Оцінка якісного стану сільськогосподарських угідь та розвитку деградаційних процесів

Деградаційні грунтові процеси - це процеси, які погіршують властивості ґрунтів і обмежують їх родючість. Вони розділяються на природні, природно-антропогенні і власне антропогенні. Оскільки провести розмежування природних і антропогенних ґрунтових процесів що, то оцінку природних і природно-антропогенних деградаційних процесів складно, ми будемо здійснювати їх оцінку спільно. При оцінці та обліку деградаційних процесів використовуються два показники: 1 – ступінь деградації ґрунтів, 2 – відсоток участі деградованих ґрунтів у грунтовому покриві (оцінка територіального прояву деградаційних процесів).

Стан земель сільськогосподарського призначення в останні десятиліття істотно погіршився і набув загрозливого характеру. В першу чергу це стосується ґрунтового покриву, який в значній мірі втратив присутні йому властивості саморегуляції.

Відмінності в горизонтальному та вертикальному розчленуванні різних частин Фастівського району визначили розподіл орних земель за крутістю схилів (табл. 2.6.). Переважають кути нахилу орних схилів до 2° - їх 90,6 % від загальної площі ріллі. Найбільш небезпечні для використання орні схили з крутістю більше 3° - їх 4,9 %, а на території деяких сільських рад до 15%, що свідчить про значні, потенційні можливості для розвитку деградаційних процесів.

Табл. 2.6.

Розподіл орних земель за крутістю схилів

Горбистий характер рельєфу, значне горизонтальне та вертикальне розчленування території, часто неглибоке залягання водотривких шарів визначили розвиток процесів ерозії, дефляції, підкислення та заболочування ґрунтів та деяких небезпечних геологічних явищ (зсувів, просідань масивів лесових порід, обвалів та ін.).

Водна та вітрова ерозія.

Водна і вітрова ерозія є найбільш серйозним фактором зниження продуктивності земельних ресурсів, деградації агроландшафтів. Вона перетворилася на надзвичайне явище сьогодення, яке безпосередньо загрожує самому існуванню ґрунту, як провідному засобу сільськогосподарського виробництва і незамінному компоненту біосфери. Це обумовлено характером сільськогосподарського використання земель, при якому створюються умови для інтенсивного розвитку ерозійних процесів. Адже для штучних агроценозів максимум проективного покриття приходиться на липень – серпень, що не співпадає з піком зливової активності (кінець травня – червень).

Відповідно до схеми ерозійного районування України дана територія знаходиться в зоні, небезпечній в ерозійному відношенні, в області переважаючого розвитку водної ерозії з переважаючим впливом дощового стоку. Серед освоєних земель найбільш часто піддані змиву сільськогосподарські угіддя і в першу чергу рілля. Інтенсивність змиву ґрунтів з зябу і чорного пару часто досягає 300 т/га в рік. Однак такий змив спостерігається локально. Середньорічний розрахунковий змив родючого шару грунту з орних земель складає 12,5 т/га.

Загальна площа сільськогосподарських угідь, які зазнали згубного впливу водної ерозії, складає 5645 га, в тому числі 4820 га орних земель (10,4% від обстеженої площі цих угідь). У складі еродованих орних земель обліковується 2073 га з середньо- та сильнозмитими ґрунтами. Особливе занепокоєння викликають масштаби та інтенсивність цих процесів на чорноземних та близьких до них за родючістю ґрунтах.

Щодо динаміки ерозійних процесів, то особливо високими темпами зростає площа середньо- та сильнозмитих ґрунтів, а найбільший приріст площ еродованих ґрунтів відмічається в районах відносно благополучних в ерозійному відношенні (табл. 2.7.). Остання обставина є наслідком протиерозійних заходів, що впроваджуються на найбільш підданих ділянках і недостатньої уваги до відносно благополучних територій.

Таблиця 2.7.

Динаміка еродованості ґрунтів орних земель

На пасовищах ерозійні процеси розвиваються менш інтенсивно. Однак внаслідок перевантаження пасовищ, худоба виїдає траву під корінь та пошкоджує копитами дерновий покрив, що спричиняє активізацію цих процесів. Загальна площа еродованих ґрунтів на пасовищах складає 666 га, причому 74,6 % цих угідь характеризуються сильним ступенем еродованості. Сіножаті розташовані переважно в понижених елементах рельєфу і тому еродовані у самій незначній мірі.

