Аналіз та причини підвищення безпеки дорожнього руху в
Стан безпеки дорожнього руху та діяльності щодо зменшення
Аналіз причин зростання кількості шкідливих наслідків
Дорожньо-транспортні пригоди (ДТП)
ДТП із важкими наслідками та із наслідками легкого ступеня
Місце події дорожньо-транспортної пригоди
Економічні аспекти
Чемпіонат Європи з футболу 2012року та його можливий вплив на кількість ДТП
Профілактичні заходи
Навигация
Профілактичні заходи
Географія дорожньо-транспортних пригод в Дніпропетровській області
95540
знаков
2
таблицы
9
изображений
3.2 Профілактичні заходи
Охорона дитинства входить до найголовніших завдань держави. Державне управління має бути спрямоване на створення сприятливих умов у країні для збільшення народжуваності, безпечної життєдіяльності ті розвитку дітей, зменшення факторів, що детермінують дитячу смертність та каліцтво. Однією з причин, що призводить до травмування та загибелі неповнолітніх, є дорожньо транспортний травматизм. За статистичними даними Департаменту ДАІ у минулому 2006 році в Україні було скоєно 3237 дорожньо-транспортних пригод (далі – ДТП) за участю неповнолітніх, під час яких 187 дітей загинуло, а 3163 - отримали поранення різного ступеня важкості. У поточному 2007 році, вже за 9 місяців було скоєно 3395 (+13,4 % порівняно з аналогічним періодом 2006 року) ДТП за участю осіб віком до 16 років, під час яких 186 (+13,4 %) дітей загинуло, а 3376 (+27 %) – було травмовано. Найбільші по Україні показники дитячого дорожньо-транспортного травматизму (далі – ДДТТ) спостерігаються в Донецькій області - за вказаний період у 379 (+20,5 %) ДТП за участю дітей загинуло 14 (+16,7 %) та було травмовано 376 (+44,1 %) неповнолітніх осіб, у м. Києві – у 360 ДТП загинуло 5 та травмовано 162 дитини, Одеській області – у 349 ДТП загинуло 19 та травмовано 347 дітей, у Дніпропетровській області – у 342 ДТП загинуло 19 та травмовано 296 дітей
На наш погляд, профілактику ДДТТ треба проводити з усіма неповнолітніми особами, адже до вікових рамок до 16 років не входять учні старших класів шкіл, коледжів, технікумів, ПТУ, які також складають значну кількість загиблих та травмованих у ДТП. Проведене соціологічне опитування довело, що серед наведених суб’єктивних причин небезпечного поводження дитини на дорозі такі: невміння прогнозувати дорожню обстановку; незнання заходів забезпечення безпечного руху; відсутність навичок виконання безпечних дій; небажання (зневага) виконувати безпечні дії; підпорядкування неправильним шкідливим звичкам поводження на дорозі; неусвідомлене слідування іншим особам (нерідко батькам, старшим товаришам), які порушують правила безпеки руху; невміння діяти безпечно в навколишньому середовищі або дорожній обстановці, що різко (раптово) змінюється; недисциплінованість, утрата пильності - актуальними є всі з більшою або меншою перевагою (відсоткові межі становлять від 5 % до 20 %). Серед об’єктивних факторів, що детермінують ДДТТ, першочерговими умовами є недосконалість організаційного, в тому числі навчання дітей правильному поводженню в дорожньому процесі (32,7 %), інформаційного (18,2 %), правового (16,6 %), матеріально-фінансового (15,4 %) та інженерно-технічного забезпечення (13,6 %). У правовідносинах щодо профілактики ДДТТ, перевага має бути надана методам навчання та виховання - так вважають відповідно 19,7 та 12,5 відсотків проанкетованих. Але більше половини учасників дослідження (50,5 %) переконані у доцільності розумного поєднання всіх існуючих методів, в тому числі й адміністративного примусу. Майже 81% опитаних працівників погоджуються з необхідністю введення до законодавства норм, які б передбачали адміністративну відповідальність батьків або осіб, що їх заміщують за неналежний нагляд та виховання дітей, що призвело до порушення особами віком до 16 років ПДР або потрапляння їх у ДТП, а також адміністративну відповідальність посадових осіб за невиконання або