Концептуально-семантичні особливості вираження емоційного концепту "страх" засобами сучасної англійської мови

Концептуально-семантичні особливості вираження емоційного концепту "страх" засобами сучасної англійської мови
Теоретичні засади лінгвістичного дослідження вербальних засобів представлення концептів Когнітивний підхід у розгляді проблеми співвідношення мови та мислення Концепт як об’єкт мовознавчих розвідок Особливості вербалізації фрагментів концептуальної картини світу Основні напрями концептуального аналізу лексики Емоції: мовна та концептуальна репрезентація Емоційна концептосфера як структурна одиниця концептуальної картини світу англомовного суспільства Лінгвопсихологічні передумови формування концепту СТРАХ Семантична структура емоційного концепту СТРАХ у сучасній англійській мові Аксіологічні особливості емоційного концепту СТРАХ Номінативний простір ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові Прототипова організація номінативного простору “страх” у сучасній англійській мові Лексико-семантична парцеляція номінативного простору “страх” у сучасній англійській мові Прикметникове та прислівникове ЛСП “страх” Дієслівне ЛСП “страх” Фразове представлення номінативного простору “страх” сучасної англійської мови Фразеологізми Паремії Стилістична організація номінативного простору “страх” Особливості концептуальної репрезентації емоції страх у художньому мовленні Представлення слоту ЗАГРОЗА емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі Концептуально-семантичний аспект втілення слоту ЗАГРОЗА Вербалізація СТАТАЛЬНОГО слоту емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі Підслот СТАН СТРАХУ Підслот СИМПТОМ Слот РЕАКЦІЯ емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі Особливості тропеїчних засобів представлення емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі Метафора Зооморфна метафора Натурморфна метафора Метонімія Епітет
490222
знака
5
таблиц
8
изображений

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ІВАНА ФРАНКА

 

БОРИСОВ Олексій Олександрович

Концептуально-семантичні особливості вираження емоційного концепту «страх» засобами сучасної англійської мови

Науковий керівник

ЛЕВИЦЬКИЙ Андрій Едуардович,

доктор філологічних наук, професор

Житомир – 2010


ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Лінгвокогнітивні ОСНОВИ АНАЛІЗУ англомовних засобів ВИРАЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО КОНЦЕПТУ СТРАХ

1.1 Теоретичні засади лінгвістичного дослідження вербальних засобів представлення концептів

1.1.1  Когнітивний підхід до розгляду проблеми співвідношення мови та мислення

1.1.2  Концепт як об’єкт мовознавчих розвідок

1.1.3  Особливості вербалізації фрагментів концептуальної картини світу

1.1.4  Основні напрями концептуального аналізу лексики

1.2  Емоції: мовна та концептуальна репрезентація

1.2.1 Представлення емоцій у лексико-семантичній системі мови

1.2.2 Емоційна концептосфера як структурна одиниця концептуальної картини світу англомовного суспільства

1.3 Місце емоційного концепту СТРАХ в англомовній емоційній концептосфері

1.3.1 Лінгвопсихологічні передумови формування концепту СТРАХ

1.3.2 Семантична структура емоційного концепту СТРАХ у сучасній англійській мові

1.3.3 Аксіологічні особливості емоційного концепту СТРАХ

Висновки до першого розділу

РОЗДІЛ 2. конЦЕПТУАЛЬНО-СЕМАНТИЧНІ особливості ВИРАЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО КОНЦЕПТУ страх засобами сучасної англІЙСЬКОЇ Мови

2.1 Номінативний простір ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові

2.2 Прототипова організація номінативного простору “страх” у сучасній англійській мові

2.3 Лексико-семантична парцеляція номінативного простору “страх” у сучасній англійській мові

2.3.1 Субстантивне ЛСП “страх”

2.3.2 Прикметникове та прислівникове ЛСП “страх”

2.3.3 Дієслівне ЛСП “страх”

