Методи та моделі прогнозування в стратегічному аналізі та управлінні: сутність, класифікація, характеристика
Стратегічний аналіз показників фінансової звітності, їх значення в управлінні підприємством
Характеристика головних показників діяльності Липковатівського аграрного коледжу
Моделювання прогнозів фінансових показників
Методика прогнозування банкрутства підприємства
Основні напрямки антикризового управління підприємством на базі застосування сучасних методів і моделей прийняття управлінських рішень
Навигация
Прогнозне моделювання фінансових показників відповідно до стратегії розвитку підприємства
Прогнозне моделювання фінансових показників відповідно до стратегії розвитку підприємства
74946
знаков
6
таблиц
0
изображений
ХАРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ
УНІВЕРСИТЕТУ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ
Національного банку України (м. Київ)
Кафедра обліку і фінансів
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни: «Стратегічний аналіз»
на тему:
«Прогнозне моделювання фінансових показників відповідно до стратегії розвитку підприємства»
Керівник роботи: професор Л.В. Дикань
Студент факультету банківської
справи, обліку і фінансів, Л.О. Анішина
Харків – 2009
Зміст
Вступ
Розділ 1. Прогнозування в системі стратегічного управління підприємств України в сучасних умовах розвитку
1.1 Теоретико-суттєва характеристика прогнозів
1.2 Методи та моделі прогнозування в стратегічному аналізі та управлінні: сутність, класифікація, характеристика
1.3 Стратегічний аналіз показників фінансової звітності, їх значення в управлінні підприємством
Розділ 2. Стратегічний аналіз та прогнозне моделювання фінансових показників Липковатівського аграрного коледжу
2.1 Характеристика головних показників діяльності Липковатівського аграрного коледжу
2.2 Моделювання прогнозів фінансових показників
2.3 Методика прогнозування банкрутства підприємства
Розділ 3. Вдосконалення системи прогнозного моделювання фінансових показників
3.1 Основні напрямки антикризового управління підприємством на базі застосування сучасних методів і моделей прийняття управлінських рішень
3.2 Фінансова санація підприємства, та її суть у запобіганні банкрутства підприємства
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Розділ 1. Прогнозування в системі стратегічного управління підприємств України в сучасних умовах розвитку
1.1 Теоретико-суттєва характеристика прогнозів
Прогноз — це передбачення напрямків та тенденцій розвитку процесу, об'єкта або явища.
У залежності від сприйняття можливості передбачення майбутнього розвитку процесів та явищ керівники можуть по-різному оцінювати необхідність та можливість прогнозування:
- відсутність прогнозів (вони не потрібні) – рішення приймаються без оцінки наслідків. Результат — криза та можливий крах організації
- відсутність прогнозів (вони неможливі) – нічого не можна змінити, тому не треба намагатись передбачити майбутнє; усе, що діється – несподіванка. Результат — такий підхід призводить до кризи та можливого краху організації
- відсутність прогнозів (досить «славного минулого») – зміна умов діяльності робить ефективні в минулому рішення непридатними до поточної ситуації. Результат — такий підхід призводить до кризи та можливого краху організації
- екстраполяція – рівень розвитку підприємства буде вищим, але принципово нічого не зміниться, може бути втрачено конкурентну позицію внаслідок прорахунків з інноваціями
- часткове прогнозування (прогнозування критичних точок) – усе підпорядковано ліквідації кризових явищ, а не їх запобіганню; не завжди вдається вийти з кризи
- інтуїтивні прогнози – відсутність використання раціоналістичних методів робить прогнози ненадійними, нерідко ці прогнози є неправильними або некорисними. Можливість кризи
- система варіантних прогнозів – основа системи планів, осмислення можливостей впливу на обставини (середовище). Результат — довгострокове існування організації
Кожний бізнес, хоч би яким малим він був. завжди має прогноз для обґрунтування мети у своїй діяльності, що, у свою чергу, створює підґрунтя для свідомого розвитку підприємства.
Розрізняють різні підходи щодо прогнозування, але будь-який із них можна віднести до інтуїтивного (на основі особистого судження) або наукового (раціоналістичного) типу.
Обмеженнями інтуїтивного прогнозування є особисті упередження та забобони; «пастки» минулого досвіду; неусвідомлені спроби самоствердження; ілюзії тощо.
Науковий підхід орієнтується на використання взаємодоповнювальних моделей і методів подолання невизначеності майбутнього.
Головна мета прогнозів – виявити процеси розвитку явищ та передбачити розвиток подій у майбутньому, а також побудова моделі найбільш ймовірного майбутнього стану середовища (як зовнішнього так й внутрішнього).
У моделі відбивається складний комплекс соціальних, економічних, науково-технічних, політико-правових факторів зовнішнього середовища та характеристики об'єкта прогнозування. Останніми роками поширення набули:
- економетричні моделі;
- економіко-математичні моделі, побудовані иа сотнях статистично оцінених рівнянь;
- галузеві моделі «витрати-випуск» тощо.
