Навигация
Лінгвоментальні механізми творення ономасіологічної структури складного слова зумовлює появу та узгодження композиту з текстовим оточенням
56911
знаков
0
таблиц
0
изображений
1 Лінгвоментальні механізми творення ономасіологічної структури складного слова зумовлює появу та узгодження композиту з текстовим оточенням.
ОС композита характеризується властивістю виконання певних функцій у тексті, що поділяються на макро- та мініфункції
а) Ономасіологічна структура складного словавиконує ріноманітні функції серед яких важливою є текстова модальність,що проявляє себе,як а) відображення реальності/ірреальності створюваного текстового світу об‘єктивуючи явища ,феномени,події,артефакти та антропоцентри,притаманні світам наближенним до реальності,а також такі ,що їх містять фантастичні,ірреальні хронотопи.
б) емотивно-оцінне відношення автора до персонажів, що покликане сформувати у читача уявлення схожого емоційно-оцінного характеру, для відтворення емотивно-оцінного відношення автора до створюваного текстового світу,
в) в номінативній організації тексту застосовується ономасіологічне узгодження композита ,що містить у своїй ономасіологічній структурі ядерну характеристику чи оцінку персонажу чи явища з номінатемами, що доповнюють значення складного слова, внаслідок чого створюється цілісне та ясне уявлення оцінного характеру.
г) передбачувана оцінка читача. що є результатом співпереживання і формується в уяві читача завдяки замаскованим шляхам впливу та збігається з оцінкою автора. За допомогою підбору номінатем автор може впливати на читача ,якому він адресує свій текст, враховуючи його очікування, смаки, переконання та вікові особливості. Наприклад, композити ,ономасіологічна структура котрих побудована за принципом римування семантично-синонімічних ономасіологічних ознак, притаманні дитячій мові, тому автор може використовувати їх для наближення стилю свого твору до маленького читача, щоб полегшити його емоційне сприйняття
д) емоційно-оцінні відносини між персонажами, що відображають різні аспекти бачення дійсності, зображуваної в тексті ,з котрих деякі можуть наближатися або збігатися з точкою зору самого автора
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Текст – це твір мовотворчого процесу , що характеризується закінченністтю та об’єктивується у вигляді письмового документу. Він організований за абстрактною моделлю, що характеризується дистинктивними ознаками: зміст, суть, значення. Текстові властиво виконувати наступні функції: адекватне передавання значень, народження нових смислів, посередник при комунікації.
Текст – є цілісна номінативна система, що служить реалізації
авторської ідеї, і виступає цілісною номінативною організацією, що знаходиться у взаємодії з номінатемами. Це є взаємообумовленим процесом: авторський задум здійснює підбір номінатем, які потім стають важливим засобом для передавання і зберігання інформації.
Номінативна організація визначає структурування тексту макрознаку та реалізацію текстових категорій через ономасіологічну структуру та узгодження номінатем меншого порядку. Вона відображає у собі семантичний, смисловий, граматичний, концептуальний, дискурсивний, коммунікативний аспекти тексту.
Текстові категорії збирають різні аспекти тексту у цілісне утворення. Спосіб прояву текстових категорій номінативними одиницями можна визначити як їх макрофункції текстова модальність цілісність, цілісність, зв’язність, концептуальність, інтертекстуальність, інформативність, хронотоп, континуум, а також мініфункції, які поділені на дві основні групи :
функції економії синтаксичних засобів
функції стилістичного характеру, що забезпечують виразність та художню цінність розповіді
Текстова модальність розглядається як функціонально-семантична категорія; мовна універсалія, що проявляється в основних категоріях мови. Модальність виступає важливим елементом комунікації виражаючи відношення того, хто говорить до висловлювання і є невід’ємною властивістю тексту, що вміщує відношення автора до дійсності, основна складова прагматичного компоненту тексту; одне з основних властивостей психіки і здатність протиставити „Я” – „не Я” у рамках висловлювання.
Зв’язок композиту з текстовим оточенням відображається у феномені ономасіологічного узгодження - дублювання лінгво-ментального механізму творення номінативної одиниці в тексті. Ономасіологічне узгодження має декілька аспектів репрезентації в тексті, що доповнюють один одного:
Семантичний аспект виявляє себе в сукупності значення номінативно-співвіднесених одиниць
Смисловий аспект детермінує загальний фон реалізації змістовно-фактуальної інформації Номінативний аспект реалізується у різноманітних повторах.
