Банківські операції з пластиковими картками

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

ХАРКІВСЬКА ФІЛІЯ

До захисту допускаю:

завідувач кафедри банківської справи,

Академік АЕН України, д.е.н., професор

О. В. Васюренко

ДИПЛОМНА РОБОТА

Банківські операції з пластиковими картками

Керівник роботи, Академік АЕН України,

д.е.н., професорО.В. Васюренко

Консультант з питань використання

інформаційних систем і технологій,

викладачО.І. Ходирєв

Консультант з питань охорони праці,

викладачТ.С. Молодоря

Студент факультету

банківської справи, обліку і фінансів

V курсу групи 51-БС

спеціальності 7.050105 “Банківська справа”І. І. Борисенко

Харків – 2009

Зміст

Вступ Розділ 1. Світова практика використання платіжних карток як кредитно-розрахункового інструменту та особливості їх запровадження в Україні

1.1  Історичний аспект виникнення і розвитку ринку банківських платіжних карток

1.2  Сутність, види та особливості застосування банківських платіжних карток як кредитно-розрахункового інструменту

1.3  Основні елементи і учасники системи карткових розрахунків та їх взаємодія

1.4  Техніко-економічна характериситка ХФ АКІБ “УкрСиббанк” “ХРУ”

Розділ 2. Комплексний аналіз запровадження та використання розрахунків за допомогою пластикових карток

2.1 Організація роботи комерційних банків України щодо обслуговування клієнтів за допомогою пластикових карток

2.2 Аналіз банківських операцій з використанням пластикових карток внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем

2.3 Позиціонування та послуги ХФ АКІБ “УкрСиббанк” “ХРУ” на ринку платіжних карток

Розділ 3. Проблеми та перспективи розвитку індустрії банківських пластикових карток в Україні 3.1 Створення і необхідність впровадження Національної системи масових електроних платежів

3.2 Міжнародний досвід та перспективи на Україні розвитку та застосування кредитних карток як сучасного інструмента безготівкового обігу на Україні

3.3Місце операцій з пластиковими картками в Інтернет-просторі України

Розділ 4. Використання інформаційних систем і технологій у банківській сфері

4.1 Стан інформаційних систем і технологій в ХФ АКІБ “УкрСиббанк” “ХРУ”

4.2 Перспективи розвитку сучасних інформаційних інформаційних систем і технологій

4.3 Основні задачі та вимоги до систем захисту банківської інформації

Розділ 5. Правові, соціально-економічні, організаційно-технічні питання охорони праці в банківській установі

5.1 Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці в ТВБВ ХФ АКІБ “УкрСиббанк” “ХРУ” № 7

5.2 Техніка безпеки

5.3 Пожежна безпека

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

За останні роки в економіці і банківській системі України відбулися радикальні зміни, обумовлені досягненням Україною політичної та економічної незалежності і переходом до розбудови соціально орієнтованої ринкової економіки. Ці зміни торкнулись і роботи банківських установ, передусім це стосується розширення спектра банківських операцій.

Останім часом в Україні неабиякого поширення набувають операції з пластиковими картками, але процес їх впровадження супроводжується певними труднощами, пов’язаними, насамперед, із неосвідченістю населення у користуванні картками та невеликою кількістю точок обслуговування.

У цьому зв’язку дослідження питання організації роботи з пластиковими картками установами банків України набуває особливого значення, що зумовлює актуальність обраної теми та доцільність проведення досліджень для розвитку цього питання.

Об’єктом дослідження є вивчення ринку пластикових карток в Україні та розвиток операцій комерційних банків з картками на прикладі ХФ АКІБ “УкрСиббанк” “ХРУ”.

Метою даної роботи є дослідження теоретичних основ організації та діючої практики банківських операцій з пластиковими картками, а також пошук напрямків удосконалення цієї роботи на основі систематизації існуючих пропозицій щодо цього питання.

Для досягнення поставленої мети у роботі вирішуються такі завдання:

ü  розглянуто історичний аспект виникнення і розвитку ринку банківських платіжних карток;

ü  викладено сутність, види та особливості застосування банківських платіжних карток як кредитно-розрахункового інструменту, визначені основні учасники і елементи системи карткових розрахунків та їх взаємодія;

ü  досліджено систему безготівкових розрахунків на основі кредитних та дебетових карток;

ü  розглянуто організацію роботи комерційних банків України щодо обслуговування клієнтів за допомогою пластикових карток та порядок обліку банками операцій з використанням карток внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем;

ü  проведено аналіз сучасного стану ринку плаіжних карток в Україні та позиціонування ХФ АКІБ “УкрСиббанк” “ХРУ” на ринку пластикових карток;

ü  обгрунтовано створення і необхідність впровадження Національної системи масових електроних платежів;

ü  досліджено міжнародний досвід та перспективи на Україні розвитку та застосування кредитних карток як сучасного інструмента безготівкового обігу;

ü  наведено місце операцій з банківськими пластиковими картками в Інтернет-просторі України.