В результаті ерозії різко падає вміст гумусу в ґрунтах та знижується їх родючість. Середньорічні втрати гумусу від ерозії в цілому для Фастівського району складають 19 тис. тон. У 1981 році вміст гумусу складав 2,8 %, а у 1882 році (для порівняння використані дані В.В.Докучаєва) – 3,6%.

Поряд з площинною ерозією досить інтенсивно розвиваються процеси лінійного розмиву та яроутворення. Площа активних ярів складає 105,7 га. Негативний вплив ярів проявляється на прилеглій території площею близько 300 га. Глибина врізу ярів подекуди досягає 20-25 м. Зустрічаються всі їх генетичні форми (берегові, привододільні, балкові), з переважанням берегових ярів. Останні розчленяють правий корінний схил долин Унави, Стугни, Кам'янки та схили його приток, а також зустрічаються на схилах майже всіх балок. На крутих яружних схилах відмічаються активні обвали.

Особливості розвитку вітрової ерозії ґрунтів у межах району визначаються наявністю грунтів легкого гранулометричного складу. За даними якісного обліку земель у складі сільськогосподарських угідь району нараховується 29272 га дефляційнонебезпечних, в тому числі 27363 га дефляційнонебезпечної ріллі, з них 1724 га дефльовані (еродовані). Пасовища також у значній мірі дефльовані. Із 1476 га обтежених пасовищ 622 га дефльовано, що складає 23,7%.

Кислотність. Площа кислих ґрунтів сільськогосподарських угідь складає 33162 га або 65,0 % від обстеженої площі цих угідь, в тому числі 32883 га становить рілля. Площі кислих земель постійно змінюються в залежності від внесених добрив, проведення хімічної меліорації, і можуть переходити із однієї категорії в іншу, нерідко більш деградовану. Ця трансформація – з однієї категорії кислотності в іншу і навпаки – відбувається в деяких випадках дуже швидко або ж ґрунти проявляють велику стійкість щодо зрушення кислотно-лужної рівноваги, яка генетично їм притаманна. Практика хімічної меліорації і землеробства свідчить, що саме на нестійких ґрунтах з дуже вразливим кислотно-лужним середовищем найчастіше виникають кризові агроекологічні ситуації. Так, наприклад вапнування кислих піщаних і навіть супіщаних грунтів дуже швидко переводить реакцію ґрунту із кислого середовища в нейтральне і навіть в слаболужне.

Відзначимо, що і за іншими якісними показниками (перезволоженість, заболоченість та ін.) земельний фонд Фастівського району має сталу тенденцію до погіршення. Так, наприклад, за даними Держкомзему України 998 га займають перезволожені і 2091 га - заболочені ґрунти.

Деградація ґрунтів відбувається під впливом важкої грунтооброблюючої техніки (руйнується структура, знижується водостійкість структурних агрегатів, підвищується щільність орного шару), зрошення, особливо засоленими і лужними водами (змінюється гідрологічний режим, відбувається вторинне засолення, заболочування і осолонцювання грунтів).

Сучасне вираження деградаційного процесу дуже часто пов'язане з погіршенням фізичних і фізико-механічних властивостей ґрунтів через ущільнення підорних горизонтів, збільшення брилистості, тріщинуватості і пластичності орного та більш глибоких шарів. Все це приводить до зниження накопичення вологи і об'єму коренеживного шару при достатньому забезпеченні культур елементами живлення. На такий прояв деградації звертають поки що недостатньо уваги.

Останнім часом посилились процеси деградації ґрунтового покриву, які обумовлені техногенним забрудненням. Аналіз інформації, що характеризує забруднення ґрунтів різними токсичними сполуками, свідчить, що близько 20% території України перебуває в незадовільному стані. Найбільшу небезпеку для навколишнього середовища представляє забруднення ґрунтів радіонуклідами, важкими металами, пестицидами, збудниками інфекційних хвороб та ін. В ґрунтовому покриві, що прилягає до міст з розвиненою промисловістю, спостерігається забруднення важкими металами. Значні площі земельних угідь забруднені радіоізотопами (цезій, стронцій). Характеристика радіоактивного забруднення ськогосподарських угідь і ріллі наведена в табл. 2.8 та табл. 2.9.