2.3.4 Фразове представлення номінативного простору “страх” сучасної англійської мови

2.3.4.1 Клішовані словосполучення

2.3.4.2 Фразеологізми

2.3.4.3 Паремії

2.4 Стилістична організація номінативного простору “страх” у сучасній англійській мові

Висновки до другого розділу

РОЗДІЛ 3. СПОСОБИ ПРЕДСТАВЛЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО КОНЦЕПТУ СТРАХ У СУЧАСНІЙ АНГЛОМОВНІЙ ХУДОЖНІЙ ПРОЗІ

3.1 Особливості концептуальної репрезентації страху в художньому мовленні

3.2 Реалізація компонентів емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі

3.2.1 Представлення слоту ЗАГРОЗА емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі

3.2.1.1 Лінгвокогнітивний аспект реалізації слоту ЗАГРОЗА

3.2.1.2 Концептуально-семантичний аспект втілення слоту ЗАГРОЗА

3.2.2 Вербалізація СТАТАЛЬНОГО слоту емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі

3.2.2.1 Підслот ЕКСПІРІЄНЦЕР

3.2.2.2 Підслот СТАН СТРАХУ

3.2.2.3 Підслот СИМПТОМ

3.2.3 Слот РЕАКЦІЯ емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі

3.3 Особливості тропеїчних засобів представлення емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі

3.3.1 Порівняння

3.3.2 Метафора

3.3.2.1 Антропоморфна метафора

3.3.2.2 Зооморфна метафора

3.3.2.3 Натурморфнa метафора

3.3.3 Метонімія

3.3.4 Оксюморон

3.3.5 Епітет

Висновки до третього розділу

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

ДОДАТКИ

ДОДАТОК А. Загальний фрейм ЕК СТРАХ в англомовній картині світу

ДОДАТОК Б. Загальна якісно-референційна модель структури ЕК СТРАХ

ДОДАТОК В. ЕК СТРАХ в англійській концептуальній та мовній картині світу

ДОДАТОК Д. Ядерно-периферійна структура ЕК СТРАХ

ДОДАТОК Е. Парцеляція ЛСП “страх” сучасної англійської мови

ДОДАТОК Ж. Представлення парцел ЛСП “страх” одиницями різних лексико-граматичних класів

ДОДАТОК З. Репрезентація слотів фреймової структури ЕК СТРАХ у семантичній зоні парцел ЛСП “страх”

ДОДАТОК К. Типологія видів загроз у концептуальній картині світу англомовного соціуму

ДОДАТОК Л. Різновиди страху в англомовній картині світу

ДОДАТОК М. Структура асоціативного простору ЕК СТРАХ в англомовній картині світу

ДОДАТОК Н. Деталізована фреймова структура ЕК СТРАХ в англомовній картині світу


ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ЕК – емоційний концепт

ЕКС – емоційна концептосфера

ККС – концептуальна картина світу

КС – концептосфера

ЛСВ – лексико-семантичний варіант

ЛСП – лексико-семантичне поле

КА – концептуальний аналіз

МКС – мовна картина світу

СА – семантичний аналіз

СД – синонімічна домінанта

СР – синонімічний ряд

ТГ – тематична група

ФО – фразеологічна одиниця

Adj – adjective – прикметник

Adjem – emotive adjective – прикметник ЛСП “страх”

Adv – adverb – прислівник

Advem – emotive adverb – прислівник ЛСП “страх”

N – noun – іменник

Nem – emotive noun – іменник ЛСП “страх”

Prep – preposition – прийменник

V – verb – дієслово

Ved – participle II – дієприслівник

Vem – emotive verb – дієслово ЛСП “страх”

