Розміри вікна, м – 2,8 ´ 1,6

9.  розміри вікна, м – 2,8 ´ 1,6.

Визначимо розміри світлових отворів S_o при боковому освітленні із нас-тупної формули:

 (9.2.1)

де S_н – площа підлоги приміщення, м²; е_н – норматив коефіцієнта природнього освітлення (КПО); К_з – коефіцієнт запасу; h₁₀ – світлова характеристика вікон;  t₀ – загальний коефіцієнт світлопроникнення; V₁ – коефіцієнт відбивання світла від поверхні будинку, в якому знаходиться дане приміщення; К_б – коефіцієнт затемнення вікон будинками.

В діючих СНіПІІ-4-79 нормовані значення КПО е_н наведені для ІІІ-го світ-лового поясу; для будинків, розміщених в І, ІІ, ІV, V поясахе_н визначається так:

  (9.2.2)

де - значення КПО для ІІІ-го поясу світловогоклімату; m – коефіцієнт світ-лового клімату; С – коефіцієнт сонячного клімату (= 1; m = 0,9; С = 0,95 – вибираються з табл. 1-4 даного СНіП). В результаті:

е_н = 0,855.

К_з = 1,5; h₁₀ = 16; V₁ = 3,3 (при відстані розрахункової точки 7-1=6 м, згідно з таблиці методичних вказівок №7 до виконання лабораторної роботи з дис-ципліни “Охорона праці”.

Значення коефіцієнта t₀  визначимо на підставі формули:

 t₀ = t₁*t₂*t₃*t₄*t_5,  (9.2.3)

Для розрахунку цього коефіцієнта скористваємось наступними значення-ми параметрів, що входять у вищезаписану формулу:

t₁ = 0,8 – скло віконне подвійне;

t₂ = 0,7 – оправа дерев’яна спарена;

t₃ = 0,8 – конструкція покриття – дерево;

t₄ = 0,8 – втрати світла в сонцезахисних спорудах;

t₅ = 0,9 – втрати світла в захисній сітці.

Підставивши ці значення в (9.2.3), одержимо:

t₀ = 0,8*0,7*0,8*0,8*0,9 =0,323.

К_б = 1,05 (при Р =25, h_б = 10).

Із формули (9.2.1) визначаємо:

 (м²).

Стандартна площа вікна:

S₁ = 1,6*1,8 = 2,88 (м²).

Кількість вікон становить:

К_в³ S₀/S₁ ³ 7,07/2,88 ³ 2,53 (шт).

Для забезпечення заданого освітлення приймаємо чотири вікна розміром 1.6*1.8.

9.3.  РОЗРАХУНОК ШТУЧНОГО ОСВІТЕННЯ

Розрахунок штучного освітлення проводимо за методом коефiцiєнта ви-користання свiтлового потоку з врахуванням нормованої потужності ос-вітлення.

Сумарний свiтловий потiк, потрiбний для забезпечення заданої мiнi-мальної освiтленостi, визначається згідно виразу:

   (9.3.1.)

де:

ФS- сумарний свiтловий потiк, лм;

Ен - нормоване значення освiтленостi, лк (Ен = 300);

S - площа освiтлюваного примiщення, м2; S = 35;

k - коефiцiент запасу (для люмiнесцентних ламп вибирається в межах

k=1,5 ... 2, а для ламп розжарювання k = 1,3 ... 1,7);

z - вiдношення середньої освiтленостi до мiнiмальної, z = 1,1 ... 1,2;

h - коефiцiєнт використання свiтлового потоку (вiдношення потоку, що падає на розрахункову поверхню до сумарного потоку всiх ламп; визначається за показником примiщення, типом свiтильника та коефiцiєнтами вiдбиття світ-ла від стiн rст, стелі rстл та підлоги rп).

Показник примiщення визначається за формулою:

 (9.3.2.)

де:

а,b - довжина та ширина примiщення, м;

Н - висота пiдвiсу свiтильника над робочою поверхнею, м.

Для прийнятої лабораторiї а = 7м, b = 5м, Н = 3,4м.

З таблицi 5-11 [27] відповідно до вибраних коефіцієнтів відбиття світ-ла (rст= 50%, rстл = 70%, rп = 10%) знаходимо, що h = 0,58.

(лм).

 З таблицi вибираємо лампи ПБР, якi пiсля 100 годин горiння дають номi-нальне значення свiтлового потоку Фн = 2700 лм. Довжина лампи l=1,213 м.

Свiтильник вибираємо дволамповий без колектора типу ПБМ 2´40. Кiлькiсть свiтильникiв, враховуючи, що в кожному з них по двi лампи, визна-чаємо за формулою:

(шт).

Перевiряємо правильнiсть розрахунку. Знаходимо освiтлення, що ство-рюєься обраними свiтильниками за наступною формулою:

(9.3.3.)

  (лк).

Отже розрахована система освiтлення забезпечує рiвень освiтленостi, вищий вiд заданої: 334.9 лк > 300 лк.

При виготовленні активної акустичної системи відсутні шуми, вібрація, а також будь-яке випромінювання електромагнітних полів ВЧ, УВЧ, НВЧ і рентгенівських про-менів. Тому в даному випадку захисних міроприємств для усунення дії цих факторів не передбачається.