Ономасіологічна структура складного слова виконує різноманітні функції, серед яких важливою є об’єктивація текстової модальності, що проявляє себе як:
а) відображення реальності/ірреальності створюваного текстового світу;
б) відтворення емотивно-оцінного відношення автора до персонажів;в) відтворення емотивно-оцінних відносин між персонажами;г) передбачення оцінки гіпотетичного читача.
Бібліографія
1. Воробйова О.П. О коммуникативно-функциональной гомогенности выска-зыаваний в монологическом тексте //Высказывание и дискурс в прагмалингвистическом аспекте / Под ред. Г.Г. Почепцова. -- Сб.науч.тр. - К: КГПИИЯ, 1989. - С. 22 -30.
2. Гак В.Г. К проблеме соотношения языка и действительности //Вопросы языкознания. – 1972. - №5. - С. 12 - 22.
3. Гак В.Г.Структурна та семантична деривація конструкцій з предикантними актантами.-Л.:Наука,-1985. - 67с.
4. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистических исследований. - М.: Наука, 1981.-87 с.
5. Гальперин И. Р. Информативность единиц языка. - М.: Высш.шк., 1974. – 175с.
6. Гладьо С.В. Семантико - когнітивний аспект показників емотивості англомовного художнього тексту . – К.:Вісник КЛУ .- Серія Філологія. - 2000. – Т.3,- N 1. – С. 72-81.
7. Гладьо С.В. Эмотивность художественного текста: Автореф. Дис… канд. филол. наук:10.02.04/ К. - 2000. – 20 с.
8. Гоменюк Н.Г. Місце оцінки в структурі мовленнєвого акту.
9. Вісник КЛУ 1998 Том № 1
10. Колшанский Г.В. Контекстная семантика. - М.: Наука, 1980.-61 с.
11. Кресан Е.Я. Концепт в тексте: номинативные ракурсы в свете функционализма //Вісник Черкаського університету. - Серія Філол.науки. - Черкаси, 1999. - Вип.ЛІ.- С. 76-82.
12. Кубрякова Е.С. Словосложение как процесс номинации и его отличительные формальные и содержательные характеристики //Теоретические вопросы словосложения и вопросы создания лексических единиц.. - Пятигорск, 1988. - С. 3 - 23.
13. Кубрякова Е.С.Части речи с когнитивной точки зрения. - М.., 1977. - 194 с.
14. Кухаренко Інтерпретація тексту.-Ленінград , 1979.-С.321
15. Лотман Ю.М. Избранные статьи III.- Таллин :”Александра”, 1993
16. Лотман Ю.М. Структура художественного текста. - М.: Искусство, 1970. -- 384 с. ,
17. Лотман Ю.М. Текст у тексті //Слово Знак Дискурс / За ред. М. Зубрицької.-Львів, 1996. – С . 428 - 441.
18. Dmytro Pavkin. Conference and Summer School(Cognative/Communicative Aspects of English).-Cherkassy State University, Cherkassy, Ukraine. 25-29 May 1999,Abstracts Cherkassy,1999.
19. Пазухин Р.В. Язык, функция, коммуникация //Вопросы языкознания. -1979. - №6.-С. 42-50.
20. Селиванова Е.А. Матасова Я.Р. Композитная эквивалентность и проблема ономасиологической импликации //Вісник Черкаського університету. - Серія Філас. науки. - Черкаси, 1997. - Вип.З - С. 74-80.
21. Селиванова_Е.А. Кресан Е.Я. Ономасиологическо согласование как текстовая категория //Придніпровський науковий вісник. - 1998. - №91. – С.16-23.
22. Селіванова О.О. Актуальні напрямки сучасної лінгвістики (аналітичний огляд). - К. : Видавницво Українського фітосоціологічного центру, 1999. - 111с.
23. Селіванова О.О. Когнітивна ономасіологія .- Київ: Фотосоціоцентр,2000.-С.200.
24. Селіванова О.О. Принципи сучасних лінгвістичних досліджень //Лінгвогеографія Черкащини. - К. : Знання, 2000. – С.39-41.
25. Селіванова О.О. Складне слово: Мовні моделі світу:Монографія. –Черкаси,1996. – 297с.
