Навигация
Абсолютне вживання перехідних дієслів з позицій семантичного синтаксису
74789
знаков
0
таблиц
0
изображений
1.3 Абсолютне вживання перехідних дієслів з позицій семантичного синтаксису
Розвиток лінгвістики, зокрема, семантичного синтаксису дозволило абсолютно по-новому поглянути на багато проблем, у тому числі на абсолютне вживання перехідних дієслів.
Ю.Д. Апресян вважає, що: “необхідно розрізняти семантичне і синтаксичне управління. Всі слова з однаковим значенням мають одну і ту ж семантичну модель управління, незалежно від того, в якій формі вони вжиті і до якої частини мови відносяться” [2, C.78-80]. Так, слово “лікувати” вимагає по смислу максимум п'ять “актантов”: хто лікує (лікарка), кого лікує (пацієнт), від чого лікує (хвороба), чим лікує (ліки) і в чому лікує (лікарня). У тому випадку, коли цей смисл реалізується у дієслівній формі, досягається максимальна відповідність моделей семантичного і синтаксичного управління і синтаксично виявляється можливою реалізація всіх п'яти “актантов” (місць предиката, валентностей, залежностей), ср.: Він лікував дитину від грипу пеніциліном в стаціонарі.
Для подальшого вивчення цього питання необхідно мати на увазі, що:
а) в принципі між семантичним і синтаксичним управлінням немає необхідного логічного зв'язку;
б) семантичне управління, так само як і синтаксичне, може бути сильним і слабким;
в) тому, як справедливо вважає І.А. Мельчук, можливі чотири семантіко-синтаксичні типи управління.
Перший тип - це сильне семантичне і сильне синтаксичне управління; ср, любити (хто, кого), давати (хто, що, кому), бити (хто, що, чим), веліти (хто, кому, що робити) і так далі.
Другий тип - це сильне семантичне і слабке або нульове синтаксичне управління. Як приклад можна привести будь-який випадок недієслівного вираження смислу, який за природою є дієслівним. Так, в дієслова експортувати є три досить сильних смислових і синтаксичних валентності: хто, що, кому/в що, ср. Росія експортує газ до Європи. Віддієслівний іменник експорт”, при тій же самій моделі семантичного управління, має декілька відмінну синтаксичну модель управління: синтаксично сильною є для нього лише друга валентність (експорт газу), а перша і третя валентності - слабкі (ср. російський експорт газу до Європи).
Третій семантіко-синтаксичній тип управління - це слабке або нульове семантичне і сильне синтаксичне управління. Прикладами можуть служити дієслова типа “голити” (кому-л. бороду), “вирізувати” (кому-л. пухлина), тримати (кому-л. руки), “зав'язувати” (кому-л. очі), “випробовувати” (мотор на міцність), “бити” (хто-л. по спині), “простріляти” (кому-л. кашкет), дивитися (кому-л. у очі), “трясти” (хто-л. за руку) і таке інше. Всі ці дієслова семантично двомісні, проте підпорядковують комплекс і синтаксично здатні, мабуть, до так званого подвійного управління, тобто можть реалізувати відразу три валентності.
Нарешті, четвертий семантико-синтаксичній тип управління - слабке семантичне і слабке синтаксичне управління - можна ілюструвати прикладами “лікувати” (від чого, чим, в чому), “йти” (по чому), “махати” (кому) і тому подібне.
Iснує тенденція пояснювати абсолютне вживання чисто синтаксичними чинниками. “Є всі підстави вважати, - пише В.В. Бурлакова, - що абсолютне вживання так само характерне для деяких синтаксичних позицій перехідних дієслів, як поєднання з прямим доповненням для інших”. У числі позицій, для яких, на думку автора, характерне абсолютне вживання, вказуються позиції, зазвичай займані неособистими формами, тоді як “використання перехідного дієслова у позиції присудка у формі дійсного простого або минулого простого часу”, по словам В.В. Бурлакової, “зазвичай спричиняє за собою обов'язкову присутність додатка”[7,C.97].
Приведене пояснення навряд чи можна вважати задовільним, оскільки воно не відповідає мовній реальності: абсолютне вживання, як буде показано нижче, регулярно зустрічається як в позиціях, властивих неособистим формам, так і у позиції простого дієслівного присудка у всіх видо-тімчасовіх формах. Просте дійсне і минуле не становлять винятку: Rudolph shrugged (W.s. Maugham). If the republic lost it would be impossible for those who believe in it to live in Spain (E.Hemingway). [3,C.4-5].
Б.А. Ільїш пов'язує це явище з проблемою перехідності і неперехідності дієслів, де він розглядає дієслова без доповнення як неперехідні [10, C.200-202]. Б.А. Ільїш пише, що форми тривалого вигляду дійсно можуть виконувати як ту, так і іншу функцію (як неперехідного і як перехідного): he was reading і he was reading а newspaper, і тому подібне. З формами результативного вигляду справа йде інакше. Наприклад, такі форми дійсного перфектного часу, як “he has read”, “he has written”, “he has eaten”, “he has drunk”, “he has drawn” не можуть вживатися як форми дієслова неперехідного, тобто без прямого доповнення. Речення “he has read” є чимось незавершеним, що потребує доповнення. Перфектні форми дадуть задовільний смисл лише при перехідному вживанні, тобто з прямим доповненням: he has read many books, he has written several letters, he has eaten two apples, he has drunk two cups of coffee, he has drawn а picture of his wife, і так далі. Таким чином, перехідність і неперехідність виявляється тут тісно пов'язаною з категорією вигляду. Семантичну основу цього зв'язку встановити неважко: якщо дія представлена продовженою, вона може розумітися як стан, в якому перебуває суб'єкт, і бути досить ясним і без уточнення об'єкту. Якщо ж дія представлена як результативне, тобто завершене і таке, що привело до нового стану, то безоб'ектне розуміння його вже неможливо: повинно бути неодмінно вказано, який же саме результат, виражений результативною формою дієслова. Конкретно цей результат буде позначений назвою об'єкту, який піддається дії, або об'єкту, що виник в результаті цієї завершеної дії. Результативність неминуче вимагає конкретного результату.
