Основні історичні чергування голосних. Чергування [О] та [Е] з [І]. Чергування [О], [Е] з нулем звука. Чергування [О] з [Е] після Ж, Ч, Дж та [й]

39004
знака
8
таблиц
0
изображений

2. Основні історичні чергування голосних. Чергування [О] та [Е] з [І]. Чергування [О], [Е] з нулем звука. Чергування [О] з [Е] після Ж, Ч, Дж та [й]

Шукаючи прадавні наші корені, слід пам'ятати, що українці — частина слов'янського світу, а українська мова — одна із слов'янських мов (Григорій Півторак).

Комунікативна розминка. Як часто неправильно вимовлене слово породжує помилкові судження, - стверджував Г.Спенсер. Правильна вимова є одним із показників культури мовлення та й, зрештою, культури освіченості людини.

Чи не трапляються у вашому мовленні такі слова: біжять, лошя, зорйа, пузно, галава, тудою, цая, знанє, адин. Вимовте ці слова правильно. Чим зумовлені такі помилки? Обговріть цю проблему в класі.

◊ Артикуляційний практикум

Поліпшенню орфоепічних навичок, дикції сприяє робота із скоромовками. Тричі у поступово зростаючому темпі прочитайте скоромовку.

Біг вовчик по колоді через воду, тільки став на колоду – бовть у воду; викис, вимок, виліз, висох, виліз на колоду та бовть у воду!

Знайдіть слова, де наявні позиційні варіанти фонем та позиційні чергування.

Поряд з позиційними чергуваннями, що відбуваються в певних фонетичних умовах, в українській мові наявні історичні чергування. Такі чергування не можна пояснити фонетичними закономірностями, оскільки причини, що викликали появу цих чергувань, давно зникли, а самі чергування відбуваються за традицією.

Ще раз прочитайте епіграф уроку. Хто автор цих рядків? Як ви розумієте ці слова? Що ви знайєте про історичні чергування в попередніх класах? Які праці ви читали про історію української мови?

Довідка

Півторак Григорій Петрович — член-кореспондент Національної Академії наук України, доктор філологічних наук, професор, Автор понад 150 друкованих праць з проблем етногенезу слов'ян, історії і діалектології східнослов'янських мов, етимології, білорусистики, культури мови, лауреат премії ім. І. Франка НАН України

Історичні чергування супроводжують такі процеси, як словозміну і словотвір (зміна форми слова і творення нових слів).

У сучасній українській літературній мові є чергування, які виникли в період спільнослов'янської мовної єдності або сягають ще дослов'янської доби. Такими є чергування голосних фонем, вони відображають чергування давніх наголошених і ненаголошених чи довгих і коротких голосних.

На сьогодні такі чергування в українській мові відбуваються здебільшого в основі дієслів і є засобом розмежування семантики дієслів, що називають довготривалу та короткочасну дію.

Таблиця. Найдавніші історичні чергування

Чергування Приклад
 [е] :[о] нести — носити, везти—возити
 [і]: [а] сідати — садити, лізти — лазити
[о] : [а] ломити — ламати, допомогти — допомагати,
[е]: [і] летіти – літати, текти – витікати
[е] : [о] беру – брати, терти – тру

◊ До поданих слів доберіть споріднені слова з усіма можливими найдавнішими чергуваннями виділених голосних.

Скочити, беру, нести, могти, котити, збирати, текти, стелити, дерти, вінок, дрижати, вести, пекти, ганяти мести, кроїти котити, кланятися, видирати

◊ Прочитайте уривок з п'єси М. Кропивницького «Дай серцю волю…». Яка прикметна риса діалогу? З якою метою автор уводить численну кількість приказок і прислів'їв? Знайдіть слова, в яких наявні найдавніші чергування голосних.

Микита: Гляди, щоб я тебе не підперезав так. Що й дух з тебе випре… Я тобі оскомину зіб'ю.

Семен (спокійно): Не хвались. Звісно, коли б свині та роги…

Микита: Що? Геть звідціля! Нема тобі тут шляху! Заросла твоя стежка! Ти знаєш, що я сватаю Одарку!

Семен: Чув, чув. Оце свіжо вона мені хвалилась.

Микита: Ну?

Семен: Ти не нукай. Коли не запріг, то й не поганяй.