Ving– participle I – дієприкметник

O.E. – Old English – давньоанглійська мова

O.H.G. – Old High German – давньоверхньонімецька мова

O.Icel. – Old Icelandic – давньоісландська мова

O.N. – Old Norse – давньоскандинавська мова

O.S. – Old Saxon – давньосаксонська мова


ВСТУП

Одним із приоритетних напрямів лінгвістичних досліджень у рамках когнітивно-дискурсивної парадигми є вивчення взаємозв’язку мовної системи та емоційної сфери свідомості людини, що зумовлено визнанням активної участі емоцій у перебігу індивідуальної когнітивної діяльності. Проникнення емоційності в пізнавальну та номінативно-комунікативну діяльність людини пояснюється тим, що, об’єктивно відбиваючи дійсність, свідомість сполучає відображені образи з суб’єктивно-емоційним ставленням до них [168, с. 9-10; 222, с. 5; 242, с. 104; 349, с. 7-9]. Однак, емоції не тільки регулюють процеси сприйняття й інтерпретації дійсності особистістю [153, с. 32; 365, с. 15]: вони самі стають об’єктом відображення, організовуючись у свідомості індивіда у вигляді індивідуально та колективно обумовлених когнітивних структур знання – емоційних концептів (ЕК), які здатні отримувати втілення у семантиці мовних одиниць [152; 205; 217; 297; 347; 395; 398; 432].

Серед найважливіших концептів у структурі англійської концептуальної картини світу (ККС) виділяється ЕК СТРАХ, що концентрує інформацію про емоцію страх та способи й засоби її вербальної репрезентації [434, с. 105]. З огляду на те, що однією з основних проблем лінгвістики є дослідження тематично організованих груп одиниць, структурованих на основі польового принципу у межах інтерпретаційного поля певного концепту [3; 4; 34; 53; 61; 125; 219; 225; 229; 244; 284], інтерес представляє вивчення номінативного простору “страх” сучасної англійської мови, конституенти якого відбивають різноманітні категоріальні аспекти ЕК СТРАХ. Опис структурованого ним семантичного фрагменту сучасної англійської мови дозволяє глибше пізнати загальні механізми і принципи вербального втілення емоційних смислів взагалі й страху зокрема, розкрити системні закономірності одиниць на позначення ЕК СТРАХ, сприяє розширенню меж наукового знання про концептуальну та мовну (МКС) картини світу англомовної спільноти.

Особливості вербалізації ЕК СТРАХ лексичними та фразеологічними засобами вивчалося переважно у порівняльному аспекті на прикладах сучасних російської та французької [269], російської та англійської [52; 104], російської, української та білоруської [185], російської, української та англійської [300], української та німецької мов [310]. Окремо проводився аналіз внутрішньої форми номінантів різновидів страху у сучасній польській [9] та у сучасній українській мові, зокрема, у зіставленні з їхніми сучасними англійськими вербальними корелятами [279].

У семантичному просторі німецької мови проведено розвідки з виявлення смислової структури концепту емоції страх [50; 151], а також розглянуто особливості його когнітивної взаємодії з темпоральними концептами та наступної мовної маніфестації отриманих концептуальних конфігурацій [299]. На матеріалі одиниць сучасної англійської мови було проаналізовано та змодельовано структуру ЕК СТРАХ у вигляді прототипових сценаріїв, скриптів ситуації виникнення та переживання емоції [395; 427; 430], розглянуто текстове втілення ЕК [246], виявлено механізми та принципи ідіоматичного представлення розглянутого концепту [320], встановлено корпус метонімічних та метафоричних репрезентантів ЕК СТРАХ [347; 430]. У межах лексичної семантики вивчалась лексико-фразеологічна група дієслів представлення поняття “страх” у російській [261] та в англійській мовах [330], субстантивне функціонально-семантичне поле “страх” у сучасній англійській мові [117; 418], розглядався аксіологічний аспект семантики англомовних одиниць представлення ЕК СТРАХ [27; 418].