неналежне виконання обов’язків щодо профілактики дитячого дорожньо-транспортного травматизму. Певна робота щодо запобігання ДТП за участю дітей ведеться. Частина профілактичних заходів проводиться або без належного правового визначення, або формально визначені заходи залишаються без фактичної реалізації Управлінням освіти та науки Дніпропетровської облдержадміністрації за рахунок варіативної складової навчального плану до курсів ОБЖ та “Основи здоров’я” щороку вводиться додаткове навчання дітей Правилам дорожнього руху. В той же час, закріплені в Регіональній програмі забезпечення безпеки руху на автомобільних дорогах, вулицях міст, інших населених пунктів і залізничних переїздах Дніпропетровської області на 2003-2007 роки заходи щодо обладнання у навчально-виховних закладах дитячих містечок з безпеки дорожнього руху, забезпечення їх комплектами дорожніх знаків та іншими наочними посібниками з безпеки дорожнього руху залишилися невиконаними. З цього можна сказати, що в нашій державі відсутня налагоджена адміністративно-правова система профілактики ДДТТ.
Ми пропонуємо:
1) Організувати в області систему безперервної підготовки дітей до безпечної участі в дорожньому русі:
2) розробити для 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів типову програму додаткового вивчення правил безпечного поводження дітей у дорожньому процесі;
3) провести додаткові обстеження закладів освіти області щодо можливості обладнання автомайданчиків, передбачити фінансування цих заходів;
4) організувати обов’язкові курси підвищення кваліфікації для викладачів предмету ОБЖ, класних керівників, розробити програми з їх навчання;
5) забезпечити загальноосвітні навчальні та дошкільні дитячі заклади науковою та навчально-методичною літературою, посібниками з профілактики ДДТТ (розглянути можливість використання окремих російських видань – зробити централізоване замовлення);
6) розглянути можливість утворення спеціалізованих дитячих центрів безпеки дорожнього руху; розробити та затвердити на обласному рівні відповідне положення про ДЦБДР; визначити джерела фінансування;
7) протягом усього року додатково проводити серед дітей конкурси, вікторини, екскурсії, змагання і т.п.
8) розглянути питання щодо забезпечення всіх учнів світловідбиваючими елементами на одяг (флікерами), особливо у зимовий період.
9) проводити роботу з формування громадської свідомості щодо проблем безпеки руху, залучення до профілактики ДДТТ як- найбільшої кількості держаних органів, установ, комерційних структур, громадських формувань, населення:
10) увести в практику організацію та проведення в області профілактичних акцій, що мають позитивно впливати на зниження рівня ДДТТ.
Висновки
При розгляданні даної теми, ми поставили за мету вивчення дорожньо – транспортних пригод, їх географічні аспекти, причини, наслідки, та методи боротьби (запобігання), на прикладі Дніпропетровської області. Визначили, що дана тема є досить актуальною в наш час, і має різнобокий характер.
Для вивчення теми «Дорожньо-транспортні пригоди в Дніпропетровській області» було визначено до якого розділу географії її необхідно віднести. Якщо розглядати ДТП, як негативний фактор впливу на демографічну ситуацію в країні, тоді це географія населення (демографія). Вона вивчає будь-які фактори (зовнішні чи внутрішні), що впливають на кількісні та якісні показники населення. Якщо ж підійти з точки зору впливу такого негативного явища, як ДТП на економіку держави, вивчати це буде економічна географія. З точки зору соціальної географії ДТП – негативне для суспільства явище, кількісні та якісні характеристики якого вона буде вивчати, як суспільну проблему. Для дослідження факторів, які безпосередньо впливають на факт ДТП, необхідно торкнути транспортну географію. Тема має різносторонні напрямки, розглядається декількома напрямами географічних наук, котрі вивчають її одночасно, чи переплітаються в окремих випадках.