Микита6 Ти дуже став балакучий. Я тобі втру носа.

Семен: Не хвались. Сказано – поки хвалько нахвалиться, то будько набудеться

М.Гоголь вбачав у прислів'ях «надзвичайну повноту народного розуму, що умів зробити все своїм знаряддям: іронію, глузування, начоність, влучність, мальовничого зображення, щоб скласти животретне слово».

Ø   ◊Дослідіть, які чергування голосних наявні чи можливі у виділених словах.

Пошли, Боже, гостя, той хазяїну добре,- говорили на Україні. З гостиною пов'язано чимало фразем-жартів:

Гiсть хоч мало їсть, зате багато бачить.

Гiсть - невiльник: як немає огiрка, той мед їстиме.

Гiсть - як невiльник: де посадять, там i сидить, а хазяїн як чиряк, де схоче, там i сяде.

Два рази гостям радi: раз, що приїхали, другий - як вiд'їхали.

Гостi першого дня - золото, другого - срiбло, а третього - мед i додому вперед.

Гості дарували пару коней і пару волів, щоб землю орали та хліб засівали.

Гості прощали: Бог з вами, на тiм свiтi вiддасте з пирiжками!

У поданих фраземах знайдіть слова, в яких наявні чергування [О] та[Е] з [І].

Це чергування властиве лише українській мові і є досить поширеним. Супроводжує як словозміну, так і словотвір і відбувається в будь-якій морфемі, хоча найчастіше в корені: кінь — коня, камінь — каменя, лід — льоду.

Історичною умовою чергування був занепад зредукованих [ъ] та [ь] у давньоукраїнській мові. Занепад слабких зредукованих / викликав появу нових закритих складів.

Якщо в цих складах були давні голосні о, е, то вони поступово, через подовження, а потім дифтонгізацію , змінилися на [і].

Столъ - сто:л – стоул, стуел, стуил, стуіл – стіл;

Печь – пе:ч- піеч-піч

Якщо після складу з давніми о,е був відкритий склад з голосним повного творення, то цей склад на зазнав ніяких змін, тому давні о,е у попередньому складі збереглися: столу, стола, печі.

Голосні [о] та [е] що утворилися з колишніх зредукованих, називаються новими, на відміну від споконвічних, давніх, етимологічних /о/, /е/: кінь – коня, піч –печі.

Українська мова засвоїла ті слова і їх форми, в яких давні о, е збереглися в давьному відркитому слкдаі, і ті, в яких у новому закритому складі відбуввся перехід давніх [о], [е] в [і], що й послужило основою чергування.

Виконайте завдання, користуючись таблицею.

◊ Знайдіть рядок, у якому в усіх словах чергування [о], [е] з [і] відбувається в корені.

А. Відвертість, Петрів, слово.

Б. Камінь, рій, дохід.

В. Ковалів, устрій, радість.

Вісь, шевців, особа.

◊ Укажіть рядок, у якому в усіх словах у групах –оро-, -оло-, -ере-, -еле- [о], [е] переходять в [і] .

А. Огорожа, нагорода, зелень.

Б. Шелест, город, подорож.

В. Положення, порох, волос.

Г. Голова, череда, борода.

◊ . Визначіть рядок, у якому в усіх словах і наявне у відкритому складі.

А. Ремінець, стрілець, ніжок.

Б. Сморід, вівця, оберіг.

В. Рівень, вільний, осінь.

Г. Устрій, певність, кілець.

Таблиця. Чергування [о], [е] з [і]

Правило Приклад

У закритих складах чергування

відбувається:

При словозміні

При словотворенні

2.Чергування немає:

коли о,е вставні або випадні

у групах –оло-, -оро-, -еле-, -ере-

у родовому відмінку множини іменників середнього роду на –енн(я)