Вказаному питанню приділяється значна увага Національного банку України та комерційних банків України, що знайшло своє відображення у законах “Про банки і банківську діяльність”, “Про Національний банк України”, "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосування від 27 серпня 2001 року №367, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.11.2001 за №954/6145; Інструкція про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України, затвердженої Постановою Правління НБУ від 12.07.2000 року №283; інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів НБУ.

На вирішення цієї проблеми спрямовані дослідження В.Ющенка, С.Цокола, І.Новака, В.Страхарчука, І.Рогача, М.Сендзюка, В.Антонюка, І.Дорошенка, А.Савченка, О.Брегеди, П.Іванова, Ю.Стрельченка, Н.Шульги, О.Сокольської, В.Кравця, О. Махаєвої та інших.

Впровадження пропозицій та рекомендацій, наданих в роботі, дозволить покращити роботу банків по запровадженню операцій з пластиковими картками.

Розділ 1. Світова практика використання платіжних карток як кредитно-розрахункового інструменту та особливості їх запровадження в Україні

 

1.1 Історичний аспект виникнення і розвитку ринку банківських платіжних карток

Розрахунки з використанням готівкових коштів дуже дорого обходяться державним та комерційним фінансовим установам. Випуск в обіг нових купюр, обмін старих, великі обсяги готівки, утримання персоналу, – все це є великим тягарем для економіки країни. Одним із можливих та перспективних способів вирішення проблеми зменшення обсягів готівкового обігу є створення ефективної автоматизованої системи безготівкових розрахунків. За експертними оцінками, така система зможе забезпечити скорочення приблизно на одну третину готівкового обігу в Україні.

Час появи банківських пластикових карток в певній ступені є спірним питанням. Вперше пластикові картки, тоді ще правда паперові, запровадили у 1914 році деякі американські крамниці. Вони видавали їх своїм постійним відвідувачам, які були гідні такої довіри. То були власне кредитні картки з рельєфно витиснутими на них ім’ям та адресою клієнта. Продавці за допомгою копіювального паперу могли швидко занести дані про клієнта у касові книги. Усвідомивши, що загальна мережа карткового обслуговування збільшить клієнтуру кожного з торговельних підприємств, власники майже тисячи крамниць та інших торговельних закладів у 1936 році погодились у такий спосіб кредитувати спільних клієнтів.

З середини ХХ століття починають з’являтися автоматизовані системи розрахунків за допомогою спеціальних банківських карток. Першу банківську кредитну картку випустив в 1951 році Franklin National Bank. За ним послідували і інші. В другій половині 50-х років ряд крупних банків: Bank of America, Chase Manhattan і Marine Midland Trust, ввели в обіг власні кредитні картки. Bank of America, використовуючи мережу своїх відділень, зміг забезпечити умови найбільш широкого прийому своїх кредитних карток. Невеликі банки, які не витримали конкуренції на ринку пластикових карток, приєднались до його системи. В 1966 році Bank of America почав надавати ліцензії на свою систему як в США, так і в інших країнах. Однак форми контролю, які використовувались цією системою не влаштовували банки, які прагнули автономності і самостійності в операціях з картками. Крім того, незадоволення викликало ще й те, що ім’я їх основного конкурента стояло на всіх картках системи. Це призвело до того, що в 1970 році Bank of America змушений був передати операції з кредитними картками компанії National Bank Americard, Inc.(NBI), в якій він став одним із членів. В 1977 році NBI отримала назву VISA USA Inc., а в кінці - VISA International. Сьогодні VISA об’єднує більш 25000 банків, а її картка - найрозповсюдженіша в світі. Люди, які створили цю нову картку і систему її підтримки, спочатку не сумнівались, що зустрінуть всебічне визнання. Але навіть в таких умовах важко собі уявити, що вони передбачили той вплив, який банківські картки зробили всього за декілька років [96].

