Податковий борг в Україні: причини виникнення та методи скорочення

РЕФЕРАТ

на тему:

«Податковий борг в Україні: причини виникнення та методи скорочення»

Тернопіль – 2009

План

Податковий борг

Особливості податкової заборгованості в Україні

Список джерел

Податковий борг

Як свідчать статистичні дані, одним з найбільш агресивних кредиторів в Україні є державні податкові органи.

Слід зазначити, що органи державної податкової служби не зацікавлені у тому, щоб підприємства, які мають податкову заборгованість, банкрутіли, адже мета органів державної податкової служби - зберегти платника податків як такого. Орієнтація на ліквідацію шляхом банкрутства стосується лише так званих „мертвих" підприємств, які фактично припинили свою підприємницьку діяльність, але не ліквідовані у встановленому порядку і продовжують знаходитися на обліку як платники податків.

Питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу регламентуються Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

Податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.Податкові борги підприємства можуть бути охарактеризовані з використанням зазначених нижче класифікаційних ознак [83] (рис. 8.8).

І. Залежно від механізму формування виокремлюють такі типи (складові) податкового боргу:

нестачею у встановлені строки податкові зобов'язання, які, в свою чергу, можуть бути двох підвидів:зобов'язання, самостійно нараховані та зазначені в поданій податковій декларації, але не сплачені у встановлені терміни;

зобов'язання, донараховані органами державної податкової служби у ході документальних або камеральних перевірок у зв'язку з виявленими порушення дотримання вимог законодавства, але не сплачені; за умови відсутності своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання податковий орган направляє такому платнику податків податкові вимоги; пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання;

штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами;

нестачена плата за користування відстрочкою (розстрочкою) -сума плати за користування відстрочкою (розстрочкою), не сплачена у встановлені строки.

II. Залежно від характеру заходів стягнення, що застосовуються до платника податку, податковий борг може перебувати у інертному або дієвому статусі.

Інертний статус - це статус, у якому органами ДПС не застосовуються ніякі заходи стягнення, крім вручення податкових вимог, реєстрації податкової застави в держреєстрі застав нерухомого майна

Розрізняють три види інертного статусу, до яких може бути віднесений податковий борг платника:

до 1-ої податкової вимоги;

1-а податкова вимога;

2-а податкова вимога.

Дієвий статус - це статус податкового боргу боржника, у якому зменшення такого боргу відбувається завдяки певним діям, що здійснює працівник відділу стягнення податкової заборгованості ОДПС - податковий керуючий, застосовуючи надані йому повноваження відповідно до законодавства.

Розрізняють п'ять видів дієвого статусу, до яких може бути віднесений податковий борг:

активний;

пасивний;

при процедурі банкрутства;

розстрочка (відстрочка);

безнадійний.

ПІ. Залежно від підходу до оцінки розміру для обліку податкових боргів платників податку використовуються зазначені нижче звітні показники.

Податковий борг на початок періоду - це сума податкового боргу, яка зафіксована на перший день визначеного періоду за певною кількістю боржників

Сформований податковий борг за період — це сума податкового боргу, що виникла протягом визначеного періоду, без врахування сум, які призвели до зменшення податкового боргу за той же період. Податковий борг виникає по платежу за певний період як різниця між нарахованими та сплаченими сумами податкових зобов'язань, а його абсолютна величина визначається від'ємним сальдо розрахунків з бюджетом на фіксовану дату. Сформований податковий борг за період може виникнути у разі несплати у граничний термін: узгоджених поточних податкових зобов'язань платника; донарахованих за результатами документальних перевірок узгоджених податкових зобов'язань (у тому числі пені та штрафних санкцій); штрафних санкцій, а також нарахованої пені; відстрочених (розстрочених) податкових зобов'язань.

3. Зменшено податковий борг за період - це сума всіх платежів, які протягом визначеного періоду призвели до зменшення податкового боргу (незалежно від строків та типів податкового боргу, в рахунок яких було зараховане таке зменшення). Зменшення податкового боргу за період може виникнути у разі проведення:

сплати „живими" коштами (самостійно платником; завдяки заходам стягнення (від реалізації майна, що знаходилося у податковій заставі тощо);

взаємозаліків;

зарахування переплат;

зарахування сум відшкодування ПДВ;

списання безнадійного податкового боргу;

інше (від'ємний перерахунок платником своїх податкових зобов'язань, відміна податкових зобов'язань платника за рішенням суду (суми за актами документальних перевірок, суми нарахованої пені, штрафних санкцій).

