Нотні колекції бібліотеки Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка у світлі історико-культурного процесу краю

Львівська національна музична академія

імені М.В. Лисенка

АНТОНЮК ІРИНА МИКОЛАЇВНА

УДК 78.025.7/8+0.89; 78.02

НОТНІ КОЛЕКЦІЇ БІБЛІОТЕКИ

ЛЬВІВСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МУЗИЧНОЇ АКАДЕМІЇ ім. М.В. ЛИСЕНКА

У СВІТЛІ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ПРОЦЕСУ КРАЮ

спеціальність 26.00.01 – теорія та історія культури

(мистецтвознавство)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

мистецтвознавства

Львів – 2008

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі історії музики Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка Міністерства культури і туризму України

Науковий керівник: доктор мистецтвознавства, професор

КИЯНОВСЬКА Любов Олександрівна,

Львівська національна музична академія ім. М.В. Лисенка, завідуюча кафедрою історії музики (Львів)

Офіційні опоненти: доктор мистецтвознавства, професор

ШУЛЬГІНА Валерія Дмитрівна,

Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, завідуюча кафедрою музикології (Київ)

кандидат мистецтвознавства, професор

МАЗЕПА Лєшек Зигмунтович,

професор Інституту музики

Жешувського університету,

Заслужений діяч польської культури (Жешув, Польща)

Захист відбудеться "22" травня 2008 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.869.01 Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка за адресою: м. Львів, вул. Нижанківського, 5.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка.

Автореферат розіслано "18" квітня. 2008 року

Вчений секретар спеціалізованої веної ради,

Кандидат мистецтвознавства, доцент О.Т. Катрич

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Cучасний розвиток музичної науки в Україні неможливий без проведення наукових досліджень в галузі архівознавства. Надаючи історичні документальні джерела для вивчення видатних музикантів минулого та їх творчого доробку, знакових подій музичного життя та найважливіших інституцій, архівні та бібліотечні колекції вимагають все більш ґрунтовного опрацювання та осмислення. Усвідомлюючи вартісність нотних джерел з архівів бібліотек, на думку Н. Герасимової-Персидської, одним з першочергових завдань музикознавства є вивчення всіх існуючих фондів з метою наукового дослідження зафіксованої в них творчості. Серед нотних колекцій України збірка Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка відзначається не лише значним об’ємом, але й унікальною історичною вартістю, проте дотепер не ставала об’єктом окремих наукових розвідок. Тож актуальність теми зумовлена необхідністю докладнішого наукового опрацювання нотного архіву бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка, її колекцій, сформованих в колі домашнього музикування, в результаті концертної і педагогічної діяльності львівських музичних інституцій та окремих музикантів; ці колекції утворили в 1939 р. базу бібліотеки Львівської державної консерваторії ім. М. Лисенка.

Важливою тезою дисертації є визначення стислого взаємозв’язку утворення нотних та інших музичних колекцій у Львові з загальним історико-культурним процесом Галичини. Так, в другій половині ХVІІІ ст. поряд із розквітом церковної музики відбувалося становлення і активний розвиток світського професійного та аматорського музикування, гастролювали видатні музиканти, діяли музично-драматичні театри. Відповідно до цих суспільно-культурних інтересів формувалися нотні бібліотеки, які збирали розмаїті нотні видання, рукописи та рукописні копії. В ХІХ ст. нотні бібліотеки концентрувались головним чином при музичних Товариствах та навчальних закладах. У 1939 р. внаслідок злиття ряду музичних інституцій та навчальних закладів було утворено бібліотеку ЛДК. ЇЇ фонди склали колекції нот, зібраних від кінця XVI до початку ХХ ст. у Львові і Галичині, котра, як частина імперії Габсбургів, мала тісні мистецькі контакти із Заходом. Ці матеріали дозволяють глибше зрозуміти історико-суспільні явища регіону, творчі взаємини та інтеркультурні зв`язки Львова з західноєвропейськими країнами. Оцінка музичного життя минулого Львова неможлива без вивчення всієї сукупності архівних матеріалів. Здійснення аналізу колекцій підкреслило їх важливість для об`єктивної реконструкції історично-мистецьких процесів в нашому краї. Початковим етапом на шляху до актуалізації виявлених колекцій в сучасному культурному континуумі стала їх систематизація, каталогізація і впровадження в науковий та культурно-мистецький обіг.