Система Bank Americard виникла у досить вузькому колі власників карток і торгівців. Швидкий ріст кількості споживачів, які використовували картки, і торгівців, які визнавали їх засобом оплати, в наступні роки міг би перевищити бачення найсміливішого фантазера. Більше 20 мільйонів споживачів в США користувалися в 1970 році картками Банк Америккард. До кінця 1980 року число банківських карток перевищило 73 млн., а число відкритих рахунків Visa складало 150 млн. з загальним об’ємом продаж в 171 млрд.дол. в кінці 1991 року.

В 1967 році в США з декількох регіональних асоціацій, що випускали власні картки, виникла компанія Interbank Card Association, отримавша пізніше назву MasterCard International і яка є зараз одним з лідерів світового карткового бізнесу. До 1970 року членами системи Master Charge було більш як 5000 фінансових установ, які обслуговували приблизно 36 мільйонів власних карток. Оскільки організація стала транснаціональною, асоціація була в 1979 році перейменована в Master Card.

В 1980 році число карток Master Card, які були в обігу в США, зросло до 55 млн., а до кінця 1990 року – 90 млн. одиниць. В період між 1980 і 1991 роком загальний обсяг покупок по системі MasterCard зріс з 10,4 млрд. до майже 99 млрд.дол.

Паралельно з нею в США (а потім і в усьому світі) почала діяти система, що випустила першу картку з пластику - American Express [96].

Як VISA, так і MasterCard з моменту встановлення прийняли рішення не допускати подвійного членства для банків-учасників. Однак, загострення конкуренції на ринку кредитних карток привело ці організації до визнання необхідності співпраці, і в 1984-85 роках представники обох організацій узгодили ряд стандартів і почали випуск спільних списків заборонених до приймання карток.

В 1992 році європейські карткові компанії EuroCard, Eurocheck Holding і Eurocheck International утворили нову компанію Europay International, що означало створення нової об’єднаної європейської карткової платіжної системи, яка отримала права на управління торговими марками EuroCard i Eurocheck. Пізніше права на ведення операцій в Європі були надані новій системі і з боку MasterCard International. Таким чином, банк, що приєднався до системи Europay, отримує можливість випускати і картки EuroCard, і картки MasterCard.

Відносно недавно компанії MasterCard i Europay з метою розширення спектра пропозицій засновали на паритетних засадах нову систему Maestro, що випускає однойменну дебетову картку. Компанія Europay International отримала права на діяльність у Європі від Cirrus - дочерньої компанії MasterCard, що випускає картку для використання тільки в банкоматах.

Головні причини швидкого росту цих систем слід аналізувати з точки зору економічних передумов споживача, торговця і банку. Для споживача банківські картки зробили процес отримання послуг більш доступним, особливо коли для цього були потрібні кредитні засоби. Клієнти банків мали можливість отримати кредит для багатьох покупок без необхідності повторних візитів до банку і клопотання про позичку. Запозичена сума при цьому могла бути або повністю виплачена в кінці кожного місяця або розбита на декілька щомісячних платежів.

Кредитування покупця продавцем настільки старе, як і самі гроші. Надаючи кредит, продавець отримує додатковий прибуток за рахунок стимулювання попиту. В сучасному світі кредитування покупця отримало надмірно широке розповсюдження. Таким чином, торгівці знаходили банківські картки привабливими, оскільки угоди по продажу легко було підтвердити у банку і оплата була гарантованою. Енергійна реклама і просування карток банками і національними асоціаціями підвищили можливості збільшення продаж для тих торгівців, які приймали до оплати картки. Асоціації позбавляли торгівців від ризику і витрат на здійснення особистих кредитних планів, які б пригортали увагу покупців.

Банки знайшли привабливим спосіб розширення кредиту клієнтам через кредитні лінії в поєднанні з банківськими картками. Географія їх ринку також розширювалась, оскільки банки могли випускати картки для споживачів, які мешкали не тільки поблизу банка. Разом з цим, новим клієнтам були запропоновані нові інші банківські послуги. Дохід від власників карток поєднувався з доходами від дисконту, сплаченого торгівцями, і новими депозитними ресурсами, які створювались за рахунки від продажу [23].

На сьогодні безготівкові розрахунки за допомогою банківських карток отримали широке розповсюдження. Магазини, білетні каси, готелі майже всіх країн світу приймають до сплати пластикову картку, що в свою чергу зумовило збільшення видів пластикових карток.

В умовах розвитку ринкових відносин в Україні пластикові картки стали одним із найбільш зручних інструментів здійснення безготівкових розрахунків. Одночасно пластикові картки є необхідним атрибутом світового фінансового ринку.

