Навигация
Посилення "загрози комунізму". Ідеологічне обґрунтування плану Маршалла
47010
знаков
0
таблиц
0
изображений
1.2 Посилення "загрози комунізму". Ідеологічне обґрунтування плану Маршалла
До початку 1947 року в Європі склалася дуже неспокійна ситуація. Значні руйнації війсткового часу, величезна заборгованість, що перевищила 7 мрд. доларів, холодна зима, апатія значної частини населення призвели до голоду і нових потрясінь. Комуністи Франції та Італії, які активно брали участь в опорі нацистам, істотно посилили свої позиції. Вони отримали значну частину голосів на виборах до місцевої влади і цілком могли перемогти на національних виборах. Червона армія окупувала Східну Європу і здавалося була готова вирушити на Західну [11 с.25].
З іншого боку була досить розвинена ринкова інфраструктура, багаті традиції підприємництва ще не були забуті, робоча сила не втратила кваліфікацію, а буржуазні цінності, засновані на „священості” приватної власності, глибоко укоренилися в психології значної частини населення. Для відновлення економічного росту потрібен був зовнішній імпульс – одночасне вливання в економіку матеріальних і фінансових ресурсів, що не тільки б дозволило запустити економічний механізм, а й відновило б психологічні сили європейських націй. Здійснити таке вливання на той період могли лише США [11 с.25].
Закінчення Другої світової війни привело до істотних змін усієї міжнародної ситуації й співвідношення сил на міжнародній арені. Розвиток політичної й економічної ситуації викликав побоювання з багатьох причин. До весни 1947 р. положення в Європі було нестабільним і тривожним. У Східній Європі складалася система народних демократій, установлювався усе більше твердий контроль Радянського Союзу над цією частиною континенту. У Західній Європі спостерігалася тяжка економічна криза, наростала соціальна напруженість, що створювало передумови для політичних змін. Із цієї причини для Сполучених Штатів надання економічної допомоги було прямою необхідністю, якщо врахувати, що позначені фактори представляють найбільш сприятливий ґрунт для змін такого роду. "Це необхідно, якщо ми прагнемо зберегти наші свободи й наші власні демократичні інститути. Цього вимагає наша національна безпека", — підкреслив Ачесон [11 с.26].
Для США, які вийшли з війни як беззаперечний лідер і домоглися зміцнення своїх міжнародних позицій значною мірою завдяки ослабленню традиційних центрів сили (якими в Західній Європі були Англія, Франція й Німеччина, а в Східній — СРСР), були створені всі передумови для здійснення концепції "Pax-americana", світу по-американськи. Важливим кроком на цьому шляху став план Маршалла, у якому знайшов своє втілення зовнішньополітичний курс Трумена, а саме здійснення Програми європейського відновлення стало невід'ємною частиною стратегії США в боротьбі за завоювання домінуючої позиції у світі [11 с.27].
По іронії долі збиток, нанесений у результаті Другої світової війни багатьом державам світу, дозволив США здійснити програму економічного відновлення Європи й домогтися успіху, одержавши значні політичні й економічні дивіденди. Це був успішний стратегічний крок Сполучених Штатів, можливість реалізації якого була правильно й вчасно оцінена американськими стратегами.
Очевидно, що для початку економічної й зовнішньополітичної експансії США була необхідна відповідна ідеологічна база, що виправдує цю експансію. Отже, пошук зовнішньої загрози й "образа ворога", що зазіхає на свободу й мирні цілі Америки, було також необхідністю для Сполучених Штатів з метою затвердження плану в конгресі. Такою загрозою став Радянський Союз і "загроза комунізму", а безпосереднє закріплення вони одержали в доктрині Трумена. Тому між доктриною Трумена й наступним виникненням плану Маршалла існує найтісніший взаємозв'язок. Доктрина, безумовно, заклала свого роду фундамент для ПВЄ. Ці два документи, покладені в основу зовнішньополітичного курсу США післявоєнного періоду, визначили його характер. Таким чином, доктрина Трумена й план Маршалла "були двома сторонами однієї медалі американської політики відкритих дверей". У підсумку боротьба проти СРСР переломилася в ідеологічному плані як "хрестовий похід" США проти комунізму, а в політико-економічному — як створення єдиного західноєвропейського блоку держав з метою протистояння "радянській загрозі", розширення ринку збуту своїх товарів і будівництва "Pax-americana" [12].
1.3 Причини впровадження плану Маршалла
Існує цілий комплекс причин, які підштовхнули до втілення у життя плана Маршалла.
Економічні причини є найбільш очевидними: без процвітання Західної Європи, найважливішого торговельного партнера США, було б немислиме процвітання самої Америки. На думку Вашингтона, політика надання економічної допомоги "автоматично збільшила б добробут залучених держав і забезпечила б домінуючу позицію США". Більше того, як справедливо відзначав у своїй телеграмі посол СРСР у США Н. В. Новиков міністрові закордонних справ СРСР В. М. Молотову: "… є серйозні причини економічного характеру, що обумовили план Маршалла… Якщо врахувати той факт, що експорт із США в Європу перевищує імпорт із Європи щомісяця на 1 мільярд доларів, то стане зрозуміло, що американський уряд був економічно змушений терміново шукати нових шляхів для здійснення своєї зовнішньої політики" [12].
