Походження та стилістична характеристика фразеологічних одиниць з сурядними сполучниками

3.2 Походження та стилістична характеристика фразеологічних одиниць з сурядними сполучниками

Згідно з професором Н. М. Шанським, за походженням виділяють наступні чотири групи фразеологізмів:

·  власне національні фразеологізми;

·  запозичені фразеологізми;

·  фразеологічні кальки;

·  фразеологічні напівкальки (око за око, зуб за зуб).

Стилістична диференціація фразеологізмів включає в тій чи іншій мірі «оціночно-емоційно-експресивні особливості, котрі набуваються фразеологізмами внаслідок їх кращого і навіть виключного вживання в тих, а не інших сферах та областях людського спілкування» [66].

Фразеологічні записи російської та англійської мов, як і їх лексичний склад, стилістично диференційовані. Серед фразеологічних зворотів виділяють міжстильові та обмежені вживання у певному стилі.

Міжстильовими називаються фразеологічні звороти, що використовуються в усіх стилях мовлення. Наприклад: так или иначе, все или ничего, agree like cats and dogs (жити немов кішка з собакою), pick and choose (бути розбірливим, прискіпливо розбиратися). Міжстильові фразеологічні звороти являють собою загальновживані найменування певних предметів і явищ дійсності. Їм не властиві додаткові відтінки значення, експресивність, емоційність.

Переважна більшість фразеологічних зворотів має стилістичні особливості і є опорою образного , емоційно наснаженого мовлення. Ці усталені звороти тяжіють до певного стилю. Офіційно-ділова фразеологія – це усталені звороти ,що використовуються в документах, ділових паперах. Наприклад: заслушавши і обсудивши, решено и подписано, in deed and in name (на словах і на ділі), fair and softly go far in a day (ввічливістю і м’якістю можна багато чого добитися) .

Власне російська фразеологія поповнювалася за рахунок професіоналізмів, жаргонно-арготичних зворотів, діалектизмів. Немало російських сталих виразів прийшли з художньої літератури.

До складу російської фразеології ввійшли звороти спортивних та державних документів. Найбільше засвоєно російською мовою фразеологічних зворотів з української мови – висловлювання письменників, фразеологізми з народної мови. Широко використовуються в російській мові фразеологізми античного походження – старогрецькі, староримські, усталені звороти з західноєвропейських мов – німецької, французької, англійської, італьянської та ін. Основним, невичерпним джерелом російської фразеології є народна мова, якій властиві влучність, образність. Саме влучні, метафорічні вислови стають усталеними і поповнюють фразеологічні запаси мови. Особливо багато фразеологічних зворотів виробничо-професійного походження.

Ряд фразеологізмів є дотепними висловами з анегдотів, жартів та інших жанрів усної народної творчості. У фразеологізмах відбиті спостереження над оточуючим життям, людьми, природою: ни рыба ни мясо, coward often dies, but brave once (боягузи часто вмирають, сміливі – лише один раз), it never rains but it pours (біда сама не ходить). В російській фразеології віддзеркалюються найрізноманітніші сфери життя народу, його історія, культура, сіспільні відносини, виробнична діяльність, морально–етичні норми, погляди, вірування, прагнення. У ряді фразеологізмів розкриваються класова невірність, бюрократизм чиновників, хабарництво .

Історія багатьох фразеологічних зворотів здається загадковою і незрозумілою. Майже всі ідіоми та й інші фразеологічні звороти мають цікаву історію. Ознайомлення з нею не тількі дає відповідь на запитання, чому ми так говоримо, а й збагачує знання про життя, історію, культуру, побут народу в минулому. Російська фразеологія багата крилатими висловами власне російського походження (дешево и сердито, ни пуха ни пера)[62].