Перші картки сучасного вигляду почали застосовуватися в США на початку 50-х років двадцятого століття. Пізніше розрахунки за їх допомогою запровадили банки багатьох країн. Виникли міжнародні фінансові асоціації: VISA, American Express, Master Card, Europay, Diners Club, які на сьогодні виконують практично всі операції за допомого карток в будь-якій сфері обслуговування. Більшість фінансових компаній використовують в якості ідентифікаційного або інструменту розрахунків картку з магнітною смужкою. Але на сьогодні ситуація починає змінюватись.

Найбільш яскравим свідоцтвом того, що смарт-картки починають завойовувати ринок США є те, що за останній час крупні американські компанії почали емітувати картки із застосуванням чипів [49].

Першою в США емісію смарт-карток почала в 1999 році компанія American Express. Співпраця з торговою компанією Virgin Megastores дала змогу встановити обладнання для зчитування інформації зі смарт-карток на торгових терміналах в 20 супермаркетах цієї компанії в США. Крім цього держателі цих карток мають право на 30% знижку.

На думку керівництва VISA, випуск на американський ринок смарт-карток Smart Visa став каталізатором процеса широкого застосування нових електроних карток в повсякденні фінансові операції американців [49].

Europay та VISA наполягають на тому, щоб латиноамериканські банки почали переходити на операції зі смарт-картками. Свою наполегливість вони пояснюють тим, що вони зручні в користуванні, мають найвищий ступінь захисту, можливість многофункціонального застосування, завоювання нових сегментів фінансового ринку. Крім цього страни Латинської Америки, як і більшість нових ринкових країн, де картки з магнітною смугою ще не набули широко разповсюдження, дає додаткові переваги, не має потреби в тому, щоб переробляти систему, яка склалася, зручніше зробити нову. Планується продати 434 млн. смарт-карток, що складатиме 20 % від загальної маси карток. Так, наприклад, найбільший перуанський банк Banco de Credito випустив смарт-картки для торговців, які живуть у віддалених районах країни де з паганим телефоним зв’язком неможливо перевірити справжність кредитної картки та ідентифікаційний номер її держателя. Після внесення в чіп інформації про стан рахунку та проведених операціях очікується що кількість зловживань зменшиться [58].

В Сінгапурі можна впевнено сказати, що питання з чіповим картками вирішене. Заслуговує на увагу область використання місцевої чіпової картки NETS, яка є в кожного сінгапурця (більше 3 мілйонів) і ця система вже експортована в інші країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Картка NETS приймається майже всюди: для сплати фасованих товарів (печиво, напої) в торгових автоматах, для дзвінків по таксофону, для сплати за парковку, для здійснення покупок через Інтернет, для отримання готівки в банкоматі, служить для доступу в організації (пароль для відкриття дверей) [55].

Дещо подібне планує впровадити НБУ за допомогою системи масових електроних платежів. Хоча будь-який банк маючи власний процесінговий центр та розвинену інфраструктуру швидше це зробить, спочатку локально, в окремо взятому місті, а потім розповсюдити по країні.

Кожен держатель пластикової картки в розвинених країнах може розплатитися майже в усіх магазинах, а якщо необхідна готівка, то він не матиме проблем і з цим, бо налічується велика кількість банкоматів (табл.1.1.).

Ще кілька років тому великі банки намагались максимально швидко збільшити кількість банкоматів, за рахунок чого отримати прибуток, підвищити імідж банку та зменшити операційні витрати. Але на сьогодні більшість банків відмовились від цієї думки, бо підвищились витрати на обслуговування техніки. Цей випадок можна розглядати як приклад конкуретної боротьби двох різних банківських продуктів. Популярність дебетових карток, які дозволяють клієнту здійснювати покупки без участі банкоматів або отримати готівку зі своєї картки у касира [36].

Таблиця 1.1.

Основні показники діяльності мережі банкоматів в США

Рік	Середня кількість транзакцій в місяць на один банкомат	Загальна кількість банкоматів, тис	Кількість банкоматів поза межами банківських відділень	Доля банкоматів які розташовані поза межами банківських відділень, %
2001	3494	324	193	59,6
2000	3919	273	156	57,1
1999	3997	227	117	51,5
1998	4973	187	84	44,9
1997	5515	165	67	40,6
1996	6399	139,134	51,207	36,8
1995	6580	122,706	37,804	30,8

В Україні великі зміни на ринку пластикоих карток відбулися за останні 5-7 років. В 1994-1995 р.р., невелика група банків активно почала вивчати карткові технології, почала розгортати маленькі карткові проекти, випустила перші картки міжнародних платіжних систем, працюючи при цьому через російські або прибалтійські банки [100].