Незважаючи на численність лінгвістичних розвідок, спрямованих на вивчення ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові, проведений аналіз зазначеного концепту здійснювався на обмеженому корпусі засобів його репрезентації. Крім того, не проводилося виявлення організації останніх у межах категоріально розгорнутого номінативного простору. Досі бракує робіт з фреймового моделювання розгорнутої деталізованої структури ЕК СТРАХ, а також виявлення закономірностей представлення різних її ділянок номінативними та комунікативними засобами сучасної англійської мови.

Актуальність дисертації зумовлюється загальною антропоцентричною спрямованістю сучасних лінгвістичних студій на вивчення та опис вербалізованих фрагментів емоційного світу людини. Своєчасним є також залучення лінгвокогнітивного підходу до аналізу англомовних репрезентантів певних емоційних концептів.

Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в межах комплексної наукової теми Міністерства освіти і науки України “Когнітивно-комунікативний аспект вивчення лексичного складу англійської мови”, що розробляється кафедрою англійської філології Житомирського державного університету імені Івана Франка (тему затверджено вченою радою Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка 25 березня 2002 р., протокол № 9).

Об’єктом дослідження є засоби реалізації ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові.

Предметом вивчення виступають структурні, семантичні, ономасіологічні, лінгвокогнітивні та стилістичні аспекти засобів вираження ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові.

Мета дослідження полягає у виявленні та описі засобів вираження ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові.

Поставлена мета досягається вирішенням таких основних завдань:

– уточненням поняття “емоційний концепт”;

– визначенням місця ЕК СТРАХ у концептуальній картині світу англомовної спільноти;

– виявленням корпусу номінативних одиниць сучасної англійської мови на позначення ЕК СТРАХ;

– встановленням структурних, семантичних, ономасіологічних та стилістичних особливостей англомовних одиниць, що вербалізують ЕК СТРАХ;

– висвітленням принципів лексико-семантичної організації одиниць, які позначають ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові;

– виявленням структури ЕК СТРАХ, фрагменти якої знаходять відображення у семантиці одиниць сучасної англійської мови;

– уточненням аксіологічної значущості вербалізованого ЕК СТРАХ в англомовній картині світу;

– окресленням кола концептуальних корелятів ЕК СТРАХ, що залучаються до формування його асоціативно-образної структури засобами сучасної англійської мови.

Мета та завдання роботи зумовили вибір основних методів дослідження, серед яких використовувалися: гіпотетико-дедуктивний метод, який визначив добір фактичного матеріалу; метод аналізу словникових дефініцій, застосований для виявлення особливостей мовних засобів репрезентації ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові; компонентний аналіз, здійснений для встановлення семантичного обсягу одиниць сучасної англійської мови, які вживаються для номінації страху, а також його різновид – метод сітьового моделювання, залучений з метою максимально повного та наочного відтворення семантичних складників структури лексичного значення і встановлення його взаємозв’язків з іншими одиницями на позначення страху в сучасній англійській мові; ономасіологічний аналіз використано для встановлення відношення лексичної одиниці до позначеного фрагменту об’єктивної реальності; польовий підхід – для виявлення ядерно-периферійної (прототипової) та тематично стратифікованої (парцельованої) організації лексичних одиниць різної частиномовної приналежності на позначення страху в сучасній англійській мові; кількісний аналіз, застосований для визначення співвідношення одиниць у тематичній та ядерно-периферійній зонах номінативного простору ЕК СТРАХ; концептуальний аналіз (а саме, фреймове моделювання) реалізований для визначення семантичної структури ЕК СТРАХ; контекстуальний аналіз, спрямований на визначення змісту номінативних одиниць на позначення страху, що використовуються у текстах сучасної англомовної художньої прози.