Вживання багатьох фразеологічних зворотів в тій чи іншій мірі обмежено рамками певного стилю мови (in sackcloth and ashes – в горе и покаянии, safe and sound – целый и невредимый можна віднести до книжного стилю). Велика кількість фразеологічних зворотів не тільки називають явище об’єктивної дійсності, але й вказують на певне відношення мовця до цього явища ( несхвалення, ласка, іронія, риторичність і таке інше).

Фразеологізми можна розділити на три основні стилістичні пласти. Більша частина фразеологізмів належить до розмовної лексики. Область вжитку таких фразеологізмів – побутове спілкування, усна форма діалогічного мовлення: и так и сяк, ни рыба ни мясо та ін. Серед розмовних фразеологізмів виділяються просторічні. Вони переважно вживаються у повсякденному житті та мають грубувато-занижений стилістичний відтінок: вынь да положь, ни сесть ни стать и др.

Книжні фразеологізми властиві по своїй більшості письмовому мовленню. Вони надають їй відтінку піднесеності та урочистості: плоть и кровь, альфа и омега, маг и волшебник. Чимало книжних фразеологічних одиниць походять з наступних джерел:

а) зі Святого Письма: To serve God and Mammon (служити Богу і мамону); to sit under one’s vine and fig-tree (сидіти під своєю виноградною лозою та інжирем); to smite hip and thigh (нещадно бити), to sow the wind and reap the whirlwind (посіяти вітер та зібрати бурю); to touch pitch (мати справу з чимось недостойним);

б) з античної міфології: огнем и мечом, между Сциллой и Харибдой;

в)вислови відомих людей: «Бути чи небути?» (В. Шекспір), «Мучусь, караюсь, але не каюсь» (Т. Шевченко).

Як стилістичний засіб біблеїзми підкреслюють урочистість, піднесеність розповіді або, навпаки, надають викладу сатиричного забарвлення, служать передачі іронії та сарказму: оutside the mission wall, and directly in his path, lay three dead rats, fear and trembling, мilk and honey, sackcloth and ashes, safe and sound.

Біблія є найважливішим джерелом виникнення фразеологізмів. Біблеїзми становлять важливий і цікавий шар фразеології у багатьох мовах світу, оскільки їх відбір у кожній мові відбувається з одного загального джерела – Біблії. Біблійна фразеологія англійської мови, з одного боку, є частиною її фразеологічної системи, і, отже, біблійний фразеологізм набуває всіх диференціальних ознак фразеологічної одиниці, а з іншого боку, біблеїзми мають низку специфічних ознак, зумовлених їх походженням й особливою семантикою, а також стилістичною характеристикою та певними функціями у мові.

Що стосується англійської фразеології, то багато фразеологічних одиниць прийшли в Англію з США. Такі запозичення відносяться до тих, що виникають всередині мови. Деякі з таких фразеологізмів настільки асимілювалися, що в англійських словниках після знята примітка, котра вказує на їх американське походження. До подібних «американізмів» відноситься, наприклад, вираз the green light – зелена вулиця, свобода дій.

В наведеному вище та багатьох інших фразеологізмах американського походження немає чисто американських слів. Як наслідок, ці звороти можна легко прийняти за власне англійські. Їх американське походження встановлюється на основі лексикографічних даних та аналізу джерел.

Англомовна форма американських фразеологічних запозичень у британському варіанті англійської мови повністю виключає переклад. Американські фразеологічні запозичення відрізняються яскравою образністю та підвищеною експресивністю.

Професіоналізмами називаються фразеологізми, вживання яких обмежене вузькоспецифічними потребами представників певної професії. До професіоналізмів звичайно належать назви знарядь виробництва, трудові процеси, різні професійні означення загальномовних понять і т. д. Через обмеженість їх вживання більш-менш вузьким колом людей, а також в силу того, що в більшості випадків професіоналізми є неофіційними розмовними замінниками термінів, їх інколи називають професійними діалектизмами. Проте такі сталі вирази зазвичай мають структуру іменник + прикметник або іменник + дієслово. Наприклад: коммерческие структуры, налог с продаж, инвестиционные фонды, потребительская корзина, прожиточный минимум [75].

