Заселення і господарське освоєння краю
Друга половина ХVІІІ століття – доба Просвітництва
Проекти Катеринослава
Негативні тенденції у розвитку міста наприкінці ХVIII століття
Липня 1926 р. Катеринослав став Дніпропетровськом
Відродження промисловості міста (1945-1950 рр.)
Проблеми розвитку
Перспективи розвитку
Навигация
Проблеми розвитку
Історична характеристика Дніпропетровська
81931
знак
0
таблиц
0
изображений
3.1 Проблеми розвитку
В умовах незалежності України набули економічні проблеми. Спостерігаючи динаміку промислового виробництва за 1991-2004 рр., можна відмітити, що найбільш кризовим для промисловості виявився 1994 р., коли спад виробництва по області проти попереднього року став 29,5% і за рівнем виробництва промисловість опинилась на чверть віку позад. Така ж ситуація склалась у місті. Упродовж попередніх десятиліть промисловість міста розвивалась значною мірою в інтересах воєнно-промислового комплексу СРСР. А коли настав час конверсії, оборонні підприємства виявились не готовими до неї, що обернулось неминучим у таких випадках різким скороченням виробництва. Навіть у 1998 р., коли з'явились перші ознаки стабілізації, половина підприємств Дніпропетровська так і не вийшла на попередні виробничі показники, а на 20 підприємствах взагалі не вироблялося товарної продукції. Серед них - відомі колись АТ «Верстатобудівний завод», тепловозоремонтний завод, АТ «Завод шахтної автоматики», та ін. Справжньою бідою в ті роки для підприємств і мешканців міста була заборгованість із заробітної плати, яка сягала гігантської суми в 140 млн. грн. Соціальні проблеми дедалі ускладнювались зростанням безробіття.
Переважання в структурі промисловості обласного центру важкої її галузі суттєво уповільнювало хід економічної реформи.
В місті складна екологічна ситуація. За даними міністерства екології України в 2007 р. на забруднення повітря впливає промисловість. Відповідно до статистичного щорічника Дніпропетровської області обсяг викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря в 2007 р. складає 828 тис. т (додаток П). Значні економічні збитки приносить щорічне підтоплення територій міста зв’язане з природними особливостями.
3.2 Шляхи подолання проблем
В останні роки, незважаючи на тяжкий загальний стан економіки держави, у Дніпропетровську почали спостерігатися певні позитивні тенденції, що перетворили місто в активно прогресуючий фінансово-промисловий, науковий і культурний центр України. Відкриття його для іноземних контактів сприяло залученню інвестицій, впровадженню передових технологій і технічних засобів для реконструкції та переобладнання підприємств практично у всіх сферах господарства, й перш за все, у машинобудуванні, на яке припадає майже 40 % всього обсягу іноземних інвестицій.
На кінець 1990-х рр. визначилась тенденція до зростання промислового виробництва на заводах чорної металургії, хімічної і нафтохімічної галузей, а також на деяких підприємствах машинобудування і металообробки. Вперше за останні роки збільшено випуск чавуну, сталі, прокату, автомобільних шин, синтетичних смол і пластмас. Показово, що нарощування обсягу випуску продукції на машинобудівних підприємствах міста досягнуто переважно за рахунок таких провідних підприємств, як «Дніпротяжмаш», «Південний машинобудівний завод» (який розпочав виробництво перших вітчизняних тролейбусів), «Електровозобудівний завод», «Дніпропрес», «Дніпровський машинобудівний завод» та інших.
На початку 1999 р. місто вступило у фазу стабілізації. У промисловості забезпечений приріст виробництва за попередній рік на 1 %. Обсяги виробництва збільшили вже кожне друге підприємство міста. Відзначалась стабільна робота підприємств «Нижньодніпровський трубопрокатний завод», «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», «Дніпропетровський лакофарбовий завод», «Дніпрошина» та ін. Особливо наголошувалось, що за останні роки вперше значно зросло (майже на 10 %) виробництво товарів народного споживання.
З кінця ж 90-х рр. на підприємствах Дніпропетровська набирають темпи процеси технологічної модернізації виробництва. Приміром, ВАТ «Нижньодніпровський трубопрокатний завод» впровадив у виробництво вакуумну обробку сталі, що дозволило вийти на рівень світових стандартів за якістю вироблюваного металу. На комунальному підприємстві «Сантехмонтаж» розробили і почали застосовувати нові технології емальованого покриття труб. Новий комплекс з очистки та фасування соняшникової олії запущений на олійноекстраційному заводі, а на вагоноремонтному - з урахуванням найсучасніших науково-технічних здобутків була докорінно реконструйована технологічна лінія по ремонту вагонів. Вперше в Україні були створені нові технологічні лінії з виробництва магістральних електровозів в науково-промисловому об'єднанні «Електровозобудівний завод». Аналогічні реконструктивні роботи були здійснені на широко відомому своєю продукцією меблевому заводі «Прогрес». Технологічна модернізація охопила всі підприємства міста.
