Формування фінансових результатів діяльності підприємства та задачі їх аналізу

1.3 Формування фінансових результатів діяльності підприємства та задачі їх аналізу

Основною метою аналізу фінансових результатів є розробка і обґрунтованих управлінських рішень, направлених на підвищення ефективності діяльності господарюючого суб'єкта. [14, c.81]

Першочерговими завданнями аналізу фінансових результатів, завдяки яким досягається його головна мета, є: оцінка динаміки абсолютних показників фінансових результатів (прибутку і рентабельності); визначення напряму і розміру впливу окремих факторів на суму прибутку та рівень рентабельності; виявлення та оцінка можливих резервів зростання прибутку й рентабельності; розробка заходів щодо використання виявлених резервів.

Показники фінансових результатів характеризують абсолютну ефективність господарювання підприємства. Найважливіші серед них є показники прибутку, який в умовах ринкової економіки складає основу економічного розвитку підприємства. Зростання прибутку створює фінансову базу для самофінансування, розширеного виробництва, розв`язання соціальних проблем та задоволення матеріальних проблем трудових колективів. За рахунок прибутку також виконується частина зобов`язань підприємства перед бюджетом, банками та іншими підприємствами та організаціями.

Кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства - це його чистий прибуток або збиток.

Прибуток є реальною частиною чистого доходу, створеного додатковою працею. Тільки після продажу продукту (робіт, послуг) чистий дохід приймає форму прибутку. Кількість прибутку визначається як різниця між виручкою від господарської діяльності підприємства (після сплати податку на додану вартість, акцизного податку і інших відрахувань з виручки до бюджетних і небюджетних фондів) і сумою всіх витрат на цю діяльність.

Розглянемо, які саме чинники впливають на цей підсумковий показник. Основним чинником є дохід (виручка) від реалізації продукції, що свідчить про ринковий попит на продукцію підприємства, повернення вкладених у виробництво коштів і можливість розпочати новий виробничий цикл. Розмір виручки від реалізації залежить від обсягів і структури виробництва за видами продукції та ринкових цін кожного виду. Відділи маркетингу підприємств зобов’язані постійно аналізувати ринковий попит на продукцію підприємства і своєчасно на нього реагувати. Економічне обґрунтування обсягів виробництва виконується через пошук так званого критичного обсягу, критичної точки, або точки беззбитковості.

Ще один чинник, який істотно впливає на розмір чистого прибутку, — це сукупні витрати на виробництво і збут продукції: собівартість реалізованої продукції, а також адміністративні витрати (загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства) та витрати на збут (витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції, рекламу, доставку продукції споживачам тощо).

Амортизаційні відрахування відіграють важливу роль у системі обліку та плануванні діяльності підприємства. Вони є внутрішнім джерелом фінансування. Розмір амортизаційних відрахувань зменшує прибуток, що оподатковується. Таким чином, амортизаційні відрахування — істотний чинник стимулювання інвестиційної діяльності підприємства.

Джерелом отримання прибутку (збитку) разом з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) може бути також діяльність підприємства, не пов'язана з реалізацією продукції.

Такими джерелами можуть виступати: прибуток від пайової участі в спільних підприємствах; прибуток від здачі в оренду землі і основних фундацій; одержані і виплачені пені, штрафи; збитки від списання безнадійної дебіторської заборгованості, по якій закінчилися терміни позовної давності; доходи по акціях, облігаціях, депозитах; доходи і збитки від валютних операцій; прибутки (збитки) минулих років, виявлені в поточному році; фінансова допомога від інших організацій; збитки від стихійних лих.

Збитки від виплати штрафів виникають у зв'язку з порушенням договорів з іншими підприємствами, організаціями і установами.

Збитки від списання безнадійної дебіторської заборгованості виникають звичайно на тих підприємствах, де постановка обліку і контролю за станом розрахунків знаходиться на низькому рівні.

Основним джерелом інформації про фінансові результати діяльності підприємства є форма №2 бухгалтерської звітності („Звіт про фінансові результати”). Згідно з цією формою послідовність формування чистого прибутку (збитку) графічно можна зобразити як на рисунку 2 [4, c.38]

Рис. 2. Формування чистого прибутку (збитку) підприємства

З цієї схеми ми добре бачимо ті основні важелі, використовуючи які підприємство може змінювати рівень свого прибутку. Такі як: об’єм та ціна реалізації; витрати на виробництво, керівництво, реалізацію та ін.; обсяги та напрямки інвестицій.