Також було запропоновано практичне застосування теми: для підготовки пішоходів, водіїв. Розглянуто проблеми, котрі необхідно вирішити для зменшення кількості ДТП.
В цілому проблема розкрита повно, розглянуті майже всі її аспекти та проблемні сторони.
Література:
1. Автомобіль без поліса – великий ризик // Украина-бизнес. – 1994. –№ 33-34. – среда 19 октября
2. Автострахование: теория, практика и зарубежный опыт. Специальное приложение к журналу "Финансы". – М., 1995. – 224 с
3. Алексеев Б.А. Безопасность движения автомобильного транспорта. - М.: Издательство ДОСААФ,1972. -141 с
4. Алексеев О.Л. Страхование личных транспортных средств. – М., 1988. – 108
5. Атаманюк В.Г., Ширшев Л.И., Акумов Н.Н. Гражданская оборона; учебник для ВУЗов – М.: Высшая школа, 1986.
6. Афанасьєв М.Б. Водителю о дорожном движении. - М.: Издательство ДОСААФ ,1980. -159 с.
7. Афанасьев М.Б., Клинковштейн Г.И., Мелкий В.А. Водителю о правилах и безопасности дорожного движения. – М.: Транспорт, 1991. – 235 с.
8. Бабков В.Ф. Дорожные условия и безопасность движения. – М.: Транспорт, 1993. – 271 с.
9. Балмаков А.И., Звонов В.Ф. За рулем без аварий. – Минск.: Беларусь, 1982. – 159 с.
10. Безсмертний В.О., Дерех З.Д., Іщенко В.В. Основи керування автомобілем і безпека руху. – К.: Вища школа, 1996. – 201 с.
11. Березовський М.В. Все для будівництва та ремонту доріг // Стан і перспективи розвитку автомобільних доріг в Україні. К. – 2006. - №1. - С.2-3.
12. Бонн А. Мастерство управления автомобилем: Пер. с фр. – М.: Транспорт, 1985. – 86 с.
13. Волков И.Г. Автокомби в действии // Финансы СССР. – 1986.– № 10. – с. 48-50.
14. Волошин Г.Я. Анализ дорожно-транспортних проишествий. – М.: Транспорт, 1987. –238 с.
15. Гаража В.С. Автоинспекция. Информация ГАИ. – К.: Автодор, 1995. – № 8.
16. Жекулин В.С. Введение в географию: [Учеб. пособие для вузов по спец География"] – ЛГУ – 1989.
17. Жулев В.И. Водитель и безопасность дорожного движения. – М.: ДОСААФ, 1984. – 151 с.
18. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про Автомобільний транспорт” // ВВР України. –2006. -№ 31. - Ст.338.
19. Закон України “Про дорожній рух” від 28.06.1993 р. // ВВР України. -1993. -№ 31. - Ст.338 (із змінами та доповненнями: 1994. - № 46. -Ст.414).
20. Закон України “Про дорожній рух”: Постанова Верховної Ради України від 28 січня 1993 р.
21. Закон України "Про страхування" від 7 березня 1996 р. №85/96 ВР. // Бизнес. – 1996. – №14. – 16 апреля.
22. Зверева Н.В., Елизаров В.В., Веселкова И.Н. - Основы демографии - "Высшая школа" – 2004.
23. Иларионов В.А. Експертиза дорожно-транспортных происшествий. – М.: Транспорт, 1989.- 256 с.
24. Ильина Е. Н. Туризм - путешествия. Создание туристской фирмы. Агентский бизнес: Учебник для туристских колледжей и вузов. - М.: РМАТ, 1998.
25. Кватальнов В. А., Романов А. А. Международный туризм политика развития:: Учеб. пособие. -М.: Советский спорт, 1998.
26. Кодекс України про адміністративні правопорушення. –К.: “Сирін”, 2000. –168 с.