в абревіатурах і похідних

у словах іншомовного походження

Відхилення у чергуванні

1.У відкритому складі пишемо і

у формах називного відмінка однини

у формах родового відмінка множини

у зменшених формах іменників

У закритому складі пишемо о, е

у формах –оро-, -оло- у іменниках переважно жіночого роду

у родовому відмінку множини низки іменників жіночого роду

коня-кінь, лебедя-лебідь, радості-радість,

будова-будівник, робота-робітник

вогонь-вогню, вікно-вікон,

Виняток: погірдний-погорда

мороз, волос, берег, шелест

Виняток: поріг, оберіг,

значень-значення

колгосп, торгпред

агроном, інженер, студент

Виняток: колір-кольору, папір-паперу, Антін-Антона, гніт-гнота, курінь-куреня

кінець-кінця, камінець-камінця, гребінець-гребінця

вікно-вікон, зірка-зірок, гілка-гілок, кільце-кілець, бильце-билець

кілочок, місточок, ніженьки

Виняток: слівце-словечко

сорок-сорока, колод-колодка, долонь-долонька

істот, меж, тополь, вод Але: осіб, підков

◊ .Назвіть слова, у яких о, е не переходять в і. Обґрунтуйте за допомогою правил. Випишіть лише ті слова, де звук [і] виник на місці [о] або [е].

Тінь, надвечір’я, вітер, пісок, перевіз, зберігати, робітник, білий, вісь, міць, місяць, захід, прізвисько, свідчення, корінчик, ріпа, горіх, зачіпати, очікує, річка, рів, сіно, щічка, сніг, невід, радісно, співати, Канів, місто, пішки, прізвище, брід, звір, пірце. Ключ. З останніх букв виписаних слів прочитаєте відому українську приказку. Мовностилістичний порадник

Прочитайте мовностилістичні поради мовознавця Олександра Пономарева стосовно двох слів. Підготуйте такі поради стосовно написання інших слів у цій вправі.

вісь Р., Д. осі, Зн. в. вісь, Ор. віссю, М. (на) осі, Кл. осе!

У множині всі форми вживаються з о і не мають протетичного в: осі, осей і т.д. У засобах масової інформації подеколи чуємо й читаємо помилкові форми вісі, вісей замість правильних осі, осей.

«Сконструйовано модель акумулятора у вигляді диска, що обертається на вертикальній осі» (журн.)

Міць, Р.в. моці, а не міці

Треба писати й вимовляти міць, міццю, але моці (як ніч, ніччю, але ночі).

Напр.: «Дув, дув, аж потом весь облився, Із моці вибився, сердешний» ( Є. Гребінка)


◊ Виконуючи завдання, ваш однокласник підкреслив букви, які позначають звуки, що чергуються. Чи правильно виконав хлопчик завдання? Виправте допущені помилки.

Поміч- допомога, піднести – носити, потекти – стікати, терти – тріть, беру – збирати, колесо –колісник, учать – навчи.

◊ Складіть словосполучення так, щоб подані власні назви виконували роль залежного слова у формі родового відмінка. Поясніть чергування голосних.

Зразок. Київ – подорож до Києва.

Харків, Миколаїв, Чернігів, Львів, Кривий Ріг, Немирів, Бердичів, Васильків, Виноградів, Глухів, Жашків, Красилів, Обухів, Очаків, Рахів, Чугуїв.

Запишіть назви населених пунктів у відповідну колонку таблиці. Дослідіть, у яких із них друга частина походить від слова поліс, що з грецької означає місто, а в яких –від слова поле, де в закритому складі з’являється і.

Назви з - поль Назви з - піль

Трип..лля, Борисп..ль, Нікоп..ль, Високоп..лля, Доброп..лля, Маріуп..ль, Терноп..ль, Овідіоп..ль, Севастоп..ль, Томашп..ль, Ямп..ль, Білоп..лля, Костоп..ль, Константиноп..ль, Сімфероп..ль.

Ø   Поясніть походження назв населених пунктів за зразком.

На перший погляд, відмінність в останньому складі цих назв двох українських міст може насторожувати (декому, сердешному, і росіянізм тут ввижається!). Але досить глянути на них очима лінгвіста, і все стає на свої місця. Річ у тому, що у словах грецького походження маємо усічену форму грецького іменника поліс«, що означав певну форму організації суспільства у Стародавній Греції та Римі. Саме тому є «Маріуполь», «Сімферополь», «Севастополь». У назвах «Ямпіль», «Тернопіль», «Бориспіль», останній склад – це родовий відмінок множини іменника «поле» - «піль». (Зорівчак Р. П. «Боліти болем слова нашого…»: Поради мовознавця)

◊ Розподіліть дієслівні форми за характером чергування. З'ясуйте, в яких словах чергуються [о], [е] з [і] .

