Особливості бюджетного планування в країнах з федеративним бюджетним устроєм

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

З дисципліни «Складання і виконання бюджетів»

На тему «Особливості бюджетного планування в країнах з федеративним бюджетним устроєм»

Зміст

Вступ

1 Сполученні Штати Америки

2 Федеративна Республіка Німеччина

Висновок

Перелік літератури

Вступ

В сучасних умовах бюджет є обов’язковою умовою ефективного функціонування будь-якої держави, і розвинені зарубіжні країни пройшли значний шлях, який вимірюється сторіччями, завдяки чому кожна країна напрацювала свою схему бюджетних відносин.

Західна політична і економічна теорія приділяє бюджетним відносинам значну увагу. Бюджет розглядається як економічна категорія, політичний інститут, центральна ланка фінансової системи.

Як економічна категорія бюджет має вплив на регулювання податків, зборів, перерозподіляє суспільний продукт і національний дохід, регулює інвестиційні процеси, сприяє прискоренню темпів науково-технічного прогресу.

Як політичний інститут бюджет забезпечує стабільність політичної ситуації – як в окремій країні, так і міждержавних об’єднаннях, є важливим фактором реалізації демократичних традицій. Бюджети окремих держав виражають їх політичну і соціально-економічну сутність.

Можливо виділити 3 основних напрямки, які формують бюджетну політику держав.

Перший напрямок – забезпечення бюджетними ресурсами напрацьованої урядами та парламентами країн стратегії розвитку держави у внутрішньому та зовнішньому секторах.

Другий напрямок – підтримання внутрішньої стабільності, зростання валового внутрішнього продукту, зменшення безробіття, уникнення циклічних економічних та фінансових криз.

Третій напрямок – коригування саморегулівного ринкового механізму, доповнення його в тих сферах, де його дія ослаблена або відсутня взагалі.

Всі напрямки, які формують бюджетну політику держав, пов’язані з розподілом і перерозподілом національного доходу, тому державний бюджет є єдиним інструментом, за допомогою якого держава досягає політичної стабільності, економічного зростання, зменшення соціальної напруженості.

Оскільки бюджет є універсальним способом реалізації всіх напрямків державної політики, в розвинених країнах ведеться жорстка політична боротьба при розгляді і затвердженні бюджету. Реалізація мети будь-якої партії практично не можлива без доступу до основних фінансових ресурсів держави, якими є бюджетні ресурси.

В процесі розвитку держав формувались і поліпшувались бюджетні системи. На сьогодні в розвинених країнах існують дві форми державного устрою – унітарна (єдина, ціла) та федеративна. Бюджетні системи унітарних держав (Франція, Італія, Японія) складаються із державного та місцевих бюджетів, а бюджетні системи федеративних держав (США, Канада, ФРН) – із федерального бюджету, бюджету членів федерації та місцевих бюджетів.

При напрацюванні бюджетів широко використовуються програмно-цільові методи, за допомогою яких розробляються середньо- і довгострокові програми перспектив розвитку, застосовується комп’ютерна техніка і технології. Програмно-цільовий метод передбачає коректування бюджетних коштів в залежності від конкретних змін в політичній, економічній, духовній та інших сферах. В різних країнах цей метод застосовується із певними особливостями.

Важлива роль у функціонуванні бюджетних систем належить фінансовому законодавству. Фінансове законодавство розвинених країн передбачає, що якщо у випадку неприйняття парламентом рішення про затвердження бюджету до початку нового бюджетного року уряд має право виконувати витрати в межах сум, фактично витрачених у попередньому році.

Бюджетне планування – це науково обґрунтований процес визначення джерел створення і напрямів використання бюджетних ресурсів в економіці держави з метою забезпечення стабільного економічного й соціального розвитку.

Бюджетне планування – це суб'єктивна діяльність людей, а тому воно лише тоді дає позитивні результати, коли базується на пізнанні об'єктивних законів розвитку суспільства, тенденцій руху бюджетних ресурсів, вивченні наявного фінансового стану, результатів заходів, що вживалися раніше, цілей, які поставлені на сьогодні.