Ще одним, відносно новим, джерелом виникнення фразеологічних одиниць є в наш час рекламні тексти та ЗМІ.

Та не завжди книжні сталі вирази виражають піднесеність та урочистість. Вони можуть бути і стилістично нейтральними.

Емоціонально-експресивна оцінка фразеологізмів не пов’язана з вживанням фразеологізмів в певних стилях мови та не має відношення до загальної стилістичної та історико-часової характеристики фразеологізмів. Пояснюється це обмеження тим, що майже зовсім немає даних, котрі дозволили б говорити про ту чи іншу переважаючу емоціонально-експресивну характеристику кожного фразеологізму та встановлювати для нього будь-які норми в цьому відношенні. Тим не менш, деякі фразеологізми супроводжуються у словнику помітками шутл., ирон., пренебр., неодобр., бран. та ін.

Міжстильові фразеологізми не мають якоїсь стильової забарвленості та активно вживаються в різних стилях усного та письмового мовлення.

Більшість стилістично нейтральних фразеологізмів включають компоненти, котрі співвідносяться зі словами певного змісту. Тому відповідні звороти, як правило, не можуть бути протипоставлені вільним словосполученням еквівалентного складу і внаслідок цього не мають узагальнено-метафоричного значення.

З точки зору актуальності вживання, фразеологізми, як і слова, можуть бути вживаними, застаріваючими та застарілими. Ступінь вживаності залежить від стилістичної забарвленості фразеологізму: стилістично нейтральні та розмовно-просторічні фразеологізми використовуються активно; напроти, книжні звороти не в такій мірі властиві слововживанню наших днів та часто відносяться до пассивного запасу мови. Застарілі звороти втрачають внутрішню форму і нерідко мають у своєму складі архаїчні елементи, котрі лише підтримують ідіоматичність фразеологізму: быльем поросло, омочить кулаком, как кур во щи, скажи на милость, язви его в душy [46].

Висновки

Як показало наше дослідження, англійські та російські фразеологічні одиниці з сурядними сполучниками представляють собою величезну групу фразеологізмів, котрій властиві специфічні особливості. До числа фразеологізмів зі сполучником відносяться:

1)  фразеологізми з підрядними сполучниками;

2)  фразеологізми з сурядними сполучниками.

Окрім фразем з підрядною та сурядною структурою існують ще фраземи змішаного типу. Це фразеологічні звороти з підрядно-сурядним та з сурядно-підрядним зв’язками.

Компоненти англійських та російських фразеологічних одиниць перебувають між собою у певних відношеннях. Серед них основними є наступні:

1.  синонімічність компонентів;

2.  співвідношення цілого та компонентів;

3.  однакові слова, поєднані між собою за допомогою сурядного сполучника;

4.  антонімічність компонентів;

5.  паронімічність компонентів;

6.  використання власних назв історичного значення.

Також нами було виділено дві цікаві групи фразеологізмів з сурядним сполучником:

-  фразеологізми, однорідні компоненти яких пов’язані сурядним сполучником та утворюють складне слово;

-  фразеологізми, слова яких римуються між собою.

Існує декілька типів фразеологізмів, до складу яких входять сурядні сполучники: субстантивні ФО, ад’єктивні ФО, адвербіальні вирази та дієслівні ідіоми. Серед фразем з сурядною структурою субстантивні звороти являються найчисельнішими. Ад’єктивні фразеологічні одиниці здатні до словотворення. Але цей факт не доводить, що дані звороти являються складними словами, так як здатність до словотворення властива і багатьом змінним сполученням слів. Дієслівні фраземи з сурядною структурою присутні в англійській мові у невеликій кількості. Їх характерною структурною особливістю є двочленність. Обставинні адвербіальні ФО зустрічаються в сучасній англійській мові надзвичайно рідко.

