ковальчук Л.Ю. Синонімія термінів у російському усному науковому мовленні: Автореф. дис…. канд. філол. наук. – Одеса. 1993. – 16 с.

29. Кочерган М.П. Слово і контекст (лексична сполучуваність і значення слова). – Львів: Вища школа, 1980. – 183 с.

30. Крыжанковская А.В., Симоненко Л.А. Актуальные проблемы упорядочения научной терминологии. – К.: Наук. думка, 1987. – 163 с.

31. Куцак Г. Міжгалузева термінологічна омонімія // Українська термінологія і сучасність. – К.: НАН України, 1998. – С. 74 – 76.

32. Лагутіна А.В. Морфологічна варіантність і лексична синонімічність // Морфологічна будова сучасної української мови. – К.: Наук. думка, 1975. – С. 23 – 39.

33. Лексика и словообразование русского языка: Сб. науч. трудов / Под ред. В.Д. Бондалетова. – Рязань: Изд-во Рязан. гос. ун-та, 1982. – 156 с.

34. Лексика и текст: Сб. науч. трудов / Под ред. Е.В. Розена. – Калинин: Изд-во Калин. гос. ун-та, 1983. -140 с.

35. Лексика. Терминология. Стили: Межвуз. сборник / Под ред. Б.Н. Головина. – Горький: Изд-во Горьк. гос. ун-та, 1976. – 168 с.

36. Лексика. Терминология. Стили: Межвуз. сборник / Под ред. Б.Н. Головина. – Горький: Изд – во Горьк. гос. ун-та, 1977. – 134 с.

37. Лексико – грамматические исследование по русскому языку: Межвуз. темат. сборник / Под ред. Р.В. Туркиной. – Калинин: Изд – во Калинин. гос. ун – та, 1977. – 134 с.

38. Лексические и грамматические компоненты в семантике языкового знака: Межвуз. сб. науч. трудов / Под ред. З.Д. Поповой. – Воронеж: Изд-во Воронежского гос. ун – та, 1983. – 156 с.

39. Лепеха Т. Лексико – семантичні особливості термінів судово – медичної експертизи // Українська термінологія і сучасність: – К.: НАН України, 1998. – С. 141 -145.

40. Лутицька Т. Корекція (з української мови) – робота творча // Почат. школа. – 1998. – №1. – С. 50 – 51.

41. Мацюк Г.П. Роль терминологии в обогащении значений общеупотребительной лексики украинского языка: Автореф. дис…. канд. филол. наук. – Днепропетровск, 1986. – 22 с.

42. Медведь О. До проблеми вивчення української синтаксичної термінології // Українська термінологія і сучасність. – К.: НАН України, 1998. – С. 82 -86.

43. Михайлишин Б. Несловесні позначення та їх роль у термінотворенні // Українська термінологія і сучасність. – К.: НАН України, 1998. – С. 155.

44. Михайлышин Б.П. Парадигматические связи и функциональные особенности украинской терминолексики изобразительного искусства (антонимические и синонимические отношения): Автореф. дис… канд. филол. наук. – К., 1990. – 17 с.

45. Молодец В.Н. Синонимия в современной немецкой лингвистической терминологии: Автореф. дис…. канд. филол. наук. – К., 1979. – 18 с.

46. Молодець В.М. Класифікація варіантів російських лінгвістичних термінів // Мовознавство. – 1977. – №4. – С. 38 -45.

47. Мягкова Е.В. Некоторые особенности синонимии в терминологических системах (на материале английской терминологии живописи и графики): Автореф. дис…. канд. филол. наук. – М., 1979. – 19 с.

48. Нечитайло О.І. Синоніми в лексикографії. – К.: Наук. думка, 1987. – 132 с.

49. Нечитайло О.И. Синонимы как средство лексикографической интерпретации слова (на материале украинских словарей): Автореф. дис…. канд. филол. наук. – К., 1983. – 25 с.

50. Нікітіна Ф.О. Семантичні та словотворі проблеми сучасної термінології: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1978. -31 с.

51. Новоселова В. Збагачення мовлення учнів лексичними синонімами // Дивослово. – 1998. – №4. С. 18 – 22.

52. Овчаренко Н.І. Синонімічні кореляції як вияв парадигматичних зв’язків у сучасних вітчизняних терміносистемах // Слово и время: Сб. науч. метод. статей. – Славянск: СГПИ, 1997. – С. 64 – 69.

53. Овчаренко Н.І. Способи номінації і словотворення у сучасній українській мінералогічній термінології: Дис…. канд. філол. наук. – Дніпропетровськ, 1996. – 218 с. – Машинопис.

54. Панько Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. Українське термінознавство. – Львів: Світ, 1994. -216 с.

55. Панько П.І. Лексико – семантичні особливості терміносистем // Склад і структура термінологічної лексики української мови. – К.: Наук. думка, 1984. – С. 86 – 93.

56. Панько Т.І. Проблеми вивчення і розбудови терміносистем української мови // Другий міжнародний конгрес україністів. Мовознавство. Доповіді і повідомлення. – Львів: Вид-во АН України, 1993. – С. 240 -245.

57. Пічкур В. Екстралінгвістичний контекст рекламних термінів. // Українська термінологія і сучасність. – К.: НАН України, 1998. – С. 93 – 96.

