2 Соціально-економічний розвиток Греції у 1990 – 2005 рр
Економіка розвивається динамічно, країна входить до індустріально-аграрних країн із середнім рівнем розвитку. Приріст ВВП у другій половині 90-х років XX ст. становив близько 3—4 %. На початку XXI ст. він коливався у цих межах і у 2004 р. досяг 223,5 млрд. дол. (22,8 тис. дол. на душу населення). Цей показник є одним із найнижчих у єврозоні та поступається лише Португалії.
У виробництві ВВП майже 28 % припадає на промисловість і 16 % — на сільське господарство. У промисловості найбільше розвинуті легка і харчова галузі, діють підприємства чорної і кольорової металургії. У сільському господарстві переважає землеробство. Вирощують зернові, цукровий буряк, бавовну, тютюн, поширене овочівництво та виноградарство. Важливою галуззю економіки є мореплавання: з майже 3,4 тис. грецьких кораблів більше 2/3 знаходиться під прапорами інших країн. Головними портами є Пірей, Салоніки, Елефсіс. Більшість мешканців зайнято дрібним підприємництвом (обслуговування, торгівля, туризм).
За уряду К. Караманліса у країні скоротився бюджетний дефіцит. Водночас рівень безробіття у 2005— 2007 рр. залишався високим. Хоча на середину 2007 р. було створено 200 тис. нових робочих міст, безробіття перевищувало середній рівень по Євросоюзу. На почат¬ку XXI ст. воно коливалося на рівні близько 10 % .
Значні кошти надходять від туризму (близько 10 млн туристів на рік). Країна експортує швейні та текстильні вироби, цемент, мінеральну сировину, сільськогосподарські продукти. Основними зовнішньоторговими партнерами є Німеччина, Італія, Франція, Велика Британія. Греко-український товарообіг у 2003 р. становив близько 230 млн дол. До 2004 р. Греція була єдиною країною НАТО, куди Україна постачала продукцію військово-промислового комплексу (малі десантні кораблі "Зубр" та ін.).
На початку ХХІ століття з більшості показників Греція поступається своїм партнерам по ЄС. Сильні позиції в грецькій економіці займає американський, французький, німецький, італійський та швейцарський капітал. Іноземна участь складає: в обробній промисловості — 25 %, в галузі послуг — 22 %, в банківській системі — 16 %, в добувних галузях −10 %. Сучасна національна економіка країни активно адаптується до процесів західноєвропейської інтеграції.
Промисловість має високий рівень монополізації (200 компаній отримують 50 % усіх прибутків промисловості) і водночас — великою чисельністю малих підприємств (120 тис. підприємств, з них лише 700 мають понад 100 працюючих). На мікропідприємствах (4-6 чол.) працюють робітники дуже високої кваліфікації. ВВП по секторах: сільське господарство — 8,3 %; промисловість — 27,3 %, послуги — 64,4 %. Інфляція: 2,04 % (2000 р).
Потреби Греції в рідкому паливі на 95 % покриваються за рахунок імпорту. Використовуються також запаси місцевого бурого вугілля. Виробництво електроенергії, що складає державну монополію, швидко розвивалося з середини 1960-х років за рахунок пуску нових тепло- і гідроелектростанцій. ГЕС виробляють біля третини всієї електроенергії, інше припадає на частку ТЕС.
Сьогодні економіка Греції посідає 37-ме місце в світі за показником росту валового внутрішнього продукту та 33-те — за паритетом купівельної спроможності. За даними індексу розвитку людського потенціалу 2007 року включно, оприлюдненими 5 жовтня 2009 року, Греція посідає 25 місце в світі і відноситься до групи «розвинених країн». Проте внаслідок світової фінансьвої кризи економіка Греції перебуває у дуже скрутному становищі: 2009 року дефіцит бюджету склав 12,7 % ВВП, при дозволених у Єврозоні 3 % від ВВП,[6] У квітні 2010 року Євростат переглянув цю цифру, оголосивши, що насправді дефіцит склав 13,6% ВВП.