Матеріалом дослідження слугували 39 лексикографічних джерел різних типів, а також 68 сучасних художніх прозових творів британських та американських письменників загальним обсягом 12394 сторінки. У результаті наскрізної суцільної вибірки було виявлено 3225 лексичних одиниць сучасної англійської мови, які позначають ЕК СТРАХ, та 783 текстові фрагменти опису переживання страху персонажами проаналізованих творів.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що в ній уперше визначено та проаналізовано особливості польової репрезентації ЕК СТРАХ одиницями різних лексико-граматичних класів сучасної англійської мови. Новим у роботі є конструювання якісно-референційної моделі семантичної структури ЕК СТРАХ, яка виступає матрицею побудови значень різнорівневих компонентів на позначення аналізованого ЕК; тематична сегментація змісту ЕК СТРАХ; виявлення місця одиниць на позначення ЕК СТРАХ у межах англомовної картини світу. Новим також є представлення сценарного розгортання фреймової моделі концепту в сучасній англомовній художній прозі та встановлення базових концептів-корелятів, які відбивають способи осмислення емоції страх англомовною спільнотою.

Теоретична значущість полягає у подальшій розробці окремих питань теорії номінації, зокрема, механізмів та принципів іменування таких абстрактних феноменів, як емоції. Висновки щодо структурних та семантичних властивостей мовних одиниць представлення ЕК СТРАХ в сучасній англійській мові, а також системності їхньої організації та специфіки функціонування у творах сучасної англомовної художньої прози є внеском у теорію концептуальної та лексичної семантики.

Використання методу концептуального аналізу для опису польової організації вербальних засобів вираження ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові сприяє збагаченню та подальшому розвитку теорії польового моделювання у лінгвістичних розвідках. Встановлення асоціативно-образного простору концепту може бути внеском у теорію концептуальної метафори. Запропонована у роботі методика дослідження ЕК СТРАХ може бути використана для вивчення мовного втілення низки інших емоційних концептів, що зумовлено загальною тенденцією у сучасному мовознавстві до розкриття механізмів репрезентації внутрішнього світу за посередництва номінативних одиниць.

Практичне значення дослідження визначається тим, що його матеріали та результати можуть використовуватись у курсах лексикології (розділи “Семантична структура слова”, “Ономасіологія”, “Фразеологія”), стилістики англійської мови (розділ “Стилістична диференціація англійської мови”), а також у спецкурсах з когнітивної лінгвістики, емотіології та інтерпретації тексту.

Наукова новизна отриманих результатів може бути узагальнена в наступних положеннях, які виносяться на захист:

1.  Вербалізований емоційний концепт є складним динамічним структурно-смисловим конструктом людської свідомості, який зберігає досвід етнокультурного, соціокультурного та індивідуального характеру мовця про виокремлений фрагмент емоційного буття людини та відбивається у семантичному просторі мови. Представлений засобами сучасної англійської мови ЕК СТРАХ є одним з базових концептів національної ККС, комплексним соціокультурно детермінованим когнітивним утворенням, яке фіксує знання про базову людську емоцію страх та локалізується у негативній асоціативно-образній зоні англійської ККС. Аналіз семантики різнорівневих мовних засобів позначення ЕК СТРАХ виявив, що він структурується як складна ядерно-периферійна конфігурація знань про прототипові та непрототипові поняттєві, образні та ціннісні ознаки виникнення, переживання та усунення емоції страх. Якісна характеристика ЕК доповнюється його референційним аспектом, який відтворюється при виділенні в структурі концепту СТРАХ блоків ЗАГРОЗИ, СТАТАЛЬНОГО та РЕАКЦІЯ. Зазначені семантичні аспекти утворюють підґрунтя побудови якісно-референційної моделі структури ЕК СТРАХ, яка виступає концептуальною основою формування значень одиниць на позначення зазначеного ЕК.