58. Поздняков В. До проблеми унормування будівельної термінології // Українська термінологія і сучасність. – К.: НАН України, 1998. – С. 166 -167.

59. Полюга Л. Національна термінологія і термінографія у державотворчому процесі України // Український правопис і наукова термінологія: історія, концепції та реалії сьогодення: Матеріали засідань мовознавчої комісії всесвітньої літератури НТШ у Львові 1994–1995 рр. – Львів, 1996. – С. 122 – 126.

60. Програми для середньої загальноосвітньої школи: Рідна мова 5 -11 класи / Л.В. Скуратівський, Г.Т. Шелехова, В.І. Новоселова. – К.: Перун,

1998. -80 с.

61. Рідна мова: Підруч. для 5 кл. / Г.Р. Передрій, Л.В. Скуратівський, Г.Т. Шелехова, Н.Г. Остаф. – К.: Освіта, 1996. – 287 с.

62. Рідна мова.: Підруч. для 6 кл. /Г.Р. Передрій, Л.В. Скуратівський, Г.Т. Шелехова, Н.І. Остаф. – К.: Освіта, 1996. – 286 с.

63. Рогожникова Р.П. Варианты слов в русском языке. – М.: Просвещение, 1966. – 83 с.

64. Соколова С.О. До питання про формування української аспектологічної термінології // Мовознавство. – 1993. – №1. – С. 33 -35.

65. Стасевський С.Б. Шляхи виникнення термінологічних значень. // Культура слова. – 1978. – Вип. 15. – С. 66 -70.

66. Сташко М. Абсолютні синоніми в бібліотечній термінології // Українська термінологія і сучасність. – К.: НАН України, 1998. – С. 178 – 180.

67. Стишов О. Іноваційні процеси в суспільно – політичній лексиці сучасних засобів масової інформації // Українська термінологія і сучасність. – К.:НАН України, 1998. С. 29 -37.

68. Суперанская А.В., Подольская Н.В., Васильева Н.В. Общая терминология: Вопросы теории. – М.: Наука. – 1989. – 248 с.

69. Тараненко О. Лінгвістичні проблеми української термінології на сучасному етапі // Вісн. Кн. палати. – 1997. – №11. – С. 16 -19.

70. Теория и практика английской научной речи / Под ред. М.И. Глушко. – Изд – во Моск. гос. ун-та, 1987. – С. 162 – 162.

71. Усатенко Г. Лексична семантика і розвиток мовлення учнів. – К.: Наук. думка, 1984. – 108 с.

72. Худолєєва С.П. Про природу термінів – синонімів // Мовознавство. – 1978. – №4. – С. 49 – 52.

73. Худолєєва С.П. Термін та його лінгвістична сутність // Мовознав – ство. – 1979. – №5. – С. 60 -69.

74. Циткіна Ф.А. Термінознавство на Україні й аспекти зіставних досліджень // Мовознавство. – 1993. – №2. – С. 67 – 71.

75. Шило Н.І. Терміни – словосполучення в лісовій та деревообробній термінології // Дослідження з словотвору та лексикології. – К.: Вища школа, 1985. – С. 87 -90.

Похожие работы

Українська спеціальна лексика

Скачать

32274

0

0

... словника, а згодом повертаються до нього знову. Так сталося, наприклад, з іменами генерал, полковник, офіцер, міністерство, які наповнені новим змістом, повернулися у нашу мову.[2] 2.         УКРАЇНСЬКА СПЕЦІАЛЬНА ЛЕКСИКА. ПРАВИЛА ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ За сферою використання словниковий склад сучасної української мови ділиться на 2 групи: 1) загальновживана, або загальнонародна, лексика; 2) ...

Синонимия и антонимия в поэзии

Скачать

707663

0

0

... описания лексико-семантической системы языка. Ч.II.– М., 1971.– С.57-60. Новиков Л.А. Логическая противоположность и лексическая антонимия. Рус. язык в школе.– 1966.– №4.– С.79-87. Новиков Л.А. Семантика русского языка.– М.: Высшая школа , 1982.– 272с. Новиков Л.А. Синонимические функции слов (семантическая синонимия) // Русс. яз. в школе.– 1968.– №1.– С.11-23. Общая психология / Под ред. А.В. ...

Редагування спецдокументації

Скачать

230612

3

1

... і слова в орфографічному словнику контроль орфографічної правильності його написання слід здійснювати за правилами орфографії. Зараз готують до затвердження наступний п’ятий правопис. Тому в процесі редагування треба враховувати динамічність правопису і слідкувати за правописними змінами. Відхилення від правильного написання допустиме лише тоді, коли в повідомленні йдеться про юридичну справу і ...

Фразеологізми як засіб образного мовлення молодших школярів

Скачать

173097

5

1

... класи добиралися з однаковим складом і рівнем мовної підготовки учнів. Дослідження проводилося поетапно. На першому етапі (І семестр 2007-2008 рр.) вивчався стан проблеми збагачення мовлення молодших школярів фразеологізмами, різними за структурою та тематикою, в педагогічній теорії та практиці; здійснювався аналіз лінгвістичної літератури з обраної теми, визначалися вихідні позиції дослідження ...