Отже, що стосується англійських фразеологізмів, то найбільш поширеною для них є тематична класифікація, яка розділяє сталі вирази на групи за співвіднесеністю їх головних компонентів до певної частини мови. Всі компоненти сталих виразів з сурядними сполучниками перебувають між собою у певних відношеннях та мають здебільшого немотивоване значення.

Основна масса фразеологічних одиниць сучасної російської мови утворюється в розмовному мовленні, процесс цей постійний і не припиняється навіть і в нашу дні. Таке утворення здійснюється на базі російської лексики та російського грамматичної будови. У більшості фразеологізмів у внутрішній формі містяться такі смисли, котрі надають їм національного колориту.

Фразеологізми, котрі представляють собою конструкції з сурядними сполучниками, за своїм лексико-граматичним значенням рівнозначні тим компонентам, з яких ці звороти складаються.

Компоненти по відношенню один до одного представляють собою рівнозначні члени даної структури фразеологізму, котрі виражені зазвичай словами однієї й тої самої частини мови. Порядок компонентів закріплений і, як правило, мінятися не може.

В якості сполучних слів частіше за все вживаються наступні слова и, да, ни…ни, то…то. . До числа англійських сурядних сполучників, котрі виваються у складі фразеологічної одиниці, відносяться наступні: and, or, парні сполучники neither…nor, either…or. Проте найчастіше вживається cурядний сполучник and: wear and tear, between Scylla and Charibdis, Jack and Jill.

За морфологічною співвіднесеністю головного слова, котру можна визначити через синтаксичну функцію, яку виконують фразеологізми в конкретному мікротексті, фразеологізми російської мови поділяються на наступні типи:

1 субстантивні;

2 ад’єктивні;

3 адвербіальні;

4 дієслівні.

Зазвичай, серед сталих виразів з сурядним зв’язком переважають фразеологічні одиниці з двокомпонентною структурою.

Всередині своєї структури компоненти субстантивних фразеологічних одиниць також можна поділити на декілька типів за критерієм їх внутрішніх відношень:

1) обидва компоненти вживаються в однині: ни душой ни телом, маг и волшебник, ни пава ни ворона; neither fish nor flesh, touch and go, way in and way out, good or bad;

2) обидва компоненти стоять у множині: суды да пересуды, всех и всяких, живые и мертвые, все входы и выходы; ins and outs, have and have-nots;

3) один компонент ставиться у множині, а другий – в однині: всех и каждого; a hundred and one, dust and ashes.

Але в російській мові, порівняно з англійською, фразеологізми з даною структурою зустрічаються набагато рідше.

Фразеологічні одиниці російської мови більш складні за своєю структурою, ніж англійські сталі вирази.

Як і в англійських, так і в російських сталих виразах значення їх немотивоване, і деякі компоненти фразем вже настільки застаріли, що втратили своє значення і самостійно в мові або більше не вживаються, або вживаються надзвичайно рідко.

Незважаючи на те, що структура фразеологічних одиниць непроникна ззовні, всередині самого фразеологізму компоненти перебувають у живих активних відношеннях між собою.

Взаємодія факторів семантичної та лексичної структур фразеологічних одиниць з сурядними сполучниками порівнюваних мов приводить до утворення різноманітних серій еквівалентів. Тут має місце повна тотожність або відмінність структурного аспекту, повна смислова та неповна структурна тотожність, фразеологічні одиниці повністю відмінні в семантичному аспекті при повній або неповній тотожності синтаксичної організації.

Співпадіння плану вираження та плану змісту фразеологічних одиниць порівнюваних мов веде до утворення серій структурно-семантичних еквівалентів. Оскільки співпадіння може бути повним або неповним, виділяються повні структурно-семантичні еквіваленти та неповні структурно-семантичні елементи.

Фразеологізми англійської та російської мови не можуть мати спільної етимології, так як вони є неспорідненими мовами. Отже, наявність повних структурно-семантичних еквівалентів у порівнюваних мовах слід вважати співпадінням.

