2.2 Дослідження основних макроекономічних показників Казахстану

У Казахстані, який по величині своєї території є шостою країною світу, зосереджені колосальні запаси енергоносіїв, дорогоцінних і кольорових металів. Ці безпрецедентні запаси, а також «перехрестя» основних трас Сходу зробили сучасний Казахстан найбільш державою, що інтенсивно розвивається, в регіоні. Знаходячись на перетині ключових транспортних шляхів Азії і Європи, Астана прагне відновити свою єднальну роль на Євразійському континенті. Всі ці чинники стали причиною перетину в Казахстані інтересів провідних гравців світу — США, Європи, Росії і Китаю.

Головним показником успішного розвитку Казахстану і зміцнення його позицій в світовій економіці є безпрецедентні темпи зростання ВВП: на протязі, як мінімум, останніх п'яти років приріст ВВП стабільно складає 7 —10%, що ставить Казахстан в трійку лідерів зростання на пострадянському просторі (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Основні економічні показники, 2005-2007 рр. [16]

Найменування показника 2005 2006 2007
ВВП (млн. доларів) 22,2 81,0 103,8
ВВП на душу населення 8,8 9,5 7,3
Валове накопичення капіталу 15,6 32,8 31,0
Експорт товарів та послуг 34,9 51,1 47,6
Валові внутрішні збереження 13,1 43,5 40,3
Валові національні збереження 12,0 30,5 28,4
Поточний баланс рахунків -3,6 -2,2 -3,0
Розрахунки за процентом 0,8 2,4 -
Загальний борг/ВВП 18,4 91,5 -
Загальний борг послуг/експорт 6,2 33,7

Таким чином, можна побачити, що зростає показник валового накопичення капіталу, розвиваються галузі експортного сектору, зростає ВВП кожного року, але при цьому присутні коливання ВВП на душу населення, що впливає рівень життя населення Республіки Казахстан. Сьогодні існує проблема бідності у країні (рис. 2.1) і влада приймає цілеспрямовані заходи для її вирішення. Досягнення цільових програм можна побачити в табл. 2.2. Також із таблиці 2.1 видно, що платіжний баланс країни протягом 1997-2007 рр. залишається негативним. Більш детально платіжний баланс країни розглянуто у таблиці 2.3.

Доля низкодоходного населения.jpg

Рис. 2.1 – Частка населення Республіки Казахстан з низькими доходами, 2003-2007 рр. [17]

З рис. 2.1. видно, що з кожним роком проблема бідності в країні завдяки заходам влади зменшується. У 2007 р. частка населення з доходами нижче прожиткового мінімуму складає 12,7% від загальної чисельності населення (у 2006 р. – 18,2%), а частка населення з доходами нижче вартості продовольчої корзини – 1,4% (у 2006 р. – 2,7%).


Таблиця 2.2

Індикатори рівня життя населення Республіки Казахстан, 1997-2007 рр. [17]

Індикатори 1997 2004 2005 2006 2007
1. Частка населення з доходами нижче прожиткового мінімуму, % 38,3 33,9 31,6 18,2 12,7
 місто 32,7 23,4 20,2 13,6 6,9
 село 46 47,1 45,6 24,4 18,1
2. Частка населення з доходами нижче вартості продовольчої корзини 12,7 6,3 5,2 2,7 1,4
 місто - 3,9 2,4 1,8 0,7
 село - 9,4 8,5 3,8 2,1
3. Глибина бідності, % 12,1 8,3 7,5 3,9 2,4
4. Гострота бідності, % 3,1 2,9 2,5 1,3 0,8
5. Доходи домашніх господарств (використані на вжиток), у середньому на душу населення, тенге - 8387 9751 13723 16935
 місто - 9860 11504 16121 19865
 село - 6560 7599 10527 13689
6. Співвідношення доходів, використаних на вжиток, з прожитковим мінімумом, % - 123,6 128 163,2 175,4
7. Номінальні грошові доходи населення, в середньому на душу, тенге 2849 12817 15787 19152 25226
8. Індекс реальних грошових доходів, % 102,4 113,8 114,5 111,7 118,9
9. Грошові витрати населення в середньому на душу, тенге 2770 7500 8800 12602 15516
 місто 3814 9349 10990 15535 19172
 село 1720 5206 6111 8691 11465
10. Співвідношення !0% найбільш і 10% найменш забезпеченого населення (коефіцієнт фондів), разів 10,2 6,8 6,8 7,4 7,2
11. Коефіцієнт концентрації доходів (індекс Джині) 0,338 0,305 0,304 0,312 0,309
12. Середній розмір домогосподарства, чоловік 3,5 3,5 3,5 3,4 3,4
 місто 3 3,1 3 3 2,9
 село 4,1 4,3 4,2 4,1 3,9