1 Сполученні Штати Америки

Бюджетна історія США налічує 2 століття, але за цей час бюджетні відносини трансформувались в чітку налагоджену систему, що дозволяє досить успішно вирішувати масштабні зовнішні та внутрішні проблеми. Американці досить успішно для свого часу подолали роки Великої депресії 1929-1933 рр., хоча за цей період обсяг виробництва скоротився на дві третини, банківсько-біржовий крах паралізував ділове життя, зарплата скоротилась удвічі, безробітних налічувалось 13 млн. чоловік. Незважаючи на те, що криза накотилась раптово, і напередодні кризи тодішній президент Герберт Гувер безапеляційно обіцяв кожній американській сім’ї щоденну курку і автомобіль, новий уряд шляхом радикальних реформ зумів за досить незначний історичний період часу – за декілька років виправити ситуацію.

США – федеративна держава. Її бюджет включає три рівні – федеральний бюджет, бюджети 50 штатів і місцеві бюджети – в тому числі: 19 тис. муніципалітетів, 17 тис. міських само врядувань, 15 тис. шкільних округів, 29 тис. спеціальних районів, 3 тис. округів. Органи влади штатів і місцеві адміністрації автономні в проведені бюджетної політики і мають широкі повноваження відносно оподаткування. Доходи й витрати місцевих бюджетів не входять до федерального бюджету.

Федеральний бюджет будується за принципом «повного бюджету» і складається з 2-х частин: власне урядового бюджету та довірчих (траст) фондів. За рахунок власне урядового бюджету фінансуються суспільні економічні і соціальні програми. Довірчі фонди мають в основному цільовий характер і пов’язані з діяльністю інфраструктури (федеральні автошляхи, аеропорти, електростанції). Статус довірчих мають соціальні та пенсійні фонди. Доходи довірчих фондів формуються за рахунок надходжень від використання державної власності. Соціальні фонди формуються в основному за рахунок внесків працюючих в державному або приватному секторі, відрахувань уряду та підприємств.

До надходжень у федеральний бюджет належать:

1) індивідуальні подоходні податки;

2) внески в фонди соціального страхування;

3) податок на прибуток корпорацій;

4) акцизи;

5) інші джерела.

До видатків федерального бюджету належать:

1) «прямі пільгові виплати окремим особам» (соціальні програми);

2) витрати на оборону;

3) виплати процентів по державному боргу;

4) позики і субвенції штатам і місцевим органам влади;

5) фінансування інших федеральних програм.

Структура податкових надходжень в бюджети штатів наступна:

1) податок з продаж;

2) подоходний податок з населення;

3) акциз на паливо;

4) акциз на тютюн;

5) акциз на спиртні напої;

6) податок з власників автотранспортних засобів;

7) податок на прибуток корпорацій;

8) майновий податок;

9) податок на спадок та дарування.

Структура доходів місцевих органів влади:

1) доходи з власних джерел;

2) майновий податок;

3) неподаткові доходи;

4) інші податки;

5) субсидії штатів;

6) субсидії федерального уряду.

В США існував «нульовий метод оцінки» як метод планування бюджетів, коли напрацювання бюджетних витрат на черговий бюджетний рік здійснюється без врахування витрат попередніх років, а лише враховувались фактори та умови планового року.

Розробку проекту федерального бюджету здійснює Міністерство фінансів та Адміністративно-бюджетне управляння. Всі державні структури, які фінансуються з бюджету, подають Міністерству фінансів відповідно оформлені заявки. Підготовлений проект бюджету Президент США направляє Конгресу, разом із бюджетним посланням. Проект бюджету проходить процедуру розгляду в нижній та верхній палатах. У випадку, коли висновки щодо бюджету в нижній та верхній палатах не співпадають, створюється узгоджувальна комісія.

Процедурні питання проходження бюджету постійно удосконалюються й існує традиція постійного реформування законодавчих, підзаконних актів.

Затвердження бюджету має бути здійснено всіма палатами Конгресу. Організовує виконання бюджету Міністерство фінансів та внутрішня податкова служба.