За даними Index of Economic Freedom, складеним The Heritage Foundation, США, станом на 2010 рік Греція посідає 73-тє місце в світі: ВВП — $330,0 млрд. Темп зростання ВВП — 2.9% %. ВВП на душу населення — $29 361. Прямі закордонні інвестиції — $ 6,6 млн. Імпорт (машини і обладнання, нафта і нафтопродукти, мінеральна сировина, товари широкого споживання, продовольство) — $ 22,2 млрд (г.ч. Італія — 15,6 %; Німеччина — 15,5 %; США — 11,1 %; Франція — 8,3 %). Експорт (сировина — боксити, нікель, марганець, сільгосппродукти — тютюн, текстиль, оливкова олія, овочі, фрукти, консервовані продукти, зернові) — $ 12,9 млрд (г.ч. Німеччина — 25,5 %; США — 15,8 %; Італія — 10,8 %; Великобританія — 7,7 %). Загалом близько 60 % товарообігу Греції припадає на країни ЄС; 20 % — на арабські країни.
Промисловий потенціал країни в основному сконцентровано в районі Афін і Салонік. Тут випускається у вартісному вираженні близько 50 % промислової продукції країни. Сільськогосподарське виробництво найбільш розвинене у Македонії і окремих місцевостях Пелопоннесу. Менш процвітаючі області — Фессалія, західний Пелопоннес і Крит (окрім Іракліону). Найбідніші райони Греції — острови Егейського та Іонічного морів, Епір, Фракія і східний Пелопоннес, де переважає натуральне господарство, скотарство і кустарні промисли. Тіньова економіка за оцінками складає близько 20 %. При цьому значною проблемою для Греції залишається корумпованість та тіньовий сектор економіки. За результатами опитування більше 6 тисяч осіб, проведоного грецьким відділенням Трансперенсі Інтернешнл, 2009 року греки заплатили 462 млн євро на хабарі держслужбовцям і ще 325 млн євро як «винагороду» в приватному секторі. Хабарі пішли переважно на видачу прав і автомобільних номерів, отримання дозволів на будівництво, розміщення в державних медичних установах, а також до податкових органів.
... жовтні 2006 р. відбулися в два тури. У другому турі голосувало 41,2 % виборців. Г. Пирванов отримав 75,95 % голосів. Його опонентом був лідер Атаки В. Сідеров. 2. Соціально-економічний розвиток Болгарії у 1990 – 2005 рр. Після 1990 р. Болгарія пережила масштабну трансформацію економіки шляхом великої соціальної ціни. Від початку держава не змогла організувати ефективний перехід до ринкового ...
... ії, які пройшли до парламенту, заявили про свій пріоритет на право представництва інтересів албанської меншини. 2. Економічний розвиток Македонії у 1900 – 2005 рр. Економічно Македонія сьогодні є однією з найбідніших держав регіону. Приватизація розпочалася ще в 1990 р., коли передавалися акції всім членам трудового колективу. Другим етапом приватизації стало ухвалення Закону про трансформац ...
... піклування; послуги щодо отримання відповідних пільг для різних категорій дітей; представлення інтересів дітей у правоохоронних органах, послуги з правової просвіти неповнолітніх тощо). [ 24,с.13] Державна молодіжна політика передбачає залучення соціального педагога до таких видів професійної діяльності: [ 9] 1) створення відповідної системи освіти, професійної орієнтації і підготовки молоді до ...
... ів є актуальною, оскільки на її основі реально можна розробити формувальні, розвивальні та оздоровчі структурні компоненти технологічних моделей у цілісній системі взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя дітей та підлітків. На основі інформації, яка отримана в результаті діагностики, реалізується методика розробки ефективних критеріїв оцінки інноваційних ...
0 комментариев