Автоматизація управління діяльності сфери туризму. Забезпечує програмно-інформаційну підтримку обліку, контролю, аналізу і планвання діяльності

7.   Автоматизація управління діяльності сфери туризму. Забезпечує програмно-інформаційну підтримку обліку, контролю, аналізу і планвання діяльності.

Інформаційні технології в туристській галузі доцільно впроваджувати і розвивати на двох рівнях за узгодженими між собою планами:

·     на державному (галузевому, муніципальному) рівні;

·     на рівні підприємств і організацій туристського и готельного бізнесу.

На муніципальному рівні повинні вирішуватись загальні проблеми, які неспроможні вирішити підприємства і організації туристського і готельного бізнесу без централізованого узгодження дій і державної (в тому числі фінансової) підтримки.

На рівні підприємств і організацій туристського і готельного бізнесу необхідно створити власні інформаційні системи які мають доступ до відповідних ресурсів.

На основі проведеного аналізу можна зробити висновок про необхідність реалізації довгострокової міської підпрограми розвитку інформаційно-аналітичних технологій, як невід’ємної частини програми розвитку туризму в м. Києві. В програмно плані заходи можна поділити на три групи:

·     розвиток інформаційної інфраструктури (організація зовнішніх каналів зв’язку, представницької діяльності, підключення до глобальних дистриб’юторних мереж, туристичних і довідникових серверів та порталів);

·     впровадження автоматизованих інформаційно-аналітичних систем і технологій (автоматизація моніторингу, аналізу і планування туристичної діяльності, організація мережних баз даних і довідникових систем електронного маркетингу і бронювання послуг; автоматизованих систем управління);

·     інформаційно-рекламна діяльність (в глобальних інформаційних мережах, на міжнародних серверах і поталах).

ВИСНОВКИ

Базуючись на проведеному дослідженню можна зробити висновок, що включення в світовий туристський процес, розбудова індустрії туризму та діяльність суб’єктів туристичного ринку потребує наукового обґрунтування напрямків розвитку на основі узагальнення світових тенденцій та їх конкретно-наукового осмислення для забезпечення відповідального, доступного та сталого розвитку національного туризму, зокрема створення та розвитку вітчизняного туристичного продукту.

Як соціально детерміноване явище, туризм потребує наукового осягнення та теоретичного осмислення, в межах якого сполучаються різноманітні дослідження як соціального явища. Створення туристських послуг і товарів та їх реалізація є справою великої кількості галузей, підприємств, організацій, що спеціалізуються на виробництві та наданні певних послуг.

З метою сприяння розвитку туризму та створення нових місць туристичного призначення в м. Києві необхідно створити Кадастр туристичних ресурсів м. Києва, який би був основою розробки програм розвитку туризму м. Києва.

Беручи за основу теоретичні наукові напрацювання в цій сфері ми хотіли би запропонувати наступну концептуальну модель кадастру:

1.   Оцінка природних ресурсів з метою їх використання у туристсько-рекреаційній діяльності;

2.   Моніторинг екологічної безпеки територій;

3.   Визначення стійкості територій району до антропогенних туристських навантажень;

4.   Оцінка територій районів міста по насиченості природними та культурними туристичними ресурсами, визначення їх атрактивності;

5.   Районування туристських територій міста у межах адміністративних границь районів;

6.   Оцінка інфраструктури та індустрії туризму адміністративних районів міста повинна враховувати:

·     місткість баз розміщення та харчування;

·     потужність підприємств транспорту міста;

·     потужність підприємств побутового обслуговування та туристського сервісу;

·     оцінку трудових ресурсів;

·     оцінку історико-культурних об’єктів;

·     оцінку розважальних об’єктів і заходів.

7.   Економічна і соціальна оцінка туристських територій;

8.   Оцінка адміністративних територій міста та їх класифікація на зони;

9.   Паспортизація туристських територій та сукупних туристських ресурсів;

10.      Розробка стандартів споживання туристських ресурсів по виділеним зонам з урахуванням допустимих антропогенних навантажень на територію району міста;

11.      Розробка генеральної схеми розміщення туристських ресурсів, туристських зон, об’єктів інфраструктури та індустрії туризму;

12.      Розробка системи оперативного моніторингу та контролю споживання туристських ресурсів.

Інвестиційна привабливість туристських територій м. Києва визначаються наявністю стійких туристських ресурсів, які мають ринкову ціну. Тоді витрати на створення капіталомісткої інфраструктури туризму будуть виправданими, а рентабельність туристського продукту конкурентоспроможна.

Динаміка розвитку туризму у м. Києві буде визначатись тенденцією мотивації туристських мандрівок, структурою прибутку та споживання.

Аналіз процесів у сфері туризму дозволив розробити два варіанти прогнозу перспективного туристського попиту: відповідно до тенденцій туристської діяльності, що склались, та з урахуванням змін, які очікуються в структурі рекреаційних потреб.

Збільшення туристського потоку, що прогнозується, за двома варіантами складе до 2020 р. відповідно 120 та 175% відносно до рівня 1990 р.

Для забезпечення росту туристського потоку, що прогнозується, підвищення якості та розширення асортименту основних і додаткових послуг передбачається більш повне використання на протязі року (за рахунок реконструкції) тих, що існують, та будівництво нових туристських закладів. Загальний прогнозний приріст місткості може скласти до 2020 р. біля 24,0 тис.місць, у т.ч. в туристських базах і готелях - 17,0 тис.місць. Попит на місця розташування туристів буде задовольнятись за рахунок оренди готелів інших відомств, використання житлового фонду населення, кооперативних і приватних готелів.

За світовими стандартами в Києві має бути до 5 готелів п'ятизіркових (наразі відсутні), до 15 - чотиризіркових (наразі - 3), 40-50 - тризіркових (наразі - 15).

