2.4 Розрахунок міцності похилих перерізів плити лотока
Розрахунок на міцність похилих перерізів плити можна не виконувати за дотримання умови
,
де Q = 28,44 кН – максимальна поперечна сила у плиті лотока ;
Qb – поперечне зусилля, яке сприймає бетон стиснутої зони в похилому перерізі і визначене за формулою
Qb = φ2 · Rbt · bs ·ho · tgβ,
де φ2 = 0,5 + 2μ · Rs / Rb = 0,5 + 2 · 0,0023 · 355 / 11,5 = 0,642;
, (As = 3,02 см2 на опорі 2);
Приймемо tgβ = 0,5.
Qb = 0,642 · 0,9 · 100 · 13 · 0,5 · 100 = 75114 H = 37,56 кH.
1,0 · 1,15 · 28,44 кН = 32,71 кН < 1,1 · 37,56 = 41,31 кН.
Умова виконується. Міцність похилих перерізів забезпечена.
2.5 Конструювання лотока
Армування стін і дна лотока здійснюємо зварними сітками. Стіни з внутрішнього боку армують відповідно до виконаних розрахунків на міцність і тріщиностійкість за дії згинаючих моментів, а із зовнішнього боку – за конструктивними вимогами дотримання мінімального проценту армування, тобто Аs = 0,0005 · b · ho.
У плиті днища лотока прольотну і надопорну арматуру влаштовуємо згідно розрахунків. Крайні прольоти армуємо подвійною арматурою, тому що в цих місцях крім згинаючих моментів виникають розтягуючі зусилля від дії води на стінки лотока. Розподільчу арматуру призначаємо конструктивно із сталі класу Вр-І з кроком 250...300 мм (кратно 50 мм).
3. Розрахунок і конструювання другорядної балки
3.1 Визначення навантажень на балку
Розрахунку підлягає одна із середніх балок, як найбільш навантажена. Розрахункова схема другорядної балки акведука являє собою багатопролітну нерозрізну балку з двома консолями, опорами для якої є ригелі поперечних рам, завантажену рівномірним навантаженням від власної ваги, ваги плити лотока та води (рис. 3.1).
Розрахункові прольоти і консолі балки
lefb = lb – lmb = 6,2 – 0,2 = 6,0 м; lscb = ls – 0,5bmb = 2,5 – 0,5 · 0,2 =2,4 м.
Рис. 3.1. Розрахункова схема другорядної балки
Повне навантаження qb на 1 м довжини середньої другорядної балки обчислюємо за формулою
qb = ls · q + g · ρb· bb · h1 · γfb,
де q – повне навантаження на дно лотока;
bb – ширина другорядної балки;
ls – відстань між осями другорядних балок;
h1 – висота балки, яку для акведука із монолітного залізобетону приймають
h1 = hb – hs = 35 –17 = 18 см,
qb = 2,6 · 22,16 + 10 · 2,5 · 0,18 · 0,18 · 1,05 = 58,47 кН/м.
3.2 Визначення зусиль у перерізах другорядної балки
Значення згинаючих моментів та поперечних сил в балках визначаємо з використанням табличних коефіцієнтів, які наведені в додатках 1 і 2 [2].
Користуючись наведеними табличними коефіцієнтами, необхідно дію навантажень на консолі замінити відповідними консольними моментами, рівними
Mc = 0,5 · qb · lscb 2.
Опорні моменти у перерізах другорядної балки визначаємо від дії консольного моменту і рівномірно розподіленого навантаження.
Опорні моменти за першою схемою завантаження (рис. 3.2, б):
М11 = М61 = 0,5 · qb ·k1· lscb2 = 0,5 · 58,47 · (– 1) · 2,42 = -168,39 кН·м;
М21= М51 = 0,5 ·qb ·k2 ·lscb2 = 0,5 · 58,47 · 0,263 · 2,42 = 44,29 кН·м;
М31= М41 = 0,5 ·qb ·k3 ·lscb2 = 0,5 · 58,47 · (-0,051) · 2,42 = - 8,59 кН·м.
Моменти за другою схемою завантаження (рис. 3.2, г):
М12 = М62 = 0;
М22 = М52 = α2 · qb · lefb2 = (-0,105) · 58,47 · 6,02 = -221,02 кН·м;
М32 = М42 = α3 · qb · lefb2 = (-0,08) · 58,47 · 6,02 = -168,39 кН·м.
Опорні моменти за повного навантаження отримуємо шляхом алгебраїчного сумування опорних моментів за двома схемами.
Для визначення прольотних моментів розглядаємо рівновагу однопролітних балочок, завантажених прольотним навантаженням і опорними моментами.
![]() |
кН.
Відстань від лівої опори до нульової точки епюри поперечних сил
Максимальний пролітний момент
Для більш точної побудови епюри обчислюємо значення моментів через 0,2l від внутрішньої грані лівого ригеля
х01 =0,2·lef,b=0,2× 6,0=1,2 м; M01=174,02× 1,2-58,47× 1,22/2-168,39=-1,66кH×м;
x02 =0,4·lef,b=0,4· 6,0=2,4 м; M02=174,02× 2,4-58,47× 2,42/2-168,39= 80,86кH×м;
x03 =0,6·lef,b=0,6· 6,0=3,6 м; M03=174,02× 3,6-58,47× 3,62/2-168,39= 79,20кH×м;
x04 =0,8·lef,b=0,8· 6,0=4,8 м; M04=174,02× 4,8-58,47× 4,82/2-168,39= -6,67кH×м.
Другий проліт (обчислення аналогічні)
= 175,37 кН; R3 = 175,45 кН; x2 = 2,999 м; M2-3 = 86,26 кН·м;
х01 =0,2·lef,b=0,2× 6,0=1,2 м; M01= -8,39кH×м;
x02 =0,4·lef,b=0,4· 6,0=2,4 м; M02= 75,76кH×м;
x03 =0,6·lef,b=0,6· 6,0=3,6 м; M03= 75,71кH×м;
x04 =0,8·lef,b=0,8· 6,0=4,8 м; M04= -8,54кH×м.
Третій проліт (обчислення аналогічні)
= R4 = 175,41 кН; x2 = 3,0 м; M2-3 = 86,14 кН·м;
х01 =0,2·lef,b=0,2× 6,0=1,2 м; M01= -8,59кH×м;
x02 =0,4·lef,b=0,4· 6,0=2,4 м; M02= 75,61кH×м;
x03 =0,6·lef,b=0,6· 6,0=3,6 м; M03= 75,61кH×м;
x04 =0,8·lef,b=0,8· 6,0=4,8 м; M04= -8,59кH×м.
0 комментариев