27. Кондратьев В. «Повышение безопасности дорожного движения в 2006-2012 годах» (Комментарии к основным положениям Федеральной целевой программы) // Автомобильный транспорт. М, - 2006. - №3. - С. 36-42.
28. Коноплянко В.И. Основы безопасности дорожного движения. – М.: Издательство ДОСААФ ,1978. – 124 с.
29. Краснопивцев В.Н. Действия водителей в опасных дорожно-транспортных ситуациях. – К.: Сигнал, 1992. – 96 с.
30. Куперман А.И. Безопасное управление автомобилем. – М.: Транспорт, 1989. – 160 с.
31. Лукьянов В.В. Безопасность дорожного движения. – М.: Транспорт, 1979. - 245 с.
32. Миленькая Ю.М. Транспортный травматизм и пути его снижения. – Саратов: Изд-во Саратовск. ун-та, 1988. –68 с.
33. Постанова Кабінету Міністрів України від 7 червня 1994 р. №372 "Про порядок та умови обов`язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів"
34. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Програми “Шкільний автобус” від 16.01.2003 р., № 31.
35. Редзюк А.М. Державна концепція підвищення безпеки дорожнього руху в Україні // Автошляховик України. – 2006. - №3. - С.2-11.
36. Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Державної програми забезпечення безпеки руху на автомобільних дорогах, вулицях міст, інших населених пунктів і залізничних переїздах на 2003-2007 роки” від 29.01.2003 р., № 56-р.
37. . Столяров А.Л. Щодо діяльності ЄС у сфері безпеки дорожнього руху // Автошляховик України. – 2005. - №6. - С.20-22.
38. Терновой Н.К., Соловьев А.Е. Все решают секунды: Первая помощь при дорожно-транспортных происшествиях. – К.: Реклама, 1989. – 96 с.
39. Тімовський О.А., З.Д. Дерех, Заворицький Ю.Є. Основи безпечного керування дорожніми транспортними засобами. – К.: “Вища школа”, 2006. 120 с.
40. Фоменко О.Я. Підручник водія. – К.: Редакція журналу “Сигнал”,1997. – 284 с.
41. Шахриманьян И.К. Совершенствование деятельности органов внутренних дел по предупреждению детского дорожно-транспортного травматизма: Учебное пособие. –М.: Типография Академии МВД СССР, 1984. –61 с.
42. Шевяков А.П. Организация движения на автомобильных магистралях. – М.: Транспорт, 1985. – 90 с.
43. www.mns.gov.ua
ДОДАТКИ
Похожие работы
... ідження вартість автомобіля УАЗ‑469 на момент дослідження, державний реєстраційний номер ВК7076АЕ, 1990 року випуску становить 9097,72 грн. 3. Митне оформлення автомобілів марки «УАЗ» при імпортних операціях Ще до 1994 р. митним законодавством не було передбачено сплати ніяких платежів за переміщення через митний кордон транспортних засобів. Достатнім було пред'явити іноземний ...
... і підприємництва в різних галузях народного господарства, тобто шляхом прийняття спеціальних законів, визначення обов’язкових видів страхування, регламентації діяльності страхових організацій. 3.2. Проблеми та перспективи розвитку страхового ринку України В умовах економічної і фінансової кризи знижується активність на страховому ринку. Для її активізації необхідною умовою є стабільність ...
... ічних негараздів. Однак існує певна тенденція, помічена ще А. Смітом: приріст населення тим повільніший, чим вищий рівень його життя. Регіональні особливості відтворення населення України Глибоке вивчення населення та проблем його відтворення стає все більш актуальним завданням науки. Людина та закономірності її життєдіяльності є предметом вивчення багатьох наук: демографії, географії населення, ...
... ілити сили і засоби ОВС, як їх використати, які корективи потрібно вносити у форми і методи їх роботи. РОЗДІЛ ІІ. Інформаційне забезпечення ОВС та напрями його здійснення Розглядаючи стан, проблеми та стратегію розвиток інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ, слід зауважити, що основи існуючого інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ України було закладено ще у ...
0 комментариев