ОХОРОНА ПРАЦІ

4. ОХОРОНА ПРАЦІ

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно – технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.

Охорона праці – проблема складна і багатогранна. Для її розв’язання потрібна активна участь фахівців різних профілів: проектувальників, екологів, лікарів та ін. І особлива роль у цій важливій справі належить інженерам.

4.1. Перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Охорона праці спрямована на створення безпечних і здорових (нешкідливих) умов праці для кожного із працюючих.

Безпечні і здорові умови праці - це такі умови, при яких виключений вплив на працюючих небезпечного і шкідливого виробничого факторів. Відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 небезпечні і шкідливі фактори за своєю дією підрозділяються на наступні групи: фізичні, хімічні, біологічні, психофізичні.

При виконанні аналізу та обробітку даних на працюючого мають вплив наступні шкідливі фактори:

·  фізичні та нервово-психологічні перевантаження: зоровий дискомфорт під впливом роботи на комп'ютері;

·  монотонність роботи, гіподинамія;

· підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

·  підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

Причини виникнення:

Зоровий дискомфорт. При роботі з комп'ютером, особливо з дисплеєм, основне навантаження припадає на всі елементи зорового аналізатора. Джерелом небезпеки є 17-ти і 19-ти дюймові дисплеї, оскільки замість того, щоб використовувати на великому екрані шрифти більшого розміру, користувач прагне максимально заповнити екран інформацією, використовуючи при цьому дуже малі символи, а також велику кількість контрастних кольорів, що створює при роботі сучасних дисплеїв додаткові навантаження на зоровий аналізатор.

Монотонність роботи. Часто обробіток різних груп даних на комп’ютері проводиться за однаковою схемою, що призводить до ефекту повторюваності і, як наслідок, ефекту монотонності, що знижує увагу і викликає психологічний дискомфорт.

Гіподинамія. Якщо обробіток даних займає багато часу, користувач прагне зробити якомога більше за один раз, тобто виникає дискомфорт від напруження певних груп м’язів, в той же час виникає застій крові у м’язах, які не працюють під час роботи.

Електромагнітне випромінювання. Для обробки та аналізу наукових даних насьогодні використовується комп'ютер. Комп'ютер є джерелом електромагнітного випромінювання. Хоча зараз сучасні комп'ютери випускають із захисними екранами або спеціально нанесеним на дисплей захисним шаром, це не вирішує проблеми впливу електромагнітного випромінювання на користувача комп'ютера. Ще джерелом електромагнітного випромінювання є випромінювання, яке йде із задніх стінок комп’ютера при його роботі, яке впливає на людину, якщо ця частина комп’ютера не захищена. Також додатковими джерелами служать периферійні пристрої комп'ютера - принтери, сканери та ін. Крім того, небезпека підвищується, якщо в приміщенні знаходиться не один, а декілька комп'ютерів.

Ураження струмом. Несправна електропроводка або несправність електричних приладів, також недотримання правил техніки безпеки можуть стати причинами ураження електричним струмом. Підвищена вологість повітря робочої зони, незаземлені електроустановки також створюють небезпеку виникнення електричних розрядів.

4.2. Технічні заходи, які виключають чи обмежують дію на технічний персонал небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

Зоровий дискомфорт. Робота за комп’ютером характеризується тим, що постійний напружений погляд на екран дисплея зменшує частоту моргання. При цьому погіршується зволоження поверхні очного яблука сльозовою рідиною, яка захищає рогівку від висихання, пилюки та ін. забруднень. Наслідком напруженої

зорової роботи за комп'ютером може бути не лише порушення функції зору, але й виникнення головного болю, посилення нервово– психічного напруження, зниження працездатності. Таким чином, порушення зорових функцій у користувачів комп'ютерів пов'язані, в основному, з трьома групами факторів:

— параметрами освітлення робочого місця;

— характеристиками дисплея;

— специфікою роботи за комп'ютером.

Тому в профілактиці захворювання очей у першу чергу необхідно звернути увагу на забезпечення раціонального освітлення на робочому місці, використання сучасних дисплеїв з покращеними характеристиками, дотримання режимів праці та відпочинку, а також треба щоб центр екрана дисплея був нижчий від кута зору людини.

Електромагнітне випромінювання. Для захисту персоналу необхідно використовувати наступні способи і засоби: застосування засобів індивідуального захисту; видалення робочого місця від джерела ЕМВ; екранування робочого місця.