Подібна динаміка нарощування темпів промислового виробництва спостерігалася і в наступні роки. Працюючи в умовах економічного експерименту, помітно збільшили обсяги виробництва підприємства чорної металургії, машинобудування, легкої, харчової та деревообробної промисловості. В число провідних увійшли такі підприємства, як «Завод прокатних валків», «Дніпровагонрембуд», «Дніпровський машинобудівний завод».
Кількісна стабілізація економіки міста супроводжувалась відчутними якісними зрушеннями, структурними і технологічними змінами. Вдалося нарешті подолати недолік попередніх років, коли іноземні кредити і держбюджетні асигнування спрямовувались на закупівлю палива та інших видів енергії, взагалі латання численних «дірок» в економіці, що призводило до елементарного «проїдання» коштів й не спрацьовувало на кінцевий результат, на перспективу.
Значна частина технічних нововведень на підприємствах міста здійснюється за рахунок іноземних інвестицій. Це розширює фінансові й технологічні можливості економіки міста. Позитивні тенденції в розвитку промисловості міста були закріплені й на початку 2001 р. Приріст у чорній металургії становив 25,9%, машинобудуванні - 11%, хімічній промисловості - 2%. Лідерами серед підприємств машинобудівного профілю лишаються «Південмаш», «Дніпроважмаш». На заводі ім. Петровського досягнуто рекордний результат в доменному і прокатному виробництві. Обсяг товарної продукції виріс на 37%.
Позитивна динаміка виробництва досяглась, за рахунок доходних експортних поставок продукції окремих видів економічної діяльності – металургії та металообробки, хімічної та нафтохімічної промисловості, які найбільш вагомі в промисловій структурі міста.
В промисловості є тенденція зростання реальних доходів працівників. У 2004 р. середньомісячна номінальна заробітна плата склала 828,3 грн. а 2006 р. – 1103 грн.
Дніпропетровськ був і залишається найпотужнішим у світі центром по виробництву ракетно-космічних систем та апаратів. Надії на відродження цього надзвичайно перспективного для України та міста напрямку господарської і наукової діяльності справедливо пов’язано з «Південмашем» й КБ «Південне».
Активну участь у реструктуризації народного господарства беруть банки, які ініціюють залучення іноземних інвестицій у передові технології.
Завдяки поступовій економічній стабілізації стало можливим зайнятися й розв'язанням давно назрілих соціальних питань. Дніпропетровську в числі перших регіонів України вдалося ліквідувати ганебну проблему невиплати зарплати працівникам бюджетної сфери та пенсій ветеранам праці.
На Дніпропетровщині існує розвинута маршрутна мережа перевезень. У 2004 р. загальна кількість пасажирських маршрутів нараховувала 864 (додаток Р). В такій складній системі, якою є сьогодні автомобільна галузь, найважливішим питанням стає координація перевезень та контроль за дотриманням вимог законодавства.
На виконання Указу Президента України, управління активно впроваджує програму "Шкільний автобус", завдяки виконанню якої тисячі учнів сільських шкіл отримали можливість добиратися до школи та додому на автобусах.
Похожие работы
... яри, долини дального стоку, блюдця, кучугури та інші, які зумовили сучасні риси поверхні. Такі форми рельєфу були природнім захистом під час існування на території Дніпропетровської області запорізького козацтва. Саме ці форми рельєфу сприяли господарському розвитку Січей. 1.3. Гідрокліматична основа В житті людини, в її господарській діяльності, в житті навколишньої природи, клімат ...
... , Пісчанка, Спаське, Орловщина, Волоське, Новоолександрівка, Сурсько-Литовське, Солоне, Кринички, Аули складають Дніпровську агломерацію з населенням 2 млн. осіб. 3. Культура і освіта 3.1. Дніпропетровск Дніпропетровськ - місто багатих культурних традицій. В ньому працює 7 державних театрів та 3 концертні організації, функціонує 6 державних та 173 музеї на громадських засадах, 55 біблі ...
... ї експансій, а навпаки, продовжувався все більшими темпами, саме на території середньої Наддніпрянщини, завдяки етнотворчій діяльності українського козацтва. Розділ 2. Герої козацької доби в піснях українського народу Історичні пісні та козацькі пісні, як вид народного фольклору виникли в період боротьби з татарським ярмом (13-14ст.), як відгук на події суспільної і військової історії. У і ...
... громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області і знаходиться в управлінні Дніпропетровської обласної ради /Далі – Орган управління майном/. Найменування Підприємства: повне: Дніпропетровське обласне комунальне підприємство «Облпаливо» скорочене: ДОКП «Облпаливо» Код ЄДРПОУ – 01884544 Код території за КОАТУУ – 1210137500 Форма власності – комунальна (КФВ – 32) Орган державного управління ...
0 комментариев