2.  У межах англомовної картини світу фрагмент, що представляє ЕК СТРАХ, вибудовується на основі польового принципу організації лексики різних лексико-граматичних класів, утворюючи цілісний, ієрархічно структурований номінативний простір одиниць на позначення страху. Номінанти емоції страх об’єднуються на підставі спільного для них інваріантного значення, яке найбільш чітко актуалізується в сучасній англійській мові через лексему fear, що виступає архілексемою, ім’ям номінативного простору “страх” і представляє його ядро. Вказаний простір утворюється під час співположення іменникового, прикметникового, прислівникового та дієслівного частиномовних лексико-семантичних полів (ЛСП). Локалізація одиниць у межах номінативного простору ЕК СТРАХ визначається місцем інгерентної семи у ядерно-периферійній структурі їх значення та належністю до стилістичних пластів лексики. Окрім ядерної зони, структура простору “страх” включає перехідну зону, ближній, далекий та маргінальний шари периферії.

3.  Субстантивне ЛСП “страх” сучасної англійської мови, яке визначає побудову полів іншої частиномовної належності, формується навколо основного синонімічного ряду (СР) ЛСП “страх”, очолюваного архілексемою fear, та складає базу логічної структури номінативного простору “страх”, найбільш концентровано відбиваючи ядро ЕК СТРАХ. У межах цього ряду, виділяються СР зі своїми вторинними домінантами anxiety, worry та fright, аналіз яких виявляє ряд дистинктивних семантичних ознак, що уточнюють компоненти основного СР. Виділення основних домінант сприяє розумінню того, що в англійській ККС вербалізований ЕК СТРАХ (FEAR), виступає архіконцептом відносно своїх складників – концептів ТРИВОГА (ANXIETY), ЗАНЕПОКОЄННЯ (WORRY) та ПЕРЕЛЯК (FRIGHT).

4.  Референційно близькі елементи ЛСП “страх” сучасної англійської мови об’єднуються у парцели – дрібні тематичні угрупування лексичних одиниць, основу яких складають виділені в межах усього поля синонімічні ряди. Серед реконструйованих парцел виявлено: СТАН СТРАХУ (36,4% аналізованих одиниць), ЗАГРОЗА (21,5%), СИМПТОМ СТРАХУ (21,4%), АГЕНС (9,7%), РИСИ ХАРАКТЕРУ (10%), ЕКСПІРІЄНЦЕР СТРАХУ (0,6%), ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ (0,2%) та РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ (0,2%). Зазначені сегменти представляють зони концептуальної диференціації ЕК СТРАХ, що визначають ономасіологічні схеми об’єднаних у парцели лексичних одиниць.

5.  Семантична структура ЕК СТРАХ, що є концептуальним підґрунтям парцеляції ЛСП “страх” сучасної англійської мови, включає декілька великих інформаційних блоків: ЗАГРОЗА, СТАТАЛЬНИЙ (з царинами ЕКСПІРІЄНЦЕР, СТАН СТРАХУ, СИМПТОМ), РЕАКЦІЯ, а також КОМПАРАТИВНИЙ, ЛОКАТИВНО-ТЕМПОРАЛЬНИЙ та АКСІОЛОГІЧНИЙ блоки. Виділені блоки об’єднуються у єдину інформаційну конфігурацію, яка у термінах фреймової семантики моделюється у вигляді концептуальної мережі шляхом поєднання базових предметного, посесивного, таксономічного, акціонального та компаративного фреймів. Представлена модель пояснює особливості формування семантики корпусу номінацій ЕК СТРАХ, дозволяє встановити їхнє розташування в межах ядерно-периферійної та тематичної структур номінативного простору “страх”.