Беріг, не зміг, стій, вів, міг, ріс, замівши, нісши, плів.

Ø   Назвіть види дієслівних форм.

◊ Від поданих слів, де можливо, утворіть іменники ІІ відміни середнього роду. Поясніть правопис. Визначіть, при творенні яких слів чергування голосних відбувається, яких – ні. Поясніть чому.

Зразок. Дорога – бездоріжжя.

Межа, борода, лівий берег, голова, голос, пороги.

◊ Поясніть, чому не відбувається чергування [О] та[Е] з [І] у поданих словах.

Терен, горох, бережок, березень, чверть, вагоновод, шерсть, товстий, вихователь, кружечка, орел, борця, кишень, студент, закон, прапор, колос.

◊ Прочитайте (проспівайте) пісню. Хто її автор? Що вам відомо про історію створення цієї пісні? Подайте фонетичну транскрипцію одного з абзаців. Визначте позиційні варіанти чи відомі вам історичні чергування у виділених словах. За тлумачним, етимологічним, діалектним словниками з'ясуйте значення слів плаєм, вівчар.

Черемшина Знов зозулі голос чути в лісі, Ластівки гніздечко звили в стрісі, А вівчар жене отару плаєм, Тьохнув пісню соловей за гаєм. Приспів: Всюди буйно квітне черемшина, Мов до шлюбу вбралася калина, Вівчаря в садочку, в тихому куточку Жде дівчина, жде. Йшла вона в садок повз осокори, Задивилась на високі гори, Де з беріз спадають вранці роси Цвіт калини приколола в коси. Приспів Ось і вечір, вівці біля броду З Черемоша п’ють холодну воду, А в садочку вівчаря стрічає Дівчинонька, що його кохає. Що споріднює слова гніздечко, куточку, садок?

У сучасній українській мові поширене також історичне чергування голосних [О] та[Е] з нулем звука, наприклад: кілок — кілка, хлопець — хлопця, сон — сну, пень — пня.

Це чергування розвинулося ще в спільнослов'янській, давньоукраїнській мовах орієнтовно в XI—XII ст. на місці колишніх зредукованих голосних [ъ] та [ь] і перейшло в усі східнослов'янські мови: сънь (сон) — съна (сну), дьнь (день) — дьню (дня).

Зредуковані голосні [ъ] та [ь] нагадували звучанням відповідно голосні [О] та[Е] . Вони могли стояти у слабкій (у кінці слова снопъ, ночь, перед складом з голосним повного творення съто, тьма, перед складом із зредукованим голосним у сильній позиції жьньць, шьвьць) або в сильній позиції (під наголосом дьнь, сънъ, перед складом із зредукованим голосним у слабкій позиції пальць, търгь, вьрба), у сполученнях ър, ьр, ъл, ьл між приголосними зьрно, шьлкь, де перетворювалися у звуки нормальної довготи е, о: зерно, шовк.

З XII ст. зредуковані [ъ] та [ь], що стояли в слабкій позиції, занепали, а ті, що стояли в сильній позиції, розвинулися в голосні повного творення [О] та[Е]. Голосні [О] та[Е], що розвинулися із зредукованих у сильній позиції й чергуються в сучасній українській мові з фонемним нулем на місці колишніх зредукованих, називаються випадними.

Таблиця. Чергування [О] та[Е] з нулем звука

Правило Приклад

У суфіксах -ок, -к (із ьк, ьк):

У суфіксі -ець:

У префіксі:

У ряді коренів:

Порушення чергування під впливом аналогії. Наприклад, у ряді іменників у непрямих відмінках під впливом називного відмінка з'являється /о/ на місці /ъ/, що стояв у слабкій позиції:

сучок—сучка, садок — садка, порошок — порошку, огірок — огірка, дзвіночок — дзвіночка.

борець — борця, хлопець — хлопця, палець — пальця, гребінець — гребінця.

відозва—відзиватися.

сон — сну, пень — пня, пес — пса, весь — все, швець — шевця, жнець — женця.

лоб — лоба (із лъба), мох — моху (із мъха), рот — рота (із ртьта), рів — рову (із ръва) (пор. рос. лба, мха, рта, рва).


