5. Так як об'єкт "Б" не зв'язаний з СРЗ електричними лініями зв'язку, то електромагнітний імпульс не буде впливати на електроустаткування заводу.

Визначаємо забезпеченість персоналу ТДЦ і членів родин засобами колективного (ЗКЗ) і індивідуального захисту (3І3) в заміській зоні:

Забезпеченість персоналу ТДЦ і членів їхніх родин засобами колективного захисту (ЗКЗ) складає 80%, що відповідає: 848*0,8 = 678 чол.

Таким чином, незабезпеченими залишається 848 - 678= 170 чол.

Забезпеченість персоналу ТДЦ засобами індивідуального захисту складає 90%, що відповідає: 318-0,9 = 286 чол.

Таким чином, незабезпеченими залишається 318-286=32 чол.

Забезпеченість членів родин персоналу ТДЦ засобами індивідуального захисту складає 60%, що відповідає: 530*0,6 = 318 чол.

Таким чином незабезпеченими залишається 530-318 = 212 чол.

 

РОЗДІЛ 2

Оцінка інженерного захисту робітників та службовців СРЗ

 

2.1. Оцінка забезпеченості захисту виробничого персоналу СРЗ і ТДЦ по місткості існуючих сховищ.

Визначаємо кількість робітників та службовців у найбільшій робочій зміні:

-  на СРЗ у цілому буде працювати 3015 чол., з них 1575 чол. працюють в І
зміну і 1440 чол. - в II зміну.

Таким чином, найбільшою працюючою зміною на заводі буде перша з кількістю працюючих 1575 чол.;

Тільки в ТДЦ буде працювати 316 чол. в І зміну і 318 чол. - в II зміну, тому найбільшою працюючою зміною в ТДЦ буде друга з кількістю працюючих 318 чол.

Визначаємо місткість існуючих на СРЗ сховищ.

1) на СРЗ у цілому побудовані сховища:

1.1. ті, що стоять окремо від будівель місткістю 480 чол.;

1.2. вбудовані (під будівлями цехів) розраховані на 370 чол.;

1.3. підвальні приміщення цехів пристосовані під сховища площею 245 м2 (при двох'ярусних нарах норма площі 0,5 м2/чол., таким чином в них може укритися 490 чол).

Одержуємо загальне число тих, хто укрився: 480 + 370 + 490 = 1340 чол. Таким чином тих, що не укрилися залишиться 1575-1340 = 235 чол.

2) під будівлею ТДЦ є підвальне приміщення, пристосоване під сховище, площею 78 м2. Таким чином в сховищі укриється 59/0,5=118 чол., а не укриється відповідно 318-118 = 200 чол.

Виходячи з вищенаведених даних одержуємо, що не всі працюючі і службовці як заводу в цілому, так і окремо ТДЦ зможуть укритися в сховищах. Виникає необхідність побудувати додаткове сховище на 200 чол. (для укриття найбільшої робочої зміни ТДЦ).

2.2. Оцінка своєчасного укриття людей за розташуванням сховищ. Проводимо аналіз розташування сховищ на території СРЗ відповідно до місць роботи виробничого персоналу. Сховища, які стоять окремо розташовані на відстані 50 м від цехів; сховище №2 знаходиться на відстані 370 м.

Оцінюємо своєчасність укриття виробничого персоналу відповідно до норм радіуса збору в сховищах. Радіус збору тих, хто вкривається для районів з малоповерховою забудовою дорівнює 300 - 400 м, таким чином дана умова виконується.

2.3. Оцінка сховищ СРЗ за захисними властивостями.

Визначаємо коефіцієнт захисту від дії проникаючої радіації для сховища №2 заводу за залежністю:

К3 = Кр ∙П 2∙hi/di

де Кр – коефіцієнт умов розташування сховища;

hi - товщина захисного прошарку, см;

di- товщина ґрунту (бетону), що володіє властивістю половинного ослаблення радіації. За умовами hг = 70см, hБ =40 см., dгр= 14,4 см, dб =10 см.

Відповідно до характеристик захисних споруд проводимо аналіз стійкості сховищ до дії проникної радіації і розрахункової стійкості сховищ до дії ударної хвилі ΔРф:

-  стійкість сховищ до дії проникної радіації. Сховища, що стоять окремо
мають коефіцієнт захисту 3000. Сховище №2 має коефіцієнт захисту 1024.
Вбудовані, пристосовані під сховища підвальні приміщення мають коефіцієнт захисту 3000.

-  розрахункова стійкість сховищ до дії ударної хвилі ΔРф. Сховища, що
стоять окремо витримують ударну хвилю ΔРф =300 кПа, вбудовані - ΔРф =300 кПа, пристосовані під сховища підвальні приміщення цехів ΔРф =150 кПа, а пристосоване під сховище підвальне приміщення ТДЦ ΔРф = 250 кПа.

Зробимо розрахунок на підвищення коефіцієнта захисту сховища №2 до 2048 шляхом створення додаткового прошарку грунту на перекритті цього сховища.

211 = 2048;

11 = 1 + hБ/ dб+ hг1/ dг;

hг1 = hг +Δ h;

11 = 1+40/10+(70+Δ h )/14,4;

Δ h = 16,4 см.

Визначаємо відповідність захисних характеристик сховищ ΔРФ і К3 вимогам чинних норм. Відповідно до норм для основного класу сховищ А-4, що будуються в мирний час, ΔРФ= 22 кПа і К3 = 1024.Таким чином усі сховища СРЗ задовольняють нормам по захисту від впливу ударної хвилі та по захисту від проникної радіації.


Информация о работе «Визначення можливих вражаючих факторів ядерних вибухів»
Раздел: Военная кафедра
Количество знаков с пробелами: 39244
Количество таблиц: 12
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
25096
6
0

... Справочник под ред. Демиденко – К: Вища шк. 1989р. - 287 с. 3. Михайлюк В.О., Пінін В.Г, Штейн П.В, Методичні вказівки до виконання курсової роботи "Дослідження стійкості роботи об’єктів економіки в особливий період". Миколаїв. УДМТУ. 2002р. - 48 с. Викладач Михайлюк В.О.   Студент Атанасов Е.М. Група 5417 2.1 Визначення можливих уражаючих факторів ядерних вибух ...

Скачать
30723
1
0

... ударної хвилі залежить від потужності та виду вибуху, рельєфу місцевості, щільності забудови, міцності будівель, матеріалу забудови, технології спорудження та ін. Територія, на якій під впливом уражаючих факторів ядерного вибуху виникли руйнування будівель і споруд, пожежі, радіоактивне забруднення місцевості й ураження людей і тварин, називається осередком ядерного ураження. Зовнішньою межею ...

Скачать
42691
7
6

... вибуху, проведеного на відстані кількох сотень метрів.   3. Бомбардування Хіросіми та Нагасакі 6 і 9 серпня 1945 р....... Хто з громадян прогресивного людства не знає цих дат, дат випробування ядерної зброї на мирних японських громадянах і в результаті колосальних втрат у вигляді руйнувань і людських жертв. За ці два дні були повністю зруйновані й знищені міста Хіросіма і Нагасакі. Загинуло ...

Скачать
185636
16
1

... не може протистояти стихії. Але негативні наслідки землетрусу можна значно зменшити при умові високої підготовки формувань ЦО, всього населення до дій в осередку ураження землетрусу. Керівництво цивільної оборони району (об'єктів), який попав в зону землетрусу, повинно негайно прийняти рішення на проведення РІНР в осередку ураження. При цьому визначаються місця де потрібно зосередити головні ...

0 комментариев


Наверх