Зв’язок дослідження з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконане на кафедрі історії музики Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка відповідно до плану наукових робіт, і є частиною комплексної теми № 3 "Українська музика в контексті світової музичної культури". Тему затверджено Вченою радою Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка (протокол №7 від 26 травня 2003 р).

Об`єктом дослідження є історично-культурний процес Галичини, в ході якого утворювалися бібліотечні музичні колекції у Львові.

Предметом дослідження – процес формування колекцій, пріоритетні напрями у колекціонуванні, видання, рукописи, рукописні копії, автографи, маргіналії, листи та документи архіву бібліотеки Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка, обсяг колекцій, стан збереження, матеріали архіву бібліотеки.

Метою дисертаційного дослідження є комплексний аналіз нотних фондів бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка, реконструювання цілісної мережі нотних колекцій як віддзеркалення музичного життя Львова, аналіз еволюційного процесу утворення колекцій.

Цій меті підпорядковане вирішення основних завдань дисертації:

на основі здійснення комплексного аналізу нотних фондів бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка виокремити, систематизувати і каталогізувати нотні колекції та фрагменти бібліотек діявших у Львові музичних інституцій, окремих збирачів, нотодруки давніх львівських книгарень;

узагальнити, як зібрані колекції відображають музичне життя Львова і галицького регіону періоду к. XVI – поч. ХХ ст.;

дослідити першодруки та прижиттєві видання композиторів 18-19 ст;

висвітлити місце і значення постатей окремих колекціонерів;

окреслити індивідуальні особливості основних колекцій;

визначити їх місце в історії галицької музичної культури.

Теоретико-методолoгічною основою став комплексний системний підхід, зумовлений багаторівневою природою об`єкту дослідження, який знаходиться на перетині мистецтвознавчого, музично-історичного та бібліографічного дослідницьких напрямів.

Провідними методами дослідження стали аналітичний, що дає можливість збагнути специфіку давніх нотних матеріалів, зіставити об`єктивно-історичні факти з матеріалами бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка; систематизаційний, що дозволяє визначити фактори систематизації нот у колекції; джерелознавчий, що дозволяє залучити архівні матеріали для дослідження процесу формування колекцій; історико-бібліографічний, що дозволяє простежити основні віхи еволюційного процесу утворення нотних колекцій; хронологічний, що дає змогу осмислити взаємозв`язок утворення колекцій в ході розвитку історико-культурного процесу краю; текстологічний, що шляхом встановлення точного тексту рукописних документів та маргіналій дає змогу подальшого їх наукового вивчення і публікації.

Джерелознавчу базу дослідження склали праці, що їх умовно можна поділити на шість груп:

1. Праці, присвячені історії музичної культури Львова і Галичини, які висвітлюють історичний контекст утворення нотних колекцій (М. Аркас, М. Бурбан, В. Витвицький, М. Грінченко, М. Грушевський, М. Загайкевич, Н. Кашкадамова, Л. Кияновська, Д. Колбін, С. Людкевич, Т. Молчанова, Р. Савицький, Я. Семчишин, В. Токарчук, В. Шульгіна, Б. Якимович, Ю. Ясіновський); окремі періоди розвитку музичного життя Галичини (Б. Кудрик, Л. Мазепа, Т. Старух, Н. Толошняк, А. Хибінський, ін); діяльність окремих музичних інституцій, об`єднань, бібліотек (О. Бенч-Шокало, М. Загайкевич, Г. Лоос, Л. Мельник, С. Павлишин, М. Ханик, О. Цалай-Якименко, Л. Бєрнацький, звіти товариств, періодичні видання ХІХ ст);

2. Праці з питань бібліографії та джерелознавства: загальні (З. Вуйцик, А. Животко, М. Загайкевич, О. Паламарчук); історично-бібліографічні (В. Витвицький, О. Івченко, О. Осадця, С. Чарнецький, В. Шульгіна); бібліографічні довідники, каталоги, покажчики (Дж. Гаспаріні, О. Дойч, К. Йогансон, Л. Мазепа, М. Опалек, О. Осадця).

3. З питань краєзнавчої і загальної нотографії (В. Барвінський, О. Біба, З. Лисько, П. Медведик, Я. Михальчишин, С. Чарнецький, Я. Якубяк, Ю. Ясіновський).

4. Джерелознавчі фактологічні видання (М. Антонович, В. Барвінський, С. Вавриш, З. Лисько, М. Опалек, А. Хибінський, О. Цалай-Якименко,).

