Економічна частина

4. Економічна частина

Заробітна плата ремонтних робітників

Заробітна плата ремонтних робітників складається з основної та додаткової заробітної плати.

Основна заробітна плата включає в себе:

- Тарифну заробітну плату, що розраховується для робітників третього розряду згідно опрацьованого часу за час виконання ними капітального ремонту машини, ЗПтар, тенге за формулою:

ЗП_тар = С_чIII · Т_кр · Т_см · N_раб

де: С_чIII - це годинна тарифна ставка робітника 3-го розряду = 115 тенге;

Т_КР - кількість днів простою в КР = 14 дн;

Т_СМ - тривалість робочої зміни = 8 годин;

Nраб - загальна кількість робочих = 7 чол.

ЗП_тар = 115 • 14 • 8 • 7 = 90160 тн.

- Преміальні доплати, складові 30% від тарифної заробітної плати, ПР, тенге розраховується за формулою:

ПР = 0,3 • ЗП_тар

ПР = 0,3 • 90160 = 27048 тн.

- Доплати за керівництво бригадою виплачуються одному робітникові в розмірі 10% від тарифної ставки робітника 6-го розряду, яка становить 143 тенге, Д_бр, тенге розраховується за формулою:

Д_бр = 0,1 · С_чVI · Т_см · Т_кр

Д_бр= 0,1 · 143 · 8 · 14 = 1601,6 тн.

- Доплата по районному коефіцієнту становить 20% від попередніх виплат, ДРК, розраховується за формулою:

Д_рк = 0,2 · (ЗП_тар + ПР + Д_бр)

Д_рк= 0,2 · (90160 + 27048 + 1601,6) =23761,9 тн.

Підсумкова сума основної заробітної плати, ЗПосн, тенге розраховується за формулою:

ЗП_осн = ЗП_тар + ПР + Д_бр + Д_рк

ЗП_осн = 90160 + 27048 + 1601,6 + 23761,9 =142571,5 тн.

Додаткова Заробітна плата розраховується на підставі відсотка додаткової ЗП і визначається за формулою:

%^ЗП_доп = ((Д^осн_отп + Д^доп_отп + Д^эколог_отп) / Д_раб)· 100 + 1,

де: Д^осн_отп -дні основної відпустки 21 день;

Д^доп_отп - дні додаткової відпустки 3 дні;

Д^эколог_отп -дні екологічного відпустки 10 днів;

Д_раб - кількість робочих днів у році = 250 дня.

%^ЗП_доп = ((21 + 3 + 10) / 250) • 100 + 1 = 14,6%

Розраховуємо величину додаткової заробітної плати

ЗП_доп = (%^ЗП_доп · ЗП_осн) / 100

ЗП_доп = (14,6 · 142571,5) / 100 =20815,4 тн.

Фонд заробітної плати, ФЗП, тенге визначається за формулою:

ФЗП = ЗП_осн + ЗП_доп (75)

ФЗП = 142571,5 + 20815,4 = 163386,9 тн.

Середня денна заробітна плата на одного робітника, ЗПсред, тенге складає:

ЗП_сред = ФЗП / N_раб · Т_КР

ЗП_сред= 163386,9 / (7 · 14) =1667,2 тн.

Пенсійні відрахування, ВПФ, тенге розраховується за формулою:

ОПФ = 0,1 ·ФЗП

ОПФ= 0,1 · 163386,9 = 16338,7 тн.

Відрахування на соціальне страхування становить 20% від ФЗП за вирахуванням ВПФ, визначається за формулою:

ОСС = 0,2 · (ФЗП – ОПФ) (78)

ОСС = 0,2 · (163386,9 – 16338,7) = 29409,6 тн.

5. Техніка безпеки при ремонті машин

Загальні вимоги. Безпеки людей і машин, запобіганню аварій і нещасних випадків у нашій країні надається велике значення. З цією метою постійно удосконалюються конструкції машин, поліпшуються умови праці машиніста, розроблені спеціальні вимоги і правила безпеки, що машиніст повинний знати і виконувати неухильно. Заставою безпечної роботи є відмінне знання машиністом пристрою і правил роботи на машині і її справність.