6.  Образний аспект ЕК СТРАХ формується на основі зв’язку подібності або суміжності, встановленого метафоричним та метонімічним мапуванням емоційної сфери. Компаративне розширення слотів актуалізується через систему таких засобів вторинної номінації, як клішовані словосполучення, фразеологічні (пареміологічні) одиниці, а також наявних у текстах сучасної англомовної художньої прози тропеїчних засобів. Серед тропів виділяються порівняння, метафора, метонімія, епітет, оксюморон, побудова яких залучає проектування на ЕК структур таких корелятивних концептів, як ЖИВА ІСТОТА, ЛЮДИНА, ТВАРИНА, РОСЛИНА, КОНТЕЙНЕР / ВМІСТ КОНТЕЙНЕРУ, ПРЕДМЕТ (ІНСТРУМЕНТ), АРТЕФАКТ, ВОРОЖА СУТНІСТЬ, ПРИМАРА, СТИХІЯ, РЕЧОВИНА, ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН, ОБ’ЄКТ ПРИРОДИ, що мотивують вербальне оформлення мовних засобів вторинного означування ЕК СТРАХ.

7.  Втілена у засобах сучасної англійської мови фреймова структура ЕК СТРАХ організує усю сукупність знань про емоцію страх і має здатність розглядатись як сценарій, будучи введеною до концептуально-семантичного простору мовленнєвого твору. Таке динамічне представлення фреймової моделі концептуалізованого страху реалізується як послідовне розгортання у межах визначених просторово-часових умов ланцюга подій, що складають емоційну ситуацію небезпеки. Остання, виступаючи семантичним субстратом описів ситуацій переживання індивідом страху в сучасних англомовних прозових художніх творах, витлумачується нами як фрагмент тексту, концептуальним корелятом якого виступає ЕК СТРАХ.

Структура роботи. Дисертація загальним обсягом 252 сторінки (з них 191 с. тексту) складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списків використаної літератури (435 позицій), лексикографічних праць (39 позицій), джерел ілюстративного матеріалу (68 позицій) й додатків (11 позицій). У тексті дисертації наведено одна схема та одна таблиця.

У переліку умовних скорочень наводяться вжиті у дисертації скорочення.

У вступі обґрунтовується актуальність дослідження, визначається мета й завдання роботи, її теоретичне та практичне значення, вказуються методи дослідження, сформульовано положення, що виносяться на захист.

У першому розділі “Лінгвокогнітивні основи аналізу англомовних засобів репрезентації емоційного концепту СТРАХ” представлено теоретичні підвалини лінгвістичного аналізу номінативних одиниць сучасної англійської мови на позначення ЕК СТРАХ. Уточнюється поняття “емоційний концепт”, його місце у складі ККС та МКС; у світлі засад когнітивної лінгвістики викладаються основні положення теорії поля; висвітлюються когнітивні проблеми кореляції мовних і концептуальних структур знання про емоцію страх; встановлюються теоретико-методологічні принципи моделювання структури ЕК СТРАХ; обґрунтовується аксіологічний статус вербалізованого ЕК СТРАХ як одного з базових конституентів англомовної картині світу.

У другому розділі “Концептуально-семантичні особливості репрезентації ЕК СТРАХ засобами сучасної англомовної картини світу” аналізуються структурні, семантичні, ономасіологічні та стилістичні особливості засобів вираження ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові. Встановлено основні складові семантичної структури ЕК СТРАХ та шляхи їхньої вербальної маніфестації одиницями різних лексико-граматичних класів сучасної англійської мови; виявлено основні принципи вираження досліджуваного концепту засобами вторинної номінації.

У третьому розділі “Способи репрезентації емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі” досліджено мовленнєві прояви репрезентації ЕК СТРАХ засобами сучасної англійської мови у прозовому художньому тексті; проведено аналіз лексико-синтаксичних засобів вираження розглянутого концепту; виявлено основні шляхи його вербального та невербального вираження у мовленнєвих творах; здійснено деталізацію смислової структури розглянутого ЕК у текстах англомовної художньої прози; встановлено корпус тропеїчних засобів передачі образного осмислення страху засобами сучасної англійської мови.

У загальних висновках підводяться підсумки проведеного дослідження, окреслені перспективи подальшої роботи.

