Навигация
Демографічні процеси в популяціях людини
94613
знаков
9
таблиц
0
изображений
2.4 Демографічні процеси в популяціях людини
Показниками демографiчних процесiв у людських популяцiях є народжуванiсть, смертнiсть, змiна чисельностi i складу населення за вiком, статтю і шлюбним станом. Змiна поколiнь вiдбуваєтъея внаслiдок народження i смертi людей. Однак у демографiї i соцiальнiй гiгієні ці подiї розглядаються не яв окремi випадки народження i смертi, а як послiдовнiсть таких подiй у житті покоління (тобто сукупностi людей, що народилися в тому чи iншому роцi), що визначає демографiчнi процеси. Цi процесв в їхній єдностi складають двостороннiй процес розмноження i смерті людей, який називається природнім рухом, чи вiдтворенням населення. Кiлькiсть дiтей у поколiннi залежить вiд того, яку частину життя люди з даного поколiння проживають у шлюбi. Тому укладення шлюбiв і їх припинення (процеси шлюбностi, розлучення, овдовiння) звичайно також вiдносять до демографiчних процесів.
Спiввiдношення чисельностей людей двох статей при народженнi в кожному поколiннi вiдносно стiйке (звичайно на 100 дiвчаток народжується 105-106 хлопчикiв), але змiнюється впродовж життя поколiння під впливом різниці у життєздатностi мiж статями, а також зовнішніх причин (наприклад, миграції тощо). Серед населення в кожний момент є люди будь-якого вiку - дiти, дорослi, лiтнi i старі, воно має властивий даному моменту вiково-статевий склад, вiд якого багато в чому залежить кiлькість народжень i смертей, оскiльки чоловiки i жiнки можуть вступати в шлюб i давати потомство у певному віцi, а рівнi смертності розрізняються за віком i статтю.
Народження i смерть - бiологiчнi явища. Але населення не є простою сумою людей, що його складають, а демографiчнi процеси - не просте повторення бiологiчних актiв народження i смертi. На відміну від біологічних угрупувань, чисельнiсть i склад яких регулюються боротьбою за iснування i різними формами пристосування до навколишнього серодовища, люди у своїй життєдiяльностi об’єднанi соцiальними вiдносинами, що виникають у процесівиробництва матерiальних i духовних благ, у тому числі i демографічними відносинами, що стосуються «виробництва» самих людей. Населенню як угрупуванню вищого типу властива наявнiсть певного суспiльного ладу, i тому демографiчнi процеси є процесами соціальними.
Закономiрностi розмноження людей перебувають під впливом соціально-економічних вiдносин, і iнтенсивнiсть демографічних процесів прямо чи опосередковано визначається соціально-економічними умовами. На кожному етапi розвитку суспiльства існують соціальні норми, що визначають час вступу в шлюб, уявлення про бажану чи iдеальну кількість дiтей, ставлення до життя і здоров’я свого i оточуючих. Будучи відображенням у свідомості людей умов їхнього життя, цi норми визнчають і демографічну поведінку.
Як правило, народжується людей бiльше, ніж помирає, і загальна чисельність населення більшостi країн і Землi в цiлому зростає. Швидкiсть цього збiльшення не залишається, однак, постiйною величиною. Демографiчнi процеси вiдбуваються по-рiзному в рiзнi iсторичні епохи й у рiзних країнах. Протягом столiть для людства були характернi висока нерегульована народжуваність i надзвичайно висока смертнiсть, у результатi чого населення зростало вiдносно повiльно. Наприкiнцi ХVIII - початку ХIХ столiття в Європі почався так званий демографiчний перехiд. Хоча в рiзних країнах залежно вiд особливостей їх iсторичного розвитку він вiдбувався по-рiзному, але, як правило, спочатку знижувався рiвень смертностi, потiм народжуваностi. Для такого ж зростання населення тепер потрiбно менше народжень i смертей. Цей процес називають деморафiчною революцiєю. До кiнця ХIХ - початку ХХ століття рiвень народжуваностi в бiльшостi економiчно розвинених європейських країнах помiрно знизився, темпи зростання населення зменшилися, i до середини ХХ ст. демографiчний перехiд у цих країнах завершився. Зниження народжуваностi призвело до старіння населення: при загальному зростаннi населення кiлькiсть дітей збiльшувалася повiльнiше, нiж кiлькiсть людей похилого вiку, через що частка останнiх у населеннi стала бiльшою.
Старiння багатьох нацiй приводить до зниження економiчної активностi населення. Старiння населення означає скорочення припливу молодi в економiку, а це викликає сповiльнення процесiв змiни професiйно-кваліфiкацiйного i галузевого складу зайнятого населення i вiдповiдно зростання ефективностi економiки. Знижується також мобiльнiсть населення.
За класифiкацією ООН, молодою державою вважається та, де частка людей похилого вiку (старше 65 рокiв) складас 4%, а старою - та, де вона складає 7%. Рiвень старостi населення в Нiмеччинi складає 14,95%, у Великобританії - 15,75%, Францiї - 14,50%, США — 12,60%, Японiї — 12,55%.
