РОБОТА З АКТОРАМИ

3.1 РОБОТА З АКТОРАМИ

П’єса Александра Фредро „Свічка згасла” класична комедія. Події, які описані в п’єсі відбулися в 19 сторіччі. Класична драматургія завжди цікава тим, що дає можливість не тільки спостерігати за життям героїв, а і ознайомитись з побутом, костюмами, манерами, відносинами між людьми минулого часу. Я навмисне зберегла і епоху і побут п’єси, щоб краще ознайомити і глядачів і виконавців з часом і обставинами, в яких жили і діяли герої п’єси.

Роботу я почала з того, що ознайомила колектив з п’єсою. Так., як виконавці молоді люди і, звичайно, не обізнані з життям 19 сторіччя, ми разом знайомилися з Польщею, тому що Александр Фредро видатний польський драматург, з історією країни, з біографією автора, з розвитком і становленням польського театру. Прочитали декілька п’єс польських драматургів, щоб ознайомитись з манерою написання п’єс в Польщі. Знайомилися з манерами поведінки, спілкування, відносин його часу. Знайомилися з історією костюмів і з тим як їх носити.

Після розподілу ролей і читки по ролям працювали етюдне. Кожен епізод довго обговорювався, щоб зрозуміти, як потрібно грати, довелося користуватися і методом наказу. Підбираючи виконавців, я використовувала зовнішню схожість і схожість за характером. Виконавці не професійні актори, а члени шкільного драматичного гуртка, тому їм легше виконати поставлені задачі, якщо персонажі близькі їм по характеру.

3.2 СЦЕНОГРАФІЯ ВИСТАВИ

Працюючи над сценічним оформленням вистави, ми вирішили як можна точніше передати побут і середовище, в якому опинилися мандрівники. На сцені буде змонтований павільйон з облупленими стінами, стара піч, тапчан, стіл і стільці старі, збиті з дощок. На тапчані старі. Обшарпані рядно і ковдра. В кольорах переважає сірий, коричневий кольори, що повинно створити атмосферу непривітності, запустіння. Все це має підкреслити, що чоловік і жінка опинилися тут випадково, вони не збиралися провести тут ніч – сюди привела їх катастрофа. Оточуюче середовище справляє на них неприємне враження і ніяк не додає настрою і бажання спілкуватися, до того ж кожен з них вважає іншого винним у катастрофі. І тому на намагання Пані привернути увагу Пана до себе, він опирається цьому. На початку вистави світло пригашене. Чоловік і жінка не можуть роздивитись одне одного і помиляються що до зовнішності кожного. Поступово, непомітно освітлення збільшується майже до повного. Спокійніша атмосфера, спокійніші відносини між героями, хоча приязні ще немає. Тільки тоді, коли жінка знімає шапку з вуаллю і чоловік помічає, що супутниця молода і гарна, змінюється атмосфера, горить повне світло. Згасає свічка, але сходить сонце, починається новий день. Між героями зароджується кохання, і тепер не таки похмурим здається оточення, хатинка видається досить привітною. Отже і за таких обставин, і в такій обстановці може зародитися кохання і все сірі непривітне стає приємним і добрим. Костюми персонажів добрані відповідно епосі в якій жили герої п’єси відповідно моді, яка існувала в ті часи. Костюми персонажів виконані в більш яскравих кольорах.

3.3 МУЗИЧНО-ШУМОВЕ ОФОРМЛЕННЯ ВИСТАВИ

Відомо, що музика – один з важливіших компонентів вистави. Вона допомагає створити певну атмосферу, підкреслити характер персонажу, або напругу дії. Александр Фредро прекрасний комедіограф, діалоги, діалоги персонажів виписані блискуче, за ними відчувається і характери персонажів і їх ставлення один до одного, дія відбувається стрімко. Тому я вирішила використати музику і шуми тільки в крайній необхідності, щоб не відволікати глядачів від прекрасних діалогів і розвитку подій. У виставі використаний умовний тип музики. На початку вистави, при закритій завісі звучить легка лірична музика, яка підкреслює жанр і характер вистави. У музику вплітається шум дощу, вітру, грім, згодом звук, у я кому чується гуркіт карети, що перекидається. На затемненні відкривається завіса – шум дощу і, часом, грому. Шум дощу і грому буде час від часу повторюватись на протязі вистави.

Після слів Пані: „Як я промочила ноги” кріз шум дощу чути капотіння крапель, не зі сталі капає вода. Пан відкриває парасольку чути звук удару крапель по парасольці, потів в лійку.

Наприкінці вистави Пан, отримавши згоду на свою пропозицію, цілує Пані ручку – гудок ріжка поштової карети і звук карети, що під’їжджає. Гудок ріжка повторюється декілька раз.

І нарешті ранішній спів пташок і радісна музика, яка підкреслює настрій і внутрішній стан героїв.

Музика підібрана з фонотеки і звучить в фонограмі. Використана музика польських композиторів Ф.Шопен.

БІБЛІОГРАФІЯ

1.  Ал. Фредро “Свічка згасла”. – К.: М-во, 1972.

2.  А. Міцкевич “Пан Тадеуш”. – К.: Веселка, 1970.

3.  А. Гончаров “Советы режиссера”. – М.: Ис-во, 1974.

4.  Б. Захава “Мастерство актера и режиссера”.– М.: Ис-во, 1969.

5.  Н. Башинджанян. Театр Польської Народної республіки. Історія зарубіжного театру. Ч. 4. – М.: Просвещение, 1987.

6.  В. Гаккебуш. В сучасному польському театрі. – К.: Мистецтво, 1972.

7.  Театральная энциклопедия. Т. IV (Н - С). Т. 4. – М.: Сов. Энц., 1965.

8.  Р. Захаршевская “Костюмы для сцены”. – М.: Сов. Россия, 1974.

ДОДАТКИ

Затверджено

Директором школи №1

ГРАФІК ВИПУСКУ ВИСТАВИ

П’єса: „Свічка згасла”

Автор: Александр Фредро

Режисер: Тертичка Наталія Іванівна

Художник: І. Мигальова

Освітлювач: Ф. Кухаревич.

Музоформлювач: М. Шоптенко

Режисер-постановник /Н. Тертичка/