2.6 Утилізація і виробництво
Геотермальна енергія являє собою екологічно чисте й постійно відновлюване джерело енергії. Воно істотно відрізняється від інших альтернативних джерел тим, що його можна використовувати у різних кліматичних умовах і в різні пори року. Коефіцієнт використання геотермальних електростанцій, як правило, перевищує 90%. Ціна електроенергії, яку виробляють такі електростанції, нижча, ніж на електрику, вироблену з використанням інших відновлюваних джерел енергії. Якщо розглянути сумарний внесок у виробництво електроенергії геотермальної, вітрової й сонячної енергії, а також енергії припливів і відпливів, то виявиться, що 1998 році геотермальні станції охоплювали 42% встановлених потужностей і 70% від загальної кількості електроенергії, виробленої із цих чотирьох джерел.
Геотермальне тепло можна перетворити на електричну енергію або ж використати безпосередньо у вигляді тепла. Залежно від параметрів геотермальних ресурсів, електроенергія виробляється в традиційних парових турбінах, в які надходить геотермальна рідина, що має температуру не менше ніж 1500С, або ж в установках з бінарним циклом. Існують два основних типи парових турбін – з протитиском і конденсаційні. Перші простіші і дешевші. Однак питоме споживання пари на 1 кВт * год виробленої енергії майже вдвічі більше, ніж у конденсаційних турбінах при однаковому тиску на вході. Зате турбіни з протитиском швидко монтуються, період запуску в експлуатацію не перевищує 13-14 місяців. Як правило, такі турбіни мають невелику потужність (2,5-5 МВт). Турбіни конденсаційного типу забезпечуються великою кількістю додаткового обладнання. Вони набагато складніші й значно більшого розміру. Щоб їх запустити, потрібно вдвічі більше часу. Однак питоме споживання пари в них майже вдвічі менше, ніж у турбінах з протитиском. Зазвичай використовуються конденсаційні установки потужністю 55-60 МВт. Однак уже є приклади запуску турбін потужністю понад 100 МВт.
Значний прогрес досягнуто в технології, що використовує бінарний цикл. У цьому випадку може використовуватися вода, що має температуру 80-900С. подібні установки успішно працюють у багатьох країнах світу.
2.7 Екологічні аспекти
Широко відомо, що виробництво або трансформація енергії прямо або опосередковано впливає на довкілля. Це означає, що отримати ідеально чисту енергію в принципі неможливо. Однак геотермальна енергія, порівняно з іншими видами, є найчистішою. Кількість СО2, що виділяється при виробництві одного кіловата електроенергії з високотемпературних геотермальних джерел становить від 13 до 380 грамів. Водночас, при спаленні природного газу емісія СО2 дорівнює 450 г/кВт*год, нафти – 906 г/кВт*год і вугілля – 1042 г/кВт * год. Згідно останніх досліджень, викиди СО2 на геотермальних електростанціях становили в середньому 65 г/кВт*год виробленої електроенергії. Дослідження охоплювало більшу частину електростанцій сумарною встановленою потужністю 5032 МВт.
Нагріта геотермальна рідина може містити різні гази, головним чином азот і сірководень, а також у невеликих кількостях ртуть, радон і бор. Кількість цих газів залежить від хімічного складу геологічних родовищ. Однак хімічні сполуки, що містяться у геотермальному потоці, не викидаються в повітря, а повертаються назад углиб землі за допомогою спеціальних свердловин.
2.8 Геотермальна енергія. Стан і перспективи розвитку
На Україні є значні запаси термальних вод. Ці запаси вже сьогодні рентабельно використовувати не тільки для теплопостачання різноманітних споживачів, а й для виробництва електроенергії. Існуючі ціни на енергоносії і перспективи їх зростання, роблять економічно вигідними будівництво геотермальних електростанцій практично у всіх регіонах України найближчим часом.
Геотермальна енергія є одним із перспективних відтворюваних джерел енергії. Її давно і широко застосовують Ісландія, США, Нова Зеландія, Угорщина і багато інших країн.