Підсилення деградації ґрунтів в значній мірі зв'язано з різким зниженням обсягів заходів з підвищення їх родючості. Постачання мінеральних та органічних добрив у 1996 р. порівняно з 1986 р. зменшилося в 10-12 разів. Одночасно з урожаями щороку, залежно від їх величини, виноситься з ґрунту до 100-200 кг/га поживних речовин. В результаті перевищення виносу поживних речовин над їх накопиченням в орних ґрунтах склався їх від'ємний баланс.

Прискорення деградаційних процесів великою мірою обумовлено тим, що в останні 8-9 років держава різко скоротила асигнування на охорону, поліпшення і раціональне використання земельних ресурсів. Сільськогосподарські підприємства через кризовий фінансовий стан також неспроможні здійснювати інвестування землеохоронних заходів за рахунок власних коштів.

Таблиця 2.8.

Характеристика радіоактивного забруднення сільськогосподарських угідь

Екзогенні геологічні негативні явища поширені більш як на 60% території району. Площа яку займають активні зсуви складає близько 3 га, вони розвиваються по бурих і строкатих глинах. Щоправда в останні роки зсувні процеси дещо стабілізувалися в результаті застосування лісомеліоративних заходів.

Таблиця 2.9.

Характеристика радіоактивного забруднення ріллі

Просадові явища у лесових масивах відмічаються на третині площ району. В цілому загальна ураженість території екзогенними геологічними процесами складає 53410 га.

Ці дані дають підстави зробити невтішний висновок, що в Фастівському районі Київської області високими темпами знижується якість і родючість ґрунтів та катастрофічно погіршується екологічний стан земельних ресурсів.

Для боротьби з деградаційними процесами використовують консервацію (землі не використовуються для сільськогосподарських потреб до відновлення якості за рахунок здатності самовідновлення грунтів та меліоративних заходів), до якої включають реабілітацію (на цих землях проводять активні заходи по відновленню якості) та трансформацію (землі переводять у інше функціональне призначення, при якому вплив негативних явищ на деградовані ділянки зменшується ), що показано в табл. 2.10.

Похожие работы

Сучасний стан сільского господарства України

Скачать

134090

0

0

... до ринкових відносин в аграрному секторі України та його особливості Специфічними особливостями та характерними рисами сучасного стану аграрно-промислового комплексу України є такі: взаємопов’язаний АПК як ціле тільки формується; переважну частку вартості в АПК створює сільське господарство, оскільки воно ще виступає значною мірою нерозчленованим на складові, без відокремлення вироблення сі ...

Економіко-географічний комплекс Харківської області

Скачать

28558

0

0

... копалин; 2.  виробництво продуктів нафто перероблення та коксу; 3.  виробництво та розподілення електроенергії, газу та води. Характерною особливістю Харківської області є наявність власної сировинної бази і можливість забезпечення всіх галузей економіки регіону електроенергією та природним газом. Харківська область з точки зору досягнень, можливостей та перспектив займає особливе місце в ...

Характеристика й особливості розвитку Київської області

Скачать

37087

0

3

... ї допомоги по безробіттю жителям сільської місцевості для організації підприємницької діяльності. 3. ДОСЛІДЖЕННЯ МІСЦЯ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ В ГОСПОДАРСЬКОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ Характеристика основних напрямків розвитку промисловості в області Київська область має високорозвинений промисловий комплекс, основу якого складають понад 400 великих та середніх підприємств, що забезпечує майже 40% ...

Соціально-економічна характеристика столичного економічного району. Проблеми та перспективи його розвитку

Скачать

50685

0

0

... країни. Завдяки прикордонному положенню район розширює також культурні, туристичні, трудові, побутові зв'язки з територіями сусідніх держав. Розділ 3. Проблеми і перспективи розвитку Столичного економічного району Екологічні проблеми району Столичний економічний район, особливо його поліська частина, ще порівняно недавно були одним з найчистіших в екологічному відношенні регіонів Укра ...