Податковий борг на кінець періоду - це сума податкового боргу, яка зафіксована на початок визначеного періоду за певною кількістю боржників, збільшена на суму сформованого податкового боргу за період та зменшена на суму, зараховану в погашення (зменшення) податкового боргу за такий період. Складовою показника „Податковий борг на кінець періоду" є показник „Новостворений податковий борг на кінець періоду".

Новостворений податковий борг на кінець періоду - це та частина суми сформованого податкового боргу за період, яка відповідно до існуючого порядку обліку платежів у картках особових рахунків платників податків залишилася непогашеною на останній день такого періоду. Відповідно до існуючого порядку обліку платежів у картках особових рахунків будь-які надходження насамперед направляються в рахунок зменшення того податкового боргу, що виник за хронологією раніше. Тому показник „Зменшено податковий борг за період" має дві складові:

сума, яка зменшила податковий борг, що виник у попередні періоди;

сума, яка зменшила податковий борг, що виник у результаті несплати поточних податкових зобов'язань за звітний період (сформований податковий борг за період).

Облік податкових боргів ведеться за допомогою спеціально розробленого програмного продукту АС „Облік боржників та заходів стягнення" (умовне позначення проекту АС „Боржники"). АС „Боржники" є робочим документом працівників підрозділів стягнення податкової заборгованості ОДПС, реалізованим як складова частина програмного комплексу АІС „Облік податків та платежів".

У разі виникнення випадку податкового боргу у боржника автоматично відкривається Картка боржника, яка містить повну інформацію про конкретний випадок податкового боргу певного боржника. Кожний боржник має стільки Карток боржника, скільки у нього відкрито випадків податкового боргу. Картка боржника автоматично закривається у разі повного погашення податкового боргу (закриття випадку податкового боргу) боржника. На підставі даних АС „Боржники" працівники підрозділів стягнення податкової заборгованості ОДПС - податкові керуючі - аналізують інформацію про конкретного боржника та застосовують заходи щодо стягнення податкового боргу.

Ведення Картки боржника, відповідальне ставлення працівників підрозділів стягнення податкової заборгованості ОДПС - податкових керуючих - до заповнення Щоденника роботи з боржником, зокрема лаконічне та змістовне заповнення Приміток, забезпечує одержання достовірної та повної інформації про боржника і дає змогу:

аналізувати кожен випадок податкового боргу;

встановлювати пріоритети у роботі щодо погашення податкового боргу;

визначати суму сформованого податкового боргу;

прогнозувати суму податкового боргу;

планувати реальну суму його погашення.

АС „Боржники" дозволяє формувати інформацію щодо податкового боргу в розрізі категорій складності випадків податкового боргу: за боржниками; за формами власності боржників; за видами діяльності боржників; за відомчою підпорядкованістю; за визначений період; за видами платежів; за бюджетами; за типами, статусами (видами) податкового боргу.

Облік податкових боргів, а також розробка та реалізації стратегії їх стягнення, є компетенцією спеціально створених підрозділів стягнення податкової заборгованості, які несуть відповідальність за виконання планів організації всієї роботи з погашення податкового боргу платників податків.

При визначенні пріоритетів у роботі щодо погашення податкового боргу враховуються:

суми випадку податкового боргу;

строк її виникнення;

ризик втрати надходжень;

співвідношення витрат на здійснення заходів примусового стягнення до потенційної суми надходжень від їх застосування;

статус податкової заборгованості.

Працівник підрозділу стягнення податкової заборгованості самостійно встановлює пріоритети у своїй роботі, аналізуючи випадки податкового боргу, закріплені за ним.

Найбільше значення у системі антикризових заходів мають передбачені Законом [22] процедури перенесення установлених строків сплати податків і зборів на більш пізніші терміни.

Мета застосування процедури відстрочення або розстрочення сплати платежів до бюджетів - надати платнику можливість своєчасно виконувати свої зобов'язання перед бюджетом та уникати подальшого накопичення боргів. Шляхом проведення поступових розрахунків з бюджетом, платники отримують можливість вийти із скрутного фінансового становища, залишитися платоспроможними, зберегти робочі місця працюючим

Органи державної податкової служби мають право надавати розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань (боргу) платникам податків згідно з пунктом 9 статті 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" (із внесеними змінами і доповненнями) [13] та статтею 14 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" [22].

Крім того, податкові органи мають право приймати рішення у процедурах санації про прощення (списання) та (або) відстрочку (розстрочку) сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) згідно із Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" [6].