З табл. 2.2 видно, що порівняно з 1997 р. частка населення з доходом нижче прожиткового мінімуму зменшилась з 38,3 % до 12,7 %, що є позитивною тенденцією. Показники глибини і гостроти бідності також знизилися у 2007 р. Поряд із цим існує помітний зріст доходів домашніх господарств (16935 тенге у 2007 р.) і витрат населення (15516 тенге у 2007 р.). Це при тому, що середній розмір домогосподарств на протязі 1997-2007 рр. змінювався незначно.

Таблиця 2.3

Платіжний баланс Республіки Казахстан (млн. доларів) [16]

Стаття платіжного балансу 2005 2006 2007
Експорт товарів та послуг 7,741 41,570 49,437
Імпорт товарів та послуг 8,300 32,840 39,731
Баланс ресурсів -559 8,730 9,705
Чистий прибуток -315 -9,317 -11,321

 

Чисті поточні трансферти 75 -1,207 -1,500

 

Поточний платіжний баланс -799 -1,795 -3,117

 

Фінансові елементи (чисті) 1,279 12,869 3,117

 

Зміни в чистих резервах -480 -11,075 0

 

Золотовалютний резерв 2,291 19,127 19,127

 

Конверсійна ставка (місцева/долар США) 75,4 126,1 121

 

З таблиці 2.3 ми бачимо, що негативний платіжний баланс з кожним роком зростає (-3,117 млн. доларів на 2007 р.). При цьому, переважає експорт товарів та послуг – 49,237 млн. доларів порівняно із 39,731 млн. доларів у 2007 р. Золотовалютний резерв країни протягом 2006-2007 рр. не змінився і складає 19,127 млн. доларів. Обмінний курс валюти такий: 1 долар США = 121 тенге.

Інвестиції в основний капітал є сукупністю витрат, направлених на створення і відтворення основних фондів. Інвестиції в основний капітал включають витрати на роботи по будівництву і капітальному ремонту будівель і споруд; придбання і капітальний ремонт машин, устаткування; інші капітальні роботи і витрати. У Республіці Казахстан спостерігається щорічне збільшення обсягу цього виду інвестицій (табл. 2.4).


Таблиця 2.4

Інвестиції в основний капітал, 2003-2008 рр., млн. тенге [18]

  2003 2004 2005 2006 2007 2008
Республіка Казахстан 1327864 1703684 2420976 2824523 3392122 3836141
Акмолинська 15809 24428 38189 44059 103071 137960
Актюбинська 115842 130987 184130 187090 225176 275336
Алматинська 49020 56687 99501 112414 142636 174482
Атирауська 338521 447424 713681 727635 764403 833969
Східно-Казахстанська 44840 50748 82197 116054 126537 145516
Жамбилська 32675 18062 22182 25553 29940 59608
Західно-Казахстанська 125093 89018 91860 106626 186264 219790
Карагандиньска 67157 96650 153438 134157 151887 197604
Костанайська 29279 42582 56074 63831 96419 103992
Кизилординська 53093 42900 61471 66455 102934 159602
Мангістауська 75384 100518 143108 229755 251416 307299
Павлодарська 33473 41213 64072 120019 129981 140761
Північно-Казахстанська 12353 18186 37229 34328 37287 39868
Південно-Казахстанська 31221 45231 64939 84542 127175 129758
м.Астана 137863 220560 274746 354583 424245 439127
м.Алмати 166241 278490 334159 417421 492751 471469

Безумовним лідером по інвестуванню в основний капітал на 2007 р. є Атирауська область (833969 млн. тенге). А найменш розвиненим регіоном у сфері інвестування в основний капітал виступає Північно-Казахстанська область (39868 млн. тенге).Відповідно, зростають і інвестиції на душу населення (рис. 2.2). Прямі зарубіжні інвестиції також характеризуються позитивною динамікою. Якщо у 1997 р. вони складали 1,321 млн. доларів, то у 2007 р. – 6,143 млн. доларів. Протягом перших трьох кварталів 2008 року інвестиції в країну склали 12,84 млн. доларів. Банківська статистика показує, що найбільша частка прямих іноземних інвестицій поступила з Нідерландів – 2,45 млрд. доларів. На другому місці – США (1,461 млрд. доларів), далі – Британські Кайманові острови - 976,8 млн. доларів.