Особливості прогнозів, складених за найновішими методиками, полягають в тому, що вони містять як бажані так і можливі, але небажані характеристики стану зовнішнього, проміжного та внутрішнього середовища підприємства, а також позитивні та негативні тенденції у взаємовпливі факторів цих трьох складових середовища.
Прогнози – це інструменти визначення цілей, але цілі – явище складніше за просте визначення та констатація напрямку розвитку будь-якої сфери, системи чи підсистеми. Виходячи з цього, треба ретельно досліджувати не тільки способи встановлення цілей та відповідних стратегій, а й сутність самого явища – «мета», оскільки від цього залежить зміст концепції та окремих складових системи стратегічного управління
Найважливіші функції прогнозування в системі стратегічного планування такі:
- визначення можливих цілей і напрямків розвитку об'єкта прогнозування;
- оцінювання соціальних, економічних, наукових, технічних та екологічних наслідків реалізації кожного з можливих варіантів розвитку об'єктів прогнозування;
- попереднє визначення змісту заходів щодо забезпечення реалізації можливостей та послаблення загроз кожного з імовірних варіантів розвитку прогнозованих подій;
- оцінювання необхідних витрат і ресурсів для впровадження розроблених заходів і наслідків щодо прояву обмежень у системі «час — гроші».
Прогнозування є також необхідною основою для стратегічного планування. Наявність прогнозів підвищує обґрунтованість планів, дає можливість отримувати альтернативні плани. У стратегічному плануванні прогнози використовуються в різних варіантах. Це може бути:
- побудова системи альтернативних прогнозів для різних співвідношень «продукт – ринок»;
- оцінювання впливу різних факторів на розвиток ситуації, зокрема за окремими ринками (наприклад, вилив нових технологій виробництва, зміни у потребах окремих груп споживачів тощо);
- виявлення ймовірності «точок зростання» у макро- та мегасистемах і вплив на них окремих факторів (наприклад, зростання попиту на певний вид товару внаслідок зростання доходів споживачів);
- зміни у співвідношенні «можливості — загрози» (наприклад, нереалізована можливість може стати загрозою, якщо її використає у повному обсязі конкурент);
- розробка цілей та альтернативних стратегій їх досягнення.
Проте деякі підприємства для прийняття рішень про майбутнє організації або зовсім не застосовують прогнози, або застосовують їх незначною мірою. Як правило, такі фірми функціонують недовго, оскільки навіть ті зміни в середовищі, які можна передбачити, стають несподіванкою: підприємство не готове для повної реалізації можливостей, що надаються зовнішнім середовищем, або зазнає краху під впливом будь-якої, навіть незначної загрози.
Досвід процвітаючих підприємств свідчить про обмеженість екстраполяційних та інтуїтивних прогнозів. Тенденції, виявлені на основі аналізу інформації про події, що відбулися в недалекому минулому, можуть бути ненадійними індикаторами майбутніх тенденцій.
Завдяки використанню системи варіантних прогнозів створюються умови для перевірки результатів, здобутих за допомогою різних методів прогнозування, тобто підвищується їх ймовірність. Передбачене майбутнє дає змогу підготуватися як до позитивних, так і до негативних тенденцій, максимізувати результати та мінімізувати збитки.
Похожие работы
... , я зробила висновок, що проблемою на шляху економічного розвитку підприємства є також низька маркетингова активність ЗАТ „Піонтекс”. Отже, провівши діагностику основних проблем управління економічним розвитком підприємства, доцільним є розробка ефефктивних та дієвих рекомендацій в області досліджуваної проблематики. Висновки до розділу 2 Емпіричну базу для дослідження процесів розвитку ...
... , детально описує схему функціонування; 3. розкриває принципи та методи керівництва підприємством; 4. містить програму управління фінансами без якої неможливо проводити справу та забезпечувати ефективність її виконання; 5. показує перспективи розвитку підприємства інвесторам та кредиторам; Наказом Міністерства економіки України, за номером №277 від 25,12,2000 року було затверджено Положення про ...
... працівників підприємства; - екологічна – до забезпечення виробництва екологічно безпечної (чистої) продукції. 2. принцип самостійності, який вимагає, щоб планування охоплювало: - всі сфери діяльності підприємства; - всі тенденції, зміни і зворотні зв’язки в його системі. 3. принцип безперервності означає: - взаємоузгодженість різнотермінових планів (довго-, середнє, короткострокових); - ...
... ію не покриває зобов”язання підприємства по кредиторській заборгованості, то для регулювання стійкістю підприємства повинен бути чіткий графік реалізації запасів продукції для покриття кредиторської заборгованості; РОЗДІЛ 3 ОПТИМІЗАЦІЯ ФІНАНСОВОЇ СТРАТЕГІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ “ПРОВАНСЕ” 3.1 Напрямки оптимізації стратегії формування фінансових джерел діяльності ТОВ “Провансе” Як показано в ...
0 комментариев