4.5 Колекції хорових Товариств Львова другої половини ХІХ ст.

4.5.1. Колекція Товариства "Гармонія" (1875-1919 рр). Висвітлюється роль Товариства у зростанні розвитку музичного професіоналізму у Львові. Укладання бібліотеки розглядається в контексті розширення сітки музичних бібліотек міста. Віднайдено хорову партитуру девізу Товариства та ноти, видані накладом Товариства у Львові. Встановлено імена бібліотекарів.

4.5.2. Колекція Львівського Співацького Товариства "Лютня" (1881-1939). Розглядається історія утворення Товариства, роль його засновників Р. Макаревича та А. Вахнянина в укладанні колекції. Досліджено, що саме з часів концертної діяльності "Лютні" репертуар хорових колективів починає набирати польсько-українського народно-національного характеру. Досліджено програми концертів, рецензії і відгуки на виступи колективу. Колекцію нот (344 примірники) систематизовано за жанрами. Віднайдено єдиний репертуарний збірник "Лютні" 1888 року "Pierwszy wybуr kwartetуw mкzkich, polskich і obcych kompozytorуw". Встановлено імена бібліотекарів та здійснено аналіз їх роботи. Відзначається їх першість у Львові в запровадженні системи кетерів.

4.5.3. Колекція Товариства "Ехо" (1887-1939). Визначено особливість колекції як зібрання авторських вокальних творів сучасних польських композиторів у жанрі хорової мініатюри. Віднайдено 815 примірників, серед яких ідентифіковано ряд рукописів. Здійснено аналіз репертуару Товариства. Ноти колекції систематизовано за жанрами. На основі маргінальних записів досліджено роки проведення конкурсів та встановлено імена переможців.

4.5.4. Колекція хорового Товариства "Боян" (1891-1939). У цьому підрозділі визначається значення "Бояна" як одного з найпотужніших і найважливіших осередків відродження та пропаганди професійної української музичної культури. На підставі аналізу нот, меморіальної літератури та архівних документів подаються історичні відомості про концертну, просвітницьку та нотовидавничу справу Товариства. Особливої уваги приділено висвітленню гастрольної мандрівки хору до Праги у 1898 р., документальні матеріали про яку знайдено в архіві ЛНМА. Досліджено історію вилучення видань з бібліотеки. Колекцію опрацьовано за хронологією видань і жанрами. Здійснено аналіз мистецького оформлення видань художників-літографів А. Андрейчина, А. Пшижляка, К. Кодинського, К. Рогальського.

Аналіз нотних колекцій хорових Товариств яскраво віддзеркалює їх національно-патріотичну спрямованість, суспільно-просвітницьку діяльність, допомагає реконструювати історичні і мистецькі явища в житті нашого міста.

Розділ 4.6 Приватні колекції. Досліджено власні зібрання педагогів консерваторій В. Вшелячинського, К. Тарнавської і М. Щупачкевич, які відбивають музичні смаки і зацікавлення їх власників, дають змогу зрозуміти особливості навчального процесу і навчального репертуару.

4.6.1. Колекція Владислава Вшелячиньського. У цьому підрозділі, висвітлено маловідомі грані музиканта і вперше подано творчий портрет В. Вшелячиньського як видатного педагога, піаніста, концертуючого камерного ансамбліста, суспільного діяча і професійного колекціонера. Його колекція – 2493 примірників книг і нот – не лише зібрання педагога-піаніста, але колекція серйозного дослідника музики, що глибоко і вдумливо збирав музичну спадщину минулого і сучасності. Педантичність В. Вшелячиньського відзначає опрацювання власного зібрання. Серед нот колекції знаходимо автографи і дарчі написи відомих композиторів і піаністів, власні дарчі автографи музикантам. Особливої уваги приділено аналізу маргіналій, які дали унікальну інформацію про виконавське життя В. Вшелячиньського, біографічних матеріалів про якого у музикознавстві немає. Описано власні твори композитора та зібрані ним рукописи і власні рукописні копії, першодруки, сучасні і старовині навчальні посібники, твори і трактати про церковну музику. Колекція відзначається жанровою різноманітністю при особливій увазі до мініатюри, хронологічною та географічною широтою, особливою увагою до пісень народів світу, творчості Ф. Шопена, багатопрофільністю теоретичної частини колекції і періодичних видань.

4.6.2. Колекції педагогів консерваторії ПМТ Корнеліі Тарнавської і Марії Щупачкевич. Колекції піаністки К. Тарнавської (687 примірників) і скрипальки М. Щупачкевич (1384) представляють зібрання нот навчально-педагогічного репертуару консерваторії. Ім`я М. Щупачкевич як педагога консерваторії ПМТ виявлено вперше. Вказується на спільні риси обидвох колекцій: колекціонування в першу чергу творів польських авторів та наявність лише сучасних видань. З автографів досліджується концертно-виконавська діяльність К. Тарнавської.