Untitled-2.jpg

Рис. 2.2 – Інвестиції на душу населення, 2006-2008 рр. [19]

Частка торгівлі Республіки Казахстан з традиційними партнерами — країнами СНД і Балтії — велика: на них доводиться біля 59 % експорту і до 63 % імпорту. При цьому основним торгівельним партнером залишається Росія. З держав далекого зарубіжжя успішно розвиваються торгівельні зв'язки з Німеччиною, Туреччиною, Швейцарією, Чехією, Італією, Китаєм, США, Великобританією, Південною Кореєю і іншими.

Як ми вже побачили з попередніх таблиць, Казахстан виступає країною-експортером продукції, бо частка експорту перевищує частку імпорту. Казахстан експортує сировину вироблене добувною, паливною, металургійною і хімічною промисловістю.

У структурі казахстанського експорту виділяють такі статті [7]:

·  нафта і нафтопродукти — 35 %;

·  кольорові метали — 17 %;

·  чорні метали — 16 %;

·  руди — 12 %;

·  зернові культури — 9 %;

·  інше — 11 %.


Таблиця 2.5

Обсяги зовнішньої торгівлі Казахстану, 1997-2007 рр. (млн. доларів) [16]

1997 2006 2007
Загальний експорт (FOB) 6,899 38,762 46,329
 Нафта та нафтопродукти 2,216 26,279 30,303
 Чорні метали 951 2,411 2,555
 Виробництво 1,491 3,978 6,797
Загальний імпорт (CIF) 7,176 24,120 30,289
 Продовольство 474 1,174 1,374
 Паливо та енергія 628 3,051 4,051
 Засоби виробництва 1,462 10,722 14,222
Індекс експортної ціни (2000=100) 85 283 309
Індекс імпортної ціни (2000=100) 120 249 286
Терміни торгівлі (2000=100) 71 113 108

Таким чином, у експорті Казахстану у 2007 р. переважає нафта та нафто продукти (30,303 млн. доларів), а у імпорті – засоби виробництва (14,222 млн. доларів).

Сучасні тенденції розвитку економіки Казахстану, направлені на подальше розширення і поглиблення ринкових стосунків, вимагають системного і комплексного аналізу, осмислення місця і значущості країни в новому світовому просторі, що формується. Особлива роль в галузевій структурі національної економіки традиційно належить аграрному сектору (табл. 2.6). Пріоритетний розвиток сільськогосподарського виробництва в республіці обумовлений не лише історичними і національними передумовами, але і значною мірою продиктовано природними, кліматичними, географічними і біологічними особливостями, зокрема ресурсним потенціалом Казахстану. Частка рослинництва у загальному обсязі валової сільськогосподарської продукції перевищує частку тваринництва на 43 млрд. тенге у 2008 р. (рис. 2.3.). Тому успішні ринкові реформи в аграрному секторі є важливою компонентою динамічного зростання національної економіки.

Таблиця 2.6

Структура економіки Республіки Казахстан [16]

1997 2006 2007
(% від ВВП)
Сільське господарство 12,0 5,9 6,6
Промисловість 27,3 42,1 44,3
 Виробництво 14,0 12,4 -
Послуги 60,7 52,0 49,1
Кінцеві споживчі витрати домогосподарств 74,5 46,3 48,5
Загальні державні споживчі витрати 12,4 10,2 11,2
Імпорт товарів та послуг 37,4 40,4 38,3
(середньорічний приріст)
Сільське господарство 4,6 6,0 5,0
Промисловість 10,8 13,4 10,0
 Виробництво 8,4 7,9 7,0
Послуги 9,0 10,9 10,0
Кінцеві споживчі витрати домогосподарств 7,7 13,8 10,0
Загальні державні споживчі витрати 7,3 6,2 10,0
Валове накопичення капіталу 17,4 28,8 10,0
Імпорт товарів та послуг 6,1 12,1 9,6

Untitled-1.jpg

Рис. 2.3 – Валова продукція сільського господарства, млрд. тенге [20]


Таким чином, у 2007 р. найбільший відсоток від ВВП у структурі економіки займає сфера послуг (49,1 %), на другому місці промисловість (44,3) і сільське господарство (6,6). Найвищий середньорічний приріст (10,0) спостерігається одночасно у декількох сферах – промисловості, сфері послуг, кінцевих споживчих витратах домогосподарств, загальних державних споживчих витратах і валовому накопиченню капіталу.