На початок 1996 року жоден український банк не мав статусу принципового члена в Міжнародних платіжних системах. Розрив між Росією в освоєнні карткових технологій складав 2-3 роки.

Але відчувалося, що картковий марафон в Україні вже почався. Проходили семінари, налагоджувались контакти з Міжнародними платіжними системами, провідні спеціалісті українських банків стали постійними відвідувачами Міжнародних виставок високих банківських технологій. Почва була підготовлена, всі вже бажали почати роботу широким фронтом [73].

Прорив відбувся в лютому – березні 1996 року, коли група українських банків отримала статус Principal Member в платіжній систеі VISA International. З того часу відбулися великі зміни (додаток А). На сьогодні в Україні в обігу більше 3 міліонів карток, з яких міжнародних – 2250 тисяч штук (рис.1.1.).

Рис. 1.1. Динаміка емісії платіжних карток в Україні за 2008 рік

Кількість платіжних карток системи Europay у вітчизняному обігу протягом 2008 року збільшилась на 121,97%. Однак лідером по емісії залишається VISA, якій сьогодні належить 54% загального обсягу емітованих карток, тоді як Europay – 46% (рис. 1.2.).

Рис. 1.2.Структура емісії платіжних карток в Україні в розрізі платіжних систем станом на 01.01.2008 року.

На 1 січня 2008 року за даними Національного банку України членами внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем є 58 банків, це приблизно 30% від загальної кількості банків України [88].

В банківських кругах актуальним є питання про можливість збільшення тарифів за проведення операцій по видачі готівки через банкомати клієнтам інших українських банків. Сьогодні в Україні стягуються низькі, на думку банкірів, комісійні за цю послугу, тому що ціна на неї встановлювалась ще кілька років тому, коли курс гривні до долара був набагато нижчим.

Попит на таку послугу є, банки постійно розширюють мережу прийому карток до сплати. Так, кількість банкоматів, що обслуговують картки, за рік зросла на 706 штук – до 1151, кількість POS-терміналів – на 7201 – до 13305 штук, про що свідчать наведені дані в таблиці 1.2 та рис. 1.3., 1.4. Наведені дані свідчать про те, що кількість точок, які приймають до сплати картки постійно збільшується, тобто, якщо збільшується кількість випущених карток в Україні, то й звісно ж збільшується мережа їх обслуговування.

Таблиця 1.2.

Кількість банкоматів та POS-терміналів в Україні (01.01.2008 р.)

Точки прийому карток	01.02.2007 р.		01.01.2008 р.		Відхилення
	Шт.	% в загальній кількості	Шт.	% в загальній кількості	Шт.	%
Банкомати	445	6,79	1151	7,96	706	158,7
POS-термінали	6104	93,21	13305	92,04	7201	117,97
Всього	6549	100	14456	100	7907	Х

Рис. 1.3. Тенденції зміни мережі прийому карток до сплати за 2008 рік

Рисунок 1.4. Структура мережі прийому карток до сплати станом на 01.01.2008 рік

По кількості встановлених POS-терміналів та імпринтерів в торгових точках Україна іде поряд з Чехією, Росією, Хорватією. Однак за обсягами розрахунків за товари та послуги на одного держателя картки ми позаду. Це говорить про низьку ефективність діючої в Україні мережі обслуговування платіжних карток. Румини, зіткнувшись з такою проблемою скоротили кількість точок обслуговування карток, українські банки також починають думати над ефективністю мережі обслуговування карток та її оптимізацією. Є як мінімум дві причини даної проблеми. Перша – в Україні зарплата масового карткодержателя нижча ніж в інших країнах. Друга – термінальна інфраструктура українських банків орієнтована перш за все на торгові точки, які реалізовують дорогий товар недоступний масовому споживачу.

Валові показники українського ринку карткових послуг говорять про те, що зростає не тільки кількість карток, а й розширюється карткова інфраструктура (банкомати, POS-термінали). Головне, що карткові послуги стають більш дешевими та доступними, а це означає, що зовсім скоро і в Україні можливо пластикова картка стане таким же зручним та незаміним засобом платежу, яким вона на сьогодні є на Заході [88].