2. Організація фінансового аналізу ВАТ “Виробничо-технічне підприємство “Укренергочормет”

2.1 Аналіз показників ліквідності та платоспроможності підприємства

Облікова політика на підприємстві ВАТ “Виробничо-технічне підприємство “Укренергочормет” регламентується Законодавством України, Національними Стандартами бухгалтерського обліку та Наказом по Товариству “Про облікову політику та організацію бухгалтерського обліку” від 02.01.2006 року 1-Б. Протягом року зберігається незмінність облікової політики. До форми 1, протягом року коригувань та змін не вносилось. Основні засоби, нематеріальні активи, інші необоротні матеріальні активи: Нематеріальні активи на 31.12.2006 року по первісній вартості становлять 59,6 тис.грн., амортизація(знос) яких складає 23,0 тис.грн. Залишкова вартість становить 36,6 тис.грн. Незавершене будівництво на 31.12.06 року відсутнє. Основні засоби по первісній вартості становлять суму 5219,2 тис.грн., амортизація(знос) яких складає 2705,5 тис.грн. Залишкова вартість становить 2513,7 тис.грн.

Ліквідність підприємства – це його спроможність швидко реалізувати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов’язань, тобто це співвідношення величини його високоліквідних активів (кошти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості.

Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження.

Для аналізу ліквідності також доцільно розраховувати в динаміці коефіцієнти абсолютної ліквідності, покриття, поточної ліквідності, критичної оцінки, поточної заборгованості, період інкасації дебіторської заборгованості, тривалість кредиторської заборгованості, обертання матеріальних запасів, обертання постійних та усіх активів. Аналіз ліквідності доцільно доповнити аналізом платоспроможності, яка характеризує спроможність підприємства своєчасно й повністю виконати свої платіжні зобов’язання, які випливають із кредитних та інших операцій грошового характеру.

Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об’єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства та визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності. Відповідно до показника забезпечення запасів і витрат власними та позиченими коштами можна назвати такі типи фінансової стійкості підприємства:

1) абсолютна фінансова стійкість;

2) нормально стійкий фінансовий стан;

3) нестійкий фінансовий стан;

4) кризовий фінансовий стан.

Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних джерел спроможне забезпечити запаси тв витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розраховуватись за своїми зобов’язаннями.

Оцінку фінансової стійкості підприємства доцільно здійснювати поетапно, на основі комплексу показників. Будь-якого користувача фінансової звітності насамперед цікавить питання про ліквідність та платоспроможність підприємства. Для цього за даними балансу підприємства (форма №1) визначають комплекс оціночних показників. В першу чергу з цією метою використовуються три наступні коефіцієнти:

1. Коефіцієнт покриття (загальної ліквідності) – Кп, що показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство спроможне погасити, якщо воно реалізує усі свої оборотні активи, в тому числі і матеріальні запаси. Цей коефіцієнт показує також, скільки гривень оборотних коштів приходиться на кожну гривню поточних зобов’язань.

2. Коефіцієнт швидкої (критичної) ліквідності – Кшл , що показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство спроможне погасити за рахунок найбільш ліквідних оборотних коштів – грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій та кредиторської заборгованості. Цей показник показує платіжні можливості підприємства щодо погашення поточних зобов’язань за умови своєчасного здійснення розрахунків з дебіторами.

3. Коефіцієнт абсолютної (грошової) ліквідності (Каб.л), що показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство може погасити своїми коштами негайно. [9, c.268]

У таблиці 1 наведені розраховані за даними балансу ВАТ “Виробничо-технічне підприємство “Укренергочормет” (ВАТ “ВТП “Укренергочормет”) значення перелічених коефіцієнтів у порівнянні з їх нормативними значеннями.

Таблиця 1. - Аналіз показників ліквідності та платоспроможності підприємств.

З даних таблиці видно, що підприємство спроможне погасити свої поточні зобов’язання:

за рахунок грошових коштів усі короткострокові зобов’язання;

за рахунок грошових коштів та коштів у розрахунках з дебіторами – на 60% короткострокових зобов’язань;

за рахунок усіх оборотних активів – 66% короткострокових зобов’язань.

Отже, аналізоване підприємство можна охарактеризувати як стійке і незалежне. Здійснимо оцінку фінансової стійкості ВАТ “ВТП “Укренергочормет” (табл. 2).

Таблиця 2. - Аналіз показників фінансової стійкості ВАТ “ВТП “Укренергочормет”

Із таблиці видно, що більшість показників фінансової стійкості підприємства мають фактичні значення вищі за нормативні. Це характеризує підприємство як фінансово стійке.

Коефіцієнт автономії протягом року збільшився з 0,02 до 0,1, однак як на початок, так і на кінець року цей коефіцієнт нижче за оптимальне його значення.

Коефіцієнт фінансової стійкості також підвищився протягом року (з 0,02 до 0,11). Однак в обох аналізованих періодах він мав значення, нижчі за оптимальне. Це свідчить про недостатність власних коштів підприємства і має значення вищі за оптимальне.

Негативним в роботі аналізованого підприємства є зниження коефіцієнту забезпеченості власними оборотними засобами з 2,44 до 2,3.

Коефіцієнт ефективності використання власного капіталу збільшився з 42,9 до 48,1 а коефіцієнт відношення необоротних і оборотних активів – з 0,657 до 0,661. Отже, у підприємства наявні реальні можливості підвищення фінансової стійкості та стабільності.