Фразеологічні записи російської та англійської мов, як і їх лексичний склад, стилістично диференційовані. Серед фразеологічних зворотів виділяють міжстильові та обмежені вживання у певному стилі.

З точки зору актуальності вживання, фразеологізми, як і слова, можуть бути вживаними, застаріваючими та застарілими. Ступінь вживаності залежить від стилістичної забарвленості фразеологізму.

Література

1.  Алейникова Т.В., Никулина Л.И. Фразеологизмы с компонентами-антропонимами в современном русском языке//Динамика фразеологического состава языка. –Курган. – 1999. - C. 4-5.

2.  Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. - Л. – 1983. – 130 c.

3.  Амосова Н.Н. Современное состояние и перспективы фразеологии. – ВЯ.-1966.-№ 5. – C. 12-36.

4.  Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. – М. - 1986. – 295 с.

5.  Ахманова О.С. Основы фразеологии. – М. - 1985. – 276 c.

6.  И. Е. Аничков. Труды по языкознанию: научное издание / сост., отв. ред. В. П. Недялков. - СПб. - 1997. - 509 с.

7.  Антрушина Г.Б., Афанасьева О. В., Морозова Н.И. Лексикология английского языка. –М. – 2000. – 288 c.

8.  Арсеньева Е.Ф. Сопоставительный анализ фразеологических единиц. –Казань.-1989. – 123 c.

9.  Архангельский В.Л. Устойчивые фразы в современном русском языке. - Ростов-на-Дону. – 1964. – 315 c.

10.  Ашукин Н.С., Ашукина М.Г. Крылатые слова. –М. -1988. – 528 c.

11.  Бабич Н.Д. Фразеологія української мови. – Чернівці.-1992. – 286 c.

12.  Бабкин А.М. Русская фразеология, ее развитие и источники. – Л. - 1970. – 264 c.

13.  Балли Ш. Французская стилистика.- М. – 1961. – 296 c.

14.  Белова Ю.С. Фразеологические единицы английского и немецкого языков как источник культуроведческой информации//Фразеологическая система английского и немецкого языков. – Челябинск. – 1973. – 121 c.

15.  Белошапкова В.А. Современный русский язык. Учебник. – М. – 1981. – 560 c.

16.  Буслаев Ф.И. Русские пословицы и поговорки, собранные и объясненные. – М. - 1954. – 462 c.

17.  Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке. – М.-Л. – 1947. – 324 c.

18.  Виноградов В.В. Основные понятия русской фразеологии как лингвистической дисциплины//Избранные труды. Лексикология и лексикография. –М. – 1977. – 272 с.

19.  Вопросы семантики фразелогических единиц. –Новгород.-1971. – 96 c.

20.  Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис: Підручник. – К. - 1993. – 368 с.

21.  Гаврин С.Г. Изучение фразеологии русского языка в школе.-М. – 1965. – 237 c.

22.  Гаврин С.Г. Фразеология современного русского языка.-Пермь.-1974. – 269 с.

23.  Гвоздарев Ю.А. Фразеологические сочетания современного русского языка. –Ростов-на-Дону.-1973. – 184 с.

24.  Горнунг Б.В. О возможности разной интерпретации крылатых слов. Вопросы культурной речи. - № 8.- 1967. - 188 – 206 c.

25.  Гужва Ф.К., Иванова А.Н. Лексика и фразеология русского языка. – Киев. -1982. – 478 c.

26.  Жуков В.П. Компонент фразеологизма и слово. –Рязань.-1987.-№ 5

27.  Жуков В.П. Русская фразеология. - М. - 1986. – 310 С.

28.  Жуков В.П. Семантика фразеологических оборотов. – М. – 1978. – 160 С.

29.  Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія. -Львів. - 1983. – 112 c.