Що стосується людей похилого вiку, то найбiльша їх частка характерна для розвинених країн з низьким вiдсотком дiтей. Найбiльше похилих людей у Швецiї (21,0%), Австрiї (20,5%), найменше - в країнах Африки, Азії i Латинської Америки (3-5%).
Пiсля Другої Свiтової вiйни унаслiдок вiдносного полiпшення охорони здоров’я, успiхiв у боротьбi з епiдемiями, а також упровадження нових ефективних лiкарських засобiв у країнах Азiї, Африки i Латинської Америки значно знизився рiвень смертностi. Однак у цих країнах ще зберiгається багатодiтнiсть, яка пiдтримуєтъся релiгiею i культурно-побутовими традицiями. Це привело до рiзкого прискорення зростання населення цих країн, що одержало назву «демографiчний вибух», а разом з тим i до рiзкого прискорення зростання всього населення Землi.
Демографiчну революцiю пережило i населения колишнього СРСР. На вiдмiну вiд iнших країн тут вона вiдбулася в iсторично короткий термин i в зовсiм iнших соцiальних умовах. Цей процес був ускладнений двома свiтовими вiйнамя, що iстотно вплялули на нормальный хiд демографiчного розвитку.
Кiлькiсть народжень i смертей у життi поколiння залежить, за інших рiвних умов, вiд чисельностi людей у поколiннi. Тому демографiчнi процеси вимiрюють не абсолютними, а вiдносними числами народжень і смертей на 1000 початкової кiлькостi людей у поколiннi чи тих iз них, що дожили до того чи iншого вiку. Цi показники є свiдченням iнтенсивностi демографiчних процесiв, якi залежать вiд вiку і статi. Рiвень смертностi чоловiкiв, як правило, перевящує рiвень смертностi жінок, iнодi досить значно, що пов’язано як з рiзною життєздіяльністю, так iз вiдмiнностями в умовах працi i побуту. Чоловiки одружуються в середньому пiзнiше, нiж жінки, останнi, навпроти, раніше стають вдовами. При цьому рiвень смертностi одружених i замiжнiх нижчий, нiж неодружених i розлучених. Розрiзняється iнтенсивнiсть демографiчних процесiв i за вiком. Смертнiсть є великою на перших роках життя, потiм до 10-12 рокiв скорочується до мiнiмуму, а пiсля цього починає поступово зростати, досягаючи максимуму в старечому вiцi. Інтенсивнiсть дiтородiння досягає максимуму до 22-25 рокiв, а потiм приблизно до 50 рокiв повiльно знижується до нуля. Тому правильне уявлення про рiвень демографiчних процесів у поколiннi можна отримати, обчисливши вiковi коефiцiенти, тобто кiлькiсть подiй, що припадають на 1000 чоловiк даного вiку і статi.
Залежнiсть народжуваностi i смертності вiд вiку з часом знижується. Наприклад, у минулому бiльша частина поколiнь вимирала на початку життя і до старостi доживали не всi. Рiзна вона й у рiзних групах населення. Тому при порiвняннях необхiдно характеризувати iнтенсивнiсть демографiчних процесiв одним числом для всього покоління. Для народжуваностi це кількість дiтей, народжених у середньому однiєю чи тисячею жiнок даного поколiння впродовж дiтородного перiоду, для смертностi - кiлькiсть рокiв, що проживаються в середньому всiма людьми даного поколiння в розрахунку на 1 людину. Але в реальному поколiннi дiтородний перiод займає 30-35 рокiв, а смертi настають упродовж бiльш нiж 100 рокiв. За цей перiод iнтенсивність демографiчних процесiв під впливом умов, що змiнюються встягає змінитися. Тому інтенсивність демографічних процесів характеризують за допомогою показників для умовного, гіпотетичного, поколiня.
Оскiльки в кожний момент у населення є люди будь-якого вiку, вiковi коефiціенти народжуваності чи смертності, обчисленi для даного часу (звичайно року) для кожного віку утворюють повний ряд, що характеризує відповідний процес для деякого уявного покоління, яке нiби прожива життя в умовах даного часу. Iнформацію про кiлькiсть народжень i смертей отримують для цього за даними реєстрації цих подiй у загсах, а iнформацiю про чисельність вікових груп - за даними переписiв чи даних Оцiнок статево-вiкового складу населення, які регулярно проводяться. Узагальнювані показники для гіпотетичного покоління - сумарний коефiціент народжування i середня тривалiсть майбутньго життя. Сумарний коефіцієнт народжуваності - сума вiкових коефiцiентів народжуваності даного року для кожного вiку. Вiк показує, скiльки в середньому дiтей народила б одна жiнка з покоління, що досягло 15 років, якби впродовж усього її життя частота дітородiння в кожному віцi залишалася такою ж, як у даному році. Для смертності аналогічний показник - середня тривалість майбутнього життя (чи, точніше, очiкувана тривалiсть життя) - кількiсть рокiв, які прожила б середньому одна людина, що народилася в даному році (або досягла певного віку), якби впродовж її життя рiвень смертності в кожному віцi залишався таким, як зараз.