Геотермальні води характеризуються багатьма факторами. Зокрема, за температурою вони поділяються на слаботермальні – до 40˚С, термальні – 40 - 60˚С, високо термальні – 60 - 100˚С, перегріті – понад 100˚С. Вони різняться й за мінералізацією, кислотністю, газовим складом, тисом, глибиною залягання.
Найпростішим економічним рішенням є безпосереднє використання геотермальних вод споживачами: не потрібно встановлювати додаткові теплообмінники і економиться водопровідна вода. Але цей спосіб придатний лише тоді, коли вода відповідає стандарту питної.
Найбільш перспективним способом відбору глибинної теплоти є створення підземних циркуляційних систем із повним або частковим поверненням відпрацьованої води в продуктивні пласти. Ці системи запобігають виснаженню запасів геотермальних вод, підтримують гідравлічну рівновагу в підземних пластах, запобігають забрудненню навколишнього середовища в місцях розташування геотермальних об'єктів. Відпрацьована термальна вода закачується назад у підземні горизонти, що зберігає екологічну чистоту регіону і забезпечує стабільність технологічного циклу [16].
Значно покращити ситуацію з теплопостачанням різноманітних споживачів дозволить використання потенціалу навіть слабо термальних (від +30˚С і вище) вод, запаси яких у багатьох регіонах країни значні. Слабо термальні води дають хороші перспективи для використання тепло насосних установок у виробництві, комунальному господарстві, побуті.
По мірі заглиблювання в землю температура ґрунту в середніх широтах на глибині 3 – 5 метрів протягом року становить 10 – 30˚С і вище.
Для розвитку геотермальної енергетики немає потреби створювати нові підприємства енергетичного машинобудування. Обладнання для геотермальних установок та систем можуть виготовляти існуючі заводи.
Показники ефективності геотермальних установок переважають паливні та атомні і при існуючих тарифах на тепло та електроенергію в найближчому часі можуть розвиватися за рахунок самофінансування. Повністю освоєною є технологія геотермального теплопостачання населених пунктів, сільськогосподарських об'єктів та невеликих підприємств [15].
На сьогодні науково-дослідні роботи з геотермальної енергетики виконуються згідно з Державною науково-технічною програмою „Екологічно чиста енергетика України”, яка затверджена постановою КМУ №100 від 17. 01.1996 року. Програма визначає декілька пріоритетних напрямків геотермальної енергетик: створення геотермальних станцій теплопостачання, створення Неотес, створення систем теплопостачання з підземним акумулюванням тепла, створення сушильних установок, створення геотермального теплопостачання теплиць.
... ї діяльності підприємства необхідно поліпшувати ресурсний потенціал, залучати для цього додаткові кошти, розробити та впроваджувати стратегію розвитку підприємства, яка надасть змогу суттєво поліпшити фінансові показники діяльності ТОВ “Маяк” в пореформений період тощо. РОЗДІЛ 3 РОЗРОБКА СТРАТЕГІЇ ТОВ ”МАЯК” В ПОРЕФОРМЕНИЙ ПЕРІОД 3.1. Розробка методики аналізу зовнішнього і внутрішнього ...
... і європейського співтовариства та виведення її на рівень технічно надійних, високоекономічних систем. Таким чином, можна виділити чотири стратегічні мети політики держави в газовому секторі економіки України: ¾ зростання видобування газу в країні; ¾ утримання стратегічного становища України в міжнародній системі транспортування газу; ¾ створення фінансових та правових умов ...
... (1.11.) Проект з більшим значенням середнього квадратичного відхилення вважається більш ризиковим. Одже, варто співвідносити прибутковість інвестицій з величиною ризику по цьому проетку. Розділ 2. Управління реальними інвестиціями підприємства з переробки металобрухту ТОВ СП “Укрроссталь” 2.1. Аналіз вибору пріоритетних напрямків реального інвестування ...
... систем мотивації праці, необхідно приділити увагу модернізації виробничих процесів. Та застосуванню новітніх технологій. Розділ 3. Шляхи підвищення ефективності застосування сучасних систем мотивації персоналу 3.1 Удосконалення систем мотивації в підприємстві та шляхи застосування найефективніших систем мотивації Основна категорія працівників ресторанного господарства – кухарі, офіціанти, ...
0 комментариев