Таким чином, робить висновок Б.А. Ільїш, перехідне дієслово “to read” має форми результативного вигляду, а неперехідне дієслово “to read” форм результативного вигляду не має.
Залишається розглянути важче питання про те, як поводяться відносно перехідності і неперехідності форми загального вигляду: he reads, he will read. Перехідними вони, звичайно, можуть бути: he reads two books every week, he read this novel in three days, he will read the newspaper every day. Але чи можуть вони бути також і неперехідними? Здається що можуть, хоч це і не так очевидно, як відносно форм тривалого вигляду, які особливо личать для неперехідної функції. Так, наприклад, можна сказати: he always reads in his study, he always reads before going to bed, he read very quickly, he will read at five o'clock.
Проте відносно форми минулого часу, необхідна обмовка: вона може вживатися як неперехідна лише в тому випадку, якщо позначає звичну або повторну дію, тобто відповідає українському недосконалому виду. Якщо ж вона позначає однократну закінчену дію, тобто відповідає українському доконаному виду, неперехідне вживання неможливе. Так, не можна сказати: he read in three hours.
Н.Д. Арутюнова, розглядаючи семантичний (пов'язаний з природою денотата) аспект з'єднання слів в сполученнях нефразеологічного характеру , пояснює тісну залежність між дієсловом і його актантами тими категоріями реалій, які стоять за цими мовними знаками.
Розбираючи приклади типа “зерно потекло в засіки’, де вживання дієслова “потекло” замість “посипалося” виявилося достатнім, щоб змінити уявлення про структуру матерії, автор укладає: “Наведені приклади показують, наскільки поступовий процес розчленовування ситуації, сліди якого стійко зберігаються в значенні слів, утворюючи як би контур розриву, нарізку, задаючу точну форму приєднуваного фрагмента. Розділивши поняття рухомої маси і поняття руху, мова в той же час продовжує зв'язувати характер руху з властивостями приведеної в рух матерії” [4, C.126-130].
Досліджуване абсолютне вживання тісно пов'язане з характером стосунків між дієсловом і його об'єктами. Воно характерне як для дієслів, що зберегли, по образному вираженню Н.Д. Арутюнової, семантичну насічку. так і для дієслів, що втратили її. . Проте лексико-семантичні причини, що приводять до безоб'ектному вживання дієслів, специфічні для кожної групи. Вивчення цих причин і безоб'ектного функціонування самих дієслів показує, що абсолютне вживання - явище неоднорідне: за зовні ідентичною формою вже на лексико-семантичному рівні виявляються різні закономірності.
Таким чином, розглянувши питання про те, що ж таке абсолютне вживання і різні підходи по вивченню цієї проблеми, можна зробити висновок про те, що найбільш вдалою, на наш погляд, є трактування дослідників, що вивчали цю проблему з точки зору семантіко-синтаксичніх характеристик.
Розділ 2. Семантико-синтаксичній аналіз перехідних дієслів, що вживаються безоб'єктно
Похожие работы
... до уваги не береться. В багатьох випадках саме колоронім yellow у складі фразем є смислоутворювальним компонентом. Rosy, pink На позначення рожевого кольру існує дві лексеми - rosy та pink. В англійській мові дані колороніми увійшли до складу лише фразеологізмів-метафор. Це такі вирази як to feel rosy about the gills, to take a rosy view of smth., rosy in the garden, in the pink, the pink of ...
... ів дієслова по конверсії утворюються рідше ніж від іменників, але, тим не менш, їх у мові немало. Утворення іменників від дієслів також уявляє собою широко розповсюджений тип конверсійного словотворення в сучасній англійській мові. Такі іменники складають другу значну групу слів, виниклих по способу конверсії. Наприклад: сlimb – підйом; сry – крик; mistake – помилка; He got my tooth out ...
... зміни тощо) [2:103]. Вони фіксуються свідомістю людини як результат пізнання світу з метою вираження цих елементів засобами мови. 3. Семантичні та інтонаційні особливості вираження концепту страх у сучасному англійському емфатичному мовленні на матеріалах відеофільмів 3.1 Особливості репрезентації концепту страх інтонаційними засобами сучасної англійської мови Проблема вербалізації та ...
... В.П. Лингвистические требования к стандартизуемой терминологии. // Терминология и норма.М., 1972. - 120с. 14. Даниленко В.П. Русская терминология. M., 1977. - 185с. 15. Дуда О.І. Процеси Термінологізації в сучасній англійській мові: Автореф. дис... канд. філ, наук: 24.02.01/Київ. нац. ун-т-К., 2001. - 18с. 16. Дьяков А.С. Деякі особливості термінологічного планування в англ, ...
0 комментариев