27. ПОРЯДОК ЗАЛУЧЕННЯ БАНКІВСЬКИХ КРЕДИТІВ
Етапи залучення банківської позички:
1,Попередні переговори з обраним банком 2, Рішення про доцільність подальших переговорів з банком 3, Рішення зборів власників щодо залучення банківського кредиту 4, Підготовка пакета документів відповідно до переліку банку 5, Передача пакета документів до банку 6, Відкриття поточного рахунку в банку (якщо такий рахунок відсутній) 7, Фінансово-економічна експертиза діяльності підприємства 8, Узгодження величини процентної ставки та інших параметрів кредиту 9, Укладення кредитної угоди 10, Моніторинг та контроль
Типовий список необхідних для отримання кредиту документів містить
а) клопотання (лист, заявка) позичальника на ім’я Голови Правління банку
б) протокол рішення зборів власників щодо згоди на залучення кредиту у визначеній сумі та про надання майна в заставу
в) документи фінансової та податкової звітності
г) інформація щодо розмірів заборгованості за банківськими кредитами
д) висновки аудитора щодо фінансово-майнового стану підприємства та копії актів перевірок державними податковими органами;
е) бізнес-план, необхідними складовими якого є розрахунок потреби в капіталі, терміни освоєння та окупності залучених коштів, прогноз Cash-flow на період, на який залучаються кошти, тощо;
ж) копії контрактів, договорів, рахунків-фактур (інвойсів), митних декларацій, інших документів, пов’язаних із досягненням цілей, на які береться кредит;
з) документи, які засвідчують той чи інший вид кредитного забезпечення;
и) довідки з банків, де відкриті рахунки позичальника, про відсутність заборгованості за кредитами.
Дата одержання від потенційного позичальника пакета документів у повному обсязі вважається датою офіційного звернення підприємства за кредитом
Перед тим, як прийняти рішення щодо надання кредиту, банк проводить ретельну фінансово-економічну експертизу діяльності потенційного позичальника. Аналіз здійснюється за такими основними напрямами:
· оцінка якості менеджменту;
· ситуація підприємства на ринку факторів виробництва та збуту продукції;
· фінансовий стан потенційного позичальника;
оцінка кредитного забезпечення
У разі прийняття позитивного рішення щодо видачі кредиту банк оформляє відповідні документи, що регламентують кредитні взаємовідносини. До таких документів належать:
· кредитний договір (укладається між кредитором і позичальником тільки у письмовій формі);
· договори поручительства (гарантії);
договори застави
28. ФІНАНСУВАННЯ ЗА РАХУНОК ВИПУСКУ ОБЛІГАЦІЙ
Облігація — це цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому строк з виплатою доходу, порядок визначення якого передбачається умовами випуску
Облігації підприємств повинні мати такі реквізити:
· найменування цінного папера — «облігація»,
· фірмове найменування і місцезнаходження емітента облігацій;
· фірмове найменування або ім’я покупця (для іменної облігації);
· номінальну вартість облігації;
· строки погашення, розмір і строки виплати процентів (для процентних облігацій);
· місце і дату випуску, а також серію і номер облігації;
підпис керівника емітента або іншої уповноваженої на це особи, печатку емітента
До основних переваг фінансування на основі емісії облігацій можна віднести такі:
¨ диверсифікація капіталодавців, зокрема кредиторів;
¨ залучення коштів здійснюється на довгостроковий період;
¨ податкові переваги, оскільки проценти за облігаціями відносяться на зменшення оподаткованого доходу емітента;
¨ порівняно з акціями облігації є менш ризиковим об’єктом вкладення коштів для інвесторів.
Серед найсуттєвіших недоліків цього інструменту фінансування найчастіше наводяться такі:
· порівняно високий рівень накладних витрат, пов’язаних із випуском облігацій;
· ризик сплати завищених процентів, передбачених умовами випуску облігацій, у разі зменшення ставок на ринку капіталів;
· через значну кількість держателів облігацій і широку географію їх знаходження можуть виникнути труднощі ведення переговорів з капіталодавцями у разі необхідності пролонгації строків погашення.
На відміну від акцій, курс емісії облігацій (за винятком конвертованих облігацій) може збігатися з номіналом, бути вищим чи нижчим за нього.
Акціонерні товариства випускають облігації на суму не більше 25 % від розміру статутного капіталу і лише після повної оплати всіх випущених акцій.
29, ОСОБЛИВОСТІ ЗАЛУЧЕННЯ КОМЕРЦІЙНИХ КРЕДИТІВ
Одним з джерел формування позичкового капіталу підприємства є комерційні кредити. Комерційний кредит — це форма кредиту, яка характеризує відносини позички між двома суб’єктами господарської діяльності, що виникають у результаті одержаних авансів у рахунок наступних поставок продукції (робіт, послуг) чи одержання товарів з відстрочкою платежів. Ці кредити принципово відрізняються від банківських, оскільки кредитором виступають комерційні партнери підприємства. До основних різновидів комерційних кредитів належать:
* товарні кредити; *одержані аванси.
