Наукові публікації про трагедію Голодомору

Зміст

Реферат

Вступ

1.    Історичні теми на шпальтах сучасної преси

2.    Голодомор як соціально-господарське явище

2.1 Проблеми висвітлення Голодомору (1930-1933рр) за часів існування Радянської влади

3.    Відношення сучасників до проблеми Голодомору як навмисного винищення української нації на прикладі аналізу сучасних ЗМІ

Висновки

Література

Реферат

Об’єктом дослідження в цій роботі є наукові, публіцистичні тексти статей про трагедію Голодомору 1930-1933рр.

Метою курсової роботи є вивчення різних джерел та публікацій, їх аналіз. А також спроба прослідити тенденції висвітлення історичних тем на шпальтах сучасної преси, аналіз проблем і суперечок коло теми нашого дослідження.

Методи дослідження – метод системного спостереження, опису, пояснення, систематизації, аналізу, синтезу.

Науковою новизною цієї роботи є сучасність проблеми дослідження, намагання презентувати суб’єктивну думку на проблеми висвітлення історичних подій на цьому етапі в пресі.

Голодомор, геноцид, терор, концепція, стратегія, тактика.

Вступ

Сьогодні у науковців є всі можливості вибрати і досить досконально і без перешкод дослідити будь-яку тему, проблему. Але так було не завжди.

Тема нашого дослідження – Голодомор 1930-1933рр довгі роки замовчувалася, навіть розмовляти на тему штучного голоду і геноциду українців було небезпечно для життя. Ми спробуємо представити свій погляд на висвітлення історичних тем на шпальтах сучасної преси, дослідити статті, публіцистичні матеріали.

Ми вважаємо, що тема Голодомору 1930-1933 рр. Викличе зацікавленість у будь-якої аудиторії слухачів або читачів.

Історію цього питання у стислому вигляді можна представити так.

Згадка про голод 1932-1933 років каралася за 58 ст. Карного кодексу (антирадянська пропаганда). Необережно мовлене слово могло запроторити людину в концтабір. І розмови зникли. Численна українська діаспора в Канаді і США била в усі дзвони, щоб донести правду про голодомор до світової громадськості. Однак до українців довго не прислухалися. Тільки на 50-ту річницю голодомору світова громадськість привернула увагу до цієї теми. Діаспору почули, але їй не повірили. Факти здавалися неймовірними. Після приходу до влади Михайла Горбачова у Радянському Союзі почала поширюватися гласність. Проте інформація про голодомор в Україні залишалася забороненою. Завдяки зусиллям українських і зарубіжних істориків голодомор 1932-1933 років перестав бути білою плямою[1;34].

Створено Асоціацію дослідників голодомору, яка об’єднала творчі зусилля київських вчених та істориків-краєзнавців у багатьох областях. Уперше в Україні було відзначено 60-ту річницю голодомору. А в цьому році 2008, ЮНЕСКО стало першої міжнародною організацією яка ухвалила резолюцію про увічнення пам’яті жертв Голодомору в Україні.

Об’єктом дослідження в цій роботі є наукові, публіцистичні тексти статей про трагедію Голодомору 1930-1933рр.

Метою роботи є вивчення різних джерел та публікацій, їх аналіз. А також спроба прослідити тенденції висвітлення історичних тем на шпальтах сучасної преси, аналіз проблем і суперечок коло теми нашого дослідження.

Методи дослідження – метод системного спостереження, опису, пояснення, систематизації, аналізу, синтезу.

Науковою новизною цієї роботи є сучасність проблеми дослідження, намагання презентувати суб’єктивну думку на проблеми висвітлення історичних подій на цьому етапі в пресі.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що презентованими нами матеріалами можуть скористатися як вчителі та викладачі, так і школярі, студенти у доповідях, творах, рефератах.

1. Історичні теми на шпальтах сучасної преси

Сучасні засоби масової інформації майорять сенсаційними статтями на тему історичних подій на Україні в різні часи. Згадаймо останні публікації щодо секретів Чорнобильської трагедії, пам’яті героїв Крут (хто це такі дізналися школярі зовсім недавно), позитивні матеріали про участь бійців ОУН-УПА в Вітчизняній війні...

За останні п’ять років, особливо після чергового змінення влади, публікації і матеріали (ніби-то історичні) мають антагоністичний характер. Ми дізнаємося про все нові та нові розсекречені архіви, і чомусь саме про ті, які вигідні сьогоденній владі.

Спадають на думку слова Ісуса Христа: “Є тільки так – так, ні – ні.”Це означає, що правда або істина єдина, все інше – не суб’єктивізм, а просто брехня, якою через ЗМІ “годують ” українців, щоб сформувати потрібну владі громадську думку.

А проблема НАТО? Зовсім недавно (приводимо публікацію з тижневика “Персонал” №4 за 1 лютого 2007 року) читаємо: “Політологи заходилися переконувати один одного в необхідності якомога швидшого вступу України до НАТО. До сліз образливо за Батьківщину. Люди з науковими званнями, не знайшовши себе в нинішніх нерадісних реаліях подалися на заробітки до тих, хто ще недавно відмовляв українців від кроків, спрямованих на вихід з СССР. Американські грантодавці, певно, залишилися задоволеними. Ми всі занадто дрібні в цьому суєтному та грішному світі, аби з нами рахувалися...” (Олесь Вахній).

Минув рік і преса зобов’язана на гроші виділені державою просвітити народ щодо переваг вступу України до НАТО, СОТ, Євросоюз....

Отже, якщо в радянські часи не було демократії, свободи слова, замовчувалися і трималися у таємниці історичні факти, то тепер також є проблеми з встановленням істини, бо заполітизованість влади і преси не сприяє встановленню історичної справедливості.

Темою нашої курсової роботи є не менш трагічний, цікавий і науково ще мало вивчений період української історії – Голодомор 1930-1933рр.

В нашій роботі ми проаналізуємо характер публікацій сучасної преси на тему Голодомор 1930-1933рр., розглянемо історичні причини і події того часу, а в практичній частині проаналізуємо статті з різних ЗМІ і доведемо їх суперечливий характер.