26. Сорокин Ю.А. Психолингвистические аспекты изучения текста. - М. : Наука Ї986. - 168с.
27. Тураєва З.Я. Лингвистика текста і категорія модальності// Вопросы языкознания , 1994ю-№2ю- С.4
28. Тураєва З.Я. Лингвистика текста, - М. 1986. - 127 с.
29. Тураєва З.Я. Лингвистика текста на исходе второго тысячелетия //Вісник -Київського лінгвістичного ун-ту - Сер.Філологія - Т.2. - №2. - 1999. – С.17-25
30. Chung J.,Timberlake D.,Givon S., Palmer J. and others. Linguistic Glossary. - Dallas,USA,1986.- P. 241-272.
31. Harris R:Glossary of Literary Terms. – Sourthern California College in Casta Mesa,1997. – 221p.
32. Encarta World English Dictionary.- North American Edition, 2001. - 734p.
33. Перелік художньої літератури
34. Berry Dave”Big Trouble” New York Jason Aranson,1990-150p.
35. Byron Gordon “Beppo” Moscow Foreign Languages Publishing House 1982 – 209p.
36. Christie Agatha “Selected Stories” – Penguin Popular Classics. Penguin Books Ltd.,45Wrights Lane, London w85tz,England 1997-156p.
37. Crichton Michael “Jurassic Park” Newbury House,1980-160p
38. Dennis Wheatley” They Used Dark Forces” Cox & Wyman Ltd. Reading, Berks. London-1999-409p.
39. John Galthworthy “The Forsyte Saga” – Moscow: Foreign Languages Publishing House,-1959- 802p
40. John Grisham “The Runaway Jury”-Longman Group UK Limited, Longman House,Burnt Mill , Harlow Essex CM20 2JE England-1998-278p.
41. John Grisham “The Lawer”- Longman Group UK Limited, Longman House,Burnt Mill , Harlow Essex C56 2JL England-1997-204p.
42. John Grisham “ The Pelican Brief”-Dell Publishing Co.,Inc 1 DagHammarskjold Plaza New York 1998-198p.
43. Leacock Stewen “Perfect Lovers’ Guide and others stories ”-London: Pitman,1980.-180p.
44. John Sandford “Mind Prey” Turners’ Publishing House, Turners’ Ltd Chicago-2001-195p
45. Stewart Sean “The Night Watch”New York:Putman,1999-200p
46. Swift John.”Gulliver’s Travels””-Penguin Popular Classics. Penguin Books Ltd.,45 Wrights Lane, London w85tz,England 1994-342p.
47. Tushnet Leonard “Klausners”-New York:Hart 1989-200p.
48. Wilde Oscar “Fairly Tales” Moscow:Foreign Languages Publishing House,-1987- 105p
* приклади наші
* приклади наші
Похожие работы
... (150 одиниць). На основі опрацьованого матеріалу було встановлено, що найпоширенішими засобами вираження модальності в англійській мові в усіх жанрах є модальні дієслова. На масиві опрацьованого матеріалу були визначені способи перекладу засобів вираження модальності в сучасній англійській мові на українську мову. Вони можуть перекладатись за допомогою фонетичних засобів (логічного та фонетичного ...
... фоні якої висвітлюються домени позитивної та негативної тональності. Емоційні домени – фрагменти ЕКС, де акумулюються концептуалізації різноманітних емоцій, зокрема ЕК СТРАХ. Вербалізований засобами сучасної англійської мови ЕК СТРАХ визначається як один з базових концептів національної ЕКС, комплексне культурно та соціально детерміноване когнітивне утворення, яке фіксує знання про емоцію страх ...
... категоріальною сутністю, яка має декілька репрезентацій у тексті. Певним контекстом композиту, результатом його ономасіологічного узгодження з текстом є композитна рамка, представлена декількома різновидами. РОЗДІЛ III Конфігурації композитних рамок Існує декілька різновидів композитних рамок, які розрізняються в залежності від способів семантико-смислового узгодження композитів з текстом і ...
... певного суспільно-політичного, юридичного поняття, те вона творити їх не зі старої книжної мови, не на живомовній традиції, а з мов чужих: польської, латинської, німецької. Подальше формування українських юридичних термінів відбувається під впливом польської, німецької, а в окремих регіонах – угорської мови. Усі чужомовні запозичення юридичної термінології в давньоукраїнській мові можна поділити ...
0 комментариев