5. Архівні документи – кореспонденція, особові справи, ділові документи, рукописні праці.

6. Довідкові біо-бібліографічні та енциклопедичні видання.

Наукова новизна отриманих результатів. Дисертаційна робота є першою спробою наукового аналізу давніх колекцій бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка на основі історико-бібліографічного дослідження, зокрема:

1. Введені до наукового обігу раніше невідомі матеріали: архівні документи бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка – рукописи, щорічні звіти бібліотеки, протоколи засідань Бібліотечної Ради ЛДК, накази комітетів та списки державного Облліту з вилучення з фондів, або знищення літератури, акти на списання літератури.

2. Введено в науковий обіг і уточнено ряд фактів з музичного життя Галичини, спростовано деякі помилкові твердження вчених, нп. про відсутність нот з бібліотеки Товариства Cв. Цецилії 1826-1829 рр., про повну загибель бібліотеки ГМТ 1838-1848 рр.

3. Досліджено особливості комплектування бібліотек львівських музичних інституцій та окремих колекціонерів.

4. Вперше на основі фонду бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка досліджується не саме нотне видання, а атрибуції, виявлені в ньому: штампи, зафіксовані писемні історичні пам`ятки, сліди "мандрування" нот від одного колекціонера до іншого.

5. Систематизовано 78 нотних колекцій бібліотеки ЛНМА або їх фрагментів. Формування кожної колекції розглядається у контексті діяльності її збирача.

6. Укладено науковий каталог давніх видань з колекцій бібліотеки, створено наукові коментарі до нього.

7. Розкрито невідомі грані постатей окремих діячів Львова як колекціонерів – піаніста, педагога і композитора В. Вшелячинського; музиколога, медієвіста, директора Інституту музикології А. Хибінського, викладачів Консерваторії Польського Музичного Товариства М. Щупачкевич, К. Тарнавської, Г. Оттавової, А. Нєментовської та ін. Вперше розглядається діяльність Марії Щупачкевич як педагога консерваторії ПМТ і колекціонерки.

8. Досліджено діяльність перших бібліотекарів ЛДК – З. Попеля, А. Струтинської, Я. Колодій.

9. Знайдено невідомі раніше частки львівських колекцій XVIIІ ст. – Вавельської королівської капели, колекції Сапєгів з Красічина.

10. Зібрано і описано невідомі автографи, серед яких – Я. Рукгабера, Ф. Ліста, Й. Бароні-Кавалькабо, Ж Мазаса, Б. Кудрика та ін.

11. Встановлено і описано понад 5700 прижиттєвих видань композиторів XVIII – XIX ст., які зберігаються у бібліотеці ЛНМА ім. . М.В. Лисенка.

12. Перекладено з польської та опубліковано матеріали невідомих листів Н. Бернацького, О. Полінського, С. Невядомського, А. Хибінського до ГМТ.

13. Перекладено з чеської та опрацьовано повну добірку газетних матеріалів про першу гастрольну подорож львівського "Бояна" до Праги у 1898 р.

Наукові висновки дисертації зроблено в процесі дослідницької реконструкції процесу формування колекцій на основі опрацювання джерел за період з 1591 до 1939 року.

Теоретичне і практичне значення роботи полягає у можливості істотного доповнення українських та європейських каталогів давніх видань; розширенні подальших наукових досліджень з питань хорового, вокального та інструментального виконавства, історії музики, музичної педагогіки, ширшого висвітлення діяльності окремих постатей; застосуванні результатів роботи як практичного матеріалу у лекційних курсах з історії музики для студентів вищих навчальних закладів.

Апробація результатів дисертації обговорювалась на засіданнях кафедри історії музики. Її окремі положення отримали апробацію в доповідях на міжнародному конгресі "Німецька музична культура у східній Європі" (Бонн, 2005), міжнародних науково-практичних конференціях: "Людина і музика" (Львів, 2005), присвячених 250-річному ювілею від дня народження В.А. Моцарта "В.А. Моцарт: погляд з ХХІ сторіччя" (Львів, 2006), "Музичний світ В.А. Моцарта: шляхи осягнення" (Харків, 2006), "Освіта, культура та мистецтво в добу цивілізаційної глобалізації" (Харків, 2007); музикознавчому конгресі "Львів музичний протягом століть: З нагоди 750-річчя Львова" (Львів 2006), наукових конференціях "Музикознавчі студії" (Львів 2005, 2007).