Як зведену характеристику відтворення населення використовують так званий чистий коефiціент вiдтворення жiночого населення (сума добуткiв вiкових показників народжуваності на вiдповiдні вiковi показники смертності жінок, помножена на частку дiвчаток серед немовлат). Вiн являє собою показник замiщення материнського поколiння дочірнiм за умови збереження сучасних рiвнiв демографiних процесiв.
Але частiше застосовуються не ці точнi, а бiльш грубi показаники демографічних процесів - загальні коефiціенти народжуваності i смерності, які являють собою відношення кiлькості народжених i, відповiдно, померлих за рiк до середньорiчної чисельності населення й обчислюються в розрахунку ва 1000 всього населення. Різниця коефіцієнтів народжуваності складає коефiціент природного приросту населення. Цi показники, однак, багато в чому залежать від вiкового складу населення, i їх змiни не завжди достовiрно показують дiйсний хiд демографiчних процесiв.
В екологiчних, соцiально-гiгiєнічних i демографiчних дослiдженнях особливе значення має вивчення дитячої смертностi у вiцi до 1 року, яка iстотно перевищує смертнiсть дiтей iншого вiку i дорослих. Дитяча смертнiсть є вищою на перших днях, тижнях i в першому мiсяцi життя, тому її показник для даного року залежить від змiни кількостi народжених. Його обчислюють звичайно на 1000 новонароджених.
У демографiчному аналізi для кожного демографiчного процесу застосовується ряд інших, бiльш точних i детальних показникiв.
Знання демографiчних процесiв важливе для вивчення стану здоров’я населення i захворюваностi, для органiзацiї охорони здоров’я. Показники смертностi поряд з даними про захворюванiсть i фiзичний розвиток людей є важливою характеристикою стану здоров’я населення й ефективностi заходiв щодо його охорони. Порiвняльний аналiз демографічних процесiв у групах населення, що розрiзняються за соціально-демографiчними ознаками - вiковими, професiйними та іншими, а також за природно-клiматичними i культурно-побутовими умовами, дозволяє виявити вплив тих чи інших факторiв на частоту поширення захворювань. Знання особливостей утворення, зростання i роздiлення сiмей необхідне для вивчення впливу, який чинять умови життя на стан здоров’я людей. Кiлькiсть дiтей у сiм’ї, час їх появи, iнтервали між народженнями мають велике значення для вивчення дітородної функції жiнок. При тому для екологiчних, соцiально-гігiєнічних досліджень та органiзацiї охорони здоров’я важливi не тільки результати, але й методи вивчення демографiчних процесiв.
Вивчення демографiчних процесiв вiдiграє важливу роль у плануванні охорони здоров’я. Виявлення тенденцій народжуваностi i смертностi, передбачення їх майбутніх змiн, а також змiн у статево-віковому складi населення пiд впливом цих процесів необхiднi для планування мережi лiкувально-профiлактичних закладів, пiдготовки кадрiв медичних працiвникiв, оцiнки ефективностi заходів екологічного та санітарно-профілактичного характеру, планування профiлактичних заходiв, диспессеризації населення. Оцінка кiлькостi народжень у майбутньому i можливих змін шлюбного i сiмейного складу населення має важливе значення для планування мережi i дiяльності пологових закладiв, дитячях садкiв. Широке застосування в плануваннi роботи з охорони здоров’я населення має демографiчний прогноз - при визначеннi як iмовiрких контингентiв хворих, так i потреби в медичних кадрах.
Значення дослiдження тенденцій демографiчних процесiв i їх факторiв особливо важливе у зв’язку з реалiзацiею широкого комплексу заходiв демографiчної полiтики.
Похожие работы
... ’язків між ендокринними органами, характерні для старіння зміни імунної системи, процеси старіння сполучної тканини та ін. Вперше термін був запропонований І. І. Мечниковим у 1903 р. Тема 4.: Особливості дії елементарних факторів добору в популяціях людей на сучасному етапі План 1. Вплив на людські популяції елементарних еволюційних факторів. 2. Значення міграцій в екології людини. Характер ...
... Екологічна структура популяції — це її стан на даний момент (кількість та густота особин, їх розміщення у просторі, співвідношення груп за статтю і віком, морфологічні, поведінкові й інші особливості) Структура популяції являє собою форми адаптації до умов її існування, є своєрідним віддзеркаленням природних сил, які на неї впливають. Нинішня структура тієї чи іншої популяції відбиває водночас ...
... ів є актуальною, оскільки на її основі реально можна розробити формувальні, розвивальні та оздоровчі структурні компоненти технологічних моделей у цілісній системі взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя дітей та підлітків. На основі інформації, яка отримана в результаті діагностики, реалізується методика розробки ефективних критеріїв оцінки інноваційних ...
... ідних територій багатогранна і важлива. Вони знаходяться на обліку і під державним контролем, який покладений в Україні на Міністерство по охороні навколишнього середовища. Розділ 2. Заказники та їх роль у збереження біорозмаїття 2.1 Заказники місцевого та державного рівня у структурі природо-заповідних територій Рівненщини Природно-заповідний фонд (ПЗФ) Рівненської області станом ...
0 комментариев