При експлуатації бульдозерів і скреперів необхідно керуватися правилами, приведеними в Снип Ш-4- 80 і системі стандартів ССТБ.

На бульдозерах, скреперах і грейдерах дозволяється працювати особам, що досягли 18 років, що прошли спеціальне навчання і має посвідчення на право керування цими машинами. Машиністам самохідних скреперів, крім того, необхідно мати права водія автомобіля, видані Державтоінспекцією. Допуск до роботи на машині оформляють наказом по будівельній організації. Забороняється працювати на несправній машині. Перед виїздом на роботу машиніст і механік повинні перевірити технічний стан машини і при виявленні несправностей усунути них. Особлива увага повинна бути звернена на справність рульового керування, гальм і сигналізації. До початку роботи виконроб або механік повинний довести до відома машиніста умови виконання роботи - схеми руху, способи взаємодії з іншими машинами і заходу щодо забезпечення безпеки праці. Перед початком руху варто переконатися, що шлях вільний, і подати сигнал.

При переміщенні машин своїм ходом або на транспортному засобі, особливо з виїздом на автомобільні дороги, необхідно строго виконувати вимоги правил дорожнього руху. Особливу обережність варто виявляти при переїздах через залізничні коливи, мости і штучні спорудження з обліком зазначених на них навантажень, що допускаються, і габаритів.

На робочій площадці повинні бути прийняті міри, що запобігають перекидання або сповзання машин. Укоси і косогори, на яких має бути працювати машині, не повинні перевищувати значень, що допускаються технічним паспортом. Наближення до укосів насипу або виїмки щоб уникнути їхнього обвалення ближче відстаней, не допускається як під час роботи, так і при зупинці машини.

У випадку розташування робочої ділянки біля лінії електропередач (ЛЕП) необхідно враховувати вимоги електробезпечності. У цих зонах можна працювати тільки при письмовому дозволі і під спостереженням осіб, відповідальних за безпеку.

При роботі у темну пору доби варто періодично очищати від бруду і пилу відбивачі фар і плафонів.

Під час перерв і по закінченні робіт машина повинна бути встановлена на рівній поверхн і загальмована. Важелі органів керування ставлять у нейтральне положення, а кабіну замикають. Не допускається залишати машину з працюючим двигуном. Під час огляду машини робочий орган (відвал, ківш) повинний бути опущений на ґрунт, двигун виключений або відключений привід.

Щоб запобігти нещасних випадків, забороняється:

допускати до роботи ненавчених робочих і сторонніх осіб;

приступати до роботи або продовжувати неї при виявленні будь-якої несправності;

установлювати машину насвіжому, невтрамбованому ґрунті;

переїжджати через кабелі, трубопроводи без спеціальних захисних укриттів;

перевозити сторонніх людей у кабінах;

запускати двигун, використовуючи рух під ухил;

зупиняти машину на ухилах; у випадку змушеної зупинки на ухилі необхідно виключити двигун, загальмувати машину ручним гальмом або підкласти під колеса (гусениці) упори;

знаходитися під піднятим робочим органом (відвалом, ковшем, заслінкою), утримуваним гідроциліндром або канатом;

користуватися відкритим вогнем для прискорення пуску двигуна й або розігріву оливи в картерах коробок передач і ведучих мостів, а також експлуатувати машину при течі в паливних і масляних системах.

Особливості безпечної роботи бульдозерів. Під час роботи з заглибленим відвалом або зубами розпушувача забороняється робити повороти машини. У випадку скидання ґрунту під укіс або засипання траншей поперечними ходами не можна висувати відвал за край насипу, тому що це може привести до сповзання бульдозера. При задньому ході бульдозера відвал повинний бути піднятий. Під час руху забороняється ставати на раму і відвал.

Вимоги безпеки при технічному обслуговуванні і ремонті машин

До технічного обслуговування і ремонту допускаються машиністи, слюсарі, зварники, електрики й інші робітники, що пройшли навчання і знають пристрій ремонтируемых машин, а також вимоги безпеки виконання ремонтних робіт.