◊ Прочитайте текст. З'ясуйте його стильову приналежність. Визначте функцію багаторазового повторення звука [в]. Які речення використовує автор? З якою метою? У поданих реченнях знайдіть слова, в яких наявне чергування [е] та [о] з фонемним нулем. Зокрема, визначте: а) слова з випадними [е] та [о]; б) слова зі вставними [е] та [о]. Наведіть паралельно інші форми цих слів або споріднені слова, які б ілюстрували чергування. Поясніть випадки, де закономірність чергування порушується. Випишіть слова, в яких наявне інші історичні чергування.

Відпочинок

Відчинила вікно – вітер ввірвався вітами верби. Весна воркоче-виспівує веселками. Волію відпочити від великої втоми. Вечорітиме – візьму велосипед, від'їду від вчорашнього: від велетнів-будинків, відвікон, від вулиць – вдаль.

Відійде вечір – вдивлятимусь в височінь, вкриту вогниками. Відчую велич всесвіту. Всміхнуся всьому…

Все-таки варто вряди-годи відірватись. Відірватись, вивільнитись від виснажливого «вчора» (Ю.Дмитренко).

У багатьох словах [е] чергується з [о] після [ж], [ч], [ш], [дж], [й].

Після ж, ч, ш, щ, дж, й перед м’яким приголосним, а також перед складами з е та и, (якому в російській мові відповідає [и]) пишеться е: вечеря, вишень, джерело, женити, ніженька, пшениця, стаєнь, увечері, учень, чернетка, четвертий, шестиденка, щеміти, щетина.

Після ж, ч, ш, щ, дж, й перед твердим приголосним, а також перед складами з а, о, у та и (якому в російській мові відповідає [ы]) пишеться о: бджола, будиночок, вечори (пор. вечеря), жонатий (пор. женити), іграшок, копійок, пшоно (пор. пшениця), чоловік, чомусь, чорний (пор. чернетка), чотири (пор. четвертий), шостий (пор. шести), щока.

Примітка. У словах ложечка — ложечок, книжечка — книжечок, лієчка — лієчок і под. зберігається е (є), бо приголосний ч у наступному складі в давні часи був м’яким.

Винятки з цих правил cтановлять слова печера, жерло, червоний, чекати, черствий, щедрий, черга, щепа ; чорніти, гайочок, чорнило, чорниці, свіжості.

◊ Запишіть прислів’я і приказки, вставивши потрібні слова з довідки. Прокоментуйте вживання о-е після шиплячих.

Яка …, така й паляниця. … летить на будь-який цвіт. … у домі голова, а жінка – душа. У засватаної дівки багато … . у нашого Омелька невеличка сімейка: тілько Сидірко та Нестірко, та дітей …, та батько, та мати, та нас три брати. Сліпе … і те до матері лізе.

Довідка. Бдж..ла, ч..ловік, пш..ниця, ж..них, щ..ня, ш..стірко.

◊ Запишіть слова, поставивши пропущені літери і розподіливши у відповідні колонки. Прокоментуйте їх правопис.

О, е в українських словах О, е у словах іншомовного походження

Жебрак, желе, женьшень, жеребець, жетон, жолудь, джентльмен, джерело, чебурек, чекати, чепіга, чепурний, черевик, чоботар, чолов’яга, шевальє, шедевр, шепотіти, шовковий, шоколадка, шосе, щезати, щетинистий, щокатий.

◊ .Поясніть відхилення від чергування [е] з [о] після шиплячих та [й] у поданих словах.

Чекати, вечоріти, щедрий, рожевий, кочегар, черпак, чепурний, рожевий, печера, кочерга, червоний, меншості, бджолі, гайочок, чемпіон, у пшоні, на чолі.

◊ Прочитайте колядку юнакові, записану в c. Шарине на Уманщині письменником М.Ткачем. Де і коли відбуваються описані події? Чому? Коли, на яке свято виконувалася така пісня? Про які три дороги йдеться? Які символічні подарунки отримує козак?

Чи є у тексті слова, в яких [е] чергується з [о] після [ж], [ч], [ш], [дж], [й]? Поділіть на фонетичні та орфографічні склади підкреслені слова.

Ой у лісі край дороги

Щедрий вечір, святий вечір!

Там Василько сіно косить,

сіно косить, коню носить:

Ой їж, коню, теє сіно, -

буде тобі три дорозі.

А першая – до батенька,

а другая – до матінки,

а третяя – до дівчини.