Під послугами розуміється величезне різноманіття видів діяльності і комерційних занять, результати яких не втілюються в матеріально-речовій формі. Сектор послуг країни знаходиться на стадії розвитку, структура послуг країни відображена у табл. 2.7. У Республіці Казахстан спостерігається стійка позитивна динаміка сфери послуг. Загальний обсяг по різним видам послуг кожного року зростає.

Таблиця 2.7

Загальній обсяг наданих послух за їх видами, 2005-2007 рр. (млн. тенге) [21]

2005 2006 2007
Надано послуг - взагалі 1023827,2 1276951,9 1789544,5
 у тому числі
послуги, пов’язані з нерухомим майном 120301,9 158529,5 210354,3
послуги по наданню в оренду машин та устаткування без оператору і по прокату предметів особистого користування і побутових товарів 34017,6 47384,0 77781,7
послуги комп’ютерні і послуги, пов’язані з ними 27826,2 39919,6 56744,5
послуги по дослідженням і розробкам 43083,4 43624,7 52886,5
послуги інші, надані споживачам 373447,7 475414,9 677892,9
послуги в області державного управління 335353,7 404409,7 572382,9
послуги по каналізації, знищенню відходів, санітарній обробці і послуги аналогічні 8490,2 11455,7 19453,8
послуги по організації відпочинку, культурних та спортивних заходів 72653,2 87620,0 104862,1
послуги інші 8653,3 11593,8 104862,1
Послуги, надані підприємствами, що мають вторинний вид діяльності 22763,1 27619,7 33470,4
послуги, надані індивідуальними підприємцями 9924,3 17138,0 20410,6
послуги, надані непрофільними підприємствами 79295,5 86295,0 119318,8

У таблиці 2.7 можна побачити, що найбільший обсяг послуг у 2007 р. був наданий споживачам (677892,9 млн. тенге), у сфері державного управління (572382,9 млн. тенге) та у сфері, пов’язаній з нерухомим майном (210354,3 млн. тенге). А найменший обсяг послуг був наданий підприємствами, що мають вторинний вид діяльності (33470,4 млн. тенге).


Информация о работе «Економіка Казахстану»
Раздел: География
Количество знаков с пробелами: 122641
Количество таблиц: 20
Количество изображений: 6

Похожие работы

Скачать
77833
1
0

... тові свої правила, вона підпорядкувала собі геополітику і геостратегію. В рамках постіндустріалізму сформувалася технологічна, торгова і фінансова єдність світу. Через регіоналізацію в глобалізацію втягуються поступово всі національні економіки.   2. Україна та Росія Російська владна провідна частина населення мріє про відродження "єдиної Великої Росії" і розглядає Україну як її невід'ємну і ...

Скачать
88355
3
5

... занадто великих компаній, що стають занадто забюрократизованими і тому неефективними; 4) необхідність витрати частини свого бюджету на функціонування інтеграційного об’єднання [25]. 1.3 Теорії та моделі міжнародної економічної інтеграції В теорії економічної інтеграції виділяють декілька напрямків, які відрізняються за оцінкам інтеграційних механізмів: нелібералізм, корпораціоналізм, ...

Скачать
68304
5
0

... . // Урядовий кур’єр. – 01.10.2003. 2.         Бураковский И. Создавая ЕЭП, Украина теряет стабильность и предсказуемость. // Бизнес. – №37 (556). – 15.09.2003. 3.         Дергачов О. Єдиний і неповторний простір: Єдиний економічний простір // Політичний календар.- 2003.- № 6.- С. 14 - 18. 4.         Иноземцев В. Несколько гипотез о мировом порядке XXI в. // Свободная мысль – XXI. – 2003. – ...

Скачать
67873
0
0

... руху хрестоносців і відповідно союзником країн, що піддалися агресії хрестоносців. Існував союз Улуг Улусу з Єгипетською державою мамлюків, спрямований проти Єрусалимського королівства. Особливо хочеться відзначити історичні долі Улуг Улусу в Монгольській імперії. Будь-яка імперія, що побудована на завоюваннях і тримається лише на військовій силі, приречена на загибель. Власне Монголія і її ...

0 комментариев


Наверх