Отже, американський експорт у Західну Європу у два рази перевищував імпорт із неї самої, а через відсутність доларів західноєвропейські країни були не в змозі заплатити за поставки американських товарів. Можна зробити висновок, що без відновлення економіки Західної Європи економічна криза буде наростати, що спричинить масове безробіття в США, а також захоплення влади комуністами в "дружніх" Америці країнах. Тому план Маршалла був висунутий саме в той момент, коли стала назрівати загроза циклічної економічної кризи в Сполучених Штатах, тому що почали вичерпувати себе тимчасові фактори, що підтримують на порівняно високому рівні виробництво в США протягом перших післявоєнних років. Одним з таких факторів і був сильно роздутий експорт американських товарів. Влітку 1947 р. він став спадати.
Політичні причини також збігалися з національними інтересами Сполучених Штатів і однією з головних цілей надання допомоги стало те, що за допомогою економічного відновлення планувалося отримання політичних дивідендів. Одним з них було створення й розвиток блоку держав, що розділяють із США ідентичні політичні, економічні й культурні цінності, які за задумом американських стратегів повинні були "глибоко вплинути на розвиток європейських країн у сприятливому напрямку [12].
У геостратегічному плані американські лідери також думали над тим, як "відбити" східноєвропейські саттеліти СРСР з-під контролю Кремля. Це було одним з додаткових мотивів плану Маршалла. Дж. Маршалл заявив 14 лютого 1948 р.: "Ми можемо дійти висновку, що труднощі й ризик, пов'язані із програмою допомоги Європі, занадто великі, а тому не варто вживати жодних заходів. Але тоді, на мою думку, слід очікувати, що вся Західна Європа потрапить у ту ж сферу впливу, що й країни Східної Європи. А це у свою чергу призведе до того, що Середній Схід і весь Середземноморський басейн буде очікувати та ж доля. Британська співдружність націй, що має великий вплив на стабільність усього світу й міжнародної торгівлі, похитнулася б. Європейський континент перейшов би під контроль ладу, відкрито ворожого нашому способу життя й формі правління" [5, с.168].
У довгостроковій перспективі всі ці цілі зводилися до досягнення перемоги в "холодній війні" і завоюванню світового лідерства. Таким чином, план Маршалла поряд з іншими зовнішньополітичними програмами періоду "холодної війни" являв собою реальний інструмент Сполучених Штатів у протистоянні з Радянським Союзом і будівництві "Pax-americana" [12].
Очевидно, що, надавши економічну допомогу, можна було реально одержати погоджену із США політику західноєвропейських держав. Тому основною відмінною рисою плану Маршалла було найтісніше злиття й взаємозв'язок економічних і політичних факторів, що його породили. По суті, він був економічним важелем для проведення політичної стратегії, закладеної в доктрині Трумена.
Якщо, за словами Бернарда Баруха, "доктрина Трумена була проголошенням ідеологічної війни, то план Маршалла, план Молотова, створення НАТО й наступний розвиток подій являли собою економічну, політичну й військову складову "холодної війни" [4, с.132].
Розділ 2 План Маршалла: сутність, завдання та шляхи реалізації
Похожие работы
... эксплуатации американскими монополиями. Автор предисловия к работе [9] считает, что основной целью, которую ставил перед собой американский публициста А. Джеймс являлось разоблачение утверждений о том, что “план Маршалла” является якобы планом помощи европейским странам в восстановлении их экономики. Джеймс считал, что “план Маршалла” - это чисто военный, агрессивный план. Практически все ...
... нужно отдать за границу американские товары на много миллиардов долларов в кредит ненадёжным должникам, то нужно постараться извлечь из этого максимальные политические выгоды». Резко негативно оценивал план Маршалла и посол СССР в США Н. Новиков, который подчёркивал политический аспект американской инициативы. В телеграмме Молотову от 24 июня Новиков утверждал: « При этом основные цели внешней ...
... ) в Боллиоле, он там читал курс лекций по политической экономии и продолжал до конца жизни давать индивидуальные консультации студентам-выпускникам по этому предмету. Вера Джоуэтта в Альфреда Маршалла сильно укрепилась в продолжительных вечерних беседах после заседаний совета Университетского колледжа, ив 1883г., после преждевременной кончины Артура Тойнби, он предложил Маршаллу занять место ...
... , сделанное Маршаллом, не изменили сути теории воздержания. Теория стоимости Маршалла в своих основных положениях не носит нового или оригинального характера. Высокой популярности Альфред Маршалл добился созданием теории цены. Прежде всего необходимо отметить новую взаимосвязь, которую установил Маршалл между стоимостью (реальными издержками) и ценами товаров. У предшествующих буржуазных ...
0 комментариев