Вхідні данні до розрахунково-графічної роботи

1. Вхідні данні до розрахунково-графічної роботи

№ варіанту 15

Найменування СДОР сірковуглець

Кількість в т 950

Швидкість вітру, м/с 0,5

1° с прогноз погоди +0,3

Відстань до ХНО, км 1,2

Напрямок вітру в ° 120

Азимут ОНГ в (°) 300

Умови зберігання СДОР ємність не обвалована

Топографічні умови та характер забудови місцевість закрита

Ступінь хімічної небезпеки об'єкта встановлюється виходячи з сумарної кількості СДОР, які знаходяться на даному об'єкті.

Ступінь вертикальної тривалості повітря згідно даних прогнозу погоди - конвекція (рис.1). Вона характеризується вертикальним переміщенням повітря з одних висот на інші. Більш тепле повітря помішується в гору, а більш холодне і більш щільне - вниз. Конвекція виникає при ясній погоді, швидкості вітру до 4 м/с приблизно через дві години після сходу сонця і розрушується приблизно за дві години після заходу сонця.

2. Фізико-хімічні і токсичні властивості сірковуглецю

На об’єктах господарювання є великий асортимент хімічних речовин, токсичних і шкідливих для здоров’я людей, тварин та небезпечних для навколишнього середовища. Ці речовини називають сильнодіючими отруйними речовинами ( СДОР ). Певні види СДОР знаходяться у великих кількостях на підприємствах, які їх виробляють, або застосовують, на складах, сільськогосподарських об’єктах і підприємствах переробної промисловості, багато їх перевозять транспортом.

У воєнний час об’єкти зберігання СДОР можуть бути зруйновані, у мирний час при виробничих аваріях або стихійних лихах СДОР можуть потрапити в навколишнє середовище і стати причиною ураження людей, тварин, рослин та зараження навколишнього середовища.

Сірковуглець - безбарвна рідина з неприємним запахом. Погано розчиняється в воді. Пари сірковуглецю легко займаються, а в суміші з повітрям – вибухають. Вдихання парів сірковуглецю діє на людину наркотично: з’являється головний біль, оніміння кінцівок, порушення дихання, а при високих концентраціях і тривалому впливі наступає глибокий наркоз, зникають усі рефлекси, смерть.

Захист: фільтруючі промислові протигази марки "А". При дуже високих концентраціях — ізолюючі протигази та захисний одяг.

Перша медична допомога.

Постраждалого негайно винести на свіже повітря, спокій, інгаляція киснем, у

Важких випадках – штучне дихання. Дегазують сірковуглець сульфітами натрію або калієм ( див. Табл.1 ).

3. Оцінка хімічного стану на об’єктах, які мають сильнодіючі отруйні речовини

 

3.1 Визначення розмірів та площі зони хімічного зараження

Розміри зон хімічного враження залежать від кількості СДОР на об'єкті, фізичних і токсичних властивостей, умов зберігання, метеоумов та рельєфу місцевості.

Для сірковуглецю глибина розповсюдження хмар зараженого повітря з вражаючою концентрацією визначається відповідно з формулою:

Г=;

Г= ;

Г_з = Г/3,5

Г_з = 125/3,5= 35,7км.

Ширина хімічного зараження визначається з співвідношення:

Ш=Г_з*0,8 Ш=К_ш* Г_з

Ш=35,7*0,8 =28,56км.

Площа зони S₃ приймається як площа рівнобедреного трикутника:

Sз =1/2Г*Ш Sз =1/2*35,7*28,56=509,8 км².

3.2 Визначення часу підходу зараженого повітря до певного рубежу (об'єкту)

 

Час підходу хмари зараженого повітря до певного рубежу (об'єкту) T визначається діленням відстані R. Швидкість перенесення фронту хмари зараженого повітря СДОР( див.Табл.3 )

T=R/W;

W=3,5 км/год.

T=5год.

Хмара зараженого повітря поширюється на висоту, де швидкість вітру більша, ніж біля поверхні землі. Внаслідок цього середня швидкість поширення буде більшою, ніж швидкість вітру на висоті 1,2 км.

3.3 Визначення часу вражаючої дії СДОР

Для певних умов можна підрахувати орієнтовний час випаровування t_вр деяких СДОР. Час випаровування використовується для визначення орієнтовного часу вражаючої дії СДОР в центрі хімічного враження.

 

_tвр = 1 год.

Введемо поправочний коефіцієнт, який при швидкості вітру 0,5^М/_С має значення 1. Час вражаючої дії аміаку складатиме 0,5*1 = 0,5 (год.)

3.4 Визначення меж можливих епіцентрів хімічного враження

Для визначення границь вторинних центрів хімічного враження за прогнозом треба нанести на карту (план) зону можливого хімічного зараження та виділити об'єкти, населенні пункти або їх частини, які потрапляють в прогнозовану зону хімічного зараження. Розрахунковими границями вторинних центрів хімічного враження будуть границі цих об'єктів, населених пунктів або районів. Границі фактичних центрів хімічного враження визначаються розвідкою та наносяться на карту (план).