30.  Кириллова Н.Н. О денотатах фразеологической семантики. - ВЯ.- 1986. -№ 1.-86 - 91 с.

31.  Киселева С.Н. Структурно-грамматические особенности русских пословно-поговорочных выражений. – М. -1974. – 14 с.

32.  Ковалев В.П. Языковые выразительные средства русской художественной прозы. – Киев. – 1981. – 184 c.

33.  Ковалик І.І. Фразеологія і її місце в системі про мову. – Київ. – 1985. – 259 c.

34.  Краморенко Г.И. Фразеологические варианты в идиоматике современного немецкого языка. М. - 182 с.

35.  Кузнецов А.М. Поле / А.М. Кузнецов // Лингвистический энциклопедический словарь / Под ред. В.Н.Ярцевой.- М. - 2002.- 380-381 с.

36.  Кунин А.В.. Английская фразеология: Теоретический курс. - М. - 1986. - 396с.

37.  Кунин А.В. Курс фразеологии современного английского языка. – М. -1996. - 381 с.

38.  Кунин А.В. Поговорки о современном английском языке. – ИЯШ.- 1985. - № 5.- 16–21 с.

39.  Ларин Б.А. Очерки по фразеологии//Ученые записки Ленинградского университета. - 1956.- № 198 – 200-224 с.

40.  Максимов С. Крылатые слова. – М.-1980. – 149 с.

41.  Маслова В.А. Лингвокультурология: учебное пособие. – 2-е издание, стереотип. – М. - 2004.

42.  Михельсон М.И. Русская мысль и речь. Опыт русской фразеологии. –М. -1967. - Т. 2 , С. 57.

43.  Молотков А.М. Основы фразеологии русского языка. –Л.-1977. – 283 c.

44.  Молотков А.М. Форма фразеологии. – Вологда. – 1987. – 134 c.

45.  Мордвилко А.П. Очерки по русской фразеологии. –М. – 1964. – 131 с.

46.  Проблемы устойчивости и вариантности фразеологических единиц.-Тула.-1972.

47.  Реформатский А.А. Введение в языкознание. –М. – 1967. – 536 с.

48.  Ройзензон Л.И., Малиновский С. А., Халютин О.Д. Очерки становления фразеологии как лингвистической дисциплины. –Самарканд. - 1975. – 112 c.

49.  Русские пословицы и поговорки//Под ред. Аникина В.Л. –М. -1988. – 649 c.

50.  Середина К.Г. Идиоматика в английской речи: пособие для пед. институтов/К. Г. Середина, А.К. Томлянович, И.А. Краснянская. – Л. – 1971. – 270 c.

51.  Смирницкий А.И. Лексикология английского языка. - М. – 1976. – 174 c.

52.  Смит Л.П. Фразеология современного английского языка. – М.- 1987. – 207 с.

53.  Современный русский язык: Лексикология. Фразеология. Лексикография: Хрестоматия и учебные задания/Под ред. Д.М. Поцепни. – СПб.: Филологический фаультет СпбГУ. - 2002.

54.  Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія. — К. - 1973. – 440 с.

55.  Телия В.Н. Первоочередные задачи и методологические проблемы исследования фразеологического состава языка в контексте культуры. – М.: Языки русской культуры. – 1999. – С. 13-24.

56.  Телия В.Н. Что такое фразеология. –М. - 1966. – 86 с.

57.  Федоров А.И. Развитие руссской фразеологии в конце XVIII-начале XIXв. – Новосибирск. – 1973. – 163 c.

58.  Федосов И.А. Функционально-стилистическая дифференциация русской фразеологии. –Ростов-на-Дону.-1977. – 224 c.

59.  Федуменкова Т.Н. Английская фразеология. – Минск.- 2000. – 132 c.

60.  Фелицина В.П., Прохоров Ю.Е. Русские пословицы, поговорки и крылатые выражения. Лингвострановедческий словарь//институт русского языка им. А.С. Пушкина; под редакцией Е.М. Верещагина, В.Г. Костомарова. - М. – 1988. – 272 c.