У результаті залучення товарного кредиту у підприємства виникає кредиторська заборгованість за товари (роботи, послуги). Здебільшого товарні кредити мають короткостроковий характер і спрямовуються на фінансування оборотних активів, як правило, запасів.
Основною метою надання товарних кредитів є стимулювання збуту продукції та прив’язка окремих перспективних клієнтів до постачальника
Важливим питанням, пов’язаним з комерційним кредитуванням, є вартість кредиту. Ця вартість залежить від таких основних чинників:
*рівня знижки до базової ціни (сконто) товару у разі здійснення дострокових розрахунків;
* періоду, протягом якого надаються знижки;
* періоду відстрочення платежів.
Ефективна ставка процента для позичальника (Re) за товарним кредитом може розраховуватися за такою формулою:
Re = · 360, (6.3)
де SK — величина знижки (%); h — період дії знижки (днів); z — тривалість відстрочки платежу (днів).
До основних переваг товарного кредиту належать:
* відносна швидкість і технічна зручність отримання;
* кредитори здебільшого не вимагають додаткового кредитного забезпечення, окрім застереження щодо заборони застави майна під інші кредити;
* вимоги до кредитоспроможності позичальника є нижчими, ніж при банківському кредитуванні (кредитори, як правило, не здійснюють оцінку кредитоспроможності позичальника);
* порівняно легший процес узгодження пролонгації кредиту.
Слід враховувати також типові недоліки залучення товарних кредитів:
* процентна ставка, як правило, перевищує вартість банківського кредиту;
* небезпека високої залежності від постачальників;
* застереження щодо заборони надавати в заставу майно під інші кредити, що є типовим видом забезпечення товарних кредитів, звужує кредитні рамки позичальника;
* знижується контроль за ефективністю використання позичкового капіталу.
Оцінка вартості залучення короткострокових авансів здійснюється за тією ж методологією, що і товарних кредитів. Одним з чинників виникнення поточної заборгованості за авансами одержаними є уникнення ризику неплатежів за поставлені товари.
Довгострокові аванси як джерело формування позичкового капіталу використовуються при виконанні крупних замовлень, зокрема в будівництві, суднобудуванні, великому верстатобудуванні та в деяких інших галузях. Аванси від замовників відіграють такі функції:
* фінансування та підтримання ліквідності позичальника;
* перевірки платоспроможності замовника;
* гарантії, що замовник викупить замовлення у разі його готовності.
З метою зменшення ризику нецільового використання авансів і невиконання замовлення в зарубіжній практиці замовники за кредитне забезпечення, як правило, вимагають надання банківських гарантій
Учасники кредитних відносин при комерційному кредиті можуть регулювати свої господарські відносини та створювати платіжні засоби у вигляді векселів — зобов’язань боржника сплатити кредитору зазначену суму у визначений термін. У разі оформлення комерційного кредиту за допомогою векселя інших угод про надання кредиту не укладається.
Погашення комерційного кредиту, оформленого з допомогою векселя, може здійснюватися шляхом:
* сплати боржником за векселем;
* передачі (індосаменту) векселя іншій юридичній особі (крім банків та інших кредитних установ);
* врахування векселя — придбання векселя банком до настання строку платежу за ним у векселедержателя за грошові кошти з дисконтом (переоформлення комерційного кредиту на банківський).
... · фазу економічного розвитку системи; · стадію життєвого циклу підприємства. Фаза економічного циклу розвитку економічної системи є базовим зовнішнім чинником, що впливає на фінансову стійкість підприємства. Залежно від фази економічного розвитку системи будуть різними темпи реалізації продукції, виробництва, їх співвідношення, рівень інвестицій підприємства у товарні запаси, доходів підприє ...
... № 2655/7/25-1317 "Щодо застосування норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") [70, с.88]. Розділ 2. Загально-правова характеристика припинення діяльності 2.1 Нормативно-правове забезпечення припинення діяльності суб'єктів господарювання Основним джерелом права у сучасній Україні є нормативно-правовий акт. Нормативно-правовий акт — це ...
... чіткої визначеності щодо прав власності на фінансові ресурси і встановлення оптимальних напрямів їх розміщення та відповідальності за використання залучених ресурсів. 2. Принцип самоокупності означає, що фінансова діяльність підприємства засновується на такому вкладанні коштів, яке обов'язково має окупитись. 3. Прибутковість означає, що отримані доходи мають не тільки покрити проведені витрати, а ...
... був використаний відповідний інструментарій. Тому концептуальний підхід до визначення методів, інструментів і важелів валютно-фінансового механізму зовнішньоекономічної діяльності має дуже важливе значення і дає змогу найефективніше регулювати її [22]. 1.3 Правове регулювання зовнішньоекономічних відносин в Україні Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється згідно до ...
0 комментариев