З метою профілактики несприятливого впливу електромагнітного випромінювання від комп’ютера на користувача необхідно:

·  встановити на робочому місці відео термінал, що відповідає сучасним вимогам стосовно захисту від випромінювання ;

·   встановити на відео терміналі старої конструкції (випуск до 1995 року) заземлений приекранний фільтр (незаземлений захисний екран відіграє лише декоративну роль щодо захисту від електромагнітного випромінювання);

·  вимикати відеотермінал, якщо на ньому не працюють, однак знаходяться неподалік від нього;

·   ставити комп’ютер в кутку, або ставити якісь обмежуючі стінки на задню частину комп’ютера, щоб випромінювання, яке йде з відео терміналу не потрапляло на людей.

Розрахунок електромагнітного випромінення.

За ГОСТ 12.1.006-84 „Электромагные поля радиочастот” електромагнітні випромінювання потрібно оцінювати в діапазоні частот 300 МГц – 300 ГГц за густиною потоку енергії та за енергетичною нагрузкою, яка ним спричиняється. Енегретична нагрузка – це сумарний поток енергії, що проходить через одиницю опромінюваної площі за одиницю часу.

Розрахуємо безпечну відстань користувача від працюючого відеотермінала за формулою:

ГПЕ = Р_дж / 4 π R², (4.1)

де ГПЕ – густина потоку енергії,

Р_дж – потужність джерела,

R – відстань від джерела.

Оскільки ГПЕ для комп’ютера дорівнює 5 Вт/м²,

Ураження струмом. Відповідно до вимог ГОСТ 12.1.019-79 «Электробезопасность. Общие требования», ГОСТ 12.1.038-79 «Предельно допустимые уровни напряжения прикосновения и токов» захист від небезпечного впливу електричного струму при експлуатації і ремонті устаткування, комп'ютерів забезпечується:

· застосування захисного заземлення;

· вирівнюванням потенціалів;

· ізоляцією струмоведучих частин (робочої, подвійної, додаткової);

· обґрунтуванням і оптимальним вибором елементної бази, що виключають ураження і навіть передумова до ураження струмом, а також умови виникнення пожежі;

· огородженням струмоведучих частин, що запобігають випадковий дотик до них;

· застосуванням електричного, електромагнітного і механічного блокувань і знаків безпеки;

· маркіруванням, розцвіченням монтажних елементів і проводів, за допомогою яких виключається переплутування при настроюванні і регулюванні, а також випадкова подача інших

напруг;

· дотриманням умов безпеки при установці і заміні високовольтних електровакуумних приладів;

· надійним контактним з'єднанням з урахуванням перепаду кліматичних параметрів ( температури, вологості).

Похожие работы

Сучасний стан сільского господарства України

Скачать

134090

0

0

... до ринкових відносин в аграрному секторі України та його особливості Специфічними особливостями та характерними рисами сучасного стану аграрно-промислового комплексу України є такі: взаємопов’язаний АПК як ціле тільки формується; переважну частку вартості в АПК створює сільське господарство, оскільки воно ще виступає значною мірою нерозчленованим на складові, без відокремлення вироблення сі ...

Економіко-географічний комплекс Харківської області

Скачать

28558

0

0

... копалин; 2.  виробництво продуктів нафто перероблення та коксу; 3.  виробництво та розподілення електроенергії, газу та води. Характерною особливістю Харківської області є наявність власної сировинної бази і можливість забезпечення всіх галузей економіки регіону електроенергією та природним газом. Харківська область з точки зору досягнень, можливостей та перспектив займає особливе місце в ...

Характеристика й особливості розвитку Київської області

Скачать

37087

0

3

... ї допомоги по безробіттю жителям сільської місцевості для організації підприємницької діяльності. 3. ДОСЛІДЖЕННЯ МІСЦЯ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ В ГОСПОДАРСЬКОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ Характеристика основних напрямків розвитку промисловості в області Київська область має високорозвинений промисловий комплекс, основу якого складають понад 400 великих та середніх підприємств, що забезпечує майже 40% ...

Соціально-економічна характеристика столичного економічного району. Проблеми та перспективи його розвитку

Скачать

50685

0

0

... країни. Завдяки прикордонному положенню район розширює також культурні, туристичні, трудові, побутові зв'язки з територіями сусідніх держав. Розділ 3. Проблеми і перспективи розвитку Столичного економічного району Екологічні проблеми району Столичний економічний район, особливо його поліська частина, ще порівняно недавно були одним з найчистіших в екологічному відношенні регіонів Укра ...