61.  Фразеологическая система английского языка// Межвузовский сборник научных трудов. – Челябинск.-1985. – 336 c.

62.  Шмелев Д.Н. Проблемы семантического анализа лексики. Академия наук СССР. Институт русского языка. – М. - 1973. – 280 с.

63.  Черная А.И. Выявление синтагматических и парадигматических отношений на фразеологическом уровне (о компонентном анализе семантики ФЕ). – ФН.-1988.- № 4. – С. 28 – 36.

64.  Чернышова И.И. Актуальные проблемы фразеологии. – ВЯ.-1977.-№ 5. – С. 221-224.

65.  Шанский Н.М. Стилистика русского языка. – Л.-1982. – 326 c.

66.  Шанский Н.М. Фразеология современного русского языка. – М.- 1973. – 160 с.

67.  Шафрин Ю.А. Идиомы английского языка. Опыт использования. – М.- 1993. – 558 c.

68.  Weinreich, U. Problems in the Analysis of Idioms: Substance and Structure of Language. – University of California Press, Berkley and Los Angeles. - 1984. – 234 р.

69.  The New Book of Popular Science. - Danbury, Connecticut, 1996-Vol.3. – 658 р.

70.  Баранцев К.Т. Англійські прислів’я та приказки. Вид. ІІ, доповнене. – К. – 1973.

71.  Кунин А.В. Англо-русский фразеологический словарь. Издание ІІ-е, стереотипное. – М. – 1956.

72.  Фразеологический словарь русского языка/ Под ред. Молоткова А.И. –Москва.- 1986.

73.  Фразеологический словарь руссого языка. Сост. Л.А. Войнова, В.П. Жуков, А.И. Молотков, А.И. Федоров/ Под редакцией А.И. Молоткова. - Издание 4-е, стереотипное. – М. – 1987.

74.  Електронний словник Lingvo 12.

Похожие работы

Особливості компаративних фразеологізмів

Скачать

134485

2

0

... , пов’язаних з фразеологічними одиницями порівняння. Детальніше ці проблеми будуть розглянуті в наступних розділах нашого дослідження. РОЗДІЛ ІІ СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОМПАРАТИВНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ Згідно з нашими спостереженнями, у своїй переважній більшості компаративні фразеологічні одиниці належать до непредикативних словосполучень і являють собою фраземи з пі ...

Фразеологія англійської мови

Скачать

74904

3

0

... методи вивчення фразеологічних одиниць мають свою специфіку та структуру, тому дуже важливо їх правильно застосовувати та розрізняти один від одного. РОЗДІЛ II. Походження фразеологічних одиниць сучасної англійської мови та граматичні особливості ФО різних типів Проблеми еволюції східнослов'янської фразеології розв'язували, а методику її історичного аналізу виробляли протягом двох останніх ...

Соціолінвальні параметри нової фразеології англійської мови

Скачать

163968

0

0

... класи. Деякі поняття були введені як необхідність розмежувати вже існуючі поняття від тих, що були утворені нещодавно. Висновки У ході дослідження були розглянуті соціолінгвальні параметри нової фразеології англійської мови. Зокрема, у межах лінгвальних особливостей були визначені поняття фразеологічної одиниці, фразеологічної інновації, представлені різні критерії класифікації ФІ. Були ...

Фразеологізми як засіб образного мовлення молодших школярів

Скачать

173097

5

1

... класи добиралися з однаковим складом і рівнем мовної підготовки учнів. Дослідження проводилося поетапно. На першому етапі (І семестр 2007-2008 рр.) вивчався стан проблеми збагачення мовлення молодших школярів фразеологізмами, різними за структурою та тематикою, в педагогічній теорії та практиці; здійснювався аналіз лінгвістичної літератури з обраної теми, визначалися вихідні позиції дослідження ...