Під розстроченням податкових зобов'язань (боргу) розуміють надання платнику податків бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов'язань (боргу) на умовах податкового кредиту, за якими основна сума кредиту та нараховані на неї проценти погашаються рівними частками, починаючи з податкового періоду, наступного за періодом надання такого кредиту.

Відстрочення податкових зобов'язань (боргу) має місце у випадку перенесення сплати основної суми податкових зобов'язань (боргу) платника податків на умовах податкового кредиту, за якими основна сума податкових зобов'язань (боргу) та нараховані на неї проценти сплачуються рівними частками, починаючи з будь-якого податкового періоду, визначеного відповідним податковим органом, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з моменту виникнення такого податкового зобов'язання, або одноразово у повному обсязі.

Визначення сум податкових зобов'язань (боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється органами державної податкової служби за даними карток особових рахунків платників податків стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та погашення яких віднесено до їх компетенції.

Розстрочення (відстрочення) не може надаватися щодо податкових зобов'язань із ввізного мита, акцизних зборів і податку на додану вартість при ввезенні товарів (робіт, послуг) на митну територію України, внесків до Пенсійного фонду України чи інших внесків у межах державного або обов'язкового соціального страхування, а також щодо сплати прибуткового податку із заробітної плати робітників і службовців (крім пені за прострочення встановлених термінів сплати (перерахування)).

Діючим законодавством [85] передбачено зазначений нижче порядок прийняття рішення щодо реструктуризації податкової заборгованості (рис. 8.9).

1 етап - подання письмової заяви щодо проведення процедури розстрочення (відстрочення) податкового боргу. Заява подається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації підприємства або за місцем обліку податкового зобов'язання (боргу).

У заяві зазначаються:

суми податків, зборів, інших платежів, сплату яких прохання розстрочити (відстрочити); при цьому, окремо вказуються суми, термін сплати яких ще не настав, а також термін сплати яких вже минув;

термін розстрочення (відстрочення).

До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:

аналізу фінансового стану;

графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;

розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення або інших джерел самостійного погашення боргу.

Самостійне погашення податкового боргу може бути здійснено за рахунок таких джерел:

будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел;

активи як власника об'єктів нерухомої власності, так і будь-якої іншої особи, на яку покладено обов'язок сплати;

кошти, незалежно від джерел їх походження, у сумі, яка не перевищує суму їх власного капіталу (без урахування страхових та прирівняних до них обов'язкових резервів, сформованих відповідно до закону) - для банків, небанківських фінансових установ, у тому числі страхових організацій.

2 етап - розгляд заяви у податковому органі та прийняття рішення щодо її задоволення (відхилення). Заява платника щодо на дання розстрочення (відстрочення) розглядається в місячний термін.

За результатами розгляду керівник (його заступник) податкового органу приймає рішення про розстрочення (відстрочення), яке оформляється на бланку відповідного органу, або відмовляє платнику в розстроченні (відстроченні) у письмовій формі з викладенням причин відмови.

Підставою для розстрочення податкових зобов'язань (боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів щодо існування загрози виникнення або накопичення податкового боргу.

Підставою для відстрочення податкових зобов'язань (боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів щодо дії обставин непереборної сили, які призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу та/або банкрутства такого платника податків.

Достатнім доказом для прийняття рішення про розстрочення або відстрочення податкових зобов'язань (боргу) вважається наявність:

аналізу фінансового стану платника податків за попередній звітний період;

розрахунків прогнозних доходів такого платника, які свідчать про можливість погашення податкових зобов'язань (боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення або відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом.

З етап - документальне оформлення рішення щодо розстрочення (відстрочення) податкового боргу. Рішення про розстрочення (відстрочення) складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу державної податкової служби.

Якщо рішення про розстрочення (відстрочення) приймається органом державної податкової служби вищого рівня, рішення виписується в трьох примірниках: перший - для платника податків, другий -для органу державної податкової служби за місцем реєстрації такого платника податків (за місцем обліку такого податкового зобов'язання (боргу)), третій — органу державної податкової служби, який приймає рішення.

Усі рішення про розстрочення (відстрочення) реєструються підрозділом стягнення податкового боргу в журналі, який ведеться в електронному вигляді.

Органи державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків (за місцем обліку податкового зобов'язання - боргу) реєструють не тільки прийняті безпосередньо ними рішення, а й рішення органів державної податкової служби вищого рівня стосовно платників податків, які перебувають у них на обліку.