До батенька – по шапочку,

до матінки – по сорочку,

до дівчини – по хусточку.

Добрий вечір!

Рефлексія і самоперевірка

1.   Які чергування фонем називають історичними?

2.   Які ви знаєте найдавніші чергування голосних?

3.   Коли відбувається чергування приголосних з фонемним нулем, чим воно зумовлюється і як відбивається на письмі? Поясніть випадки відхилення від цього чергування.

4. До поданих слів доберіть слова-синоніми, де наявне чергування [е] з [о] після [ж], [ч], [ш], [дж], [й]. Обґрунтуйте написання слів.

одружити, наречений, абрикос, суворий, валіза, прикрашати, монах, товстун, швець, лоб, цуценя.

Наприклад: одружити – оженити.

Тема для розмови.

Французький письменник і філософ – просвітник Вольтер стверджував: «Чудова думка втрачає всю свою цінність, якщо вона погано висловлена. На вашу думку, чому людина має дбати про форму висловлення своєї думки не менше, аніж про її змістове наповнення»? Як ви вважаєте? Обговоріть цю проблему в класі.

◊ Завдання додому.

Прочитайте текст. Визначте основну думку тексту. Підготуйте анотацію на книгу з цікавого мовознавства, яку ви вже читали або маєте намір використовувати на уроках з української мови. Запишіть у фонетичній транскрипції поданий текст.

Оскільки думка існує в слові, значить, мова є способом існування всякої розумової діяльності. Її виняткову роль в житті й духовному розвитку суспільства розуміли з давніх-давен. Тому й сама мова завжди була предметом наукового інтересу. Так що мовознавство – одна з найдавніших наук. І, як і всяка наука, воно в кожний історичний період відповідало потребам і рівню розвитку того чи іншого народу. Найдавнішу історію – тривалістю 2500 років має мовознавство Індії. Стародавні індуси дуже шанували свої літературні пам'ятки, написані санскритом. Вони дбали, аби правильно вимовлялися його звуки і вживалися граматичні форми, щоб ця зразкова мова не зазнавала ніякого псування (А.Матвієко «На мовознавчій ниві»).


Информация о работе «Історичні чергування звуків»
Раздел: Иностранный язык
Количество знаков с пробелами: 39004
Количество таблиц: 8
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
162090
1
0

... 1986, с. 3 – 7. СУЛМ /за ред . А. Грищенка .- К ., 1993. СУЛМ Фонетика. К., 1969, с. 43 – 49. Тоцька Н.І. Голосні фонеми української мови.-К.,1973, с. 28 – 65. Зиндер Л.Р. Общая фонетика.- М., 1979, с. 56- 63. Дайте відповіді на запитання 1.Які звуки називаються голосними ? 2.Який принцип покладено в основу класифікації голосних звуків ? 3.Як поділяються голосні звуки української мови ...

Скачать
837850
0
0

... 15. Білецька В. Українські сорочки, їх типи, еволюція і орнаментація//Матеріали доетнографії та антропології. 1929. Т. 21—22. Ч. 1. С. 81. 16. Кравчук Л. Т. Вишивка // Нариси історії українського декоративно-прикладного мистецтва. Львів, 1969. С. 62. 17. Добрянська І. О„ Симоненко І. Ф, Типи та колорит західноукраїнської вишивки//Народна творчість та етнографія. 1959. № 2. С. 80. 18. ...

Скачать
36227
0
2

... ів дієслова по конверсії утворюються рідше ніж від іменників, але, тим не менш, їх у мові немало. Утворення іменників від дієслів також уявляє собою широко розповсюджений тип конверсійного словотворення в сучасній англійській мові. Такі іменники складають другу значну групу слів, виниклих по способу конверсії. Наприклад: сlimb – підйом; сry – крик; mistake – помилка; He got my tooth out ...

Скачать
70287
0
0

... слів у межах певної частини мови, для яких характерна спільна семантична ознака (збірність, речовинність, зворотність тощо). Лексикографія (грец. Іехікбп — словник і grapho — пишу) — розділ мовознавства, пов'язаний зі створенням словників та опрацюванням їх теоретичних засад. Лёксико-семантична група — тісне об’єднання слів у межах лексико-семантичного поля. Лексико-семантична система — один із ...

0 комментариев


Наверх