Машину перед початком робіт надійно загальмовують, підклавши під гусениці або колеса упори, робочі органи опускають на підкладки або встановлюють на фіксатори. Знаходитися під робочими органами або складовими частинами машини, піднятими вантажопідйомним засобом, гідравлічним або канатним приводом, забороняється.

Під час мийки машин, що передує обслуговуванню і ремонтові, робітник повинний бути одягнений у непромокальний костюм, гумові рукавички і чоботи. При ручній мийці джерела освітлення і силових двигунів повинні бути герметично ізольовані.

Забороняється робити обслуговування й усувати несправності машини при працюючому двигуні. Виключення складають тільки регулювання системи живлення, електроустаткування двигуна і випробування гальм.

Приступаючи до роботи, необхідно переконатися в справності інструментів, пристосувань, піднімальних механізмів. Не допускається застосовувати ключі які не відповідають розмірам гайок, а також нарощувати ключі іншим ключем або трубою. Не можна вдаряти по ключі загортанні щільно затягнутих болтів і гайок. Користуючись різними знімачами, необхідно перевіряти надійність захоплення деталі лапами.

Якщо неможливо застосовувати знімачі або преси для демонтажних операцій, то використовують вибивачі з мідними наконечниками і молотки з мідними бойками. Проводити ці роботи кувалдами не допускається.

Для кріпильних робіт доцільно використовувати ручні машини. Вмикати їх можна тільки після встановлення в робоче положення. Інструменти не можна направляти убік руки, що підтримує оброблювану деталь.

Для безпечного монтажу і демонтажу складальних одиниць зі стиснутими пружинами необхідно застосовувати спеціальні пристосування, щипці або стяжні болти.

Перед демонтажем гідравлічної, мастильної й іншої систем необхідно злити робочу рідину і паливо в спеціальну ємність, не допускаючи розбрискування їх, особливо в гарячому стані.

При підйомі важких деталей або складових частин необхідно переконатися у відповідності вантажопідйомних засобів і пристосувань. Забороняється користування зрощеними канатами або ланцюгами, з'єднаними за допомогою болтів. Піднімати або опускати вантаж вертикально, плавно без ривків. Необхідно стежити за тим, щоб канати не перекручувалися.

При роботі з електроінструментом, що знаходиться під напругою 220 В и вище, обов'язково користуються діелектричними рукавичками, чоботями, ковриками. Інструмент повинний бути заземлений.

Свердла, головки ключа допускається заміняти в ручній машині тільки після її повної зупинки.

Працювати з акумуляторною батареєю можна тільки в гумових рукавичках. Доливати електроліт необхідно гумовою грушею.

При заправленні машин або перевірці рівня палива забороняється курити і користуватися відкритим вогнем.

На ділянці технічного обслуговування і поточного ремонту машин повинне бути встановлене протипожежне устаткування відповідно до норм пожежної безпеки. Забороняється захаращувати доступ до цього устаткування і використовувати його в інших цілях.

Не допускається підтікання нафтопродуктів. Пролиті вогненебезпечні рідини варто негайно забирати. Забороняється курити біля місць збереження нафтопродуктів.

Перелік використаної літератури

1.  Бабушко С.М. Ремонт тракторов и автомобилей. – К.: Высшая школа. 1982. – 344с.

2.  Банников С. А., Родичев В. А. Тракторы Т-150 и Т-150К:-2-е изд., перераб.М.:

Высш. шк., 1984. – 175 с.

3.  Захарчук Б.З. Телушкин В.Д. Шлойдо Г.А. Яркин А.А. Бульдозеры и рыхлители – М.: Машиностроение, 1987. – 240 с.: ил.

4.  Лауш П.В. Техническое обслуживание и ремонт машин. – К.: Высшая школа, 1989. – 350с.

5.  Полянський С.К. Будівельно-дорожні та вантажопідіймальні машини. – К.: Техніка, 2001. – 624с.