Список використаних джерел включає 435 наукових праць, а також 39 лексикографічних джерел. Список джерел ілюстративного матеріалу включає художні твори сучасних британських та американських письменників, у тому числі вміщені на веб-сторінках мережі Інтернет, загальною кількістю 68 позицій.

Додатки містять таблиці, в яких відображено перелік сем ядерно-периферійної структури вербалізованого ЕК СТРАХ, особливості кореляції її частин з парцелами номінативного простору “страх”, представлення тематичних зон поля одиницями різних лексико-граматичних класів. Побудовані схеми відбивають місце ЕК СТРАХ у англійській концептуальній та мовній картинах світу, його семантичну структуру, фреймове представлення концепту, тематичну стратифікацію номінативного простору “страх”, різновиди загрози, корелятивний простір ЕК СТРАХ.


РОЗДІЛ 1

Лінгвокогнітивні ОСНОВИ АНАЛІЗУ англомовних засобів ВИРАЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО КОНЦЕПТУ СТРАХ

Сучасна лінгвістика все частіше звертається до вивчення мовної репрезентації внутрішнього світу людини, зокрема її емоційної сфери. Людина є не тільки мислячою, але й глибоко емоційною істотою. Саме тому емоційність не може не залишити слід у мові, адже емоційні стани, зумовлюючи когнітивні процеси людини, безпосереднім чином втручаються в її номінативно-комунікативну діяльність.

Перший розділ дослідження має на меті закласти теоретичні підвалини подальшого лінгвістичного аналізу англомовних засобів представлення ЕК СТРАХ, тому вважаємо за доцільне висвітлити в ньому проблему кореляції мовних і концептуальних структур знання про емоцію страх, визначити місце ЕК СТРАХ у структурі англомовної ЕКС та ККС, розробити методику аналізу засобів його вираження у сучасній англійській мови, синтезувавши окремі методи й методики лінгвістичного аналізу, що використовуються у сучасному мовознавстві.


Информация о работе «Концептуально-семантичні особливості вираження емоційного концепту "страх" засобами сучасної англійської мови»
Раздел: Иностранный язык
Количество знаков с пробелами: 490222
Количество таблиц: 5
Количество изображений: 8

Похожие работы

Скачать
112667
11
1

... зміни тощо) [2:103]. Вони фіксуються свідомістю людини як результат пізнання світу з метою вираження цих елементів засобами мови. 3. Семантичні та інтонаційні особливості вираження концепту страх у сучасному англійському емфатичному мовленні на матеріалах відеофільмів   3.1 Особливості репрезентації концепту страх інтонаційними засобами сучасної англійської мови Проблема вербалізації та ...

Скачать
153648
7
1

... не бачили своїх помилок. Наше спілкування та знання будуть найкращими ліками для їх невігластва [там само, 128]. Качру стверджує, що найважливішою причиною для розвитку англійської мови є історична роль Англії, як колоніальної сили. Наприклад, в Індії загальноприйнятим є те, що політична сила бере до уваги значущість мови британського правління в Індії (так звана «лінгвістична стратегія еліти»). ...

Скачать
56911
0
0

... it is not rainy; That is two months of every year. ( Byron, p.23) Гіпербола – навмисне перебільшення: He got two-million-dollars job. (Grisham 2 p.123) 3.3 Композити як вираження текстової модальності Текстова модальність, відображаючи найбільш загальні та суттєві ознаки тексту, а саме відношення того, хто говорить чи пише до дійсності, може проявлятись на поверхню лексичними засобами. ...

Скачать
97683
5
1

... (150 одиниць). На основі опрацьованого матеріалу було встановлено, що найпоширенішими засобами вираження модальності в англійській мові в усіх жанрах є модальні дієслова. На масиві опрацьованого матеріалу були визначені способи перекладу засобів вираження модальності в сучасній англійській мові на українську мову. Вони можуть перекладатись за допомогою фонетичних засобів (логічного та фонетичного ...

0 комментариев


Наверх