Публікації. Основні положення дисертації викладено у п`яти одноосібних публікаціях у наукових збірках, три з них у виданнях, затверджених ВАК України.

Структура. Дисертація складається зі вступу, 4 розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. У додатках подано переліки і таблиці (8), алфавітні покажчики імен (1020), інституцій та бібліотек (182), ілюстрації (9). Загальний обсяг основного тексту дисертації становить 180 сторінок, список використаних джерел – 297 позицій, додатки – 43 сторінки. Повний обсяг дисертації – 248 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ

У вступі обгрунтовано вибір теми дослідження, доводиться її актуальність, визначається головна мета і основні завдання, окреслюється об`єкт та предмет дослідження, методологічні засади, вказана наукова новизна отриманих результатів та практичне значення, подано класифікацію використаних наукових джерел, відомості щодо апробації результатів дослідження.

Розділ 1. Принципи систематизації львівських нотних колекцій ЛНМА ім. М.В. Лисенка у світлі досягнень сучасної бібліографії складається з трьох підрозділів.

1.1 Систематизація і класифікація видань. У цьому підрозділі обгрунтовується коректність застосування гасла "колекція" стосовно об`єкту даного дослідження на підставі широкого його вживання у сучасному бібліотекознавстві (Л. Івченко, І. Кудрявцев, Т. Мацеєвський), використання провідними видавцями минулого (Й. Міліковський, А. Діабеллі). Приймаючи за основу праці Я. Колодій, А. Струтинської, Ю. Ясіновського, З. Штундер, О. Мельник, О. Осадці, ін., здійснено аналіз нотного фонду для виявлення тих колекцій, що склали фонд бібліотеки у 1939 р. при заснуванні ЛДК. В ході дослідження проаналізовано понад 107 000 видань, рукописів і рукописних копій. В результаті відокремлено від основного фонду 47 546 стародруків, що стали складовими 78 колекцій. За одиницю колекціонування прийнято видання, рукописну копію, рукопис, автограф, дарчий напис. Об’єктом аналізу стали зібрання нот тих інституцій, що відіграли визначальну роль у становленні та розвитку професійного музичного життя Львова та найзначніші колекції приватних збирачів. Колекції охоплюють твори композиторів від 1591 до 1939 року. Обґрунтовано індивідуальну методологію опису кожної з колекцій в залежності від її специфіки.

Особливу увагу приділено прижиттєвим виданням та першодрукам. Атрибуція років видань здійснювалось шляхом комплексного аналізу ряду чинників із врахуванням існуючих методів: аналіз філіграней та видавничих номерів нотних дошок. При визначенні автентичності першодруків використані довідники О. Дойча австрійських та італійських видавців 1700-1900 рр. та К. Йогансона – французьких видавців 1765 – 1900 рр.

Велика увага приділялась дослідженню маргіналій, знайдених на хорових та оркестрових поголосниках прізвищ виконавців, які нерідко ставали єдиним джерелом встановлення виконавського складу хорів чи оркестрів у певні хронологічні періоди.

Дослідження приватних колекцій допомогло виявити цінні факти про діяльність їх збирачів, встановлено імена маловідомих або зовсім невідомих колекціонерів: П. Ляхнер-Косьцєлецька, С. Каспарек, М. Шаєвич, І. Лавров, М. Щупачкевич, М. Шуфльова з Пишниці.

Визначається мета первинної (жанрової) і вторинної (походження) класифікації нот у колекції, причини відносності класифікування, важливості у дослідженні системи посилань, що показують певну динаміку руху, "обертання в суспільному середовищі" окремих одиниць.

1.2. Типові труднощі в опрацюванні давніх видань як особливого об`єкту музичного джерелознавства. В даному підрозділі йдеться про незадовільний фізичний стан обкладинок, які несуть структуровану інформацію про власника нот; про лінгвістичну строкатість матеріалів, виданих 15-ма мовами; про знищення інвентарних книг інституцій минулого і тому – неможливість реконструювати їх бібліотеки в повному обсязі. Здійснено аналіз єдиної вцілілої інвентарної книги ПМТ 1921 року.

1.3. Нотографія, де йдеться про виявлені рідкісні нотографічні видання і ретроспективні каталоги, які є унікальною ділянкою для дослідження виконавського репертуару і нотовидавничої справи Галичини.