У висновках узагальнюються і підсумовуються результати досліджень. Запропоноване дисертаційне дослідження є першим етапом осмислення численних і багатих нотних колекцій бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка, результатом якого стало визначення перспективи видання каталогів, забезпечення збереження й охорони виявлених колекцій. Проведений музично-культурологічний аналіз основних нотних колекцій бібліотеки, в результаті якого вдалося віднайти, систематизувати і описати колекції автографів (понад 600 імен), ранніх церковних видань (8), колекції нот з львівських книгарень (9), колекцій провідних музичних інституцій Львова (Товариства Св. Цецилії, Галицького-Польського Музичного Твариства, Інституту Музикології Львівського Університету, "Гармонії", "Лютні", "Еха", "Бояну") та окремих збирачів (В. Вшелячиньського, К. Тарнавської, М. Щупачкевич). Колекції бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка є важливими не лише у значенні матеріальної цінності і свідоцтва культурно-історичного процесу в нашому краї. Насамперед вони засвідчують роль музичної культури Львова як вагомої частки загально-європейських духовних здобутків і її сумірності у збереженні мистецьких скарбів з найбільшими культурними центрами Європи.

В період з 1939 р. до наших днів до бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка надійшло чимало інших колекцій, які у дослідженні не розглядаються, тому питання дослідженості фондів залишається відкритим для подальших наукових пошуків.


ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ПУБЛІКАЦІЯХ

1.  Антонюк І. Колекції бібліотеки ЛДМА ім. М.В. Лисенка / Ірина Антонюк // Наукові збірки Львівської державної музичної академії ім. М.В. Лисенка. Музикознавчі студії. – Львів, 2005. – Вип.10. – С.42 – 49.

2.  Антонюк І. Рідкісні видання В.А. та Ф.К. Моцартів у фондах бібліотеки ЛДМА ім. М.В. Лисенка / Ірина Антонюк // Наукові збірки Львівської державної музичної академії ім. М.В. Лисенка. Вольфганг Амадей Моцарт: Погляд з ХХІ сторіччя. – Львів: Сполом, 2006. – Вип.13. – С.107 – 112.

3.  Антонюк І. Празька мандрівка Львівського "Бояна" у липні 1891 р. та її рецепції у чеській пресі / Ірина Антонюк // Мистецтвознавчі записки. – К.: Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2007. – Вип.12. – С.126 – 135.

4.  Антонюк І. Бібліотека / Ірина Антонюк // Сторінки історії Львівської державної музичної академії ім. М.В. Лисенка: До 150-річчя заснування Академії. – Сполом, 2003. – С. 202 – 207.

5.  Antonjuk I. / Seltene Sammlungen in der Bibliothek der Lyssenko-Musikakademie in Lemberg / Lwiw / Iryna Antonjuk // Musik-Sammlungen-Speicher interkultureller Prozesse: Internationalen Kongress "Deutsche Musikkultur im цstlichen Europa" 28. September – 1. Oktober 2005. – Universitдts - und Landesbіbliotek, 2005. – S.331 – 343.


АНОТАЦІЯ

Антонюк І.М. Нотні колекції бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка у світлі історико-культурного процесу краю. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 26.00.01 – та історія культури (мистецтвознавство). – Львівська національна музична академія ім. М.В. Лисенка. Міністерство культури та туризму України. – Львів, 2008.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню нотних колекцій бібліотеки ЛНМА ім. М.В. Лисенка, сформованих львівськими музичними інституціями та приватними колекціонерами Львова. Завдання дослідження полягають у здійсненні аналізу нотних фондів, виявленні та систематизації нот у колекції на підставі зафіксованих штампів та автографів колекціонерів, висвітлення у колекціях музичного життя минулого Львова, мультинаціональні творчі контакти. В роботі розглянуто також індивідуальні особливості колекцій, відкрито нові імена та твори, введено в науковий обіг ряд нових фактів з музичного життя Галичини.

Ключові слова: колекція, видання, автограф, рукопис, першодрук, музична інституція, колекціонер, архів.


АННОТАЦИЯ

Антонюк И.Н. Нотные коллекции библиотеки ЛНМА им. Н.В. Лысенко в свете историко-культурного процесса края. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения по специальности 26.00.01 – Теория и история культуры (музыковедение). – Львовская национальная музыкальная академия им. Н.В. Лысенко. Министерство культуры и туризма Украины. – Львов, 2008.

Диссертация посвящена комплексному исследованию нотных коллекций библиотеки ЛНМА им. Н.В. Лысенко, сформированных львовскими музыкальными институциями и частными коллекционерами. Задания исследования определили комплексный подход к анализу нотных фондов, систематизируя ноты в коллекции на основе зафиксированных штампов и автографов коллекционеров, анализ на основе коллекций музыкальной жизни прошлого Львова, исследование мультинациональных творческих контактов.