З першочергових об'єктів готельного будівництва такі: готельно-офісний центр "Лейпціг" (112 номерів), готелі "Інтер-Континенталь" (286 номерів), "Театральний" (256 номерів).

Наукове забезпечення туристичного ринку у м. Києві дасть змогу дослідженню внутрішніх і зовнішніх соціально-економічних процесів, які спричиняють потребу в туризмі і формують попит на туристичні послуги. На основі аналізу ринкових процесів і процесів споживання в сфері туризму можна запропонувати дві моделі туристичного продукту в столиці: 1) модель саморозвитку (екстенсивна); 2) прискореного розвитку (інтенсивна).

За першою моделлю ринок туристичних послуг у м. Києві є наслідком загального соціально-економічного розвитку і формування потреб населення в туризмі як форми проведення дозвілля, відпочинку і лікування, так і в формі пізнання історично-культурної спадщини.

За другою моделлю здійснюється направлене, інтенсивне формування київського ринку туристичних послуг, стимулювання попиту зовнішніх ринків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.   Закон України „Про туризм” від 15 вересня 1995р. / Голос України вiд 14.11.1995р.; зі змінами та доповненнями.

2.   Закон України „Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України” // Відомості Верховної Ради , 2000, № 47.

3.   Програма перспективного розвитку рекреаційних зон в Україні від 22 вересня 1994// Відомості Верховної Ради , 1994, № 28

4.   Програма розвитку туризму в м. Києві до 2010р.

5.   Азар В. Туризм - еще один феномен XX века // Туризм: практика, проблемы, перспективы, №5, 2005, с.15-17

6.   Андропов О.М. Стан рекреаційного комплексу України // Економіка і Екологія, 2005, № 24.

7.   Богатко О.Г. Вплив лісів на клімат в Україні // Україна Молода, 19 січня 2005.

8.   Большаков Н. М. Рекреационная роль лесов. // Економіка і Екологія, 2005, №10

9.   Бородина В.В. Ресторанно-гостиничный бизнес, М.: Книжный мир, 1999. – 364с

10.            Борозняк В.С. Перспективи розвитку українського туризму // Бізнес, №15, 2005 – с. 15-16;

11.            Бочарников С.А. Финансово-экономический анализ деятельности турфирмы, М.: Финансы и статистика, 2000.- 270с.

12.             Бутусов Г. Аналіз туристичного ринку України // Галицькі контракти №5, 2006, с.8-10;

13.            Волков С.Н Туризм и информатизация общества. – М.: Финансы и статистика, 2005. – 254с.

14.            Гаспарян А.А. Розвиток гірського туризму в Україні. //Бізнес, 2006, №5

15.            Гнатів О.К. Проблеми розвитку вітчизняного туризму // Економіка України, №5, 2006, с.23-25.

16.            Гонгало П.Ф. Проблеми відтворення ресурсного комплексу України. // Економіка і Екологія, 2001, №15

17.            Горобець Н.П. Нові технології в галузі туризму // Економіка і інформатизація, №7, 2006, с. 27-28.

18.            Дурович А. П. Маркетинг в туризме., Минск., Новое знание, 1998; с.205-217

19.            Заїкина О.О Внесок туристичної галузі в подолання економічної кризи, http://www.niss.gov.ua;

20.            Заставний Ф.Д. Географія України. – Львів, Екотехніка, 1994.

21.            Зіновчук Т.С. Вплив екологічних факторів на туризм // Екологічний вісник, №9, 2005, с.7-10.

22.            Иванов В.М, Красильников В.П. Менеджмент в туризме.- М.: Финансы и статистика, 2005.- 345с.

23.            Інформаційно-статистичний бюлетень „Туризм в Києві”” за 2001-2006рр.

24.            Інформація Держкомстату України

25.            Калиновский С.С., Гончаренко П.А и др. Стратегический менеджмент туризма. - С-Пб.: Оркестр, 2006.- 561с.

26.            Качанівський В.С. Концепція розвитку туризму в Україні. – Л.: Брама, 2006. – 317с.

27.            Квартальнов В.А. Иностранный туризм., Москва, Финансы и статистика, 1999; с.91-101

28.            Квартальнов В.А. Туризм: теория и практика., Москва., Финансы и статистика, 1999; с.15-17

29.            Кішко П.К. Деревообробна промисловість України: проблеми та перспективи розвитку // Бізнес, 2006, №3.

30.            Котлер Ф.Основы маркетинга. М.: ИМА-Кросс, 1997.- 471с.

31.            Куроїдов О.Н. Навколишнє середовище та розвиток рекреаційного комплексу України // Україна Молода, 7 листопада 2000.

32.            Михайлов В.А. Антропогенний вплив на навколишнє середовище. // Економіка і Екологія, 2001, №15

33.            Мішогло Г.О. Економічна географія України з основами виробництва. – К., Поступ, 1997.

34.            Папирян Г.А. Маркетинг в туризме, М.: Финансы и статистика, 1997.- 457с.

35.            Папирян Г.А. Экономика туризма, М.: Финансы и статистика, 2000. – 435с.

36.            Потемкін О.С. Київ туристичний // Галицькі контракти №5, 2006, с.17-20;

37.            Розміщення продуктивних сил / Під ред.Є.П.Качана. – К., Діло,1997.

38.            Статистичний бюлетень ДТА України за 2001-2006 рр.

39.             Тимчук О. Перспективи розвитку гірського туризму в Україні // Збірник наукових праць НДФІ, №7, 2005, с.31-34.

40.            Харрис Г., Кац К. Стимулирование международного туризма.- М.: Финансы и статистика, 1992.- 578с.