Розділ 2. Витоки колекціонування нот у Львові. Розглядаються сприятливі обставини для виникнення розгалуженої мережі нотних бібліотек у Львові: розвиток багатоконфесійної церковної музики, вплив діяльності Й. Медеріч-Галлюса, Й. Башни, Ю. Ельснера, К. Ліпінського, Й. Кесслєра, І. Шуппапнціга, Я. Рукгабера, Ф.К. Моцарта на укладання нотних зібрань, відкриття музичних навчальних закладів, друкарень, театру, поширенні періодичних нотних видань, театральних та мистецьких журналів, гастролі видатних музикантів, виникнення приватних музичних бібліотек в маєтках аристократичних родин міста, вказується на роль М. Вербицького та І. Лаврівського в становленні української професійної музики та укладанні репертуару українських авторів.

Розглядаються принципи укладання колекцій, що формували концертно-театральний і навчальний репертуар. Відзначається вплив особистих контактів колекціонерів із музикантами інших країн, про що свідчать автографи та дарчі написи на нотах. Відображаючи найширші в хронологічному та географічному аспектах зацікавлення музичних товариств, колекції акцентують увагу на композиторському доробку регіону Галичини.

Розділ 3. З історії бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка складається з трьох підрозділів.

3.1 Створення бібліотеки ЛДМА ім. М.В. Лисенка присвячений розгляду кола питань, пов`язаних з формуванням фондів її бібліотеки на базі об`єднання матеріальних баз бібліотек львівських інституцій, музичних шкіл, книгарень минулого та власних бібліотек.

3.2 Акції вилучення видань з фонду бібліотеки. На підставі аналізу архівних бібліотечних документів (річних звітів, Наказів і списків Головліту та Облліту 1948-1983 рр., актів списання літератури, протоколів засідання Бібліотечної ради) досліджено, що колекції зазнали значних втрат не лише через природне фізичне зношення, але й, особливо, через політичні та соціальні причини. Зневажливе ставлення до пам’яток національної музичної культури, послідовне нав`язування переконання у меншовартісності української культурної спадщини стало результатом вилучення наказами Головліту під гаслами "шкідлива", "націоналістична", "фашистська", "формалістична" десятків тисяч творів українських композиторів, серед яких – рукописи В. Барвінського та безцінна документація ГМТ-ПМТ.

3.3 Перші бібліотекарі ЛДК ім. М.В. Лисенка. Досліджено діяльність перших завідувачів та бібліографів бібліотеки – З. Попеля, Я. Колодій та А. Струтинської, висвітлено їх наукові здобутки, визначено роль у становленні українського бібліотекознавства та бібліографії.

Розділ 4. Основні колекції бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка складається з шести підрозділів, у яких досліджуються основні з цих колекцій.

4.1 Колекція автографів охоплює понад 600 імен композиторів та виконавців. Вона є важливим джерелом для дослідження музичного життя Львова. Зібрані датовані автографи охоплюють період 1826 – 1939 р. Серед недатованих виявлено ще давніші, які встановлюються, спираючись на хронологію життя композиторів та виконавців (Карла Стаміца, Леонардо Лєо). Колекція має велику історичну науково-музичну цінність, подає об`ємний інформативний матеріал про концертне життя і музичні контакти міста, доповнює характеристики видатних музичних особистостей, встановлює маловідомі імена виконавців та композиторів.

Виділено групи: автографи особистих нотних бібліотек, які опосередковано висвітлюють особи збирачів нот; автографи, що уточнюють відомості про концертно-виконавське життя Львова. Ідентифіковано як автографи рукописні копії німецьких та львівських переписувальників.

4.2 Колекція ранніх церковних видань XVI-XVIII ст. Її складають збірки церковних наспівів та навчальні посібники для семінарій при монастирях різних єпархій Львова. Ця унікальна колекція містить старовинні фоліанти, які є ранніми друкованими церковними виданнями, що свідчать про розвиненість музичної науки при львівських монастирях. Серед віднайдених восьми церковних фоліантів досліджено: з кириличних видань – Ірмологіон почаївського друку (1762); латиничних – Додатки до ритуальних церемоній (1591), Катехизис, або наукові зауваження (1598), Вівтарна книга ритуалів (1634), Перша спроба музичного хоралу для римо-католицької церкви (1761). У роботі розглянуті структура та особливості книг. Аргументується необхідність їх вивчення для актуалізації сучасних потреб відродження і популяризації давньої церковної музики. Розглядається збережений рукопис праці І. Біликовського "Пояснення Ірмологіону" 1919 року.