В результате исследования выявлено 78 коллекций, на основе анализа которых впервые открыто неизвестные грани в портретах ряда выдающихся музыкальных деятелей Львова как крупных коллекционеров (В. Вшелячинский, А. Хибинский, М. Солтыс); найдено неизвестные части коллекций Вавельской королевской капеллы XVIII в., Сапег из Красичина; идентифицировано ряд неизвестных автографов Я. Стамица, Я. Рукгабера, Ф. Листа, Ж. Барони-Кавалькабо, Ж. Мазаса, К. Липинского М. Солтыса и др. В ходе исследования также идентифицировано и описано 5700 прижизненных изданий ряда композиторов XVIII – XIX в.; переведено с польского языка и опубликовано материалы неизвестных писем Н. Бернацкого (1859), А. Хибинского (1921); опровергнуто ряд ошибочных утверждений учёных: о полной гибели библиотеки ГМО в 1848 г., об отсутствии во Львове экземпляров библиотеки Общества Св. Цецилии 1826-1829 гг.

В работе рассматриваются индивидуальные особенности каждой из коллекций, определено значение личностных факторов коллекционеров, открыто ряд новых имён и произведений, в научное обращение введено ряд новых фактов из музыкальной жизни Галичины.

Отдельные главы посвящены изучению архивных документов библиотеки, в результате анализа которых впервые исследованы направления научной работы первых ведущих её библиотекарей. На основании архивных документов подтверждены факты изъятия из фондов и уничтожения ряда ценных рукописей и изданий композиторов Галичины.

Ключевые слова: коллекция, издание, автограф, рукопись, прижизненное издание, музыкальная институция, коллекционер, архив.


ANNOTATION

Antonjuk I. M. The notes collection of LNMA named after M. V. Lysenko in historical and cultural processes of the region. – Manuscript.

The dissertation for obtaining an academic degree of the Candidate in the History of Art, speciality 26.00.01 – Culture theory and history. – M. V. Lysenko Lviv National Academy of Music. The Ministry of culture and tourism of Ukraine. – Lviv, 2008.

The dissertation is dedicated to the complex researching of notes collections of LNMA named after M. V. Lysenko library, which have been formed by Lviv musical institutions and private collectors till 1939. The task of the research is to make the notes funds analysis, to show and systemize the notes into collections on the fixed stamps and collectors autograph reason, to show the musical life of Lviv in the collections, multinational creative contacts. Also, the research describes some individual special collections, discovers some new names and compositions, puts some facts from musical life of Galychyna into scientific circulation.

Key words: collection, volume, autograph, manuscript, first printing, musical institution, collector, archives.


Информация о работе «Нотні колекції бібліотеки Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка у світлі історико-культурного процесу краю»
Раздел: Культура и искусство
Количество знаков с пробелами: 41031
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
138718
0
0

... „Вільна Україна” та деякими іншими періодичними виданнями на території Наддніпрянщини. РОЗДІЛ 2. ФОНДИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ ІМ. В.І. ВЕРНАДСЬКОГО: НАДХОДЖЕННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ ГАЗЕТНИХ І ЖУРНАЛЬНИХ ВИДАНЬ   2.1 Фонди НБУВ як унікальне зібрання джерел інформації В основу фонду Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського покладено великі книжкові зібрання XVIII − XIX ст. — ...

Скачать
111051
0
0

... [98, 6]. РОЗДІЛ ІІ. ВНЕСОК ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ У РЕЛІГІЙНО-МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ   2.1 Розвиток засад релігійно-морального виховання в діяльності західноукраїнських композиторів Культурно-просвітницька діяльність західноукраїнських композиторів другої половини ХІХ століття була спрямована на піднесення моралі й духовності підростаючого покоління до того рівня, на якому з’являється ...

Скачать
69269
0
0

... на порядок денний реформування й інших сфер тогочасного суспільства. Це були вимушені кроки з боку офіційної влади, що мали обмежений характер, але вони певною мірою сприяли розвиткові культури українського народу. У 1864 р. була здійснена реформа освіти. Усі типи початкових шкіл дістали назву початкових народних училищ. На терені освіти чимало корисного робили земства. Наприкінці XIX ст. в ...

Скачать
50284
0
0

... Паризького етнографічного товариства, почесним членом Британського наукового і багатьох інших товариств. Останні роки життя працював у Болгарії. В контексті світового розвою новий імпульс одержує українська філософська думка. В першій половині ХІХ століття постає Київська релігійно-філософська школа (В. Карпов, О. Новицький, Йосип Михневич, С. Гогоцький, П. Авсенєв, П. Юркевич та ін). Проблеми ...

0 комментариев


Наверх